| | ІХ століття
|
| 829—842
| Візантійський імператор Феофіл
|
|
| Угри вийшли з підпорядкування Хозарського каганату
|
|
| Перше відоме руське посольство з'явилось у Константинополі
|
|
| Заснування у південній Таврії візантійської феми Кліматів — Херсона.
|
| 842—867
| Візантійський імператор Михайло ІІІ П’яниця.
|
|
| Похід русів (Аскольд?) на Константинополь. Перший русько-візантійський договір.
Візантійське посольство Кирила та Мефодія до Херсонесу на перемовини з хозарами.
|
| бл. 862
| Покликання варягів на Русь. Початок княжіння Рюріка (862—879) у Новгороді
|
|
| Місія Кирила та Мефодія, винайдення ними слов'янської абетки
|
|
| Київ захоплюють варязькі вожді Аскольд і Дір. Рюрік прислав до Полоцька збірників данини, а Аскольд і Дір розорили Полоцьк.
|
|
| Невдалий похід Аскольда і Діра на Константинополь.
|
|
| Константинопольській патріарх Фотій заснував першу єпархію для іноземців — слов'ян і варягів, які прийняли християнство.
|
| 867—886
| Візантійський імператор Василій І Македонянин
|
| 879 — 912
| Княжіння Олега в Новгороді і Києві (з 882?)
|
|
| Здобуття Києва новгородським князем Олегом і перенос сюди його столиці.
|
|
| Олег підкорив племена радимичів, древлян і сіверян.
|
| 884 — 885
| Русько-хозарська війна
|
|
| Угри під Києвом. Перехід угрів через Карпати у Паннонію.
|
| | Х століття
|
|
| Вдалий похід Олега на Константинополь. Укладення договору.
Перший літописний спогад про Чернігів
|
|
| Другий торгівельний договір Олега з Візантією, а також договір про ненапад.
|
| 912 — 945
| Княжіння Ігоря, сина Рюріка.
|
|
| Перший похід печенігів на Русь. Укладання миру.
|
|
| Похід Ігоря на печенігів
|
|
| Невдалий похід Ігоря на Константинополь, знищення руських кораблів.
|
|
| Успішний похід Ігоря у Закавказзя (м. Бердаа)
|
|
| Новий, невигідний договір Русі з Візантією.
|
|
| Загибель Ігоря у Древлянській землі під час повторного збору данини.
|
| 945—964
| Княжіння вдови Ігоря — Ольги.
|
|
| Придушення Ольгою повстання древлян
|
| 955 (957?)
| Посольство Ольги до Константинополя. Хрещення Ольги.
|
| 964—972
| Княжіння у Києві Святослава Ігоровича.
|
|
| Руське посольство до короля Німеччини Оттона І.
|
|
| Переможні походи Святослава проти хозар на Дон і Північний Кавказ; підпорядкування в'ятичів на Оці і Тмутаракані в Таврії.
|
|
| Переможний похід Святослава на Волзьку Булгарію, здобуття її столиці. Похід по Волзі на хозар, знищення Хозарського каганату; підпорядкування ясів та касогів на Північному Кавказі.
|
|
| Святослав на прохання візантійського імператора Нікіфора Фокі здійснює вдалий похід на Дунайську Болгарію, заволодів столицею, взяв у полон кагана Бориса і переніс свою ставку у Переяславець на Дунаї. Печеніги, скориставшись відсутністю руської дружини, обложили Київ, обороною якого керувала княгиня Ольга.
|
|
| Смерть княгині Ольги. Святослав призначає своїх синів намісниками: Володимира у Новгороді, Ярополка у Києві, Олега — у Древлянській землі.
|
| 970—971
| Військові дії Святослава у Болгарії, пограбування околиць Константинополя, 971 — облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 р.
|
|
| Напад печенігів на загін Святослава біля Дніпрових порогів і його загибель.
|
| 976—1025
| Візантійський імператор Василій ІІ
|
|
| В ході міжусобиць загинув Олег Святославич, його брат Володимир втік до Скандинавії.
|
|
| Володимир повернувся до Києва з загоном варязьких найманців і вбив свого брата Ярополка.
|
| 980—1015
| Княжіння у Києві Володимира Святославича
|
|
| Похід Володимира на в'ятичів і їх підкорення. Конфлікт Києва з Польщею — Червенські міста (Червень, Перемишль) переходять до володінь Володимира.
|
|
| Похід Володимира на ятвягів і їх підпорядкування, також взято під контроль торгівельні шляхи по Бугу-Віслі і Неману.
