Доба раннього середньовіччя

	VІ століття
527—565	Правління у Візантії імператора Юстиніана І, при якому, зокрема, було споруджено (або відновлено) низку укріплень у Таврії.
бл.558	Нашестя аварів
558—559	Вторгнення булгарського хана Забергана до Фракії
560—570	Заснування у Паннонії Аварського каганату (567—805 рр.)
	Авари у Добруджі
	Взяття Боспору військами Тюркського Каганату. Занепад Боспорського царства.
	Облога Херсонесу військами Тюркського Каганату. Остаточний розпад Боспорського царства на дрібні колонії.
584—642	Хан Великої Булгарії Кубрат
	Розподіл Тюркського каганату на Східний і Західний
	VІІ століття
бл. 625	Утворення Хозарського каганату
	Розпад Великої Булгарії; її племена на чолі з синами померлого Кубрата розселяються на Волгу, Північний Кавказ, Дунай.
бл.650	Булгарська орда хана Аспаруха відкочувала з Приазов’я на Нижній Дунай. Угри з Північного Кавказу перекочували на Дон і Сіверський Донець.
	Імператор Констант ІІ (641—678) відправляє у Херсонес римського папу Мартіна у заслання.
	Булгари (хан Аспарух) перемогли візантійську армію і закріпилися на Нижньому Дунаї. Угри поселились між Доном та Дніпром в межах Хозарського каганату
	Імператора Юстиніана ІІ повалено і заслано у Херсонес.
бл.700	Угри закріплюються на Сіверському Донці.
	VІІІ століття
717 — 741	Правління у Візантії імператора Льва ІІІ
	Едикт Льва ІІІ проти іконошанування.
741 — 775	Правління у Візантії імператора Костянтина V
бл.787 — 790	Захоплення області і міста Дорос в Таврії хозарами. Антихозарське повстання в Кримській Готії.
бл. 787—790	Поход новгородців на чолі з Бравліним на Судак у Таврії.
796 (805)	Знищення Аварського Каганату у Паннонії.

Давньоруська доба

	ІХ століття
829—842	Візантійський імператор Феофіл
	Угри вийшли з підпорядкування Хозарського каганату
	Перше відоме руське посольство з'явилось у Константинополі
	Заснування у південній Таврії візантійської феми Кліматів — Херсона.
842—867	Візантійський імператор Михайло ІІІ П’яниця.
	Похід русів (Аскольд?) на Константинополь. Перший русько-візантійський договір. Візантійське посольство Кирила та Мефодія до Херсонесу на перемовини з хозарами.
бл. 862	Покликання варягів на Русь. Початок княжіння Рюріка (862—879) у Новгороді
	Місія Кирила та Мефодія, винайдення ними слов'янської абетки
	Київ захоплюють варязькі вожді Аскольд і Дір. Рюрік прислав до Полоцька збірників данини, а Аскольд і Дір розорили Полоцьк.
	Невдалий похід Аскольда і Діра на Константинополь.
	Константинопольській патріарх Фотій заснував першу єпархію для іноземців — слов'ян і варягів, які прийняли християнство.
867—886	Візантійський імператор Василій І Македонянин
879 — 912	Княжіння Олега в Новгороді і Києві (з 882?)
	Здобуття Києва новгородським князем Олегом і перенос сюди його столиці.
	Олег підкорив племена радимичів, древлян і сіверян.
884 — 885	Русько-хозарська війна
	Угри під Києвом. Перехід угрів через Карпати у Паннонію.
	Х століття
	Вдалий похід Олега на Константинополь. Укладення договору. Перший літописний спогад про Чернігів
	Другий торгівельний договір Олега з Візантією, а також договір про ненапад.
912 — 945	Княжіння Ігоря, сина Рюріка.
	Перший похід печенігів на Русь. Укладання миру.
	Похід Ігоря на печенігів
	Невдалий похід Ігоря на Константинополь, знищення руських кораблів.
	Успішний похід Ігоря у Закавказзя (м. Бердаа)
	Новий, невигідний договір Русі з Візантією.
	Загибель Ігоря у Древлянській землі під час повторного збору данини.
945—964	Княжіння вдови Ігоря — Ольги.
	Придушення Ольгою повстання древлян
955 (957?)	Посольство Ольги до Константинополя. Хрещення Ольги.
964—972	Княжіння у Києві Святослава Ігоровича.
	Руське посольство до короля Німеччини Оттона І.
	Переможні походи Святослава проти хозар на Дон і Північний Кавказ; підпорядкування в'ятичів на Оці і Тмутаракані в Таврії.
	Переможний похід Святослава на Волзьку Булгарію, здобуття її столиці. Похід по Волзі на хозар, знищення Хозарського каганату; підпорядкування ясів та касогів на Північному Кавказі.
