Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤нш≥ судов≥ витрати оплачуютьс€ наступним чином. 3 страница




√осподарський суд може зобов'€зати за€вника забезпечити його вимогу заставою, достатньою дл€ того, щоб запоб≥гти зловживан≠ню запоб≥жними заходами, €ка вноситьс€ на депозит господарсь≠кого суду. –озм≥р застави визначаЇтьс€ господарським судом з ура≠хуванн€м обставин справи, але не маЇ бути б≥льшим в≥д розм≥ру за€вленоњ шкоди.

ѕро вжитт€ запоб≥жних заход≥в господарський суд виносить ухвалу, в €к≥й зазначаЇ обран≥ запоб≥жн≥ заходи, п≥дстави њх обран≠н€, пор€док ≥ спос≥б њх виконанн€, розм≥р застави, €кщо така при≠значена.  оп≥њ ухвали надсилаютьс€ за€внику та особ≥, щодо €коњ мають бути вжит≥ запоб≥жн≥ заходи негайно п≥сл€ њњ винесенн€. ” раз≥ винесенн€ ухвали за участю за€вника без пов≥домленн€ особи, щодо €коњ прос€ть вжити запоб≥жн≥ заходи, коп≥€ ухвали надсила≠Їтьс€ особ≥, щодо €коњ вжито запоб≥жн≥ заходи, негайно п≥сл€ њњ виконанн€.

” раз≥ в≥дсутност≥ п≥дстав, встановлених ст. 43-1 √ѕ  ”крањни, а також невиконанн€ вимог, передбачених ч. « ст. 43 √ѕ  ”крањ≠ни, господарський суд виносить ухвалу про в≥дмову в задоволенн≥ за€ви про вжитт€ запоб≥жних заход≥в.

—удд€, встановивши, що за€ву про вжитт€ запоб≥жних заход≥в подано без додержанн€ вимог, викладених у ст. 43-3 √ѕ  ”крањни, ≥бо не оплачено державним митом, виносить ухвалу про залишенн€ за€ви без руху, про що пов≥домл€Ї за€вника ≥ надаЇ йому строк встановлений строк не виконаЇ вс≥ перел≥чен≥ в ст. 43-3 √ѕ  ”крањни вимоги та не сплатить державне мито, за€ва вважаЇтьс€ неподаною ≥ повертаЇтьс€ за€внику, про що судд€ виносить моти≠вовану ухвалу.

”хвала про вжитт€ запоб≥жних заход≥в виконуЇтьс€ негайно в пор€дку, установленому дл€ виконанн€ судових р≥шень. ” раз≥ за≠безпеченн€ вимог за€вника заставою ухвала про вжитт€ запоб≥ж≠них заход≥в виконуЇтьс€ негайно п≥сл€ внесенн€ застави в повному розм≥р≥.

Ќа ухвалу про вжитт€ запоб≥жних заход≥в, винесену за участю за€вника без пов≥домленн€ особи, щодо €коњ вжито запоб≥жн≥ захо≠ди, останн€ прот€гом дес€ти дн≥в з дн€ отриманн€ коп≥њ ухвали може подати за€ву про њњ скасуванн€. ѕоданн€ за€ви про скасуванн€ ухвали про вжитт€ запоб≥жних заход≥в не зупин€Ї виконанн€ ухва≠ли про вжитт€ запоб≥жних заход≥в. «а€ва про скасуванн€ вжитт€ запоб≥жних заход≥в розгл€даЇтьс€ прот€гом трьох дн≥в господар≠ським судом, €кий вин≥с ухвалу про њх вжитт€. Ќе€вка за≥нтересова≠них ос≥б не перешкоджаЇ розгл€дов≥ за€ви. «а результатами розгл€≠ду за€ви господарський суд виносить ухвалу про залишенн€ без зм≥н ухвали про вжитт€ запоб≥жних заход≥в або њњ зм≥ну чи скасуванн€.

Ќа ухвалу про вжитт€ запоб≥жних заход≥в, ухвалу про в≥дмову в задоволенн≥ за€ви про вжитт€ запоб≥жних заход≥в, а також на ухвалу про залишенн€ без зм≥н ухвали про вжитт€ запоб≥жних за≠ход≥в або њњ зм≥ну чи скасуванн€ може бути подано апел€ц≥йну скар≠гу. ѕоданн€ апел€ц≥йноњ скарги на ухвалу про вжитт€ запоб≥жних заход≥в не зупин€Ї виконанн€ в≥дпов≥дноњ ухвали. ѕоданн€ апел€≠ц≥йноњ скарги на ухвалу про скасуванн€ запоб≥жних заход≥в або њх зам≥ну зупин€Ї виконанн€ в≥дпов≥дноњ ухвали.

 

45. ¬иди запоб≥жних заход≥в.

—татт€ 43-2 √ѕ  визначаЇ види запоб≥жних заход≥в. —уд може застосувати так≥ запоб≥жн≥ заходи: витребуванн€ доказ≥в; огл€д прим≥щень, в €ких в≥дбуваютьс€ д≥њ, пов'€зан≥ з порушенн€м прав; накладенн€ арешту на майно, що належить особ≥, щодо €коњ вжи≠то запоб≥жн≥ заходи, ≥ знаходитьс€ в нењ або в ≥нших ос≥б.

ѕерел≥к запоб≥жних заход≥в, €к≥ може бути застосовано судом, Ї ви≠черпним ≥ розширенню не п≥дл€гаЇ.

ћоже бути застосовано €к один ≥з перел≥чених запоб≥жних заход≥в, так ≥ дек≥лька одночасно.

¬итребуванн€ доказ≥в та огл€д прим≥щень, в €ких в≥дбуваютьс€ д≥њ, пов'€зан≥ з порушенн€м прав, провад€тьс€ з метою ф≥ксуванн€ доказ≥в правопорушенн€.

