Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—татистичн≥ групуванн€. ¬иди групуванн€




ќдним ≥з основних ≥ найб≥льш поширених метод≥в обробки ≥ анал≥зу первинноњ статистичноњ ≥нформац≥њ, €кий застосовуЇтьс€ на етап≥ зведенн€ Ї групуванн€.

√рупуванн€ -Ч це розпод≥л одиниць сусп≥льного €вища, що вивчаЇтьс€, за ≥стотними ознаками.

—татистичне групуванн€ Ц це один з основних метод≥в обробки та анал≥зу первинноњ статистичноњ ≥нформац≥њ, що про€вл€Їтьс€ у розпод≥л≥ сукупност≥ на групи за ≥стотними дл€ даного досл≥дженн€ ознаками.

ќсновне завданн€ групуванн€ у тому, що на основ≥ всеб≥чного анал≥зу отриманих у результат≥ статистичного спостереженн€ даних розбити њх на €к≥сно однор≥дн≥ види та типи. ƒотриманн€ принципу однор≥дност≥ досл≥джуваних одиниць Ц одна з найважлив≥ших вимог теор≥њ статистики до науково обірунтованого анал≥зу. Ќеобх≥дна умова однор≥дност≥ Ц однор≥дн≥сть €вищ, що встановлюЇтьс€ вже на перших кроках статистичного досл≥дженн€. ÷е дуже важливо, оск≥льки у статистичних досл≥дженн€х повинно бути забезпечено Їдн≥сть анал≥зу €к≥сноњ та к≥льк≥сноњ стор≥н досл≥джуваних €вищ. «абезпеченн€ цих завдань дозвол€Ї зд≥йснити побудова р€д≥в розпод≥лу ≥ повТ€заних з ними групувань.

ѕон€тт€ статистичного групуванн€ у широкому значенн≥ охоплюЇ ц≥лий комплекс статистичних операц≥й, що спр€мован≥ на обТЇднанн€ зареЇстрованих при спостереженн≥ одиничних випадк≥в у групи, категор≥њ, що сходн≥ у тому або ≥ншому в≥дношенн≥, оск≥льки Їдину картину сукупност≥ необх≥дно поЇднувати з характеристикою основних њњ частин, структур. Ќе випадково видатний вчений ƒ.ѕ.∆уравський визначив статистику €к науку категор≥йного обчисленн€ т.б. €к науку про Добчисленн€ категор≥йФ по групам. —татистика в≥дображаЇ суттЇв≥ властивост≥ сукупност≥ одиниць, що вход€ть до нењ, але не кожноњ одиниц≥ окремо. “ому у статистиц≥ знанн€ про сукупн≥сть ≥ Ї одночасно знанн€ про ≥ндив≥дуальн≥ €вища, що вход€ть до нењ.

ћетод групуванн€ визначаЇ меж≥ ≥ можливост≥ застосуванн€ ≥нших статистичних метод≥в анал≥зу основних стор≥н ≥ характерних особливостей досл≥джуваних €вищ. «а своЇю роллю у процес≥ досл≥дженн€ метод групуванн€ даЇ можлив≥сть ви€вити законом≥рност≥ та взаЇмозв'€зки €вищ у певних умовах.

√рупуванн€ забезпечуЇ узагальненн€ даних, у€вленн€ њх у компактному вигл€д≥; в≥н створюЇ основу дл€ обчисленн€ статистичних показник≥в, використанн€ ≥нших метод≥в статистичного анал≥зу одновних стор≥н та характерних особливостей досл≥джуваних правовою статистикою €вищ.

«а допомогою групуванн€ можна обробити з≥бран≥ данн≥ та отримати зведен≥ та узагальнен≥ показники, що правильно в≥дображають реальн≥сть ≥ дозвол€ють провести поглиблений анал≥з, ви€вити звТ€зки, що характеризують сукупн≥сть факт≥в. “ому статистичне групуванн€ ≥ Ї основою наукового зведенн€.

ѕравильне зведенн€ та групуванн€ первинного матер≥алу визначають чистоту анал≥зу та обірунтован≥сть його висновк≥в.

ќсновне завданн€ групуванн€ у крим≥нально-правов≥й статистиц≥ у тому, щоб дати на њх основ≥, з одного боку, найб≥льш повну та всеб≥чну характеристику злочинност≥, причин та умов, що спри€ють вчиненню злочину; з ≥ншого боку, пропозиц≥€ державних заход≥в контролю та попередженн€. «а допомогою групувань можливо просл≥дкувати взаЇмов≥дносини р≥зноман≥тних фактор≥в та визначити силу њх впливу на результативн≥ показники.