	Святослав на прохання візантійського імператора Нікіфора Фокі здійснює вдалий похід на Дунайську Болгарію, заволодів столицею, взяв у полон кагана Бориса і переніс свою ставку у Переяславець на Дунаї. Печеніги, скориставшись відсутністю руської дружини, обложили Київ, обороною якого керувала княгиня Ольга.
	Смерть княгині Ольги. Святослав призначає своїх синів намісниками: Володимира у Новгороді, Ярополка у Києві, Олега — у Древлянській землі.
970—971	Військові дії Святослава у Болгарії, пограбування околиць Константинополя, 971 — облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 р.
	Напад печенігів на загін Святослава біля Дніпрових порогів і його загибель.
976—1025	Візантійський імператор Василій ІІ
	В ході міжусобиць загинув Олег Святославич, його брат Володимир втік до Скандинавії.
	Володимир повернувся до Києва з загоном варязьких найманців і вбив свого брата Ярополка.
980—1015	Княжіння у Києві Володимира Святославича
	Похід Володимира на в'ятичів і їх підкорення. Конфлікт Києва з Польщею — Червенські міста (Червень, Перемишль) переходять до володінь Володимира.
	Похід Володимира на ятвягів і їх підпорядкування, також взято під контроль торгівельні шляхи по Бугу-Віслі і Неману.
	Похід Володимира на Волзьку Булгарію і укладання з нею договору про мир і торгівлю
	Володимир уклав союз з Візантією, отримав в якості нареченої візантійську принцесу Ганну і прийняв християнство.
	Руська флотилія спрямована на допомогу Константинополю. Володимир запроваджує християнство у Києві і на Русі. Митрополитом у Києві став грек Феофілакт (?).
	Після 2-місячної облоги Володимир здобув Херсонес і добився цим одруження з Ганною.
990—996	Будівництво у Києві першої кам'яної церкви — Успіння Богородиці (Десятинної).
	Антихристиянське повстання у Києві
992—997	Багаторазові напади печенігів на київські землі.
	Урочисте відкриття Десятинної церкви, до якої прибули священики з Херсонеса; захоронення тут праху княгині Ольги.
997—1038	Правління в Угорщині князя (з 1000 р. — короля) Іштвана І. Ліквідував племінний поділ країни і ввів королівські комітати. Отримав 1000 р. королівську корону, ввів християнство в Угорщині.
	ХІ століття
	Торгівельний договір Володимира з Волзькою Булгарією.
	Ймовірна дата побудови князем Володимиром Софіївського собору у Києві.
	Руські походи на Кавказ
	Поход Володимира на Новгород проти сина Ярослава.
	Смерть князя Володимира. Загибель у боротьбі за престол його синів Бориса і Гліба. Червенські міста переходять до Польщі — союзниці Святополка Володимировича.
1015 — 1019	Князь Київський — Святополк Володимирович.
	Битва під Любечем між Ярославом (новгородським князем) і Святополком Володимировичами, в якій Святослав зазнав поразки і тимчасово втратив Київ. Експедиція візантійського флоту у східну Таврію проти повсталих хозар.
	Після поразки і загибелі Святополка князем у Києві стає його суперник і брат Ярослав.
1019 — 1054	Княжіння у Києві Ярослава Мудрого (у скандинавських джерелах — Ерікслейф (Ярислеф) Скупий)
	Тмутараканський князь Мстислав Володимирович Хоробрий перемагає касогів
	Похід Мстислава Тмутараканського на Київ і оволодіння Черніговом.
	Битва під Лиственом (Чернігівщина) між Мстиславом і Ярославом Володимировичами. Ярослав зазнав поразки і за умовами Городцовського миру уступив брату Лівобережжя Дніпра з Чернігівом і Переяславом, якими Мстислав володів до смерті у 1036 році.
	Польській князь Болеслав І приймає королівський титул
	Поход князя Ярослава на ясів на Північному Кавказі
	Ярослав повертає Києву Червенські міста.
	Розгром печенігів і їх відхід на захід. Після смерті чернігівського князя Мстислава Володимировича Лівобережжя Дніпра під контроль Ярослава, який остаточно перебирається з Новгорода до Києва.
	Спорудження Спаського собору у Чернігові
	Офіційна дата завершення будівництва Софіївського собору у Києві (за останніми даними, був зведений ще за часів Володимира). Створення при ньому першої на Русі бібліотеки. Будівництво Золотих воріт у Києві, Георгіївської та Іринінської церков.
1039 — 1047	Укладено союз Русі та Польщі
	Невдалий похід Володимира Ярославича на Константинополь
	Ганна Ярославна стає дружиною короля Франції Генріха І. У 1060 — 1066 — регентша при малолітньому королі Филиппі І.
