Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬иди мила та способи його одержанн€




ћило - розчин€Їтьс€ у вод≥ миюча маса (шматок або густа р≥дина), одержувана взаЇмод≥Їю жир≥в ≥ луг≥в, використовуване або €к косметичний зас≥б - дл€ очищенн€ ≥ догл€ду за шк≥рою (туалетне мило); або €к зас≥б побутовоњ х≥м≥њ - миючий зас≥б (господарське мило).

Ќе сл≥д плутати з мильними продуктами, €к≥ виготовл€ютьс€ ≥з синтетичних поверхнево-активних речовин, в основному з нафтових продукт≥в (лаурилсульфат натр≥ю) ≥ т. д.

¬ останн≥ роки мило €к косметичний продукт масового використанн€ все б≥льше ≥ б≥льше використовуЇтьс€ в р≥дкому вигл€д≥. “верде мило часто використовуЇтьс€ у вигл€д≥ авторських вироб≥в. ¬ €кост≥ побутовоњ х≥м≥њ використанн€ мила з кожним роком скорочуЇтьс€ у всьому св≥т≥: споживач≥ вибирають пральн≥ порошки, засоби дл€ митт€ посуду ≥ пр.

≤стор≥€

«а на€вними даними, мило виготовл€лос€ ще в стародавн≥х Ўумер≥ ≥ ¬ав≥лон≥ (близько 2800 р. до н. е..). ќписи технолог≥й виготовленн€ мила знайден≥ в ћесопотам≥њ на глин€них табличках, що належать приблизно до 2200 р. до н. е.. ™гипетський пап≥рус середини другого тис€чол≥тт€ до нашоњ ери св≥дчить, що Їгипт€ни регул€рно милис€ за допомогою мила. Ўироко застосовувалис€ под≥бн≥ миюч≥ засоби ≥ в —тародавньому –им≥.

ѕрактика показуЇ, що масла б≥олог≥чного походженн€ дуже добре зн≥мають забрудненн€ з поверхн≥ шк≥ри. ÷е добре пом≥тно при вживанн≥ жирноњ њж≥ за допомогою рук, наприклад смаженого на багатт≥ м'€са. “акож варто вз€ти до уваги той факт, що €кщо в п≥вденних широтах дл€ митт€ прост≥ше було використовувати рослинне масло, то в п≥вн≥чних це могло бути досить скрутно на уваз≥ дорожнеч≥ матер≥алу. ј топлений тваринний жир отримати в умовах п≥вноч≥ незр≥вн€нно легше. ¬раховуючи, що дл€ топлени€ найчаст≥ше використовувавс€ в≥дкритий вогонь, зм≥шанн€ топленого жиру з золою або п≥ском - питанн€ часу. Ќадал≥ необх≥дно лише п≥д≥брати оптимальний склад жир≥в, дл€ отриманн€ однор≥дноњ ергоном≥чноњ ≥ приЇмною сум≥ш≥.

” 1808 роц≥ французький х≥м≥к ћ≥шель ≈жен Ўеврель (1786-1889) на проханн€ власник≥в текстильноњ фабрики встановив складу мила. ¬ результат≥ анал≥зу ви€вилос€, що мило - це натр≥Їва с≥ль вищоњ жирноњ (карбоновоњ) кислоти.

¬ ™вроп≥ та —Ўј безперервний процес миловар≥нн€ з'€вивс€ в к≥нц≥ 1930-х рок≥в разом з безперервним процесом г≥дрол≥зу (розщепленн€) жир≥в водою ≥ парою високого тиску в миловарних вежах.

—клад

” х≥м≥чному в≥дношенн≥ основним компонентом твердого мила Ї сум≥ш розчинних солей вищих жирних кислот. «азвичай це натр≥Їв≥, р≥дше - кал≥Їв≥ ≥ амон≥Їв≥ сол≥ таких кислот, €к стеаринова, пальм≥тинова, м≥ристинова, лауринова ≥ олењнова [1].

ќдин з вар≥ант≥в х≥м≥чного складу твердого мила - C 17 H 35 COONa (р≥дкого - C 17 H 35 COOK).