—татистичне групуванн€ може вир≥шувати так≥ завданн€:

1) ви€вл€ти соц≥ально-економ≥чн≥ типи €вищ;

2) вивчати структуру та структурн≥ зрушенн€;

3) ви€вл€ти та досл≥джувати взаЇмозв'€зок ≥ залежност≥ м≥ж окремими ознаками сусп≥льних €вищ.

—творенн€ групувань обумовлено ч≥тким формулюванн€м п≥знавального завданн€ статистичного досл≥дженн€ обТЇкту, визначенн€ ознак, що покладаютьс€ в основу њх класиф≥кац≥њ, що називаютьс€ у статистиц≥ групувальними ознаками. ≤нколи групувальну ознаку називають основою групувань. ¬≥д правильного вибору групувальноњ ознаки (основи групувань) залежать висновки, €к≥ отримують у результат≥ статистичного спостереженн€.

ќдним з найважлив≥ших методолог≥чних принцип≥в, що лежать в основ≥ наукового вибору групувальних ознак та побудови групувань Ї положенн€, в≥дпов≥дно €кому проводити њх необх≥дно з обовТ€зковим врахуванн€м к≥льк≥сних характеристик одиниць сукупност≥, що групуютьс€. ÷≥ характеристики повинн≥ враховувати сутн≥сн≥ (найб≥льш важлив≥, необх≥дн≥, ≥манентн≥) ознаки сусп≥льного €вища, що вивчаЇтьс€, дозвол€Ї поЇднати в окрем≥ (самост≥йн≥) групи однор≥дн≥ по соц≥ально-економ≥чн≥й та правов≥й природ≥ одиниц≥ сукупност≥.

¬ основ≥ вибору групувальноњ ознаки лежить попередн≥й анал≥з €к≥сноњ природи, суттЇвих звТ€зк≥в досл≥джуваних €вищ. Ћише на€вн≥сть таких звТ€зк≥в маЇ сенс ≥люструвати к≥льк≥сно.

—татистична наука розробила наступн≥ правила дл€ вибору (обірунтуванн€) групувальних ознак:

1. в основу групуванн€ необх≥дно покласти найб≥льш суттЇв≥ ознаки, що в≥дпов≥дають завданн€м досл≥джуваного €вища;

2. групувальн≥ ознаки повинн≥ в≥дбиратис€ з врахуванн€м конкретних умов €вищ, що досл≥джуютьс€;

3. дл€ всеб≥чноњ характеристики складних сусп≥льних €вищ необх≥дно використовувати дек≥лька (систему) ознак.

ƒл€ характеристики складних €вищ, до числа €ких належить ≥ правопорушенн€, буваЇ недостатньо розбити сукупн≥сть на групи за €коюсь одн≥Їю ознакою. ” такому випадку застосовують складне групуванн€, де в≥дбуваЇтьс€ розпод≥л сукупност≥ за двома ≥ б≥льше ознаками, њх систем≥, що вз€т≥ у поЇднанн≥ (комб≥нац≥њ). “≥льки сукупн≥сть ознак дозвол€Ї в≥добразити розвиток €вища, всеб≥чно ви€вити реальн≥ звТ€зки, взаЇмов≥дносини окремих стор≥н процесу.

¬ основу групуванн€ можуть бути покладен≥ €к к≥льк≥сн≥ так ≥ €к≥сн≥ групувальн≥ ознаки.  ≥льк≥сн≥ мають числовий вираз. ” крим≥нально-правов≥й статистиц≥ к≥льк≥сн≥ групувальн≥ ознаки можуть мати ч≥тко визначене значенн€ (в≥к крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, неодноразов≥сть вчиненн€ злочину) або зм≥нне (к≥льк≥сть сп≥вучасник≥в, судимостей, розм≥р шкоди).