¬итребуванн€ доказ≥в зд≥йснюЇтьс€ за правилами ст. 38 √ѕ  щодо витребуванн€ доказ≥в п≥д час розгл€ду справи. ќгл€д прим≥щень, в €ких в≥дбуваютьс€ д≥њ, пов'€зан≥ з порушенн€м прав, повинен зд≥йснюватис€ в пор€дку, встановленому ст. 39 √ѕ , €к огл€д ≥ досл≥дженн€ письмових ≥ речових доказ≥в у м≥сц≥ њх знаходженн€.

Ќакладенн€ арешту на майно, що належить особ≥, щодо €коњ вжито запоб≥жних заход≥в, ≥ знаходитьс€ в нењ або в ≥нших ос≥б, призначене за≠безпечити в≥дновленн€ порушеного права п≥д час виконанн€ р≥шенн€ су≠ду. Ќакладанн€ арешту на грошов≥ кошти €к запоб≥жний зах≥д не допус≠каЇтьс€.

јрешт може бути накладений на будь-€ке майно, зокрема й те, €ке не пов'€зане ≥з тим порушенн€м права або загрозою порушенн€, про €ке зазначаЇтьс€ в за€в≥. “обто законодавець не обмежуЇ кола речей, на €к≥ може бути накладено арешт.

 

46. ѕор€док застосуванн€ запоб≥жних заход≥в господарськими судами.

ƒл€ вжитт€ запоб≥жних заход≥в подаЇтьс€ за€ва, €ка маЇ м≥с≠тити:

1) найменуванн€ господарського суду, до €кого подаЇтьс€ за€ва;

2) найменуванн€ за€вника ≥ особи, щодо €коњ прос€ть вжити запоб≥жних заход≥в, њх поштов≥ адреси; документи, що п≥д≠тверджують за за€вником-громад€нином статус суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥;

3)вид ≥ суть запоб≥жного заходу;

4) обставини, €кими за€вник обірунтовуЇ необх≥дн≥сть вжит≠т€ запоб≥жних заход≥в;

5) перел≥к документ≥в та ≥нших доказ≥в, що додаютьс€ до за€ви;

6) п≥дпис за€вника або його представника, €кщо за€ва пода≠Їтьс€ представником.

ƒо за€ви про вжитт€ запоб≥жних заход≥в додаютьс€ докумен≠ти, €к≥ п≥дтверджують сплату державного мита у встановлених за≠коном пор€дку ≥ розм≥р≥, а також њњ коп≥њ в≥дпов≥дно до к≥лькост≥ ос≥б, щодо €ких прос€ть вжити запоб≥жних заход≥в. –озм≥р держав≠ного мита за поданн€ за€ви визначений ƒекретом  аб≥нету ћ≥н≥ст≠р≥в ”крањни Ђѕро державне митої. ѕри цьому нормами ст. 43-3 √ѕ  ”крањни не передбачаютьс€ сплати витрат на ≥нформац≥йно-техн≥чне забезпеченн€ судового процесу. —таттею 43-3 √ѕ  ”крањ≠ни не передбачений обов'€зок за€вника пов≥домл€ти контрагента (особу, щодо €коњ за€вник просить вжити запоб≥жних заход≥в) про поданн€ за€ви до господарського суду, але встановлено необх≥д≠н≥сть надати суду коп≥њ за€ви в≥дпов≥дно до к≥лькост≥ ос≥б, щодо €ких просить вжити запоб≥жн≥ заходи. ƒо обов'€зку господарсько≠го суду не входить надсиланн€ коп≥њ за€ви, а пов≥домленн€ про вжит≠т€ запоб≥жних заход≥в в≥дбуваЇтьс€ шл€хом надсиланн€ коп≥њ ухвали про вжитт€ запоб≥жних заход≥в в≥дпов≥дно до ч. 5 ст. 43-4 √ѕ  ”крањни.

«а€вник повинен подати в≥дпов≥дну позовну за€ву прот€гом дес€ти дн≥в з дн€ винесенн€ ухвали про вжитт€ запоб≥жних захо≠д≥в. ѕ≥сл€ поданн€ за€вником позовноњ за€ви запоб≥жн≥ заходи д≥≠ють €к заходи забезпеченн€ позову.

«а€ва про вжитт€ запоб≥жних заход≥в розгл€даЇтьс€ не п≥зн≥ше двох дн≥в з дн€ њњ поданн€ господарським судом, у район≥ д≥€льност≥ €кого належить провести ц≥ процесуальн≥ д≥њ, з пов≥домленн€м за≥нте≠ресованих ос≥б. ќднак не€вка њх не перешкоджаЇ розгл€ду за€ви.

” раз≥ обірунтованоњ вимоги за€вника за€ва про вжитт€ запо≠б≥жних заход≥в розгл€даЇтьс€ лише за його участю без пов≥домлен≠н€ особи, щодо €коњ прос€ть вжити запоб≥жн≥ заходи.

√осподарський суд маЇ право вимагати в≥д за€вника додати до за€ви будь-€кий на€вний у нього доказ про порушенн€ або загрозу порушенн€ його прав.

√осподарський суд може зобов'€зати за€вника забезпечити його вимогу заставою, достатньою дл€ того, щоб запоб≥гти зловживан≠ню запоб≥жними заходами, €ка вноситьс€ на депозит господарсь≠кого суду. –озм≥р застави визначаЇтьс€ господарським судом з ура≠хуванн€м обставин справи, але не маЇ бути б≥льшим в≥д розм≥ру за€вленоњ шкоди.