ƒодатково в склад≥ мила можуть бути й ≥нш≥ речовини, що волод≥ють миючим д≥Їю, а також ароматизатори ≥ барвники та порошки.

“ехнолог≥€ виготовленн€

¬ €кост≥ сировини дл€ одержанн€ основного компонента мила можуть використовуватис€ тварини ≥ рослинн≥ жири, жирозаменители (синтетичн≥ жирн≥ кислоти, кан≥фоль, нафтенов≥ кислоти, талловое масло).

ќтриманн€ мила засноване на реакц≥њ омиленн€ - г≥дрол≥зу складних еф≥р≥в жирних кислот (тобто жир≥в) з лугами, в результат≥ €кого утворюютьс€ сол≥ лужних метал≥в ≥ спирти.

” спец≥альних Їмност€х (варильних котлах) нагр≥т≥ жири обмилюють њдким лугом (зазвичай каустичною содою). ” результат≥ реакц≥њ у варильних котлах утворюЇтьс€ однор≥дна в'€зка р≥дина, густеюща€ при охолодженн≥ - мильний клей, що складаЇтьс€ з мила ≥ гл≥церину. ¬м≥ст жирних кислот в мил≥, отриманому безпосередньо з мильного клею зазвичай 40-60% [1]. “акий продукт маЇ назву "клейового мила". —пос≥б отриманн€ клейового мила прийн€то називати "пр€мим методом".

"Ќепр€мий метод" отриманн€ мила пол€гаЇ в подальш≥й обробц≥ мильного клею, €кий п≥ддають отсолке - обробц≥ електрол≥тами (розчинами њдкого лугу або хлористого натр≥ю), в результат≥ в≥дбуваЇтьс€ розшаруванн€ р≥дини: верхн≥й шар, або мильне €дро, м≥стить не менше 60% жирних кислот; нижн≥й шар - подмильний луг, розчин електрол≥ту з великим вм≥стом гл≥церину (також м≥стить забруднююч≥ компоненти, що м≥стилис€ у вих≥дн≥й сировин≥). ќтримане в результат≥ непр€мого методу мило носить назву "€дрового".

¬ищий сорт мила - п≥л≥рованное, отримують при перетиранн€ висушеного €дерного мила на валиках п≥л≥рной машини. ѕри цьому в к≥нцевому продукт≥ вм≥ст жирних кислот п≥двищуЇтьс€ до 72-74%, пол≥пшуЇтьс€ структура мила, його ст≥йк≥сть до усиханн€, прогорканию ≥ д≥њ високих температур при збер≥ганн≥ [2].

ѕри використанн≥ в €кост≥ лугу каустичноњ соди отримують тверде натр≥Їве мило. ћ'€ке або нав≥ть р≥дке кал≥Їве мило утворюЇтьс€, коли застосовуЇтьс€ каустичний поташ.

¬иди мила

√осподарське мило

ѕри охолодженн≥ клейового мила виходить господарське мило. “верде мило м≥стить 40-72% основноњ речовини, 0,1-0,2% в≥льного лугу, 1-2% в≥льних карбонат≥в Na або  , 0,5-1,5% нерозчинного у вод≥ залишку.

ћило ручноњ роботи

ћило можливо виробл€ти вручну дек≥лькома способами. ѕри цьому в нього можуть додаватис€ еф≥рн≥ масла, терт≥ гор≥хи, мелена кава, кокосова ол≥€ ≥ т. п., в≥ддушки та ароматизатори.

ќдин ≥з способ≥в - перетиранн€ ≥ розплавленн€ вже готового мила (наприклад, дит€чого). Ўматок мила третьс€ на тертц≥, додаЇтьс€ вода чи ≥нша бажана р≥дину (наприклад, в≥двари трав), пот≥м вс€ маса ставитьс€ на вод€ну баню ≥ гр≥Їтьс€ на маленькому вогн≥ при регул€рному пом≥шуванн≥.  оли маса стаЇ однор≥дною, њњ зн≥мають з вод€ноњ бан≥ ≥ додають еф≥рн≥ масла та ≥нш≥ ≥нгред≥Їнти за бажанн€м. “руднощ≥ цього способу пол€гаЇ в тому, що готове мило, використовуване миловаром, досить тугоплавк≥ ≥ процес його перетравленн€ довгий. ÷ей спос≥б використовуЇтьс€ новачками в миловар≥нн≥, оск≥льки не вимагаЇ значних ф≥нансових витрат.