як≥сн≥ (атрибутивн≥) ознаки в≥дображають стан одиниць сукупност≥, €к≥ не можуть бути виражен≥ к≥льк≥сно (стать злочинц€, його нац≥ональн≥сть, с≥мейний стан, галузева належн≥сть п≥дприЇмства). ѕри групуванн≥ за атрибутивною ознакою групи в≥др≥зн€ютьс€ одна в≥д одноњ не за розм≥рами, а за характером. „исло груп, на €к≥ под≥л€Їтьс€ досл≥джувана сукупн≥сть за атрибутивною ознакою, визначаЇтьс€ звичайним числом р≥зновид≥в даноњ ознаки. ѕри групуванн≥ населенн€ або засуджених за статтю можлив≥ т≥льки дв≥ групи; але при групуванн≥ њх за осв≥тою можуть бути сформован≥ дек≥лька груп з урахуванн€м р≥вн€ осв≥ти.

ѕод≥л ус≥х групувальних ознак на €к≥сн≥ та к≥льк≥сн≥ маЇ умовний характер, у звТ€зку з тим, що одн≥ ознаки можуть бути виражен≥ числами ≥нш≥ н≥. ¬с≥ науков≥ угрупованн€ Ї ≥ €к≥сними ≥ к≥льк≥сними, оск≥льки на основ≥ всеб≥чного анал≥зу сутност≥ досл≥джуваних процес≥в статистики виражаЇ типов≥ групи.

«д≥йснюючи т≥льки науково обірунтоване групуванн€ крим≥нально-правова статистика може досл≥джувати злочинн≥сть у р≥зних аспектах, визначив њњ структуру: в залежност≥ в≥д характеру та ступен€ т€жкост≥ (питома вага злочин≥в т€жких злочин≥в та ≥н.); за галуз€ми господарства; за найб≥льшою розповсюджен≥стю; за формою вини (умисн≥ та з необережност≥); за територ≥альними рег≥онами; за часом та м≥сцем вчиненн€ злочину; за мотивами вчиненн€ злочину та ≥н.

«а допомогою методу групуванн€ у правов≥й статистиц≥ вир≥шуютьс€ наступн≥ анал≥тичн≥ завданн€:

- вид≥ленн€ соц≥ально-економ≥чних, соц≥ально-правових тип≥в, груп, категор≥й правопорушень;

- вивченн€ структури правопорушень та структурних зм≥н, що в≥дбуваютьс€ в них;

- ви€вленн€ звТ€зку та залежност≥ м≥ж правопорушенн€ми та €вищами, що њх детерм≥нують.

√рупуванн€ у крим≥нально-правов≥й статистиц≥ дозвол€ють дати найб≥льш повну та всеб≥чну крим≥нолог≥чну та крим≥нально-правову характеристику за самими р≥зними ознаками (за видами Ц статт€ми  рим≥нального кодексу, за обТЇктом пос€ганн€, за територ≥альною ознакою Ц район, область, край, республ≥ка, сп≥вв≥дношенн€ корисливих та насильницьких злочин≥в, за часом вчиненн€ злочину), особи злочинц€ (за статтю, в≥ком, осв≥т≥, соц≥альному стану, м≥сцю проживанн€), причин та умов, що спри€ють вчиненню злочин≥в, а також заход≥в соц≥ального контролю за ними. ѕри цьому дуже важливо сп≥в ставл€ти р≥зн≥ групуванн€ з крим≥нально-правовоњ статистики не т≥льки один з одним, але ≥ з групуванн€м з ≥нших галузей статистики (демограф≥чноњ, соц≥ально-економ≥чноњ та ≥н.), що в≥дображають взаЇмоповТ€зан≥ €вища.

–≥зниц€ у ц≥льовому призначенн≥ групувань, завданн€х, €к≥ вони вир≥шують у статистичному анал≥з≥, виражаютьс€ у ≥снуючий класиф≥кац≥њ: типолог≥чн≥, структурн≥ (вар≥ац≥йн≥), анал≥тичн≥.

¬ажлив≥ше завданн€ групувань у статистиц≥ м≥ститьс€ у тому, що вивчаЇмо масу одиниць сукупност≥ розпод≥лити на характерн≥ типи, т.б. на групи, однор≥дн≥ за суттЇвими ознаками. ÷е завданн€ вир≥шуЇтьс€ за допомогою типолог≥чного групуванн€.

“иполог≥чне групуванн€ - це групуванн€, за допомогою €кого вид≥л€ють ≥з загального масиву ≥нформац≥њ типов≥ €вища ≥ процеси.