ѕро вжитт€ запоб≥жних заход≥в господарський суд виносить ухвалу, в €к≥й зазначаЇ обран≥ запоб≥жн≥ заходи, п≥дстави њх обран≠н€, пор€док ≥ спос≥б њх виконанн€, розм≥р застави, €кщо така при≠значена.  оп≥њ ухвали надсилаютьс€ за€внику та особ≥, щодо €коњ мають бути вжит≥ запоб≥жн≥ заходи негайно п≥сл€ њњ винесенн€. ” раз≥ винесенн€ ухвали за участю за€вника без пов≥домленн€ особи, щодо €коњ прос€ть вжити запоб≥жн≥ заходи, коп≥€ ухвали надсила≠Їтьс€ особ≥, щодо €коњ вжито запоб≥жн≥ заходи, негайно п≥сл€ њњ виконанн€.

” раз≥ в≥дсутност≥ п≥дстав, встановлених ст. 43-1 √ѕ  ”крањни, а також невиконанн€ вимог, передбачених ч. « ст. 43 √ѕ  ”крањ≠ни, господарський суд виносить ухвалу про в≥дмову в задоволенн≥ за€ви про вжитт€ запоб≥жних заход≥в.

—удд€, встановивши, що за€ву про вжитт€ запоб≥жних заход≥в подано без додержанн€ вимог, викладених у ст. 43-3 √ѕ  ”крањни, бо не оплачено державним митом, виносить ухвалу про залишенн€ за€ви без руху, про що пов≥домл€Ї за€вника ≥ надаЇ йому строк встановлений строк не виконаЇ вс≥ перел≥чен≥ в ст. 43-3 √ѕ  ”крањни вимоги та не сплатить державне мито, за€ва вважаЇтьс€ неподаною ≥ повертаЇтьс€ за€внику, про що судд€ виносить моти≠вовану ухвалу.

”хвала про вжитт€ запоб≥жних заход≥в виконуЇтьс€ негайно в пор€дку, установленому дл€ виконанн€ судових р≥шень. ” раз≥ за≠безпеченн€ вимог за€вника заставою ухвала про вжитт€ запоб≥ж≠них заход≥в виконуЇтьс€ негайно п≥сл€ внесенн€ застави в повному розм≥р≥.

Ќа ухвалу про вжитт€ запоб≥жних заход≥в, винесену за участю за€вника без пов≥домленн€ особи, щодо €коњ вжито запоб≥жн≥ захо≠ди, останн€ прот€гом дес€ти дн≥в з дн€ отриманн€ коп≥њ ухвали може подати за€ву про њњ скасуванн€. ѕоданн€ за€ви про скасуванн€ ухвали про вжитт€ запоб≥жних заход≥в не зупин€Ї виконанн€ ухва≠ли про вжитт€ запоб≥жних заход≥в. «а€ва про скасуванн€ вжитт€ запоб≥жних заход≥в розгл€даЇтьс€ прот€гом трьох дн≥в господар≠ським судом, €кий вин≥с ухвалу про њх вжитт€. Ќе€вка за≥нтересова≠них ос≥б не перешкоджаЇ розгл€дов≥ за€ви. «а результатами розгл€≠ду за€ви господарський суд виносить ухвалу про залишенн€ без зм≥н ухвали про вжитт€ запоб≥жних заход≥в або њњ зм≥ну чи скасуванн€.

Ќа ухвалу про вжитт€ запоб≥жних заход≥в, ухвалу про в≥дмову в задоволенн≥ за€ви про вжитт€ запоб≥жних заход≥в, а також на ухвалу про залишенн€ без зм≥н ухвали про вжитт€ запоб≥жних за≠ход≥в або њњ зм≥ну чи скасуванн€ може бути подано апел€ц≥йну скар≠гу. ѕоданн€ апел€ц≥йноњ скарги на ухвалу про вжитт€ запоб≥жних заход≥в не зупин€Ї виконанн€ в≥дпов≥дноњ ухвали. ѕоданн€ апел€≠ц≥йноњ скарги на ухвалу про скасуванн€ запоб≥жних заход≥в або њх зам≥ну зупин€Ї виконанн€ в≥дпов≥дноњ ухвали.

«апоб≥жн≥ заходи припин€ютьс€ в раз≥:

1) неподанн€ за€вником в≥дпов≥дноњ позовноњ за€ви в строк, установлений ч.« ст. 43-3 √ѕ  ”крањни;

2) в≥дмови господарським судом у прийн€тт≥ позовноњ за€ви з п≥дстав, передбачених ч. 1 ст. 62 √ѕ  ”крањни;

3) невиконанн€ позивачем вимог, передбачених ст. 63 √ѕ  ”крањни;

4) винесенн€ господарським судом ухвали про скасуванн€ ухва≠ли про вжитт€ запоб≥жних заход≥в.

ѕри припиненн≥ запоб≥жних заход≥в та поверненн≥ за€ви в≥дпо≠в≥дно до п. 1 ст. 43-9 √ѕ  ”крањни за€ва повертаЇтьс€ за€вников≥, але постаЇ питанн€ про поверненн€ державного мита. ¬важаЇтьс€, що державне мито не маЇ повертатис€, оск≥льки судом були вчинен≥ процесуальн≥ д≥њ, вжито запоб≥жн≥ заходи та припинено њх у резуль≠тат≥ безд≥€льност≥ за€вника.

” випадку припиненн€ запоб≥жних заход≥в, або в≥дмови за€в≠ника в≥д позову, або набранн€ законноњ сили р≥шенн€м щодо в≥дмо≠ви в задоволенн≥ позову особа, щодо €коњ вжито запоб≥жних захо≠д≥в, маЇ право на в≥дшкодуванн€ шкоди, завданоњ вжитт€м цих за≠ход≥в.

