характеристики класного колективу

Навч. р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

СТУДЕНТІВ IV-V КУРСІВ

Ви говорите: „Діти нас втомлюють”. Ви праві.

Ви пояснюєте: „Треба опускатися до їхніх понять. Опускатися. Нахилятися, згинатися, стискуватися”.

Помиляєтеся. Не від цього ми втомлюємося. А тому, що треба підніматися до їхніх почуттів. Підніматися, ставати вище, тягнутися. Щоб не скривдити.

Януш Корчак

Педагогічна практика ІV курс

 

Під час педагогічної практики на ІV курсі студенти виконують обов’язки помічника класного керівника.

Завдання педагогічної практики студентів ІV курсу як помічників класного керівника:

● здійснення перспективного та поточного планування навчально-виховної роботи із учнями;

● аналізу практичного досвіду з формування особистості школярів та визначення конкретних навчально-виховних завдань роботи з окремим учнем;

● реалізація виховного потенціалу шкільного уроку, використання різних типів уроку, оптимальний добір форм і методів навчальної роботи;

● організація позакласну та позашкільну роботу (проведення бесід, диспутів, конкурсів, вікторин, екскурсій, вечорів тощо);

● складання плану вивчення та вивчення вікових та індивідуальних особливостей дітей з метою діагностики та проектування їхнього розвитку та виховання;

● встановлення та дотримання педагогічного такту у взаєминах із класним колективом, окремими учнями, вчителями, класним керівником;

● планування та проведення індивідуальної роботи з учнем (індивідуальна бесіда, допомога у самовихованні, педагогічне консультування та ін.).

Студенти передвипускного курсу проходять практику переважно у 5-9 класах загальноосвітньої школи. Кожний студент закріплюється за одним класом, у якому він веде навчальну та виховну роботу як помічник класного керівника. Практика студентів передвипускного курсу включає:

1. Ознайомлення з виховною роботою школи, педагогічним та учнівським колективами:

- бесіда з представниками адміністрації школи, вчителями, класним керівником про особливості школи, традиції, виховні завдання на час практики;

- ознайомлення з класом, до якого прикріплений студент (склад класу, успішність, дисципліна, рівень сформованості колективу);

- вивчення шкільної документації: аналіз загальношкільного річного плану виховної роботи, плану виховної роботи класного керівника, класного журналу, особистої справи учня, з яким буде проводитися індивідуальна педагогічна робота;

- знайомство з педагогічною проблемою, над якою працює педагогічний колектив школи, з системою методичної роботи школи.

2. Навчально-методична робота:

- відвідування уроків з метою вивчення особливостей класного колективу та учня, на якого буде складатися психолого-педагогічна характеристика;

- аналіз специфіки навчального процесу у даній школі, класному колективі (види навчання, спеціалізація та диференціація навчання, форми та методи організації навчальної роботи, рівень учбової мотивації);

- проведення системи уроків та позаурочних заходів з предмету на основі сучасних досягнень спеціальних та психолого-педагогічних наук;

- загальнодидактичний аналіз досвіду роботи вчителя-предметника;

- вияв виховуючого та розвиваючого потенціалу уроку.

3. Виховна робота:

- знайомство з плануванням роботи класного керівника та загальношкільним планом виховної роботи;

- складання потижневого індивідуального плану виховної роботи;

- вивчення та узагальнення системи виховної роботи в класі, основних напрямків організації виховної діяльності школи;

- вивчення рівня вихованості учнів;

- відвідування та аналіз годин спілкування та інших форм виховних заходів у класному колективі;

- проведення виховної роботи за планом студента-практиканта та участь у поточній виховній роботі з класом;

- підготовка, проведення та самоаналіз залікового виховного заходу;

- розробка програми, добір діагностуючих методів та методик вивчення особистості учня, складання характеристики на учня.

В процесі педагогічної практики студентів випускного курсу відбувається поширення та зміцнення відповідних професійно-педагогічних умінь та навичок, реалізується самостійний підхід до планування та здійснення навчально-виховної роботи. Професійно-педагогічні вміння та навички студентів випускного курсу:

- виконувати обов'язки класного керівника;

- здійснювати перспективне та поточне планування виховної роботи з класним колективом;

- аналізувати міжособистісні взаємини у класному колективі, структуру класного колективу

- добирати оптимальні форми та методи виховної роботи та здійснювати виховання учнів в процесі навчання, у позакласній та позашкільній роботі;

- проводити індивідуальну роботу з учнями (індивідуальна бесіда з елементами переконання та навіювання);

- складати план вивчення та вивчати колектив учнів, виявляти та реалізовувати виховні завдання дитячого колективу;

- здійснювати психолого-педагогічний аналіз виховних заходів;

- вивчати та узагальнювати передовий педагогічний досвід роботи школи та творчо використовувати його для професійно-педагогічного самовдосконалення;

- вести пропаганду педагогічних знань серед батьків.

