Динаміка демографічних та економічних показників України

Висновок. Як показує досвід розвинених країн, проміжне ви­рішення цієї проблеми полягає у вигляді залучення на свої ринки праці мігрантів, які заповнюють «порожні», як правило найменш високооплачувані, робочі місця і таким чином підтримують дієздатність пенсійних сис­тем і забезпечують економічне зростання країни. У той же час, вирішення проблеми депопуляції в такий спо­сіб постає загрозой втрати Україною своєї національної культури внаслідок напливу інокультурних мігрантів.

Крім того, Україна не може повною мірою вико­ристовувати даний напрямок вирішення проблеми де­популяції і підтримки на належному рівні навантаження працездатних осіб непрацездатними, оскільки у нас не розвинений в достатньому обсязі ринок праці і, крім того, українці самі завжди були експортерами робочої сили, а не імпортерами. У той же час, стрімке зниження чисельності населення країни, його постаріння призво­дить ще до більшого скорочення ринку праці та знижен­ня економічної ваги України на світовому ринку.

За результатами аналізу регіональних особли­востей розвитку демографічних процесів в Україні, демографи-аналітики виділяють як кращі за серед­німи показниками західні та південні регіони, а як гір­ші – східні та центральні регіони України. Це чітко про­стежується за показниками природного приросту за регіонами у 2011 р. Так, найбільш сприятлива ситуація спостерігається на Заході країни: Волинська (+778 осіб), Чернівецька (+89 осіб), Івано-Франківська (–160 осіб) області, де спостерігається найнижчий негативний при­родний приріст населення, або навіть позитивний при­ріст. У промислово розвинених центральних і східних регіонах: Харківському, Луганському, Донецькому, Пол­тавському, Сумському, Черкаському, Чернігівському си­туація з перевищенням смертності над народжуваністю критична і майже в 2 рази перевищує середнє значення по Україні, яке в 2011 р. становило –3,5%0.

Проведене дослідження впливу розвитку демографічних процесів на економічний розвиток країни дозволило виділити такі напрямки дослі­дження, які найбільш актуальні в сучасній економічній демографії:

 дослідження різних аспектів впливу чисельності, якісних характеристик, вікової та інших структур населення на економічний розвиток;

 врахування позитивного й негативного, корот­кострокового й довгострокового, прямого й зворотного впливів демографічної динаміки;

 оцінка сили впливу демографічного фактора як прояву якісних взаємозв’язків, що розріз­няються між країнами, регіонами та періодами розвитку.

Для усунення негативного впливу сучасних демо­графічних процесів на економічний розвиток України необхідно вирішення комплексу питань: скорочення реальної потреби в робочих місцях на підставі впро­вадження інноваційних автоматизованих технологій, підвищення народжуваності на підставі підвищення матеріальної допомоги при народженні дитини та її ви­плати не протягом трьох років, а до повноліття дитини; підвищення народжуваності за рахунок покращення соціально-економічних умов мешкання молодих сімей.

Таким чином, населення й економіка – це дві клю­чові складові людського суспільства, саме існування яких є взаємообумовленим. З одного боку, демографічні процеси впливають на соціально-економічний розви­ток, а з іншого, рівень життя та якість населення фор­мують ту чи іншу демографічну ситуацію. У зв’язку з цим демографічні питання в сучасних умовах постають на одну ланку з політичними, соціально-економічними та гуманітарними питаннями. Між тим, специфіка де­мографічних тенденцій полягає в тому, що вони є стій­кими і тривалими, фактично незворотними протягом досить тривалих періодів часу, і, відповідно, на їх осно­ві можна якісно і достовірно прогнозувати ситуацію в різних соціальних та економічних сферах. Отже, аналіз взаємозв’язку відтворення населення й економічних процесів, що знаходяться на перетині демографічних й економічних наук, є закономірним і може бути темою подальших досліджень в даному напрямку.