” раз≥ внесенн€ за€вником застави в≥дшкодуванн€ шкоди, за≠вданоњ вжитт€м запоб≥жних заход≥в, у першу чергу зд≥йснюЇтьс€ за рахунок ц≥Їњ застави. «астава повертаЇтьс€ за€вников≥ повн≥стю, €кщо господарський суд задовольнив позов за€вника, або €кщо в≥дпов≥дачем було визнано позов, або €кщо господарським судом затверджено мирову угоду стор≥н.

” випадках, передбачених пунктами 2-4 ст. 43-9 √ѕ  ”крањ≠ни, а також у раз≥ розгл€ду справи по сут≥ господарський суд може вир≥шити питанн€ щодо в≥дшкодуванн€ шкоди, завданоњ вжитт€м запоб≥жних заход≥в.

 

47. ѕон€тт€ досудового пор€дку врегулюванн€ господарських спор≥в, ≥стор≥€ його виникненн€ та сучасна практика застосуванн€.

Ќа думку ¬асильЇва —.¬. досудове врегулюванн€ спр≥в €вл€Ї собою систему м≥р, проведених орган≥зац≥€ми, майнов≥ права €ких порушен≥, дл€ безпосереднього вир≥шенн€ виниклого конфл≥кту до зверненн€ в господарський суд. “аке врегулюванн€ м≥стить у соб≥ не т≥льки пред'€вленн€ претенз≥й ≥ ≥нших вимог противн≥й сторон≥, але ≥ припускаЇ розгл€д ≥ добров≥льне задоволенн€ вимог сторони, що пред'€вила претенз≥ю у випадку њњ законност≥ й обірунтованост≥.

¬≥дпов≥дно до загальноњ теор≥њ права досудовий пор€док врегулюванн€ спор≥в Ц це сукупн≥сть заход≥в, €к≥ п≥дл€гають зд≥йсненню стороною, права €коњ порушено, дл€ безпосереднього вир≥шенн€ спору, що виник, з≥ стороною, €ка Ї порушником майнових прав чи ≥нтерес≥в.

ƒе€к≥ автори вважають, що досудове врегулюванн€ господарських спор≥в - це сукупн≥сть заход≥в, зд≥йснених п≥дприЇмствами та орган≥зац≥€ми, права €ких порушен≥, дл€ безпосереднього вир≥шенн€ спор≥в, що виникли, з п≥дприЇмствами та орган≥зац≥€ми, €к≥ порушили майнов≥ права та ≥нтереси, до зверненн€ з позовом до господарського суду.

” л≥тератур≥ з господарського процесу такий пор€док врегулюванн€ господарських спор≥в ще називають претенз≥йним пор€дком. Ќа думку ™фимовоњ ¬.¬., претенз≥йний пор€док можна визначити €к установлену законом або угодою стор≥н р≥зновид попереднього досудового пор€дку (процедури) врегулюванн€ суперечки, що виникла з приватноправових в≥дносин, по завершенн≥ врегулюванн€ €кого в сторони, що направила претенз≥ю ≥ не одержала на нењ в≥дпов≥д≥ або отримала не задовольн€ючу њњ в≥дпов≥дь, виникаЇ право на зверненн€ в суд з в≥дпов≥дним позовом.

ћетою досудового врегулюванн€ господарських спор≥в Ї усуненн€ або запоб≥ганн€ негативного впливу на господарську д≥€льн≥сть з боку контрагент≥в. ƒобров≥льне задоволенн€ претенз≥йних вимог забезпечуЇ найб≥льш швидке в≥дновленн€ порушених прав кредитора. ¬ цьому пол€гаЇ позитивний аспект досудового пор€дку врегулюванн€ спор≥в. “акий пор€док Ї позитивним ≥ дл€ добросов≥сного боржника, оск≥льки позбавл€Ї його додаткових витрат на судов≥ видатки.

як в≥дзначаЇ ¬асильЇв —.¬. значенн€ претенз≥йного досудового пор€дку врегулюванн€ спор≥в пол€гаЇ в тому, що в≥дпов≥дач пов≥домл€Їтьс€ про на€вн≥сть в його контрагента - орган≥зац≥њ або громад€нина-п≥дприЇмц€ - майнових або немайнових претенз≥й до нього. ” той же час претенз≥йний пор€док у в≥дом≥й м≥р≥ охорон€Ї ≥нтереси не т≥льки позивача, але ≥ самого в≥дпов≥дача, оск≥льки в≥н спри€Ї задоволенню домагань у добров≥льному пор€дку ≥ дозвол€Ї в такий спос≥б уникнути непередбачених додаткових витрат у тому випадку, €кщо суперечка буде переданий на розгл€д господарського суду.

ƒосудове врегулюванн€ господарських спор≥в, €к стверджують науковц≥, маЇ своњ переваги та недол≥ки.

Ќедол≥ки:

- в≥дсутн≥сть можливост≥ отриманн€ акта преюдиц≥йного характеру: ухвали чи р≥шенн€ суду, в €ких безпосередньо встановлюютьс€ факти, що мали м≥сце при виникненн≥ певних правов≥дносин, наприклад, догов≥рних, ≥, в≥дпов≥дно, даЇтьс€ юридична оц≥нка вчиненим д≥€м (резолютивна частина р≥шенн€);

- немаЇ жодноњ гарант≥њ на позитивне вир≥шенн€ конфл≥кту (за статистикою всього лише 5% спор≥в вир≥шуютьс€ в досудовому пор€дку);

- ймов≥рно, що винна сторона не в≥дпов≥сть у встановлений законом терм≥н на претенз≥ю або просто про≥гноруЇ њњ. ÷е дасть њй можлив≥сть зат€гнути вир≥шенн€ спору й виграти м≥н≥мум 2-3 м≥с€ц≥ до зверненн€ до суду;

- претенз≥йний пор€док дасть винн≥й сторон≥ можлив≥сть спотворювати обставини справи, перекручувати факти на свою користь, давати неповний перел≥к документ≥в, приховувати обставини справ й ухил€тис€ в≥д в≥дпов≥дальност≥;

- визнанн€ або нав≥ть часткове визнанн€ претенз≥њ ще не св≥дчить, що вимоги будуть виконан≥.

