Ознайомлення дітей з працею дорослих

Феномен праці діти відкривають для себе, спостерігаю­чи за тим, як працюють дорослі. Це породжує у них бажан­ня наслідувати старших, брати участь у їхній діяльності.

Із працею дорослих діти ознайомлюються у процесі де­монстрації різних видів праці, пояснення їх значення (спе­ціально організовані спостереження, бесіди, екскурсії), а також під час безпосередньої організації спільної діяльнос­ті дорослих і дітей. Діти залюбки допомагають дорослим, переймаються їх настроєм, наслідують їх вчинки, набуваю­чи конкретних знань і уявлень про працю, розвиваючи до­питливість, інтерес до діяльності дорослих, проймаючись повагою до людей праці та результатів їх старань. Водночас дорослі мають змогу впливати на поведінку дітей — викликати у них прагнення до праці, досягнення конкрет­ного її результату.

Під час ознайомлення дітей молодшого і середнього дошкільного віку з працею дорослих їхню увагу зосе­реджують на простих трудових діях, спрямованість яких зрозуміла для них (праця вихователя і його помічника, ку­харя, лікаря та ін.). Вихователь повинен максимально використовувати приклад трудової поведінки працівників дитя­чого садка. Однак лише спостереження не достатньо, ос­кільки дітям важко усвідомити зв'язок праці дорослих із власною поведінкою. Тому необхідно залучати їх до трудо­вого процесу, використовуючи посильні доручення й еле­ментарне співробітництво. Так, під час ранкового приби­рання помічник вихователя може доручити дітям принести в поливальниці води, протерти листя рослин у куточку природи тощо. При цьому слід враховувати можливості для самостійної діяльності дитини, у процесі якої вона по­чинає якомога точніше наслідувати працю дорослих.

Відчутно впливає на формування у дітей прагнення пра­цювати емоційне ставлення дорослого до виконуваної робо­ти. З раннього віку діти повинні бачити приклад раціонально організованої праці, оволодівати культурою праці: вмінням ставити мету (спочатку з допомогою дорослого, потім — са­мостійно), планувати й організовувати роботу, використо­вувати обладнання, послідовно здійснювати раціональні трудові дії, підтримувати порядок на робочому місці тощо.

Виховна ефективність ознайомлення з працею дорос­лих залежить від ефективності процесу спостереження, від того, на які аспекти праці дорослих спрямована увага дітей. Самі вони зацікавлюються передусім зовнішніми виявами процесу праці: послідовністю операцій, предметами, знаряддям праці тощо. Тому потрібно спрямовувати їх на те, як людина ставиться до роботи, як здійснюється взає­модопомога у колективній праці. Дітей середнього дошкіль­ного віку підводять до усвідомлення того, якою є людина-трудівник, для чого вона працює, як ставиться до своїх трудових обов'язків. Тобто одночасно зі знаннями про особливості праці діти отримують уявлення про ставлення до неї, про моральні якості тих, хто працює.

За визнанням психологів, педагогів, раціональною є така послідовність ознайомлення з працею дорослих:

1) накопичення фактів про процес праці, перетворення предмета праці, результати праці, створення уявлення про її значущість;

2) формування уявлень про людину праці, її ставлення до праці;

3) формування уявлень про колективний характер тру­дової діяльності.

Дітям старшого дошкільного віку вже доступне розу­міння суспільної значущості праці дорослих, способів до­сягнення її результатів. Вони виявляють цікавість до пра­ці поза межами дитячого садка. Під час спостереження за працею дорослих вихователю слід звертати увагу дітей на її організованість, узгодженість дій, відповідальність та ін. У цьому віці розширюються можливості для вихован­ня трудових навичок і вмінь. Діти оволодівають навичками самообслуговування, самостійно виконують елементарні обов'язки. Приклад трудової діяльності дорослих впливає на них значно сильніше, ніж на дітей молодшого і серед­нього дошкільного віку.

Організовуючи спільну діяльність, важливо враховува­ти форми співробітництва, які залежать від конкретного змісту роботи і віку дітей, а також від того, скільки дорос­лих і хто саме бере у цьому співробітництві участь. Чим молодші діти, тим більшу участь у співробітництві мають виявляти дорослі, спрямовуючи, організовуючи працю ді­тей. У спільній діяльності з дітьми старшого дошкільного віку вихователь має ширші можливості рівноправно пра­цювати разом з ними, виконувати трудомістку роботу, яка вимагає складних умінь і навичок. Доцільною у ній є участь помічника вихователя, інших працівників дитячо­го садка. Педагогічно ефективне поєднання активності до­рослих і дітей у спільній роботі сприяє перейманню досві­ду старших, набуттю навичок, необхідних у майбутній са­мостійній роботі.

