Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќрган≥зац≥йн≥ форми просв≥тницькоњ роботи з однол≥тками




¬ навчальному заклад≥

ќск≥льки впровадженн€ нового п≥дходу потребуЇ значних зусиль, то дл€ послабленн€ супротивну системи формал≥зованих метод≥в традиц≥йноњ школи доц≥льно, принаймн≥, на перших кроках, викладати в традиц≥йних формах, а пот≥м використовувати поЇднанн€ традиц≥йних та ≥нновац≥йних форм ≥ метод≥в.  ожен з них маЇ резерви дл€ п≥дсиленн€ значущост≥ превентивноњ ≥деолог≥њ. Ќаприклад, традиц≥йна лекц≥€ може бути трансформована в ≥нтерактивн≥ м≥н≥ - лекц≥њ. ƒосв≥д читанн€ м≥н≥-лекц≥й однол≥ткам нагромаджено в процес≥ проекту за методом "р≥вний-р≥вному" в багатьох навчальних закладах ”крањни та за рубежем.

¬≥домо, що лекц≥йний п≥дх≥д найб≥льш поширений у превентивн≥й медицин≥. ќднак при зовн≥ прост≥й простот≥ лекц≥йна форма навчанн€ вимагаЇ високого р≥вн€ профес≥йноњ компетентност≥, широти погл€д≥в, педагог≥чноњ майстерност≥. —лово "лекц≥€" в досл≥вному переклад≥ з латинськоњ означаЇ "читанн€". Ћекц≥йна форма в превентивн≥й д≥€льност≥ використовувалас€ Ѕ.≈рдманом (кн.: "Ћекц≥њ про пи€цтво", 1910). як будь-€ка форма осв≥ти, в руках ум≥лого педагога чи п≥дготовленого учн€ лекц≥€ може бути ефективною формою просв≥тницькоњ д≥€льност≥, у превентивн≥й осв≥т≥ лекц≥€ може вв≥брати в себе елементи багатьох ≥нших форм орган≥зац≥њ зан€ть ≥ нав≥ть "м'€ко" трансформуватис€ в них. ѕор€д ≥з класичною ≥нформац≥йною лекц≥Їю перевагу сл≥д надавати таким њњ р≥зновидам, €к лекц≥€-консультац≥€, лекц≥€-дискус≥€, в≥део-телелекц≥€, лекц≥€ п≥д час ознайомленн€м з практикою превентивноњ роботи в систем≥ служб соц≥альноњ роботи, в трен≥нгах. якщо ≥нтегрувати сучасн≥ у€вленн€ про особливост≥ лекц≥йноњ форми навчанн€ в превентивноњ осв≥т≥, можна визначити, що лекц≥€ з питань превентивноњ осв≥ти маЇ право на ≥снуванн€. ¬она одна з форм передач≥ ≥нформац≥њ та формуванн€ знань. —еред пров≥дних принцип≥в ≥ критер≥њв ефективноњ м≥н≥-лекц≥њ можна назвати так≥: науков≥сть, проблемн≥сть, доказов≥сть, доступн≥сть, виважен≥сть, виховний та розвивальний характер та ≥н. Ћекц≥€ будуЇтьс€ з урахуванн€м психолог≥чних законом≥рностей сприйн€тт€ ≥нформац≥њ, попередженн€ конфл≥кт≥в. ѕри цьому слухачам важливо пов≥домити, що наприк≥нц≥ лекц≥њ њм будуть роздан≥ пам'€тки, буклети про зм≥ст лекц≥њ, наголосити про необов'€зков≥сть конспектуванн€ матер≥алу. ¬ такому випадку лекц≥€ набуде ≥нтерактивного, динам≥чного характеру. јктив≥зац≥€ викладенн€ повинна бути спр€мована на псих≥чн≥ процеси запам'€товуванн€.

¬ лекц≥њ доц≥льно спиратись на таку структуру:

Х вступна частина маЇ м≥стити постановку проблеми, њњ мету та завданн€;

Х основний зм≥ст спр€мувати на узагальненн€ пон€ть, спростуванн€ м≥ф≥в, на практичну значим≥сть дл€ аудитор≥њ;

Х у заключн≥й частин≥ поставити проблему, дати можлив≥сть слухачам висловити њњ баченн€.

Ќа кожному з етап≥в доц≥льно використовувати ораторськ≥ ≥ педагог≥чн≥ прийоми, що стимулюють увагу.