|
|
| Похід Володимира на Волзьку Булгарію і укладання з нею договору про мир і торгівлю
|
|
| Володимир уклав союз з Візантією, отримав в якості нареченої візантійську принцесу Ганну і прийняв християнство.
|
|
| Руська флотилія спрямована на допомогу Константинополю. Володимир запроваджує християнство у Києві і на Русі. Митрополитом у Києві став грек Феофілакт (?).
|
|
| Після 2-місячної облоги Володимир здобув Херсонес і добився цим одруження з Ганною.
|
| 990—996
| Будівництво у Києві першої кам'яної церкви — Успіння Богородиці (Десятинної).
|
|
| Антихристиянське повстання у Києві
|
| 992—997
| Багаторазові напади печенігів на київські землі.
|
|
| Урочисте відкриття Десятинної церкви, до якої прибули священики з Херсонеса; захоронення тут праху княгині Ольги.
|
| 997—1038
| Правління в Угорщині князя (з 1000 р. — короля) Іштвана І. Ліквідував племінний поділ країни і ввів королівські комітати. Отримав 1000 р. королівську корону, ввів християнство в Угорщині.
|
| | ХІ століття
|
|
| Торгівельний договір Володимира з Волзькою Булгарією.
|
|
| Ймовірна дата побудови князем Володимиром Софіївського собору у Києві.
|
|
| Руські походи на Кавказ
|
|
| Поход Володимира на Новгород проти сина Ярослава.
|
|
| Смерть князя Володимира. Загибель у боротьбі за престол його синів Бориса і Гліба. Червенські міста переходять до Польщі — союзниці Святополка Володимировича.
|
| 1015 — 1019
| Князь Київський — Святополк Володимирович.
|
|
| Битва під Любечем між Ярославом (новгородським князем) і Святополком Володимировичами, в якій Святослав зазнав поразки і тимчасово втратив Київ.
Експедиція візантійського флоту у східну Таврію проти повсталих хозар.
|
|
| Після поразки і загибелі Святополка князем у Києві стає його суперник і брат Ярослав.
|
| 1019 — 1054
| Княжіння у Києві Ярослава Мудрого (у скандинавських джерелах — Ерікслейф (Ярислеф) Скупий)
|
|
| Тмутараканський князь Мстислав Володимирович Хоробрий перемагає касогів
|
|
| Похід Мстислава Тмутараканського на Київ і оволодіння Черніговом.
|
|
| Битва під Лиственом (Чернігівщина) між Мстиславом і Ярославом Володимировичами. Ярослав зазнав поразки і за умовами Городцовського миру уступив брату Лівобережжя Дніпра з Чернігівом і Переяславом, якими Мстислав володів до смерті у 1036 році.
|
|
| Польській князь Болеслав І приймає королівський титул
|
|
| Поход князя Ярослава на ясів на Північному Кавказі
|
|
| Ярослав повертає Києву Червенські міста.
|
|
| Розгром печенігів і їх відхід на захід.
Після смерті чернігівського князя Мстислава Володимировича Лівобережжя Дніпра під контроль Ярослава, який остаточно перебирається з Новгорода до Києва.
|
|
| Спорудження Спаського собору у Чернігові
|
|
| Офіційна дата завершення будівництва Софіївського собору у Києві (за останніми даними, був зведений ще за часів Володимира). Створення при ньому першої на Русі бібліотеки. Будівництво Золотих воріт у Києві, Георгіївської та Іринінської церков.
|
| 1039 — 1047
| Укладено союз Русі та Польщі
|
|
| Невдалий похід Володимира Ярославича на Константинополь
|
|
| Ганна Ярославна стає дружиною короля Франції Генріха І. У 1060 — 1066 — регентша при малолітньому королі Филиппі І.
|
|
| Обрання нового мітрополіта Іларіона зборами руських єпископів. Заснування Печерського монастиря (лаври).
|
|
| Смерть князя Ярослава; фактичний розподіл Київської держави його синами на окремі уділи-вотчини. Княжити у Києві став старший син Ізяслав (1054 −1068)
|
|
| Розділ християнської церкви на дві ворогуючі: католицьку і православну.
|
|
| Перший спогад у літописах про половців (орда хана Блуша) на кордонах Русі.
|
| 1056 — 1057
| Створення у Києві Остромирова Євангелія
|
|
| Перший похід половців на Русь: Всеволод Ярославич зазнав поразки від хана Іскала, розорено Переяславську землю
|
| 1068 — 1069
| Повстання у Києві і вигнання князя Ізяслава. На престол запрошено Всеслава Полоцького.
|
|
| Похід польського короля Болеслава ІІ Сміливого на Київ.
|
|
| Вірогідна дата прийняття князями «Руської правди».