Ознайомленню дітей із працею дорослих сприяють спостереження та екскурсії. Для молодших дошкільників з цією метою організовують екскурсії по дитячому садку, для старших дітей — походи за його межі (до магазину, пе­рукарні, бібліотеки тощо). Добираючи види праці для спостереження, необхідно враховувати їх виховну цін­ність, доступність змісту для розуміння, ймовірність ви­никнення у дітей бажання наслідувати трудову поведінку дорослих. Ефективними є повторні спостереження, які за­безпечують формування чітких знань про результати і зна­чущість праці.

Набуті під час спостережень, екскурсій знання й уяв­лення потребують наступного уточнення і систематизації. З цією метою вихователь проводить з дітьми (переважно старшими) узагальнюючі бесіди («Хто якою працею зай­мається у дитячому садку», «Як ми допомагаємо нашій ня­ні», «Що робить кухар» тощо).

З метою закріплення і уточнення знань про різні види праці використовуються також дидактичні ігри: «Кому що потрібно для роботи», «Відгадай, що ми робимо» (відтво­рення трудових дій) та ін.

Різноманітні особливості праці дорослих відкривають дітям художні твори різних жанрів (літератури, кіно, живопису тощо), завдяки яким вони пізнають не лише її зов­нішні вияви, а й внутрішню суть, мотиваційну сферу, пси­хологічні наслідки. Втім, використання педагогами художніх творів активізує емоційну сферу дітей, спонукає їх до співпереживання з тими, хто працює, за досягнення ре­зультату, переконує, що навіть у найскладніших умовах цілеспрямована і працьовита людина зможе досягти своєї мети. Пережиті емоції зумовлюють конкретизацію знань про сутність праці, вимоги, які вона пред'являє людині, і про те, як праця впливає на розвиток, суспільне визнання особистості. Усе це формує основи внутрішньої готовності дитини до самовідданої праці в майбутньому.

Види праці дітей

Праця є творчим видом людської діяльності, що потре­бує від людини не тільки спеціальних знань і умінь, дотри­мання технологічної дисципліни, а й здатності оперативно приймати рішення у нестандартних ситуаціях, постійно вдосконалювати процес праці та створюваний нею про­дукт. Навіть у дошкільному віці вона є різноманітною за змістом, передбачає використання різноманітних потен­цій дитини. Основними видами дитячої праці є самообслуговування, господарсько-побутова праця, праця в природі, ручна (художня) праця. Всі вони мають певні можливості для вирішення виховних завдань.

Самообслуговування. Виховне його значення полягає у спрямованості на задоволення повсякденних особистих потреб дитини (умивання, одягання, роздягання, приби­рання ліжка та ін.). У процесі самообслуговування вона привчається до порядку й організованої поведінки, оволо­діває всіма компонентами трудової діяльності. У неї посту­пово формується вміння бачити результат праці, встанов­лювати зв'язок між метою, трудовими діями і кінцевим результатом. Дитина стає самостійною, починає усвідомлювати, що праця є першою умовою виховання вільної і незалежної особистості. Якщо в молодшому дошкільному віці за допомогою самообслуговування виховують у дітей самостійність, здатність до переборення труднощів, фор­мують трудові навички, то у старшому дошкільному віці воно стає звичним для дітей. Роботу із самообслуговування дитина має виконувати як щоденну та обов'язкову. Уваги педагога вимагає чіткість організації життя дітей, наяв­ність відповідних побутових умов, що є передумовою своє­часності, постійності, систематичності, належної якості самообслуговування дітей.

Господарсько-побутова праця. Метою господарсько-побутової праці є підтримання чистоти і порядку в примі­щенні, на інших територіях життєдіяльності дитини, до­помога дорослим в організації режимних процесів тощо. У молодшому дошкільному віці вихователь привчає дітей виконувати прості трудові дії з близьким у часі результа­том (допомагати помічникові вихователя накривати на стіл; вихователю — у підготовці до заняття, підтримувати порядок на столі під час заняття, після нього — прибирати матеріали, складати на місце іграшки).