ѕереваги:

- за умови досудового врегулюванн€ спору немаЇ потреби сплачувати державне мито, витрати на ≥нформац≥йно-техн≥чне забезпеченн€ судового процесу, у раз≥ необх≥дност≥ ≥ витрати на проведенн€ експертизи. ƒо того ж за результатами розгл€ду справи в суд≥ можлива сплата первинноњ суми, наприклад, штрафу, що визначавс€ договором або р≥шенн€м контролюючого органу;

- судовий розгл€д у перш≥й ≥нстанц≥њ може зайн€ти 2-3 м≥с€ц≥ й б≥льше, кр≥м того, не виключено, що боржник-в≥дпов≥дач буде оскаржувати р≥шенн€ суду першоњ ≥нстанц≥њ в апел€ц≥йному пор€дку, а ц€ процедура може зайн€ти ще к≥лька м≥с€ц≥в. “а й отриманн€ р≥шенн€ суду, €ке набрало законноњ сили - ще не вир≥шенн€ проблеми, оск≥льки його ще треба виконати, а цим займаютьс€ в≥дд≥ли державноњ виконавчоњ служби. “ому в≥д поданн€ позовноњ за€ви до суду до фактичного виконанн€ отриманого р≥шенн€ можуть минути роки.

- сторони в≥льн≥ в обранн≥ зручного часу та м≥сц€ дл€ обговоренн€ та знаходженн€ консенсусу. Ѕ≥льше того, все може бути вир≥шено за допомогою телефонного звТ€зку, ≤нтернету, факсу тощо.

ќтже, в контекст≥ господарського судочинства досудове врегулюванн€ спору маЇ €к переваги, так ≥ недол≥ки. “ому, на думку √олоњ Ћ.¬., досудове врегулюванн€ господарських спор≥в доц≥льно застосовувати лише тод≥, коли субТЇкт господарюванн€ впевнений в добросов≥сност≥ свого контрагента.

Ќеобх≥дно в≥др≥зн€ти досудове врегулюванн€ господарських спор≥в в≥д позасудового вир≥шенн€ господарських спор≥в

як в≥дзначаЇ ћедникова ћ.≈., врегулюванн€ ≥ вир≥шенн€ спор≥в у позасудовому пор€дку означаЇ, що сп≥р вир≥шуЇтьс€ без особистоњ участ≥ ≥ кер≥вництва процесом з боку господарського суду. “обто це т≥ способи, що можуть використовуватис€ дл€ вир≥шенн€ господарсько-правових суперечок за згодою стор≥н зам≥сть зверненн€ в господарськ≥ суди ≥ Ї д≥йсною та буквальною альтернативою судовому розгл€ду в господарському суд≥ (до таких, зокрема, в≥днос€ть розгл€д справи в третейському суд≥, укладанн€ позасудових мирових угод, проведенн€ переговор≥в, звертанн€ до посередника). «агальноњ об'Їднуючою ознакою дл€ вс≥х позначених вид≥в Ї те, що процес вир≥шенн€ ≥ врегулюванн€ правовоњ суперечки в позасудовому пор€дку визначаЇтьс€ не господарсько-процесуальною формою, а самими суб'Їктами, що сперечаютьс€, а також ≥ншими особами, €к≥ приймають участь у вир≥шенн≥ ≥ врегулюванн≥ суперечки.

 

48. «агальн≥ положенн€ щодо пор€дку досудового врегулюванн€ господарських спор≥в.

” ч. 1 ст. 5 √ѕ  встановлен≥ загальн≥ засади досудового врегулюванн€ господарських спор≥в.

–≥шенн€м  онституц≥йного —уду ”крањни у справ≥ за конс≠титуц≥йним зверненн€м товариства з обмеженою в≥дпов≥даль≠н≥стю Ђ“орговий д≥м Ђ ампус  оттон  лабї щодо оф≥ц≥йного тлумаченн€ положенн€ частини другоњ статт≥ 124  онституц≥њ ”крањни (справа про досудове врегулюванн€ спор≥в) в≥д 9 липн€ 2002 р. є 15-рп/2002 встановлено, що обов'€зкове досудове врегулюванн€ спор≥в, €ке виключаЇ можлив≥сть прийн€тт€ позовноњ за€ви до розгл€ду ≥ зд≥йсненн€ за нею правосудд€, порушуЇ право особи на судовий захист. ћожлив≥сть досудового врегулюванн€ спор≥в може бути додатковим засобом правового захисту, €кий держава надаЇ учасникам певних правов≥дносин, що не суперечить принципу зд≥йсненн€ правосудд€ виключно судом. ¬иход€чи з необх≥дност≥ п≥двищенн€ р≥вн€ правового захисту держава може стимулювати вир≥шенн€ правових спор≥в у межах досудових процедур, однак њх використанн€ Ї правом, а не обов'€зком особи, €ка потребуЇ такого захисту. ѕраво на су≠довий захист не позбавл€Ї суб'Їкт≥в правов≥дносин можливост≥ досудового врегулюванн€ спор≥в. ÷е може бути передбачено цив≥льно-правовим договором, коли суб'Їкти правов≥дносин добров≥льно обирають зас≥б захисту њхн≥х прав. ƒосудове вре≠гулюванн€ спору може мати м≥сце також за волеви€вленн€м кожного з учасник≥в правов≥дносин ≥ за в≥дсутност≥ у договор≥ застереженн€ щодо такого врегулюванн€ спору. ќтже, обран≠н€ певного засобу правового захисту, у тому числ≥ досудового врегулюванн€ спору, Ї правом, а не обов'€зком особи, €ка добров≥льно, виход€чи з власних ≥нтерес≥в, його використовуЇ. ¬становленн€ законом обов'€зкового досудового врегулюванн€ спору обмежуЇ можлив≥сть реал≥зац≥њ права на судовий захист.