ƒл€ €к≥сного проведенн€ лекц≥њ слушними будуть так≥ рекомендац≥њ:

Х починати з≥ створенн€ позитивного настрою;

Х стежити за системн≥стю ≥ посл≥довн≥стю викладу;

Х контролювати процес викладу лекц≥њ;

Х зм≥нювати темп, емоц≥йн≥сть;

Х забезпечувати зворотний зв'€зок з аудитор≥Їю;

Х актив≥зувати слуханн€ доц≥льним жартом;

Х гнучко сполучати лог≥ку викладу та ≥мпров≥зац≥ю;

Х використовувати ц≥кав≥, переконлив≥, науково обірунтован≥, авторитетн≥ посиланн€, приклади з житт€, ≥з практики превентивноњ роботи;

Х уникати провокуючих в≥домостей;

Х по€снювати терм≥ни;

Х не намагатис€ вразити аудитор≥ю знанн€м сленговоњ мови;

Х наводити ≥сторичн≥ паралел≥, пор≥вн€нн€, ориг≥нальн≥ цитати;

Х ставити питанн€ та пропонувати д≥алог;

Х завершувати лекц≥ю узагальненн€ми та постановкою проблем. ѕри цьому важливого значенн€ надаЇтьс€ оц≥нц≥ особливост≥ аудитор≥њ, визначенню провокуючих ос≥б тощо.

Ѕес≥да - традиц≥йна форма д≥алогу. ¬она залишаЇтьс€ одн≥Їю з найб≥льш ефективних форм доведенн€ думки, пор≥вн€нн€ погл€д≥в, мистецтвом переконанн€. ¬ажливо п≥дтримувати позитивну атмосферу бес≥ди. њњ сл≥д вести легко, невимушено, з ≥мпров≥зац≥Їю. ” бес≥д≥ використовують прийоми постановки проблемних, дискус≥йних питань, апелювань, звернень тощо. Ѕес≥да даЇ можлив≥сть розгл€нути проблему з р≥зних точок зору. “акий прийом загострюЇ увагу. Ќайб≥льш продуктивний так званий маЇвтичний або сократ≥вський д≥алог. Ќе зайве повторити, що такий прийом маЇ витоки з майстерност≥ грецькоњ ф≥лософськоњ та ораторськоњ школи —ократа. ¬она спри€Ї вдосконаленню механ≥зму рефлекс≥њ, самоанал≥зу, самовизначенн€, самореал≥зац≥њ, саморозвитку тощо.

«розум≥ло, що бес≥да не маЇ, на в≥дм≥ну в≥д ≥нтерв'ю заздалег≥дь п≥дготовлених питань, але в н≥й маЇ бути певна поетапн≥сть розгл€ду проблеми.

ќр≥Їнтовно:

ѕерший етап - питанн€, спр€мован≥ на проблеми, що вимагають вир≥шенн€. ¬их≥дним пунктом бес≥ди Ї демонстрац≥€ досв≥ду (наприклад, в≥део, фотоматер≥ал≥в). «авданн€: викликати протир≥чч€ м≥ж установками та нормами, що стимулюють кур≥нн€ (у реклам≥, традиц≥њ, родин≥, серед друз≥в) та очевидною шкодою, що демонструЇ досв≥д та науков≥ досл≥дженн€.

ƒругий етап запитань спр€мовано на вир≥шенн€ поставленоњ проблеми. ÷е передбачаЇ: обговоренн€ проблеми, наприклад, запоб≥ганн€ негативним €вищам, що передбачаЇ обговоренн€ плану можливих д≥й, визначенн€ посл≥довност≥ вчинк≥в.

Ќа третьому етап≥ бес≥да може порушити обговоренн€ правил, принцип≥в, алгоритму повед≥нки в провокуючих ситуац≥€х.

„етвертий р≥вень питань ор≥ЇнтуЇ на усв≥домленн€ значимост≥ позитивноњ повед≥нки дл€ особистого ≥ соц≥ального розвитку.

ѕ'€тий р≥вень пов'€заний з вид≥ленн€м ≥нформац≥њ, €ка мас п≥дтвердити значим≥сть висновку, ухваленн€ р≥шенн€, визначенн€ способ≥в участ≥ в превентивн≥й д≥€льност≥.

Ќов≥тн≥ методи в превентивн≥й педагог≥ц≥ пов'€зан≥ з актив≥зац≥Їю емоц≥йно-вольовоњ сфери.

