Соціальна відповідальність менеджменту

Під терміном "соціальна відповідальність" розуміють ті зобов'язання, які фірма несе перед суспільством, в якому вона працює. Деталізовані інтерпретації соціальної відповідальності відрізняються трактуванням ряду суттєвих поло­жень. Так, Р.М.Ходжеттс вказує, що найчастіше організації вважають складо­вими частинами соціальної відповідальності такі галузі, як забезпечення рівних можливостей (зокрема, законодавство, працевлаштування національних меншин та інвалідів, дискримінація жінок), вирішення екологічних проблем, розвиток конс'юмеризму'.

Оригінальним є тлумачення соціальної відповідальності як трирівневого по­няття: соціальне зобов'язання, соціальне реагування, соціальна чутливість.

Соціальна відповідальність як соціальне зобов'язання вбачає ос­новним акцентом поведінки організації її економічну та правову відповідальність перед суспільством. Вважається, що організація включається у соціально від­повідальну діяльність, коли прагне до максимізації прибутку і діє відповідно до законів, вироблених суспільством. Лауреат Нобелівської премії Мілтон Фрідмен вважає, що істинна роль бізнесу полягає "у використанні його енергії та ресурсів у діяльності, спрямованій на збільшення прибутку за умови, що він дотримується правил гри... (і) бере участь у відкритій конкурентній боротьбі, не вдаючись до шахрайства та обману"³. Відповідно до такого погляду інша діяльність (не­прибуткова) може привести до нестатків суспільства. Хоча багато фахівців не погоджуються з таким трактуванням соціальної відповідальності, вказуючи на обмеженість даної інтерпретації, подане визначення можна вважати нижчим, початковим акцентом при формуванні соціальної відповідальності організації.

Hodgetts R.M. Management Theory. Process and Practice CH. 17. Social Responsibility: Continuing

Challtngt. Consumerism. — Orlando, USA, p. 666-687.

Donnely J.H., Gibson J.L., Ivancevich J.M. Fundamentals of Management. 1987, p. 643.

цит. по Мексон MX, Альберт M., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. — М.: Дело,

1999. — С. 143.

Розділ І

ПРЕДМЕТ ТА ЄРЕРА КОМПЕТЕНЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 2

ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ МЕНЕДЖМЕНТУ

 

Соціальна відповідальність як реагування на соціальні норми та очікування визначає соціальну відповідальність як реакцію організації на очікування суспільства. Цей розповсюджений погляд передбачає формування поведінки організації у сферах, не зв'язаних з виробництвом товарів та послуг. Як мінімум, бізнес повинен зважати на екологічну ситуацію, соціальні витрати; як максимум — добровільно вносити свою частку у вирішення соціальних проб­лем, прямо не зв'язаних з даним бізнесом. Ця інтерпретація розділяє діяльність організації на таку, що необхідно здійснювати відповідно до вимог закону, і таку, що ініціюється добровільно. Деякі фахівці вважають таке визначення соціальної відповідальності також обмеженим, оскільки діяльність, здійснюва­на за вимогами закону або економічних чинників, вважається ними не соціаль­но відповідальною поведінкою через її вимушеність. Однак можна зробити висновок, що подане трактування соціальної відповідальності є більш широким та містким, оскільки, крім економічної та правової відповідальності, передбачає вирішення багатьох соціальних питань.

Соціальна відповідальність як соціальна чутливість розглядає по­ведінку організації як попереджувальну, профілактичну, запобіжну. За цією точкою зору соціально відповідальна організація, крім перерахованих вище дій, обов'язків, активно шукає шляхи вирішення соціальних проблем (будів­ництво житла, розвиток інфраструктури, зайнятість молоді тощо). Така по­ведінка організації отримує суттєву підтримку громадськості.

Отже, подані три визначення належать до різних рівнів розуміння відпо­відальності організації перед суспільством, в якому вона працює. Крім того, для розуміння суті і значення соціальної відповідальності необхідно усвідомити, що вона змінюється з часом та в залежно від обставин.

М.Х. Мескон, М.Альберт та Ф.Хедоурі наводять такі аргументи на користь і проти соціальної відповідальності:

1. Аргументи на користь соціальної відповідальності:

•/ сприятливі для бізнесу довготривалі перспективи;

■S зміна потреб і очікувань широкого загалу (громадськості);

■S наявність ресурсів для надання допомоги у вирішенні соціальних

проблем; S моральне зобов'язання поводити себе соціально відповідально.

2. Аргументи проти соціальної відповідальності:

S порушення принципу максимізації прибутку;

S витрати на соціальні потреби перекладаються на споживачів під­вищенням цін; •/ недостатній рівень інформації для громадськості; S недостатнє уміння вирішувати соціальні проблеми.