¬≥дпов≥дно  онституц≥йний —уд ”крањни д≥йшов виснов≠ку, що положенн€ ч. 2 ст. 124  онституц≥њ щодо поширенн€ юрисдикц≥њ суд≥в на вс≥ правов≥дносини, що виникають удержав≥, в аспект≥ конституц≥йного зверненн€ необх≥дно розум≥ти так, що право особи (громад€нина ”крањни, ≥ноземц€, особи без громад€нства, юридичноњ особи) на зверненн€ до суду за вир≥шенн€м спору не може бути обмежене законом, ≥ншими нормативно-правовими актами. ¬становленн€ законом або договором досудового врегулюванн€ спору за волеви€влен≠н€м суб'Їкт≥в правов≥дносин не Ї обмеженн€м юрисдикц≥њ суд≥в ≥ права на судовий захист. ќтже, можна виокремити два юридичних факти, з €ких випливаЇ необх≥дн≥сть досудового врегулюванн€ спору Ч це догов≥р ≥ вказ≥вка закону. ўодо останн≥х сл≥д враховувати, що √осподарський кодекс (√ ) ”крањни та де€к≥ ≥нш≥ п≥дзаконн≥ акти (наприклад, —татут водного транспорту) зберегли таку процедуру. ѕроте на сьо≠годн≥ застосуванн€ досудового пор€дку врегулюванн€ спору маЇ обов'€зковий характер дл€ суб'Їкт≥в господарюванн€, €к≥ у своњй д≥€льност≥ пов'€зан≥ з зал≥зничним перевезенн€м та в≥дпов≥дно дотримуютьс€ вимог —татуту зал≥зниць ”крањни.

—торони у господарських в≥дносинах можуть використову≠вати пор€док досудового врегулюванн€ спору, встановлений €к √ѕ , так й ≥ншими спец≥альними нормами, €к≥ регулюють специф≥чн≥ господарськ≥ правов≥дносини, встановлен≥ чинним законодавством. —л≥д також враховувати, що порушенн€ ос≠новних положень досудового врегулюванн€ господарського спору призводить до припиненн€ провадженн€ у справ≥ на п≥дстав≥ ч. 2 ст. 80 √ѕ , а отже, до в≥дпов≥дних насл≥дк≥в, оск≥льки у раз≥ припиненн€ провадженн€ у справ≥ повторне зверненн€ до господарського суду щодо спору м≥ж тими са≠мими сторонами, про той самий предмет ≥ з тих самих п≥дстав не допускаЇтьс€.

” ч. 3 ст. 5 √ѕ  законодавець встановлюЇ коло спор≥в, до розгл€ду €ких сторони у господарських правов≥дносинах поз≠бавлен≥ права застосовувати вимоги досудового врегулюванн€ спору. ѕерел≥к спор≥в, у дан≥й частин≥, Ї вичерпним.

 

49. ѕор€док пред'€вленн€ ≥ розгл€ду претенз≥й.

як в≥дзначаЇ √ончар ≤.¬. претенз≥€ Ц це письмовий документ, що надсилаЇтьс€ особою, €ка вважаЇ, що њњ права та законн≥ ≥нтереси порушен≥, до порушника з вимогою в≥дновити ц≥ права та ≥нтереси буз втручанн€ юрисдикц≥йних орган≥в.

як зазначаЇ ¬асильЇв —.¬. претенз≥€ €к матер≥ально-правова вимога одного учасника сп≥рного правов≥дносина до ≥ншого €вл€Ї собою зас≥б врегулюванн€ конфл≥кту самими сторонами, що сперечаютьс€, без сторонньоњ допомоги з боку держави в особ≥ суду.

ƒо розум≥нн€ правового статусу претенз≥њ додадамо те, що визнан≥ боржником претенз≥њ не включен≥ в перел≥к р≥шень ≥ виконавчих документ≥в, €к≥ п≥дл€гають примусовому виконанню державною виконавчою службою в≥дпов≥дно до «акону ”крањни в≥д 21.04.1999 р. є 606-’IV Ђѕро виконавче провадженн€ї. “обто виставленн€ претенз≥њ не може бути обовТ€зковою умовою дл€ зверненн€ зац≥кавленоњ особи до суду н≥ за €ких обставин. ¬иключенн€м в под≥бних випадках може бути лише домовлен≥сть стор≥н. “аким чином, визнана претенз≥€ в даний час не Ї виконавчим документом ≥ проведенн€ ст€гненн€ в досудовому пор€дку на п≥дстав≥ такоњ претенз≥њ неможливе. ѕроте, сторони мають право включити в будь-€кий догов≥р спец≥альн≥ застереженн€, зробивши тим самим обовТ€зковим виставленн€ претенз≥њ дл€ себе.

ѕредТ€вленн€ та розгл€д претенз≥й ≥нод≥ називають претенз≥йною роботою. Ѕезпосередн≥ми задачами претенз≥йноњ роботи Ї: в≥дновленн€ порушених прав ≥ захист законних ≥нтерес≥в орган≥зац≥й; ви€вленн€ причин ≥ умов, що волочуть невиконанн€ догов≥рних зобов'€зань, випуск продукц≥њ ≥ товар≥в неналежноњ €кост≥, розкраданн€ майна та ≥нш≥ порушенн€; попередженн€ порушень плановоњ ≥ догов≥рноњ дисципл≥ни; пол≥пшенн€ економ≥чних показник≥в господарськоњ д≥€льност≥ орган≥зац≥й; в≥дшкодуванн€ за рахунок винних ос≥б збитку, запод≥€ного организации. ќтже, претенз≥йна робота - це один ≥з способ≥в захисту прав ≥ законних ≥нтерес≥в п≥дприЇмств. ¬она даЇ можлив≥сть попереджати виникненн€ господарських суперечок ≥ усувати причини, що њх породжують.