≤гровий метод. ќсобливу роль у нагромадженн≥ навичок та вм≥нь безпечноњ ор≥Їнтац≥њ у складному соц≥альному простор≥ мають ≥гров≥ технолог≥њ. ≤стор≥€ ≥гор маЇ давню традиц≥ю. ƒо них звертались у своњх прац€х видатн≥ ф≥лософи та науковц≥. ” розвитку превентивного п≥дходу велике значенн€ мають ≥дењ та досв≥д ƒж. Ћ.ћорено, €кий у 1921 р. створив метод, €кий одержав назву "театр спонтанност≥", та засновника трансактного анал≥зу ≈.Ѕерна.

—пец≥ал≥зац≥€ ≥гор р≥зноман≥тна. ” наш час часто використовують терм≥ни "д≥лова гра", "рольова гра". ≤снують назви "орган≥зац≥йно-д≥€льн≥сна", "проблемно-рольова", "педагог≥чна фа". «азначен≥ пон€тт€ стосуютьс€ р≥зновид≥в рольовоњ гри, де на р≥вн≥ ≥мпров≥зац≥њ роз≥груЇтьс€ задана проблемна ситуац≥€. –ольова гра передбачаЇ включенн€ њњ учасник≥в в певний сценар≥й, або у вигадану проблемну ситуац≥ю та њњ подальший спонтанний розвиток.  ожен з учасник≥в маЇ лише рольову установку, €ку в≥н ≥ реал≥зуЇ в процес≥ гри. “аким чином забезпечуютьс€ умови дл€ €сн≥шого усв≥домленн€ ситуац≥њ. ¬одночас, це спри€Ї б≥льшому про€ву ≥н≥ц≥ативи ≥ самост≥йност≥. ≤гров≥ технолог≥њ спри€ють б≥льш ірунтовному засвоЇнню превентивних знань, ум≥нь ≥ навичок, розвивають мисленн€, ≥нтерес; допомагають знаходити п≥дходи до вир≥шенн€ конкретних життЇвих проблем, профор≥Їнтують тощо.

√ра може мати безл≥ч вправ та прийом≥в. ” процес≥ вир≥шенн€ проблем превенц≥њ негативних €вищ використовуЇтьс€ такий прийом, €к "мозковий штурм". ¬≥н проводитьс€ у поЇднанн≥ з ≥ндив≥дуальними, груповими та масовими формами.

ѕор≥вн€но з ≥ншими активними методами навчанн€ (дискус≥€, анал≥з педагог≥чних ситуац≥й тощо), гра маЇ специф≥чн≥ ознаки: розпод≥л ролей м≥ж учасниками, на€вн≥сть штучного з≥ткненн€ р≥зних точок зору учасник≥в стосовно даноњ проблеми.

√ра маЇ ч≥тку структуру - мету, роль, зм≥ст, сюжет, ситуац≥ю, включенн€ учасник≥в з визначеними рол€ми - режисер, учасники, гл€дач≥. ¬ превентивн≥й осв≥т≥ гра - це форма програванн€ ситуац≥њ, що стосуЇтьс€ проблеми попередженн€ негативних €вищ. ¬ основ≥ гри-ц≥леспр€мована д≥€льн≥сть за спец≥ально розробленим сценар≥Їм, в €кому особливе значенн€ маЇ мотивац≥€ на самоорган≥зац≥ю д≥€льност≥. √ра дозвол€Ї досл≥дити безпосередньо рол≥ "актор≥в" та ззовн≥ "гл€дач≥в", причини, механ≥зми, насл≥дки негативних €вищ чи способ≥в превентивноњ д≥€льност≥. ћожливост≥ ≥гор величезн≥. ¬они моделюють реальн≥ процеси культурного та субкультурного середовища, в €ких визначаютьс€ р≥зн≥ рол≥, прагненн€, типи характер≥в та ≥нш≥ функц≥ональн≥ можливост≥. √ра виступаЇ €к специф≥чний феномен соц≥альноњ культури ≥ субкультури, вона моделюЇ р≥зн≥ €вища ≥ дозвол€Ї актуал≥зувати та використати р€д ситуац≥й дл€ п≥дтвердженн€ ц≥лей превентивного п≥дходу. ¬ н≥й нагромаджуЇтьс€ досв≥д, €кий допомагаЇ побачити життЇв≥ драми в сукупност≥ соц≥альних €вищ. ” розвитку превентивних €костей гра дозвол€Ї зор≥Їнтувати людину на розвиток самопревентивних €костей. ¬она дозвол€Ї змоделювати можлив≥ дл€ превентивноњ д≥€льност≥ функц≥њ ≥ виконуЇ так≥: орган≥зац≥йн≥, д≥агностично-прогностичн≥, корекц≥йно-терапевтичн≥, ор≥Їнтуюч≥ тощо. «а ц≥льовою ор≥Їнтац≥Їю ≥гри можуть вир≥шувати проблеми превенц≥њ р≥зних вид≥в негативних форм повед≥нки, в ≥грових технолог≥€х Ї велик≥ можливост≥ напрацювати знанн€ та €кост≥, €к≥ стають самопревентивними при з≥ткненн≥ з негативними €вищами. √ра дозвол€Ї осмислювати та оц≥нювати помилки, досл≥джувати механ≥зми розгортанн€ та насл≥дки, в≥дчути ставленн€ та можлив≥сть виправл€ти ситуац≥ю.