	Обрання нового мітрополіта Іларіона зборами руських єпископів. Заснування Печерського монастиря (лаври).
	Смерть князя Ярослава; фактичний розподіл Київської держави його синами на окремі уділи-вотчини. Княжити у Києві став старший син Ізяслав (1054 −1068)
	Розділ християнської церкви на дві ворогуючі: католицьку і православну.
	Перший спогад у літописах про половців (орда хана Блуша) на кордонах Русі.
1056 — 1057	Створення у Києві Остромирова Євангелія
	Перший похід половців на Русь: Всеволод Ярославич зазнав поразки від хана Іскала, розорено Переяславську землю
1068 — 1069	Повстання у Києві і вигнання князя Ізяслава. На престол запрошено Всеслава Полоцького.
	Похід польського короля Болеслава ІІ Сміливого на Київ.
	Вірогідна дата прийняття князями «Руської правди».
	Початок збройної боротьби Ярославичів за київський великокнязівський престол.
1073, 1076	Створення найдавніших пам'яток писемності Русі — «Ізборників Святослава».
	Київським князем стає Всеволод Ярославич. Втручання у руські справи польського короля Болеслава ІІ
1090 — 1092	Голод і мор у Києві
1092 — 1094	Війна Русі з половцями
	З'їзд князів у Любечі: князі Олег, Давид, Ярослав Святославичі, київський Святополк, Володимир Мономах, волинський Давид Ігорович і галицькі Ростиславичи — Володар і Василько. Вирішено питання про наслідування від батька до сина, формально визнано принцип вотчини.
	Захоплення і осліплення князя Теребовльського Василька Ростиславича.
	ХІІ століття
	Долобський з'їзд князів
1103 — 1120	Серія походів князів Володимира і Святополка проти половців. Особливо вдалі 1103, 1107, 1111 рр.
1108 — 1113	Спорудження Михайлівського Золотоверхого собору у Києві.
	Часи написання «Повісті временних літ»
	Перемога русів над половцями при Сальниці
	Смерть Святополка. Повстання залежних і кабальних людей проти князя і купців-лихварів. «Устав Володимира Всеволодовича».
1113 — 1125	Правління у Києві Володимира Всеволодовича Мономаха
	Перемога візантійського імператора Іоанна ІІ Комніна над печенігами.
1124 — 1153	Правління у Галичині князя Володимирка
до 1125	«Повчання дітям» Володимира Мономаха.
1125 — 1132	Княжіння у Києві Мстислава Володимировича
	Смерть Великого князя Мстислава, сина Володимира Мономаха. Остаточний розпад Русі.
1132 — 1139	Княжіння у Києві Ярополка ІІ Володимировича
	Від Київського князівства відпав Новгород.
	Повстання у Києві і його захоплення Всеволодом Олеговичем (Князь у 1139 — 1146 рр.)
	Об'єднання уділів на Дністрі в Галицьке князівство.
1146 — 1161	Збройна боротьба князівських родів (Ольговичи, Мономаховичи, Давидовичи) за Київський престол
	Перший літописний спогад про Москву.
1153 — 1187	Правління у Галицькому князівстві Ярослава Володимирковича Осмомисла; під контролем князівства опиняється територія сучасної Молдови до Чорного моря.
	Повстання смердів у Києві. Обрання князем ростовським і суздальським Андрія Боголюбського (1157 — 1174).
	Андрій Боголюбський захопив, пограбував і зруйнував Київ, після чого повернувся княжити до Суздаля. Київське князівство остаточно стало другорядним.
	Імператор Візантії Ісаак Ангел дозволив генуезцям плавати через Босфор і відвідувати Чорноморське узбережжя
1173 — 1205	Правління на Волині (а з 1199 — і в Галичині) князя Романа Мстиславича
1176 — 1212	Великий князь Володимирський Всеволод «Велике Гніздо»
	Невдалий поход князя Новгород-Сіверського Ігоря на половців
бл 1187	Створення «Слова о полку Ігоревім»
1187 — 1199	Княжіння у Галичі Володимира Ярославича.
	Вторгнення литовців у Волинське князівство
	Об'єднання Романом Волинським Галицького і Волинського князівств в єдине.
	ХІІІ століття
	Рюрік Ростиславич за допомогою половецького війська розбив торків Романа Волинського, захопив і спалив Київ.
	Хрестоносці під час 4-го Хрестового походу взяли і пограбували Константинополь і на частині території Візантійської імперії створили підконтрольну Латинську. Це, зокрема, утруднило прохід генуезьких кораблів через Босфор.