|
|
| Початок збройної боротьби Ярославичів за київський великокнязівський престол.
|
| 1073, 1076
| Створення найдавніших пам'яток писемності Русі — «Ізборників Святослава».
|
|
| Київським князем стає Всеволод Ярославич. Втручання у руські справи польського короля Болеслава ІІ
|
| 1090 — 1092
| Голод і мор у Києві
|
| 1092 — 1094
| Війна Русі з половцями
|
|
| З'їзд князів у Любечі: князі Олег, Давид, Ярослав Святославичі, київський Святополк, Володимир Мономах, волинський Давид Ігорович і галицькі Ростиславичи — Володар і Василько. Вирішено питання про наслідування від батька до сина, формально визнано принцип вотчини.
|
|
| Захоплення і осліплення князя Теребовльського Василька Ростиславича.
|
| | ХІІ століття
|
|
| Долобський з'їзд князів
|
| 1103 — 1120
| Серія походів князів Володимира і Святополка проти половців. Особливо вдалі 1103, 1107, 1111 рр.
|
| 1108 — 1113
| Спорудження Михайлівського Золотоверхого собору у Києві.
|
|
| Часи написання «Повісті временних літ»
|
|
| Перемога русів над половцями при Сальниці
|
|
| Смерть Святополка. Повстання залежних і кабальних людей проти князя і купців-лихварів. «Устав Володимира Всеволодовича».
|
| 1113 — 1125
| Правління у Києві Володимира Всеволодовича Мономаха
|
|
| Перемога візантійського імператора Іоанна ІІ Комніна над печенігами.
|
| 1124 — 1153
| Правління у Галичині князя Володимирка
|
| до 1125
| «Повчання дітям» Володимира Мономаха.
|
| 1125 — 1132
| Княжіння у Києві Мстислава Володимировича
|
|
| Смерть Великого князя Мстислава, сина Володимира Мономаха. Остаточний розпад Русі.
|
| 1132 — 1139
| Княжіння у Києві Ярополка ІІ Володимировича
|
|
| Від Київського князівства відпав Новгород.
|
|
| Повстання у Києві і його захоплення Всеволодом Олеговичем (Князь у 1139 — 1146 рр.)
|
|
| Об'єднання уділів на Дністрі в Галицьке князівство.
|
| 1146 — 1161
| Збройна боротьба князівських родів (Ольговичи, Мономаховичи, Давидовичи) за Київський престол
|
|
| Перший літописний спогад про Москву.
|
| 1153 — 1187
| Правління у Галицькому князівстві Ярослава Володимирковича Осмомисла; під контролем князівства опиняється територія сучасної Молдови до Чорного моря.
|
|
| Повстання смердів у Києві. Обрання князем ростовським і суздальським Андрія Боголюбського (1157 — 1174).
|
|
| Андрій Боголюбський захопив, пограбував і зруйнував Київ, після чого повернувся княжити до Суздаля. Київське князівство остаточно стало другорядним.
|
|
| Імператор Візантії Ісаак Ангел дозволив генуезцям плавати через Босфор і відвідувати Чорноморське узбережжя
|
| 1173 — 1205
| Правління на Волині (а з 1199 — і в Галичині) князя Романа Мстиславича
|
| 1176 — 1212
| Великий князь Володимирський Всеволод «Велике Гніздо»
|
|
| Невдалий поход князя Новгород-Сіверського Ігоря на половців
|
| бл 1187
| Створення «Слова о полку Ігоревім»
|
| 1187 — 1199
| Княжіння у Галичі Володимира Ярославича.
|
|
| Вторгнення литовців у Волинське князівство
|
|
| Об'єднання Романом Волинським Галицького і Волинського князівств в єдине.
|
| | ХІІІ століття
|
|
| Рюрік Ростиславич за допомогою половецького війська розбив торків Романа Волинського, захопив і спалив Київ.
|
|
| Хрестоносці під час 4-го Хрестового походу взяли і пограбували Константинополь і на частині території Візантійської імперії створили підконтрольну Латинську. Це, зокрема, утруднило прохід генуезьких кораблів через Босфор.
|
|
| Під час польського походу князь Галицький Роман Мстиславич потрапив у засідку і загинув; вдову князя Ганну з двома малолітніми синами Данилом та Васильком галицькі бояри прогнали, а княжити запросили трьох Ігоревичів з Сіверщини. Битва чернігівських князів з литовцями.
|
|
| Венеціанці закріплюються в Солдайї (Судаку), якою володіють спільно з половцями (кипчаками)
|
|
| Галицькі бояри посадили на престол Володислава Кормильчича, що призвело до польсько-угорського вторгнення в Галичину.
