Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√алуз≥ педагог≥ки. «вТ€зки педагог≥ки з ≥ншими науками




ƒо джерел педагог≥чноњ науки в≥днос€ть: 1) науково-педагог≥чн≥ досл≥дженн€; 2) педагог≥чну спадщину минулого; 3) народну педагог≥ку; 4) передовий педагог≥чний досв≥д; 5) ≥нновац≥йн≥ педагог≥чн≥ досл≥дженн€.

” сучасн≥й школ≥ багато вчител≥в, €к≥ не задовольн€ютьс€ простим викладом навчального матер≥алу, а шукають нов≥ шл€хи вдосконаленн€ своЇњ д≥€льност≥. “ак≥ педагоги пост≥йно п≥двищують свою квал≥ф≥кац≥ю, самовдосконалюютьс€, необх≥дно вивчати систему роботи таких педагог≥в, щоб њх досв≥д не був втраченим, щоб њх знах≥дки здобули довге житт€ на користь п≥дростаючого покол≥нн€. ѕроте, не можна забувати ≥ педагог≥чноњ спадщини минулого. Ќалежну увагу сл≥д прид≥л€ти вивченню наукових праць видатних вчених-педагог≥в, звертатис€ до народноњ педагог≥ки, до народного мистецтва, до народноњ мудрост≥. «а всю ≥стор≥ю свого розвитку наш народ накопичував перлини народноњ мудрост≥, значна частина €ких втрачена. Ќеобх≥дно розкривати перед д≥тьми велич ≥ красу р≥дного краю, нац≥ональноњ культури, народних традиц≥й, р≥дноњ природи.

–озвиваючись, кожна наука збагачуЇ свою теор≥ю, наповнюЇ њњ новим зм≥стом. ÷ей процес стосуЇтьс€ ≥ педагог≥ки.

¬ наш час пон€тт€ Дпедагог≥каФ охоплюЇ ц≥лу систему педагог≥чних наук.

—труктура сучасноњ педагог≥ки в≥дображаЇ звТ€зки ≥ в≥дносини, що склалис€ у ход≥ ≥сторичного розвитку р≥зних галузей педагог≥чних знань, визначаЇ м≥сце кожноњ з педагог≥чних наук, њњ роль педагог≥чноњ практики. —учасна педагог≥чна наука €вл€Ї собою коло самост≥йних наук, серед €ких:

1. ≤стор≥€ педагог≥ки, €ка вивчаЇ розвиток педагог≥чноњ думки, на р≥зних њх ≥сторичного розвитку людського сусп≥льства.

2. «агальна педагог≥ка Ц базова наукова дисципл≥на, €ка вивчаЇ загальн≥ законом≥рност≥ навчанн€ ≥ вихованн€, розробл€Ї загальн≥ основи навчально-виховного процесу в осв≥тн≥х закладах р≥зного типу. ¬она традиц≥йно под≥л€Їтьс€ на чотири велик≥ розд≥ли: загальн≥ основи, дидактику (теор≥ю навчанн€ ), теор≥ю ≥ методику вихованн€, школознавство (систему управл≥нн€ школою ≥ д≥€льн≥сть орган≥в осв≥ти).

ўодо под≥лу педагог≥чноњ науки за галуз€ми, то њх нараховуЇтьс€ вже близько двадц€ти ≥ к≥льк≥сть њх може зростати й надал≥. ¬с≥ вони спираютьс€ на структуру ≥ принципи загальноњ педагог≥ки ≥ Ї њњ Ддоч≥рнимиФ, хоча ≥ самост≥йними науками. ѓх умовно можна под≥лити на загальн≥ ≥ функц≥ональн≥. ƒо загальнопедагог≥чних наук в≥днос€ть:

Ј в≥кову педагог≥ку (дошк≥льна педагог≥ка, педагог≥ка школи, педагог≥ка вищоњ школи тощо);

Ј корекц≥йну педагог≥ку, €ка розробл€Ї питанн€ вихованн€ сл≥пих тифлопедагог≥ка) та глухих (сурдопедагог≥ка) д≥тей; розумово в≥дсталих д≥тей олигофренопедагог≥ка), д≥тей з неправильно сформованою мовою (логопед≥€);

Ј соц≥альну педагог≥ку, €ка вивчаЇ механ≥зми формуванн€ особистост≥ у соц≥ум≥. —юди ж можна в≥днести ≥ с≥мейну педагог≥ку;

Ј народну педагог≥ку Ц сукупн≥сть ≥дей, присл≥вТњв, приказок, казок, в €ких в≥дображаЇтьс€ ставленн€ народу до сутност≥ та характеру вихованн€;

Ј етнопедагог≥ку, що вивчаЇ здобут≥ народом знанн€та ум≥нн€ у галуз≥ вихованн€ та навчанн€, в≥дображен≥ у фольклор≥, традиц≥€х, обр€дах.