÷ей вид групуванн€ даЇ змогу вид≥лити найхарактерн≥ш≥ групи, типи €вищ, з €ких складаЇтьс€ неоднор≥дна сукупн≥сть, визначити ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж окремими одиниц€ми статистичноњ сукупност≥, а також сп≥льн≥ ознаки. ѕрикладом таких групувань у правов≥й статистиц≥ можуть бути: розпод≥л злочин≥в - на однор≥дн≥ категор≥њ в≥дпов≥дно до глав ќсобливоњ частини  рим≥нального кодексу; розпод≥л цив≥льно-правових спор≥в - на њх види; засуджених - за соц≥альним станом, судим≥стю, видами покаранн€ тощо. “аким чином, при типолог≥чних групуванн€х головним завданн€м Ї розчленуванн€ сукупност≥ на однор≥дн≥ в €к≥сному в≥дношенн≥ групи.

—труктурне (вар≥ац≥йне) групуванн€ характеризуЇ розпод≥л €к≥сно однор≥дноњ сукупност≥ на групи за розм≥ром вар≥юючою ознаки. «а допомогою структурних групувань можна вивчати в≥ковий склад населенн€; в≥ковий склад злочинц≥в або ос≥б, €к≥ вчинили €кийсь конкретний вид злочин≥в.

јнал≥тичним Ї групуванн€, що ставить соб≥ за мету ви€вленн€ ≥ вивченн€ взаЇмозв'€зку м≥ж окремими €вищами та ознаками, €к≥ њх характеризують, називаЇтьс€ анал≥тичним.

«а допомогою анал≥тичного групуванн€ можна з'€сувати на€вн≥сть чи в≥дсутн≥сть взаЇмозв'€зку м≥ж вчиненн€м р≥зних вид≥в злочин≥в залежно в≥д перебуванн€ особи в нетверезому стан≥.

ѕр€мий зв'€зок - це взаЇмозв'€зок за на€вност≥ €кого, середн≥ групов≥ систематично зб≥льшуютьс€ (наприклад, вчиненн€ б≥льшост≥ вид≥в злочин≥в через перебуванн€ в нетверезому стан≥)

«воротний зв'€зок - це взаЇмозв'€зок за на€вност≥ €кого, середн≥ групов≥ систематично зменшуютьс€ (наприклад, залежн≥сть вчиненн€ насильницьких злочин≥в в≥д р≥вн€ осв≥ти особи).

явища сусп≥льного житт€ та њх ознаки т≥сно пов'€зан≥ м≥ж собою. ¬заЇмопов'€зан≥ ознаки можна под≥лити на:

Хфакторн≥

Хрезультативн≥.

‘акторна ознака - в≥дображаЇ причину €вища (наприклад, нетверезий стан особи).

–езультативна ознака - в≥дображаЇ насл≥док (наприклад, вчиненн€ злочину).

«а к≥льк≥стю ознак покладених в основу групуванн€ розр≥зн€ють два види групуванн€:

просте;

складне.

ѕросте групуванн€ Ч це групуванн€ за будь-€кою одн≥Їю ознакою (наприклад, групуванн€ населенн€ на чолов≥к≥в та ж≥нок, злочин≥в Ч за главами ќсобливоњ частини  рим≥нального кодексу).

—кладне (комб≥нац≥йне) групуванн€ - це групуванн€, зд≥йснене за двома та б≥льше ознаками одночасно, причому кожна група, утворена за одн≥Їю ознакою, може под≥л€тис€ на п≥дгрупи за другою ознакою (наприклад, розпод≥л населенн€ за статевою та в≥ковою ознаками, злочин≥в - за главами та статт€ми  рим≥нального кодексу).

 омб≥нац≥йн≥ групуванн€ можна зд≥йснювати одночасно не т≥льки за двома ознаками, а ≥ за трьома ≥ б≥льше ознаками. јле застосуванн€м комб≥нац≥йних групувань не сл≥д зловживати, тому що ≥з зб≥льшенн€м к≥лькост≥ ознак групуванн€ р≥зко зб≥льшуЇтьс€ к≥льк≥сть груп, що зменшуЇ њх наочн≥сть. Ќадм≥рне подр≥бненн€ груп ускладнюЇ анал≥з матер≥алу ≥ знижуЇ ефективн≥сть використанн€ статистичноњ ≥нформац≥њ.

“акож, групуванн€ под≥л€Їтьс€ на:

Хпервинне;

Хвторинне.

ѕервинне групуванн€ - це групуванн€, €к≥ зд≥йснен≥ на основ≥ безпосереднього узагальненн€ первинних даних статистичного спостереженн€.