Половці прийняли у себе меркітів, з якими монголи знаходились у стані війни
|
|
| Володимир і Данило Романовичи повернули собі м. Володимир.
|
|
| Набіг сельджуків на Судак
|
|
| Данило Романович почав княжити на Волині
|
|
| Монгольські загони Субудая та Джебе беруть Судак. 31 травня — битва на річці Калка: об'єднані сили руських і половецьких князів розбиті монгольськими загонами під командуванням Субудая і Джебе.
|
|
| Виникнення князівства у литовців
|
|
| Голод і мор по «всій землі Руській». Данило та Василько Романовичі оволоділи Волинню.
|
| 1231 — 1238
| Війна Данила та Василька Романовичів з угорцями за Галичину.
|
| 1238 (1237?)
| Дорогичинська битва: Данило Галицький розбив тевтонських лицарів.
|
|
| Данило Романович Галицький повернув собі Галич з частиною князівства. Похід галичан на Литву.
|
|
| Монголо-татари здійснили руйнівний похід по Ростово-Суздальській та Чернігівській землям, а у Таврії захопили і пограбували Судак. Києвом заволодів Данило Романович Галицький і призначив сюди свого воєводу Дмитра.
|
|
| Монголо-татарські війська на чолі з ханом Батиєм зруйнували Київ (6 грудня), інші південно-руські міста, обклали руські землі даниною і вдерлись до Центральної Європи (1241).
|
|
| Після походу по землям Польщі, Угорщини, Словаччини, Хорватії хан Батий з військом повернувся степом на Нижню Волгу, де заснував свою державу — Золоту Орду.
|
|
| Перша поїздка руського князя (Ярослава Всеволодовича) до ставки монгольського хана за ярликом на княжіння.
|
|
| 17 серпня — битва під Ярославом: перемога галицького війська над угорцями і поляками. Данило Романович підпорядкував собі всю Галичину.
|
|
| Данило Романович відвідав столицю Орди — Сарай-Бату де вимушений був визнати себе підлеглим хана Батия.
Подорож Плано Карпіні через Чехію, Польщу, Русь (Володимир, Київ) і Дон до Сарая і Монголії.
|
|
| На зворотному шляху з Монголії Плано Карпіні відвідав Київ (10-15 червня), де зустрівся з галицько-волинськими князями Васильком та Данилом Романовичами.
|
|
| Хрещення литовського князя Міндовга і союз з німцями.
|
|
| Папський посланник в Дорогичині коронує Данила Романовича «Королем Руським»
Подорож монаха Гійома де Рубрука з Аккри через Крим (Солдайя — Перекоп) і Сарай-Бату до Каракорума
|
|
| Похід Данила Галицького на Київ.
|
|
| Перший спогад про Львів
|
|
| Татарський перепис населення Русі.
|
|
| Похід хана Бурундая на південно-західну Русь і Польщу. Данило Романович вимушений підтвердити свою вірність монголам і знищити укріплення своїх міст, а також прийняти участь в спільному поході на Литву.
|
|
| Подорож Маффео і Ніколо Поло (Батька Марко Поло) через Солдайю і Перекоп до Сарая, Бухари і Ханбалика.
|
|
| Генуя та Візантія укладають Німфейскій договір, за яким генуезці отримують виключне право на плавання в Чорному морі в обмін на допомогу Візантії при відвоюванні Константинополя. Відновлення Візантійської імперії: відвоювання Константинополя (щоправда, допомога Генуї не знадобилася)
|
|
| Після смерті Данила Романовича галицьким князем стає його син Лев (1264—1301).
|
|
| Для противаги Генуї візантійський імператор допускає в Чорне море також і венеціанців
|
|
| Генуезці засновують свою першу і головну колонію в Причорномор'ї — Кафу (на місці давньої Феодосії)
|
|
| Після смерті Василька Романовича волинським князем стає його син Володимир (1270 — 1289)
У Львові з'явилась вірменська колонія (можливо, кримських вірмен).
|
|
| Татарсько-галицький похід на Литву.
|
|
| Татарсько-галицький похід на Литву.
|
| 1285 — 1287
| Похід золотоординського хана Тулабуга, темніка Ногая і руських князів на Польщу.
|
|
| Венеціанський консул в Солдайї
|
|
| Генуезька колонія в Монкастро (Самастро)
|
|
| Судак захоплений татарським темник ом Ногаєм. Також розорені Кирк-Ор, Херсонес, Кафа, Черкіо
|
|
| Перенос мітрополії з Києва до Володимира (мітрополіт Максим)
Загибель хана Ногая
|
|
| На північному заході Малої Азії утворився бейлік Османа — ядро майбутньої Османської імперії
|