ƒо функц≥ональних педагог≥чних наук в≥днос€ть:

Ј профес≥йну педагог≥ку;

Ј галузев≥ педагог≥ки (ав≥ац≥йна, в≥йськова, медична, культуро-осв≥тн€ тощо);

Ј педагог≥ку п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ ≥ переквал≥ф≥кац≥њ спец≥ал≥ст≥в;

Ј частков≥ або предметн≥ методики викладанн€, що допомагають вчителю-предметнику у п≥дготовц≥ та проведенн≥ урок≥в та ≥нших вид≥в навчально-виховноњ д≥€льност≥.

ќкремо вид≥л€Їмо пор≥вн€льну педагог≥ку, €ка займаЇтьс€ пор≥вн€льним анал≥зом педагог≥чних систем у р≥зних крањнах (пор≥вн€но з в≥тчизн€ною). —укупн≥сть галузей педагог≥ки складаЇ Їдину систему педагог≥чних наук.

ѕедагог≥ка т≥сно повТ€зана з багатьма ≥ншими науками. ≤дењ сум≥жних наук про людину дозвол€ють педагог≥ц≥ б≥льш глибоко ≥ всеб≥чно досл≥джувати законом≥рност≥ вихованн€ та осв≥ти. ѕедагог≥ка маЇ т≥сн≥ звТ€зки з такими наукам €к ф≥лософ≥€, ≥стор≥€, соц≥олог≥€, психолог≥€, етика, естетика, анатом≥€, ф≥з≥олог≥€ людини, г≥г≥Їна, етнограф≥€, математика, к≥бернетика та ≥н.

ѕедагог≥ка т≥сно повТ€зана з ф≥лософ≥Їю, €ка Ї фундаментом педагог≥ки, в≥д≥граЇ роль ≥стор≥олог≥чноњ основи педагог≥ки. ќсобливе значенн€ маЇ ф≥лософ≥€ вихованн€, €ка розгл€даЇ використанн€ у процес≥ вихованн€ ≥дей р≥зноман≥тних ф≥лософських систем. ‘≥лософ≥€ допомагаЇ визначити зм≥ст ≥ мету вихованн€, правильно враховувати д≥ю загальних законом≥рностей дл€ розум≥нн€ та бутт€ людини.

јнатом≥€ ≥ ф≥з≥олог≥€ Ї основою дл€ розум≥нн€ б≥олог≥чноњ сутност≥ людини, розвитку вищоњ нервовоњ д≥€льност≥ ≥ типолог≥чних особливостей нервовоњ системи, першоњ та другоњ сигнальних систем, розвитку ≥ функц≥онуванн€ орган≥в почутт≥в, тощо. ќсобливо т≥сно педагог≥ка повТ€зана з психолог≥Їю, €ка вивчаЇ законом≥рност≥ розвитку псих≥ки людини. ѕедагог≥ка вивчаЇ ефективн≥сть тих виховних д≥й, €к≥ можуть призвести до зм≥н у внутр≥шньому св≥т≥ ≥ повед≥нц≥ людини, а психолог≥€ даЇ педагогам своЇр≥дний ≥нструмент впливу на людину.  ожний розд≥л педагог≥ки маЇ свою опору у в≥дпов≥дному розд≥л≥ психолог≥њ (дидактика Ц теор≥ю п≥знавальних процес≥в, теор≥€ вихованн€ Ц психолог≥ю особистост≥ ≥ т. ≥н.).

ѕедагог≥ка також повТ€зана з соц≥олог≥Їю, ≥стор≥Їю, л≥тературою, антрополог≥Їю, географ≥Їю, медициною, еколог≥Їю, економ≥кою, археолог≥Їю, тому що вивченн€ людини, њњ житт€ ≥ умов розвитку допомагаЇ досконало досл≥джувати законом≥рност≥ вихованн€. ѕро це у св≥й час писав  .”шинський: Дякщо педагог≥ка хоче виховувати людину у вс≥х в≥дношенн€х, то перш за все вона повинна вивчити њњ також у вс≥х в≥дношенн€хФ.

‘орми ≥ типи звТ€зк≥в педагог≥ки з ≥ншими науками р≥зноман≥тн≥: творче використанн€ наукових ≥дей ≥нших наук; застосуванн€ метод≥в ≥нших наук Ц математичного моделюванн€ ≥ проектуванн€, анкетуванн€ ≥ соц≥олог≥чного опитуванн€ тощо.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1243 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

1321 - | 1352 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.