ћило ручноњ роботи може бути також зроблена ≥з спец≥альноњ мильноњ основи, €ка продаЇтьс€ в спец≥ал≥зованих магазинах. ќснова може бути розтоплена в м≥крохвильов≥й печ≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д мила, отриманого промисловим шл€хом, мило ручноњ роботи г≥рше милитьс€, оск≥льки вход€ть до складу мильноњ основи ≥нгред≥Їнти б≥льш щадн≥ ≥ м'€к≥. « т≥Їњ ж причини воно швидше смил≥ваетс€, н≥ж аналог≥чноњ ваги промислове мило; та воно досить слизьке.

ћило, виготовлене з безпосередньо лугу ≥ жир≥в вручну, вимагаЇ в≥д миловара дотриманн€ техн≥ки безпеки при робот≥ з лугом. « ≥ншого боку, повний контроль за процесом створенн€ мила дозвол€Ї миловар≥в створити саме той продукт, €кий йому потр≥бен.

–≥дке мило

ƒозатори

ƒозатор наливного типу (дозвол€Ї використовувати р≥зн≥ види р≥дкого мила): можуть бути встановлен≥ у ванних к≥мнатах на п≥дприЇмствах, в готел€х, ресторанах, школах, в побут≥.
Ѕувають:

  • Ќаст≥нн≥
  • ‘лакон

1. “ехнологи€ косметических и парфюмерных средств: ”чебное пособие. /ј.√.Ѕашура, Ќ.ѕ.ѕоловко, ≈.¬.√ладух и др. Ц »зд-во Ќ‘ј”: «олотые страницы. Ц 2002. Ц 272 с.

2. √.Ќ.  аспаров, ј.ћ. ∆уравлев Уѕарфюмерно-косметическое производствоФ, ћ., 1977.

3.  осметика.  осметические препарат≥ и теоретические основ≥ современной практической косметики. ѕер. с нем. ‘ойстель √.,Ё. Ц ». ѕоллак, ћ. Ѕергольц и др. Ц ., ¬ища школа, 1990. Ц334 с.

4. ћедицинска€ косметика: –уководство: ѕер. с болг./ ѕод ред. ѕ. ћихайлова Ц ћ., ћедицина,1985. Ц 203 с.

5. ќснов≥ практической аромологии /ѕод ред. ј.√. Ѕашур≥ -’., Ђѕрапорї, 1999,-157 с.

6. ѕлетнев ћ.ё.  осметико-гигиенические моющие средства. ћ., ’ими€, 1990. -192с.

7. ѕрактическое руководство по косметологии и аромологии/ ѕод ред. ј.√.Ѕашуры., -’., Ђѕрапорї, 1999,-351 с.

8. ¬илламо ’.  осметическа€ хими€. Цћ., ћир. 1990. Ц288 с.

9. ¬ойцеховска€ ј.Ћ., ¬ольфензон ».». У осметика сегодн€Ф; ћосква У’ими€Ф, 1988. Ц 75 с.

10. ¬ойцеховска€ ј.Ћ., ¬ольфензон ».». ’ими€ дл€ вас.  осметика сегодн€. Ц ћ., ’ими€, 1988. Ц176 с.

11. ј.Ќ. ћакаров-«емл€нской У“ехнологи€ и оборудование парфюмерного производстваФ ћосква, Уѕищева€ пром≥шленностьФ, 1964.

12. –ецептура и производство современн≥х косметических эмульсий с учетом запросов потребителей. Ц¬. —крипчак, ј. . –енг,  ристель ¬айльнау. Ц’ехст јнцильгезельштафт, 6230 ‘ранкфурт-на-ћайне.

13. ‘ридман –.ј. ѕарфюмери€. ѕищепромиздат, 1955.

14. ‘ридман –.ј.  осметика. ѕищепромиздат, 1959.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1793 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1581 - | 1542 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.04 с.