¬торинне групуванн€ - це перегруповуванн€ ран≥ше згрупованого матер≥алу дл€ забезпеченн€ сп≥вставленн€ даних двох або дек≥лькох групувань, пор≥вн€нност≥ структур двох сукупностей за одн≥Їю ≥ т≥Їю самою ознакою. ¬оно «д≥йснюЇтьс€ або об'Їднанн€м, або розбитт€м ≥нтервал≥в первинного групуванн€.

крим≥нально-правов≥й статистиц≥ вид≥л€ють, €к правило, групуванн€ за юридичними ≥ соц≥ально-демограф≥чними ознаками, по рег≥онах ≥ галуз€х народного господарства.

 рим≥нально-правов≥ ознаки:

Х за видами злочин≥в чи статт€ми  рим≥нального кодексу, що даЇ змогу визначити структуру злочинност≥, ви€вити ступ≥нь розповсюдженост≥ окремих вид≥в злочин≥в, питому вагу кожного з них у загальн≥й злочинност≥;

Х за главами  рим≥нального кодексу, що даЇ можлив≥сть одержати дан≥ про к≥льк≥сть злочин≥в та засуджених за пос€ганн€ проти власност≥, особи, пор€дку управл≥нн€ тощо;

Х за ступенем т€жкост≥ злочин≥в;

Х за сп≥вв≥дношенн€м корисливих, корисливо-насильницьких та насильницьких злочин≥в.

Х за формою вини (умисн≥ або необережн≥);  рим≥нолог≥чн≥ ознаки:

1) за галуз€ми господарства;

2) за окремими територ≥€ми;

3) за м≥сцем вчиненн€ злочину (побутова, вулична тощо);

4) за часом вчиненн€ (день тижн€ ≥ година вчиненн€);

5) рецидивна (повторн≥сть вчиненн€ злочину);

6) економ≥чна;

7) орган≥зована та ≥н.

—оц≥ально-демограф≥чн≥ ознаки: стать, в≥к, р≥вень осв≥ти, нац≥ональн≥сть, громад€нство, р≥д зан€ть, родинний стан тощо.

√рупуванн€ за територ≥альними ознаками (район, м≥сто, область) та галуз€ми господарства дають можлив≥сть пор≥внювати р≥вень ≥нтенсивност≥ ≥ розповсюдженост≥ злочин≥в по рег≥онах та сферах економ≥ки.

√рупуванн€ за часом вчиненн€ злочину бажано проводити не по вс≥х злочинах, а т≥льки таких, на €к≥ маЇ вплив "сезонн≥сть" (наприклад, зівалтуванн€, крад≥жки, хул≥ганство), що даЇ можлив≥сть одержати необх≥дн≥ дан≥ дл€ розробки в≥дпов≥дних попереджувальних заход≥в.

√рупуванн€ злочинц≥в за соц≥ально-демограф≥чними ознаками (стать, в≥к, осв≥та, с≥мейний стан, соц≥альне походженн€) сл≥д сп≥вв≥дносити з групуванн€ми населенн€, €ке проживаЇ на певн≥й територ≥њ, за аналог≥чними ознаками. ÷е дозволить одержати правильне у€вленн€ про розповсюджен≥сть злочинност≥ в рег≥онах.

Ќаведена класиф≥кац≥€ групуючих ознак, €к ≥ будь-€ка ≥нша, не Ї вичерпною, проте вона може бути використана дл€ досл≥дженн€ р≥зних аспект≥в злочинност≥. ¬иб≥р групуючоњ ознаки - одне з найважлив≥ших питань статистичного групуванн€. “ому досл≥дник маЇ покласти в основу групуючих ознак не штучно надуман≥ факти та њх властивост≥, а лише т≥, €к≥ ≥снують у реальному житт≥.

7.3. ќсновн≥ питанн€ методолог≥њ статистичних групувань

ѕершочерговим питанн€м теор≥њ групуванн€ Ї виб≥р ознак, за €кими в≥дмежовуютьс€ окрем≥ групи. ќзнаки, €к≥ покладен≥ в основу групуванн€, називаютьс€ групувальними ознаками.