Ѕезпосередньо пор€док предТ€вленн€ та розгл€д претенз≥й регулюЇтьс€ зг≥дно з≥ ст. 6 √ѕ  ”крањни, де вказано, що Ђп≥дприЇмства та орган≥зац≥њ, чињ права ≥ законн≥ ≥нтереси порушено, з метою безпосереднього врегулюванн€ спору з порушником цих прав та ≥нтерес≥в звертаютьс€ до нього з письмовою претенз≥Їюї та ст. 222 √  ”крањни, де Ђвказано, що у раз≥ необх≥дност≥ в≥дшкодуванн€ збитк≥в або застосуванн€ ≥нших санкц≥й субТЇкт господарюванн€ чи ≥нша юридична особа - учасник господарських в≥дносин, чињ права або законн≥ ≥нтереси порушено, з метою безпосереднього врегулюванн€ спору з порушником цих прав або ≥нтерес≥в маЇ право звернутис€ до нього з письмовою претенз≥Їю, €кщо ≥нше не встановлено закономї.

ѕретенз≥€, що буде направлена боржнику, зг≥дно з≥ ст. 6 √ѕ  та ст. 222 √  маЇ зазначатис€: повне найменуванн€ ≥ поштов≥ рекв≥зити за€вника претенз≥њ та особи (ос≥б), €к≥й претенз≥€ предТ€вл€Їтьс€; дата предТ€вленн€ ≥ номер претенз≥њ; обставини, на п≥дстав≥ €ких предТ€влено претенз≥ю; докази, що п≥дтверджують ц≥ обставини; вимоги за€вника з посиланн€м на нормативн≥ акти; сума претенз≥њ та њњ розрахунок, €кщо претенз≥€ п≥дл€гаЇ грошов≥й оц≥нц≥; плат≥жн≥ рекв≥зити за€вника претенз≥њ; перел≥к документ≥в, що додаютьс€ до претенз≥њ.

ƒокументи, що додаютьс€ до претенз≥њ, повинн≥ п≥дтверджувати вимоги за€вника претенз≥њ. ƒокументи, що п≥дтверджують вимоги за€вника, додаютьс€ в ориг≥налах чи належним чином засв≥дче≠них коп≥€х. ƒокументи, €к≥ Ї у другоњ сторони, можуть не додаватис€ до претенз≥њ, про що повинно бути зазначено у текст≥ претенз≥њ.

«г≥дно з ч. 5 ст. 6 √ѕ  претенз≥€ повинна бути п≥дписана повноважною особою п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ. ѕретенз≥€ також може бути п≥дписана представником. ” цьому випадку до претенз≥њ сл≥д додавати коп≥ю дов≥реност≥ представника. ѕретенз≥€ та додан≥ до нењ матер≥али повинн≥ надсилатис€ поштою рекомендованим або ц≥нним листом. ѕретенз≥€ також може бути вручена адресатов≥ претенз≥њ нарочним п≥д розписку. ≤нших способ≥в направленн€ претенз≥њ (факсим≥льним зв'€зком, електронною поштою) норми √ѕ  не допускають. ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 17 серпн€ 2002 р. є 1155 Ђѕро затвердженн€ ѕравил наданн€ послуг поштового зв'€зкуї визна≠чено, що: рекомендоване поштове в≥дправленн€ Ч поштове в≥дправленн€ (лист, поштова картка, бандероль, секограма, др≥бний пакет, м≥шок Ђћї), що приймаЇтьс€ дл€ пересиланн€ без зазначенн€ суми оголошеноњ ц≥нност≥ вкладенн€ з видачею в≥дправников≥ розрахункового документа про прий≠н€тт€ ≥ доставл€Їтьс€ (вручаЇтьс€) адресатов≥ (одержувачу) п≥д розписку; поштове в≥дправленн€ з оголошеною ц≥нн≥стю Ч поштове в≥дправ≠ленн€ (лист, бандероль, посилка, пр€мий контейнер), що приймаЇтьс€ дл€ пересиланн€ з оц≥нкою вартост≥ вкладенн€, визначеною в≥дправни≠ком, ≥ вручаЇтьс€ адресатов≥ (одержувачу) п≥д розписку.

“епер охарактеризуЇмо розгл€д претенз≥њ. „астина 1 ст. 7 √ѕ  встановлюЇ строк розгл€ду претенз≥њ. ѕретенз≥€ повинна бути розгл€нута прот€гом одного м≥с€ц€. ѕочаток строку визначаЇтьс€ датою отриманн€ претенз≥њ адресатом. якщо претенз≥ю в≥дправлено поштою, дата отриманн€ претенз≥њ ви≠значаЇтьс€ датою поштового штемпел€ п≥дприЇмства зв'€зку за м≥сцем знаходженн€ адресата претенз≥њ. якщо претенз≥ю в≥дправлено з пов≥дом≠ленн€м про врученн€, датою отриманн€ вважатиметьс€ дата врученн€ поштового в≥дправленн€ безпосередньо адресатов≥. якщо претенз≥ю до≠ставлено нарочним, датою отриманн€ буде дата проставленн€ розписки про врученн€ службов≥й особ≥ отримувача претенз≥њ. ѕор€док обчисленн€ зак≥нченн€ строку розгл€ду претенз≥њ визнача≠Їтьс€ за правилами ст. 51 √ѕ . —трок, обчислюваний м≥с€ц€ми, зак≥нчу≠Їтьс€ у в≥дпов≥дне число останнього м≥с€ц€ строку. якщо к≥нець строку, обчислюваного м≥с€ц€ми, припадаЇ на такий м≥с€ць, що не маЇ в≥дпов≥дного числа, строк зак≥нчуЇтьс€ в останн≥й день цього м≥с€ц€. ” випад≠ках коли останн≥й день строку припадаЇ на неробочий день, днем зак≥н≠ченн€ строку вважаЇтьс€ перший наступний за ним робочий день. —троки розгл€ду претенз≥й можуть бути продовжен≥ на час, не≠обх≥дний дл€ досиланн€ за€вником на вимогу другоњ сторони додаткових документ≥в.

