Продуктивність і конкурентноздатність організації

авдання підприємства — зробити ресурси продуктивними. Вимірювання продуктивності (Productivity) — основний засіб для порівняння якості менеджменту різних підрозділів підприємства або менеджменту різних підпри­ємств. Продуктивність охоплює та характеризує всі зусилля, затрачені під­приємством. Це перша перевірка компетентності менеджменту.

Schonberger Richard J. World Class Manufacturing. The Lessons of Simplicity Applies, New York: Free Press, 1986, p. 205

355

Розділ V

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА

Тема 15

ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

Постійне підвищення продуктивності — одне з найскладніших завдань менеджменту, оскільки продуктивність — це баланс між багатьма чинника­ми, і лише деякі з них піддаються чіткому визначенню та вимірюванню. Мета не в тому, щоб знайти одну досконалу міру продуктивності, а у використанні ряду (системи) вимірників.

Отже, продуктивність підприємства (організації) означає той баланс між всіма чинниками виробництва (матеріальними, фінансовими, людськими, інформаційними тощо), який забезпечує найбільше виробництво при най­менших витратах. Це зовсім інше поняття, ніж традиційний, загальновідомий показник продуктивності на одного працюючого або на одну людино-годину.

Продуктивність в широкому розумінні — це відносна ефективність та економічність організацій, причому одним із головних складників ефектив­ності є якість.

(15.1)

Будь-яка організація може досягти зростання продуктивності, реалізуючи різні стратегічні підходи. Так, можна збільшити обсяг виробництва без зрос­тання кількості ресурсів. Іншим шляхом зростання продуктивності є скорочення кількості ресурсів при стабільності обсягів послуг. Крім того, продуктивність збільшується за умови випереджаючих темпів зростання обсягів виробництва порівняно з темпами зростання кількості використаних ресурсів, або, навпаки, при скороченні обсягів виробництва більш повільними темпами, ніж скорочення кількості ресурсів. Кожний із шляхів зростання продуктивності залежить від ряду чинників зовнішнього середовища (клієнти, конкуренти, постачальники тощо) та стану мікросередовища організації (мета, технологія, персонал та ін.). Потенційний клієнт, який має свободу вибору, віддасть перевагу, безумовно, товарам чи послугам більш продуктивної організації.

Виходи репрезентують результати. Входи репрезентують ресурси, викорис­тані для отримання цих результатів. Р.Чейс визначає продуктивність так¹:

(15.2)

(15.3)

Дієвість визначається як досягнутий бажаний результат, який характери­зує кількість виходів операційної системи з врахуванням їх якості.

Економічність має місце, коли певні виходи операційної системи досягнуті за умови мінімальних входів.

Продуктивність може вимірюватися різними показниками (системою по­казників):

S часткова продуктивність характеризується кількістю готової продукції,

віднесеної до певного одного входу; •/ багатофакторна продуктивність виражається кількістю виготовленої

продукції, що припадає на певну кількість входів; S загальна продуктивність характеризується співвідношенням усіх товарів

і ресурсів (табл. 15. U.

Таблиця 15.1