” процес≥ ≥гор нагромаджуЇтьс€ досв≥д розвитку моральних, комун≥кативних, вольових стан≥в €к учасник≥в, так≥ гл€дач≥в. « даноњ точки зору гра дозвол€Ї:

Х актив≥зувати процес превентивноњ роботи;

Х розвивати мотивац≥ю до р≥зних вид≥в д≥€льност≥;

Х в≥дтворити м≥жособист≥сн≥ стосунки;

Х в≥дпрацювати принципи та правила ≥ндив≥дуальних ≥ групових р≥шень;

Х "програти" ситуац≥њ реального соц≥ального житт€;

Х змоделювати р≥зн≥ превентивн≥ п≥дходи.

ћетод дебат≥в €вл€Ї собою ≥грову ситуац≥ю, в €к≥й з визначеноњ проблеми дос€гаЇтьс€ певний результат при обм≥н≥ протилежних думок представник≥в команди. ”часники под≥л€ютьс€ на дв≥ групи: "команду - за" ≥ "команду - проти".

ƒебати складаютьс€ з двох фаз. ѕерша - п≥дготовка до в≥дпов≥д≥ на визначену дл€ групи позиц≥ю або поставлене ведучим запитанн€. ƒруга фаза - виступи, €к≥ скеровуЇ один або дек≥лька представник≥в групи. ѕри цьому ≥нш≥ учасники, €к≥ делегували право на в≥дпов≥дь своЇму представнику, не беруть участ≥ в обговоренн≥.  ожен з представник≥в групи висловлюЇ групову точку зору, обірунтовуЇ св≥й спос≥б розв'€занн€ проблеми. √рупа вислуховуЇ аргументи протилежноњ сторони, анал≥зуЇ виступ, знаходить протир≥чч€, вишукуЇ аргументи спростуванн€ тверджень (контраргументи), аргументи у п≥дтримку свого погл€ду на розв'€занн€ проблеми. „лени команди, €к≥ ведуть дебати, €к правило, готуютьс€ до них заздалег≥дь. ѕеред початком дебат≥в установлюютьс€ правила проведенн€ дебат≥в.  ожен член≥в команди маЇ право виступити по черз≥ (не б≥льше 2 хвилин); поставити лише одне запитанн€; виступити з коротким по€сненн€м своЇњ точки зору.

—ем≥нар-конференц≥€ - це форма орган≥зац≥њ превентивноњ д≥€льност≥, в €к≥й дом≥нуЇ самост≥йна п≥дготовка, що передбачаЇ роботу з науковою та попул€рною л≥тературою, сп≥лкуванн€ з фах≥вц€ми, проведенн€ досл≥джень. ” процес≥ сем≥нару-конференц≥њ провод€тьс€ активне обговоренн€, дискус≥њ ≥ виступи, результатом €ких Ї узагальнююч≥ висновки.

—ем≥нар, пор≥вн€но з ≥ншими формами навчанн€, вимагаЇ в≥д учн≥в досить високого р≥вн€ об≥знаност≥ з певноњ проблеми, розвиваЇ самост≥йн≥сть суджень, привчаЇ до самоорган≥зац≥њ. —ем≥нар-конференц≥€ створюЇ спри€тлив≥ умови дл€ орган≥зац≥њ дискус≥й, створенн€ ≥ндив≥дуальноњ, груповоњ ≥ колективноњ роботи учн≥в, п≥двищуЇ р≥вень наукового усв≥домленн€ проблеми.  онференц≥њ, €к правило, мають так≥ особливост≥:

Х учн≥ готують не просто допов≥д≥, а допов≥д≥-пов≥домленн€, €к≥ Ї результатом њхньоњ самост≥йноњ науково-досл≥дноњ д≥€льност≥;

Х учн≥ обговорюють б≥льш значим≥ ≥ найб≥льш складн≥ проблеми, в дискус≥ю на конференц≥њ залучають учн≥в ≥нших вищих навчальних заклад≥в - шк≥л, л≥цењв, г≥мназ≥й;

Х конференц≥њ можуть проходити прот€гом к≥лькох дн≥в;
- у конференц≥њ учн≥в, €к правило, беруть участь ≥ вчен≥.