	Під час польського походу князь Галицький Роман Мстиславич потрапив у засідку і загинув; вдову князя Ганну з двома малолітніми синами Данилом та Васильком галицькі бояри прогнали, а княжити запросили трьох Ігоревичів з Сіверщини. Битва чернігівських князів з литовцями.
	Венеціанці закріплюються в Солдайї (Судаку), якою володіють спільно з половцями (кипчаками)
	Галицькі бояри посадили на престол Володислава Кормильчича, що призвело до польсько-угорського вторгнення в Галичину. Половці прийняли у себе меркітів, з якими монголи знаходились у стані війни
	Володимир і Данило Романовичи повернули собі м. Володимир.
	Набіг сельджуків на Судак
	Данило Романович почав княжити на Волині
	Монгольські загони Субудая та Джебе беруть Судак. 31 травня — битва на річці Калка: об'єднані сили руських і половецьких князів розбиті монгольськими загонами під командуванням Субудая і Джебе.
	Виникнення князівства у литовців
	Голод і мор по «всій землі Руській». Данило та Василько Романовичі оволоділи Волинню.
1231 — 1238	Війна Данила та Василька Романовичів з угорцями за Галичину.
1238 (1237?)	Дорогичинська битва: Данило Галицький розбив тевтонських лицарів.
	Данило Романович Галицький повернув собі Галич з частиною князівства. Похід галичан на Литву.
	Монголо-татари здійснили руйнівний похід по Ростово-Суздальській та Чернігівській землям, а у Таврії захопили і пограбували Судак. Києвом заволодів Данило Романович Галицький і призначив сюди свого воєводу Дмитра.
	Монголо-татарські війська на чолі з ханом Батиєм зруйнували Київ (6 грудня), інші південно-руські міста, обклали руські землі даниною і вдерлись до Центральної Європи (1241).
	Після походу по землям Польщі, Угорщини, Словаччини, Хорватії хан Батий з військом повернувся степом на Нижню Волгу, де заснував свою державу — Золоту Орду.
	Перша поїздка руського князя (Ярослава Всеволодовича) до ставки монгольського хана за ярликом на княжіння.
	17 серпня — битва під Ярославом: перемога галицького війська над угорцями і поляками. Данило Романович підпорядкував собі всю Галичину.
	Данило Романович відвідав столицю Орди — Сарай-Бату де вимушений був визнати себе підлеглим хана Батия. Подорож Плано Карпіні через Чехію, Польщу, Русь (Володимир, Київ) і Дон до Сарая і Монголії.
	На зворотному шляху з Монголії Плано Карпіні відвідав Київ (10-15 червня), де зустрівся з галицько-волинськими князями Васильком та Данилом Романовичами.
	Хрещення литовського князя Міндовга і союз з німцями.
	Папський посланник в Дорогичині коронує Данила Романовича «Королем Руським» Подорож монаха Гійома де Рубрука з Аккри через Крим (Солдайя — Перекоп) і Сарай-Бату до Каракорума
	Похід Данила Галицького на Київ.
	Перший спогад про Львів
	Татарський перепис населення Русі.
	Похід хана Бурундая на південно-західну Русь і Польщу. Данило Романович вимушений підтвердити свою вірність монголам і знищити укріплення своїх міст, а також прийняти участь в спільному поході на Литву.
	Подорож Маффео і Ніколо Поло (Батька Марко Поло) через Солдайю і Перекоп до Сарая, Бухари і Ханбалика.
	Генуя та Візантія укладають Німфейскій договір, за яким генуезці отримують виключне право на плавання в Чорному морі в обмін на допомогу Візантії при відвоюванні Константинополя. Відновлення Візантійської імперії: відвоювання Константинополя (щоправда, допомога Генуї не знадобилася)
	Після смерті Данила Романовича галицьким князем стає його син Лев (1264—1301).
	Для противаги Генуї візантійський імператор допускає в Чорне море також і венеціанців
	Генуезці засновують свою першу і головну колонію в Причорномор'ї — Кафу (на місці давньої Феодосії)
	Після смерті Василька Романовича волинським князем стає його син Володимир (1270 — 1289) У Львові з'явилась вірменська колонія (можливо, кримських вірмен).
	Татарсько-галицький похід на Литву.
	Татарсько-галицький похід на Литву.
1285 — 1287	Похід золотоординського хана Тулабуга, темніка Ногая і руських князів на Польщу.
	Венеціанський консул в Солдайї
	Генуезька колонія в Монкастро (Самастро)
	Судак захоплений татарським темник ом Ногаєм. Також розорені Кирк-Ор, Херсонес, Кафа, Черкіо
	Перенос мітрополії з Києва до Володимира (мітрополіт Максим) Загибель хана Ногая
	На північному заході Малої Азії утворився бейлік Османа — ядро майбутньої Османської імперії