Тема 4. Держава як основний інститут політичної системи

План семінару (2 год.)

1. 1. Походження держави, її сутність.

2. Ознаки і функції держави.

3. Форми державного правління та державного устрою.

4. Вищі органи сучасної держави і поділ державної влади.

Контрольні запитання:

1. Визначення, сутність, основні ознаки правової держави.

2. Ідея правової держави в історії світової та вітчизняної політичної думки.

3. Соціальна держава: основні ознаки та функції.

4. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства.

5. Сутність концепції громадянського суспільства.

6. Головні інститути громадянського суспільства.

Питання для обговорення:

1. „Держава – „Левіафан” – це історично минула форма чи можливе її існування й сьогодні?
2. Чи можливе, на ваш погляд, існування людського суспільства без держави в близькому (далекому) майбутньому? Обґрунтуйте свою відповідь.
3. У Конституції України записано, що Україна є суверенна, демократична, соціальна, правова держава. Чи правомірним є поєднання цих термінів?
4. Чи узгоджуються принципи демократії з монархічною формою правління?
5. Чи може індивід впливати на державу? Які режими найбільш сприятливі для здійснення такого впливу?

6. Чому громадянське суспільство є необхідною умовою розвитку демократичної держави?

7. Які успіхи та проблеми існують у формуванні громадянського суспільства в сучасній Україні?

Завдання для самостійної роботи:

1. Визначте зміст таких категорій та понять: правова держава, соціальна держава, громадянське суспільство, виконавча, законодавча, судова влади, право, закон, референдум, суверенітет народу, змішана економіка.

2. Проаналізуйте можливість співіснування правової і соціальної держави.

3. Зіставте основні ознаки правової держави, громадянського суспільства, соціальної держави з конституційними положеннями української держави та сучасними реаліями.

4. Визначте ступінь залежності правової держави від рівня розвитку громадянського суспільства.

5.З’ясуйте роль власності і підприємництва у формуванні громадянського суспільства.

Теми рефератів:

• Концепція української державності в творах В. Липинського: Праця „Листи до братів-хліборобів”.
• Основні концепції походження держави.
• Розподіл влад як головний стимулюючий принцип проти зловживання влади в теорії Ш. Монтеск’є.

Методичні рекомендації:

При підготовці питання про походження держави, її сутність та функції насамперед потрібно з’ясувати, що розуміється під поняттям „держава”, охарактеризувати прикметні особливості теорій походження та сутності держави, окреслити її найголовніші функції. Проблема визначення даного поняття міститься не лише у складності чіткого окреслення суто державних (несоціальних, юридичних чи політичних) феноменів, а і в сторичній мінливості форм суспільного співжиття, зокрема державних форм. Тож охарактеризувати державну сутність можна лише вичленувавши інваріантні складники за всіх історичних форм державності й на підставі аналізу теорій походження держави.

З’ясувавши ж сутнісно-понятійні аспекти держави, варто перейти до аналізу історично-конкретних її форм (за усталеною формою) – форм державного правління та державного устрою.

Для самостійної роботи пропонується скласти схему політичного устрою України, використовуючи для цього Конституцію України, охарактеризувати „класичні” за державним устроєм країни (пропонуються ФРН, Швейцарія, Великобританія, Ліхтенштейн) та такі країни, як Китай, Японія, Саудівська Аравія, Російська Федерація, Білорусь, Грузія, Австралія. Ґрунтуючись на поданих запитаннях для дискусії, студенти повинні розробити систему доказів для відстоювання власної позиції щодо необхідності існування держави, актуальності проблеми побудови громадянської держави та правового суспільства, розробити систему заходів для прискорення даних процесів.

Література:

1. Акт проголошення незалежності України. Прийнятий Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. – К., 1991.
2. Декларація про державний суверенітет. – К, 1990.
3. Конституція України. – К, 1996. – Розд. 1.
4. Білоус В.С. Проблема становлення і розвитку правової держави і громадянського суспільства // Політол. вісник, – 1993. – Ч. 3. – С. 10-24.
5. Винар Л., Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада і відродження державності України // Розбудова держави. – 1992. – № 3.
6. Воронов І. Громадянське суспільство і влада // Людина і політика. – 2003. – № 1.
7. Голубева Г.А. Понятие правового государства: социально-философский аспект // Филос. науки. – 1989.
8. Ильин М.В., Коваль Б.И. Две стороны одной медали: гражданское общество и государство // Полис. – 1992. –№ 1-2.
9. Касьян Б. Суверенітет: від бажаного до дійсного // Віче. – Лютий. – 1994.
10. Кремень Т. Державний суверенітет у добу глобалізації // Політика і час. – 2003. – № 10.
11. Лола В. Проблеми формування громадянина України // Політика і час. – 2003. – № 4.
12. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К, 1995. – С. 152-162.
13. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку. – К, 1998. – С. 77-142.
14. Політологія: Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К, 1998. – С. 51-61.
15. Політологія: Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.Г. – Харків: Друкарський центр „Єдинорог”, 2001. – С. 366-395.
16. Разова Т., Барков В. Ідеальне та реальне в уявленні про громадянське суспільство // Політика і час. – 2003. – № 6.
17. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. – К., 1996.
18. Рябов С.Г., Томенко М.В. Основи теорії політики. – К, 1996. – С. 98-108.
19. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 104-112.
20. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 246-324•Бернштейн Л., Панченко П., Рейт О. Розбудова громадянського суспільства в Україні. – К., 1999.