јтрибутивними (к≥льк≥сними) називаютьс€ ознаки, €к≥ не мають к≥льк≥сного вираженн€ ≥ реЇструютьс€ у вигл€д≥ текстового запису. якщо €вищу властивий даний р≥зновид €к≥сноњ ознаки, то вже другий р≥зновид йому, €к правило, не властивий. ѕрикладами групуванн€ за €к≥сною ознакою може бути розпод≥л населенн€ за статтю Ч на чолов≥к≥в та ж≥нок, под≥л злочин≥в - за окремими видами (проти особи, проти власност≥ тощо).

ќкремим видом атрибутивних групувань Ї групуванн€ за альтернативною ознакою, коли Ї лише два вар≥анти атрибутивноњ ознаки, причому один з них виключаЇ ≥нший (наприклад, розпод≥л населенн€ на тих, хто маЇ судим≥сть, ≥ не судимих).

 ≥льк≥сн≥ (варююч≥) ознаки Ч це ознаки, €к≥ набувають р≥зних цифрових характеристик ≥ виражаютьс€ числовими значенн€ми. Ќаприклад, розпод≥л злочинц≥в за в≥ком, ран≥ше судимих - за к≥льк≥стю судимих).

ѕри групуванн≥ за к≥льк≥сною ознакою виникаЇ питанн€ про к≥льк≥сть груп. ” типолог≥чному групуванн≥, €к правило, к≥льк≥сть груп визначаЇтьс€ завданн€м досл≥дженн€, тобто к≥льк≥стю тип≥в €вища, €к≥ ми хочемо вид≥лити. “ак буде, наприклад, €кщо ми, групуючи рег≥они за р≥внем злочинност≥, ставимо завданн€утворити три €к≥сно р≥зн≥ групи: з к≥льк≥стю злочин≥в б≥льше середнього р≥вн€, середн≥м та низьким р≥вн€ми злочинност≥. ¬ цьому випадку завданн€м досл≥дженн€ вже визначено число груп, €к≥ потр≥бно утворити за к≥льк≥сною ознакою.

ƒругим важливим питанн€м при групуванн≥ за к≥льк≥сними ознаками Ї визначенн€ ≥нтервал≥в групуванн€. ≤нтервалом називаЇтьс€ р≥зниц€ м≥ж максимальним та м≥н≥мальним значенн€м ознаки в кожн≥й груп≥. ≤нтервали встановлюютьс€ р≥вними або нер≥вними в залежност≥ в≥д характеру розпод≥лу одиниць сукупност≥ за даною ознакою. јле треба вс≥л€ко уникати ≥нтервал≥в, €к≥ нос€ть суто к≥льк≥сний, арифметичний характер ≥ тому не мають наукового значенн€. ≤нтервали мус€ть встановлюватис€ таких розм≥р≥в, щоб вони ви€вл€ли найб≥льш характерн≥ типи €вища, що спостер≥гаЇтьс€, ≥ показували перех≥д к≥лькост≥ у €к≥сть. “ому вони не можуть бути дуже обширними ≥ не повинн≥ включати в себе р≥зноман≥тних €вищ.

« точки зору теор≥њ ≥нтервали можуть бути р≥вн≥ та нер≥вн≥. Ќер≥вними називають ≥нтервали, в €ких р≥зниц€ м≥ж верхньою ≥ нижньою межею неоднакова. Ќер≥вн≥ ≥нтервали застосовують тод≥, коли вар≥ац≥€ групувальноњ ознаки в≥дбуваЇтьс€ нер≥вном≥рно ≥ в дуже широких межах; вони можуть бути зростаючими ≥ спадними.

Ќа практиц≥ при вивченн≥ правових €вищ р≥вн≥ ≥нтервали застосовуютьс€ дуже р≥дко, тому що част≥ше за все однакова к≥льк≥сть ознаки маЇ р≥зне €к≥сне значенн€, наприклад, групуванн€ за строками позбавленн€ вол≥. ¬ правов≥й статистиц≥ в основному застосовують прогресивно зб≥льшуван≥ ≥нтервали ≥ част≥ше за все меж≥ ≥нтервал≥в в≥докремлюютьс€ таким чином, щоб було повн≥стю зрозум≥ло, до €кого ≥нтервалу в≥дносити те чи ≥нше €вище.