У середньому дошкільному віці вихователь продовжує формувати у дітей інтерес і бажання виконувати завдання дорослих якісно, старанно, охоче. Зміст цієї праці усклад­нюється за рахунок збільшення кількості, деталізації процесів. Передусім вихователь має допомогти дитині з'ясувати мету роботи, послідовність трудових дій (раціо­нально підготувати робоче місце, правильно виконувати по­сильні трудові дії з досягненням кінцевого результату, на­вести порядок на робочому місці, уміти працювати вдвох-утрьох).

У старшому дошкільному віці діти починають розуміти працю як потрібну і серйозну справу, а інтерес до трудово­го процесу поєднувати з інтересом до його результатів. Значно складнішими стають для них трудові завдання. Праця у цьому віці все більше відокремлюється від гри, а епізодичні трудові доручення набувають для них значу­щості постійних обов'язків. Перед педагогами відкрива­ються можливості для реалізації програмних завдань ви­ховання позитивних взаємин (працювати дружно, узгодже­но, допомагати один одному), формування працелюбства, самостійності, активності та ін.

Організовуючи господарсько-побутову працю, вихова­тель використовує різноманітні методичні прийоми: показ виконання кожної елементарної дії та послідовності дій, супроводжуваний детальними поясненнями; безпосеред­ню допомогу у виконанні трудових дій; особистий приклад; постійне нагадування про послідовність дій; використання дидактичних ігор та прийомів, створення ігрових ситуацій; заохочення з урахуванням індивідуальних особливостей і можливостей дітей; оцінку результатів виконаної роботи, аналіз конкретних суспільно значущих учинків тощо.

У старших дошкільників поступово згасає інтерес до того виду праці, який стає звичним, повсякденним. Тому для відновлення інтересу до неї слід збагачувати її елемен­тами новизни (конкурс «Хто краще накриє стіл до обіду», колективні обговорення творчого виконання обов'язків черговими у групі та ін.).

Праця в природі. Особливість її полягає в тому, що діти мають справу не з предметами, а з об'єктами живої приро­ди — працюють у куточку природи, на городі, у квітнику, доглядають за тваринами. Основним її виховним завдан­ням є вироблення у дітей інтересу, дбайливого ставлення до живої природи, формування вмінь і навичок з догляду за рослинами і тваринами, вміння правильно користуватися знаряддями праці.

Праця в природі є доступним дітям дошкільного віку видом продуктивної трудової діяльності. Кінцева мета (виростити квіти, овочі тощо), її результати конкретні та зрозумілі, однак їх неможливо швидко досягти. Віддале­ність результату вимагає від дитини тривалих фізичних і розумових зусиль, повсякденної копіткої роботи, терпіння. Як правило, більшість дітей охоче працює з живими об'єк­тами, радо доглядає за ними, пізнаючи світ живої природи, розкриваючи свої нові можливості, виховуючи в собі дбай­ливе ставлення до всього живого. Однак у них ще мало дос­віду, умінь, тому дорослі мають разом із дітьми виробити чіткі правила їх поведінки і діяльності у природі.

Ручна (художня) праця. Функціональною її метою для дітей є виготовлення виробів з паперу, картону, ткани­ни: іграшок-саморобок, вітальних листівок, ялинкових прикрас, персонажів і декорацій лялькового театру, буке­тів із засушених рослин, килимків для ляльок, серветок тощо. Виготовлення подарунків рідним і друзям справляє великий вплив на моральну свідомість дитини (привчає виявляти увагу до оточуючих, працювати заради того, щоб зробити їм приємне). Така праця розвиває уяву, спосте­режливість, художнє мислення, естетичне чуття, конс­труктивні здібності, моторні навички дітей, формує корисні практичні навички, збагачує знаннями про властивості різних матеріалів. її результати здебільшого викликають позитивні емоції, захоплення дорослих, що посилює ефект самопізнання, самоусвідомлення, самоствердження дити ни, збуджують у ній здорове честолюбство. Нерідко вже з дошкільного віку дитина починає усвідомлювати свої здіб­ності, талант, виношувати мрію на все життя.

У різних вікових групах різні види праці мають неод­накову питому вагу. У молодших і середніх групах перева­жає самообслуговування та прості види господарсько-по­бутової праці, а у старших — праця в природі та художня праця.