Формування соціальної відповідальності організацій в Україні має ряд суттєвих особливостей. По-перше, розвиток підприємництва та бізнесу в Україні відбувається в умовах недосконалого законодавства, відсутності ряду норматив­них актів, що впливає на формування принципів діяльності підприємств. В умовах інфляції та інших негативних явищ головною проблемою підприємців є забезпечення елементарного виживання організацій. При цьому часто ігно­рується соціальна відповідальність підприємницьких структур. Як наслідок, у громадській думці часто спостерігається опозиція світу бізнесу. По-друге, відбувається зміна поглядів на роль бізнесу в суспільстві. В умовах центра­лізованого планового керівництва з боку державних органів в соціалістичній економіці роль підприємств зводилася до забезпечення виробництва передба­ченої планом продукції. Ця роль практично не змінювалася протягом сімдесяти років існування соціалістичного ладу. Сучасний етап переходу України до рин­кової економіки стимулює зміну поглядів на роль бізнесу в суспільстві і вимагає від кожної організації визначення свого рівня соціальної відповідальності.

РЕЗЮМЕ

1. Протягом тисячоліть людство виробило ряд важливих передумов для формування на початку ХХ-го ст. чотирьох основних шкіл менеджменту: наукового управління, класичної (адміністра­тивної), людських стосунків (поведінкової) та кількісної. Внесок шкіл менеджменту в сучасну науку управління:

 

Наукові напрямки та ключові положення концепцій	Основні ідеї, які використовуються в сучасному менеджменті
Науковий менеджмент та класична (адміністративна) школа
/. Наукові принципи	/. Науковий підхід до менеджменту та принципи управління
2. Раціоналізація виконання робіт	2. Аналіз способів виконання робіт з метою їх вдосконалення
3. Розподіл праці в управлінні	3. Оплата праці як важливий елемент мотивації працюючих
Школа людських відносин та поведінкові науки
/. Колектив як особлива соціальна група	1. Використання в менеджменті факторів мотивації та лідерства, групової динаміки
2. Міжособистісні стосунки як фактор зростання ефективності та потенціалу кожного працюючого	2. Дослідження поведінки людей в організації
	3. Ставлення до членів організації як до активних людських ресурсів

Мексон MX., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. — М.: Дело, 1999. — С. 144-146

$1

Розділ І

ПРЕДМЕТ ТА СТЕРА КОМПЕТЕНЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 2

ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ МЕНЕДЖМЕНТУ

 

Кількісна школа в менеджменті
/. Використання методів кількісних досліджень, моделювання та обчислювальної техніки	1. Використання кількісних вимірювань при прийнятті рішень
	2. Використання інформаційних систем

2. Розглянуті школи менеджменту внесли важливий і відчутний внесок у теорію та практику менеджменту. Досвід показує, що всі вони перетинаються у питаннях теорії і практики менеджменту, і в межах організації можна знайти елементи усіх підходів.

3. Об'єктом школи наукового управління є нижчий рівень менеджменту, класична (адміністративна) школа розглядає вищий рівень менеджменту, а школа людських відносин (поведінкова) та кількісна об'єктом дослідження мають усі рівні менеджменту.

4. Теорія і практика менеджменту демонструє два чітко сформованих під­ходи в управлінні — японську та американську моделі менеджменту. Прин­циповою відмінністю двох названих моделей менеджменту є те, що япон­ська побудована на колективізмі, американська ж — на індивідуалізмі та конкуренції між людьми. В даний час відбувається взаємне збагачення під­ходів, інтеграція і відмінності у практиці менеджменту в різних країнах стають менш очевидними.

Вітчизняним підприємствам при розробці нової стратегії розвитку та пере­орієнтації систем управління на ринку умови необхідно детально вивчати зарубіжний досвід і створювати власні ефективні системи управління.

5. Сучасна економічна ситуація вимагає реалізації маркетингового підхо­ду в управлінні, оскільки лише орієнтація на зовнішнє середовище дає мож­ливість організації (підприємству) досягти успіху. Під маркетингом розуміють таку систему внутріфірмового управління, яка націлена на виявлення та вра­хування попиту і вимог ринку для більш обґрунтованої орієнтації виробничої діяльності підприємств на створення конкурентноздатних видів продукції у завчасно встановлених обсягах та у відповідності до визначених техніко-еконо-мічних характеристик. Маркетинг доцільно розглядати як інтегративну функцію менеджменту.

6. Під соціальною відповідальністю розуміють відповідальність організації перед суспільством, в якому вона працює. Доцільно розглядати три рівні со­ціальної відповідальності: соціальне зобов'язання, соціальне реагування та соціальну чутливість. На практиці кожна організація обирає певний тип по­ведінки, який залежить від рівня прибутковості, філософії менеджерів вищого рівня, запитів громадськості та ряду інших чинників.

Питання

для самоконтролю:

1. Назвіть чотири найвідоміші школи управління.

2. Чим відомий Фредерік Тейлор?

3. Дайте характеристику "теорії адміністраціГ.

4. Які основні особливості школи людських стосунків?

5. На чому ґрунтується японська школа менеджменту?

6. Які риси та характеристики притаманні американській школі менеджменту?

7. Маркетинговий менеджмент. Який він?

8. Як Ви розумієте термін "вивчення попиту"?

9. Що таке "соціальна відповідальність" у менеджменті?
10. У чому, на думку Мілтона Фрідмена, полягає істинна

роль бізнесу?

Нові категорії та поняття

Моделі менеджменту. Принципи менеджменту. Маркетинг. Принципи маркетингу. Маркетинговий менеджмент. Соціальна відповідальність.

Школи менеджменту.

Наукове управління.