–озр≥зн€ють ≥нтервали закрит≥ ≥ в≥дкрит≥. «акритими Ї ≥нтервали, в €ких визначен≥ максимальн≥ ≥ м≥н≥мальн≥ меж≥. ¬≥дкритими називаютьс€ ≥нтервали, у €ких максимальн≥ або м≥н≥мальн≥ значенн€ ознаки заздалег≥дь нев≥дом≥. “ому при групуванн≥ перший ≥ останн≥й ≥нтервали залишаютьс€ в≥дкритими, наприклад, призначенн€ покаранн€ у вигл€д≥ позбавленн€ вол≥: до 3 рок≥в, в≥д « до 5, в≥д 5 до 7 рок≥в, в≥д 7 до 10, б≥льше 10 рок≥в.

” групуванн€х за к≥льк≥сною ознакою сл≥д правильно визначати верхню ≥ нижню меж≥ груп "включно" чи "виключно ". Ќаприклад, в≥кова група злочинц≥в в≥ком 18-24 роки. Ќа практиц≥ застосовуютьс€ обидва методи, але перевага надаЇтьс€ принципу "виключно".

–€ди розпод≥лу

—татистичний р€д розпод≥лу Ч це р€д, €кий характеризуЇ розпод≥л одиниць сукупност≥ по групах за будь-€кою ознакою, р≥зновидност≥ €коњ розташован≥ у певному пор€дку.

јтрибутивн≥ р€ди розпод≥лу Чце так≥, €к≥ побудован≥ за €к≥сною ознакою. ѕрикладами атрибутивних р€д≥в може бути розпод≥л засуджених за статтю, родом зан€ть, соц≥альним станом. ѕобудова цих р€д≥в в≥дносно проста. ¬ результат≥ розпод≥лу утворюЇтьс€ ст≥льки груп, ск≥льки р≥зновид≥в атрибутивноњ ознаки маЇ дана сукупн≥сть (наприклад, вс≥ злочини будуть розпод≥лен≥ за об'Їктом пос€ганн€ на ст≥льки груп, ск≥льки Ї глав в ќсоблив≥й частин≥  рим≥нального кодексу).

¬ар≥ац≥йн≥ р€ди розпод≥лу Ч це так≥, €к≥ побудован≥ за к≥льк≥сною ознакою (наприклад, за в≥ком населенн€, за строками позбавленн€ вол≥ у засуджених). ¬ар≥ац≥йний р€д показують у вигл€д≥ двох строк. ѕерша строка характеризуЇ значенн€ або вар≥анти ознаки, друга Ч ск≥льки раз≥в (€к часто) це значенн€ зустр≥чаЇтьс€. “ому перша строка називаЇтьс€ строкою значень або вар≥ант≥в, а друга - строкою частот. Ќаприклад, строки позбавленн€ вол≥ та к≥льк≥сть обвинувачуваних будуть вар≥антами, а число засуджених та число справ - частотами.

¬ безперервних (≥нтервальних) р€дах вар≥ац≥њ ознаки, що досл≥джуЇтьс€, даютьс€ у вигл€д≥ величини, €ка безперервно зм≥нюЇтьс€, тобто значенн€ ознаки може бути виражене будь-€ким др≥бним числом. ѕрикладом безперервного р€ду розпод≥лу може бути в≥к ос≥б, €к≥ вчинили злочини, тому що вар≥анти можуть приймати р≥зн≥ значенн€ (роки, м≥с€ц≥, дн≥ та години). ƒл€ досл≥дженн€ безперервного вар≥юванн€ завжди встановлюютьс€ ≥нтервали (в≥д - до).

дискретних (перервних) р€дах розпод≥л ознаки може бути даний т≥льки у вигл€д≥ ц≥лих чисел (наприклад, число член≥в с≥м'њ, к≥льк≥сть обвинувачених, €к≥ проход€ть по одн≥й крим≥нальн≥й справ≥).

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. –озкрийте пон€тт€ статистичного зведенн€.

2. як≥ ≥снують види статистичного зведенн€?

3. Ќазв≥ть основн≥ вимоги, €ких необх≥дно дотримуватись при зведенн≥?

4. яка р≥зниц€ м≥ж централ≥зованим та децентрал≥зованим зведенн€м?

5. ўо розум≥ють п≥д групуванн€м в статистиц≥?

6. Ќазв≥ть види групуванн€.

7. як≥ завданн€ покладаютьс€ на статистичне групуванн€?

8. Ќазв≥ть правила вибору групувальних ознак.

9. як≥ групувальн≥ ознаки називають атрибутивними?

10. як≥ групувальн≥ ознаки називають вар≥юючими?






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3526 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

1503 - | 1269 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.036 с.