ѕрикладом учн≥вських конференц≥й можуть бути конференц≥њ старшокласник≥в ≥з проблем еколог≥њ, охорони здоров'€ тощо.

«м≥стовним елементом будь-€кого сем≥нару-конференц≥њ Ї дискус≥€.

ћетод дискус≥њ дозвол€Ї стимулювати критичне мисленн€. –озвиваЇ ум≥нн€ аргументувати свою точку зору, лакон≥чно ≥ ч≥тко формулювати своњ судженн€. як правило, дискус≥ю веде ведучий. ”процес≥ дискус≥й висв≥тлюЇтьс€ р€д њњнедол≥к≥в: нерац≥онально використовуЇтьс€ час на обговоренн€; судженн€ бувають занадто категоричними, незрозум≥лими; ведучий перебираЇ повноваженн€; нехтуЇ правилами; виникаЇ небезпека конфл≥кт≥в ≥, в≥дпов≥дно, зриву дискус≥њ.

“ому при веденн≥ дискус≥њ важливо:

Х визначити проблему дискус≥њ;

Х ч≥тко викреслити основн≥ пон€тт€;

Х визначити правила веденн€ дискус≥њ;

Х налаштувати на ч≥тке њх дотриманн€.

Ќаприк≥нц≥ зробити висновки, визначити суттЇве, оц≥нити виступи, визначити найб≥льш ц≥кав≥ думки, запропонувати проблему дл€ наступноњ дискус≥њ.

«авданн€ пол€гаЇ в тому, щоб:

Х обгрунтувати необх≥дн≥сть застосуванн€ ран≥ше отриманих знань та њх розвиток до р≥вн€ практичних ум≥нь;

Х пропозиц≥њ на виб≥р пакета практичних ситуац≥й, що вимагають њх;

Х постановка перед учн€ми сер≥њ питань, що стимулюють активну ≥ творчу д≥ю в де€ких ситуац≥€х;

Х обговоренн€ з учн€ми запропонованих ними вар≥ант≥в р≥шенн€ задач≥.

ћетод участ≥ в соц≥альних проектах - це форма орган≥зац≥њ соц≥ально-корисноњ д≥€льност≥, що виконуЇтьс€ в проектн≥й д≥€льност≥. Ќаприклад, у проект≥ "—при€нн€ просв≥тницьк≥й робот≥ "р≥вний-р≥вному" серед молод≥ ”крањни щодо здорового способу житт€".

«розум≥ло, що кожний з метод≥в повинен бути орган≥чною складовою навчально-виховноњ системи навчального закладу. ќдночасно це спонукаЇ до розробки та вдосконаленн€ превентивноњ складовоњ житт€ н≥коли. ƒоступн≥сть превентивноњ осв≥ти визначаЇ ставленн€ до превентивноњ складовоњ педагог≥чного процесу кожноњ з педагог≥чних категор≥й.

—еред принцип≥в, на €ких маЇ базуватись головна увага-педагог≥чний принцип доступност≥ та €кост≥ превентивноњ осв≥ти ≥ вихованн€. ƒоступн≥сть €к узагальнене пон€тт€ визначаЇ спр€муванн€ вс≥Їњ системи превентивноњ осв≥ти. ” свою чергу, €к≥сть - показник узгодженн€ соц≥альних потреб, наукових знань та њх результат≥в стосовно самоњ особистост≥. “≥льки за таких умов превентивна осв≥та може трансформуватись у самоосв≥ту, д≥агностика - в самод≥агностику, проектуванн€ - в самопроектуванн€, а в ц≥лому особист≥сть з≥ стану пасивного пристосуванн€ маЇ перейти на р≥вень активноњ соц≥ал≥зац≥њ на принципах дотриманн€ соц≥альних норм та розвитку здоров'€.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 407 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1487 - | 1370 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.025 с.