„астина 2 ст. 7 √ѕ  встановлюЇ спец≥альне правило на ви≠падок, коли спец≥альними правилами або договором передбачено право перепров≥рки забракованоњ продукц≥њ (товар≥в) п≥дприЇмством-виготовлювачем. ” таких випадках строк розгл€ду претенз≥њ, пов'€заноњ з €к≥стю та комплектн≥стю продукц≥њ (товар≥в), становить два м≥с€ц≥. ¬≥дпов≥дно до ст. 268 √  €к≥сть товар≥в, що поставл€ютьс€, повинна в≥дпов≥дати стандартам, техн≥чним умовам, ≥нш≥й техн≥чн≥й документац≥њ, €ка встановлюЇ вимоги до њх €кост≥, або зразкам (еталонам), €кщо сто≠рони не визначать у договор≥ б≥льш висок≥ вимоги до €кост≥ товар≥в. ¬≥д≠пов≥дно до ст. 270 √  товари повинн≥ поставл€тис€ комплектно в≥дпов≥дно до вимог стандарт≥в, техн≥чних умов або прейскурант≥в. ƒоговором може бути передбачено поставку з додатковими до комплекту виробами (час≠тинами) або без окремих, не потр≥бних покупцев≥ вироб≥в (частин), що вход€ть до комплекту. ¬≥дпов≥дно до ст. 1 «акону ”крањни Ђѕро стандартизац≥юї стан≠дарт Ч документ, що встановлюЇ дл€ загального ≥ багаторазового засто≠суванн€ правила, загальн≥ принципи або характеристики, €к≥ стосуютьс€ д≥€льност≥ чи њњ результат≥в, з метою дос€гненн€ оптимального ступен€ впор€дкованост≥ у певн≥й галуз≥, розроблений у встановленому пор€дку на основ≥ консенсусу; техн≥чн≥ умови Ч документ, що встановлюЇ техн≥ч≠н≥ вимоги, €ким повинн≥ в≥дпов≥дати продукц≥€, процеси чи послуги. “ех≠н≥чн≥ умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

„астина 3 ст. 7 √ѕ  визначаЇ пор€док д≥й отримувача претенз≥њ у випадку, €кщо до претенз≥њ не додано вс≥х документ≥в, не≠обх≥дних дл€ њњ розгл€ду. якщо до претенз≥њ не додано вс≥х документ≥в, необх≥дних дл€ њњ розгл€ду, отримувач претенз≥њ маЇ право витребувати њх у за€вника. ” цьому випадку маютьс€ на уваз≥ документи, на €к≥ поси≠лаЇтьс€ за€вник претенз≥њ, €кщо ѓх не додано до претенз≥њ та вони в≥дсутн≥ в адресата претенз≥њ. Ќе допускаЇтьс€ вимаганн€ документ≥в, €к≥ повинн≥ бути в адресата претенз≥њ (догов≥р, товаросупроводжувальн≥ документи тощо). ¬имога повинна бути над≥слана за€вников≥ претенз≥њ у письмовому вигл€д≥. ¬она маЇ м≥стити перел≥к витребовуваних документ≥в та строк њх поданн€. —трок поданн€ документ≥в не може бути менше п'€ти дн≥в без урахуванн€ часу поштового об≥гу. “ерм≥ни пересиланн€ поштовоњ кореспонденц≥њ в межах ”крањни встановлено наказом ћ≥н≥стерства зв'€зку ”крањни в≥д 5 серпн€ 1994 р. є 115 "ѕро Ќормативи ≥ основн≥ контрольн≥ строки у поштовому зв'€зкуї. ”  иЇв≥, обласних центрах, м≥стах обласного п≥дпор€дкуванн€, районних центрах м≥сцева кореспонденц≥€ доставл€Їтьс€ адресатам залежно в≥д ча≠су опусканн€ њњ в поштов≥ скриньки, €к правило, в той же день, але не п≥зн≥ше наступного дн€. ¬х≥дна письмова кореспонденц≥€ доставл€Їтьс€ адресатам в той же день, €кщо вона над≥йшла в сортувальний вузол у м≥ст≥  иЇв≥ до 7 години, а в обласних центрах, м≥стах обласного п≥дпо≠р€дкуванн€ Ч до 9 години. ѕереб≥г строку розгл€ду претенз≥њ зупин€Їтьс€ до одержанн€ витре≠буваних документ≥в чи зак≥нченн€ строку њх поданн€. якщо витребуван≥ документи в установлений строк не над≥йшли, претенз≥€ розгл€даЇтьс€ за на€вними документами. “обто невиконанн€ за€вником претенз≥њ ви≠моги про наданн€ додаткових документ≥в адресатов≥ претенз≥њ не зв≥ль≠н€Ї останнього в≥д обов'€зку розгл€нути претенз≥ю за на€вними докумен≠тами.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 440 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

1348 - | 1188 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.046 с.