- здійснювати самооцінку власних педагогічних якостей та вмінь

Студенти випускного курсу проходять практику переважно у старших класах загальноосвітніх шкіл, гімназій та ліцеїв міста та області, виконуючи обов'язки класного керівника. Практика студентів випускного курсу відзначається більш високим ступенем самостійності, відповідальності, поширенням обсягу та поглибленням змісту навчально-виховної роботи і включає:

1. Ознайомлення з виховною роботою школи, педагогічним та учнівським колективами:

- бесіда з представниками адміністрації про особливості школи, традиції, виховні завдання на поточний навчальний рік;

- бесіда з класним керівником про особливості класного колективу, рівень його розвитку, структуру, виховні завдання;

- знайомство з класом, до якого прикріплено студента;

- аналіз режиму роботи школи та розкладу уроків (санітарно-гігієнічний, фізіолого-психологічний та ін. аспекти);

- вивчення шкільної документації: аналіз річного плану виховної роботи школи, плану виховної роботи класного керівника, особистих справ учнів класу.

2. Навчально-методична робота:

- відвідування уроків з метою вивчення класного колективу та зібрання матеріалу для складання психолого-педагогічної характеристики на колектив;

- аналіз специфіки навчального процесу у даній школі, класному колективі (види навчання, спеціалізація та диференціація навчання, форми та методи організації навчальної роботи, рівень навчальної мотивації, інноваційні форми навчання);

- аналіз виховного потенціалу шкільних програм з фахового предмету;

- проведення системи уроків та позаурочних заходів з предмету на основі сучасних досягнень спеціальних та психолого-педагогічних наук;

- вивчення методики роботи вчителя, його особистісних та професійно-педагогічних якостей для складання психолого-педагогічного портрета вчителя.

3. Виховна робота:

- складання щотижневого індивідуального плану виховної роботи;

- проведення роботи у закріпленому класі у відповідності з планом виховної роботи на час практики;

- проведення залікового виховного заходу, його аналіз;

- проведення фронтальної, групової та індивідуальної роботи з учнями за усіма напрямками виховної роботи;

- складання плану вивчення класного колективу (добір методик, підготовка діагностичного матеріалу з урахуванням специфіки класу та школи);

- вивчення класного колективу (рівня вихованості, успішності, дисциплінованості тощо) за схемою, складання характеристики на класний колектив;

- участь у поточній виховній роботі (чергування у класі, школі, перевірка щоденників, заповнення журналу, проведення класних зборів, вечорів, екскурсій тощо);

- аналіз особливостей роботи класного керівника з батьками (вивчення роботи класного керівника з батьками, плану роботи педагогічного лекторію для батьків, відвідування та аналіз методики проведення батьківських зборів), підготовка лекції для батьків за однією з проблем педагогічного всеобучу класу або школи.

4. Методична та дослідницька робота:

- участь у консультаціях, колоквіумах, що проводяться методистом за час практики;

- участь у роботі методичного об'єднання вчителів-предметників (класних керівників), у семінарах та методичних нарадах вчителів;

- підготовка методичних матеріалів для методкабінету школи, дидактичних матеріалів та наочності для кабінету зі спеціальності;

- вивчення психолого-педагогічної літератури з питань навчально-виховного процесу у сучасній школі, складання бібліографії за інноваційними педагогічними технологіями організації навчальної та виховної роботи у школі;

- психолого-педагогічне вивчення та підготовка характеристики на класний колектив;

- збирання матеріалів для складання психолого-педагогічного портрету вчителя;

- взаємовідвідування та взаємоаналіз уроків та виховних заходів, що проводяться студентами в даній школі;

- проведення експерименту за проблемою науково-педагогічного дослідження, аналіз та узагальнення матеріалів емпіричного дослідження;

- підготовка звіту за практикою та дослідницькою роботою;

- підготовка та виступ на підсумковій конференції за результатами педагогічної практики на випускному курсі.

ЗВІТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ

1. Потижневий план виховної роботи студента-практиканта на весь період практики.

2. Методична розробка (план-конспект) виховного заходу. Увага!! Виховний захід планується згідно саме плану роботи класного керівника або за самостійним вибором студента за умови погодження із класним керівником. В якості залікового НЕ ПРИЙМАЄТЬСЯ позакласний захід з предмету спеціалізації

3. Самоаналіз виховного заходу.

4. Психолого-педагогічна характеристика на учня (для студентів IV курсу), психолого-педагогічна характеристика на клас (для студентів V курсу)

Індивідуальний план виховної роботи складається кожним студентом протягом першого тижня педагогічної практики на підставі річного плану виховної роботи школи та плану виховної роботи класного керівника.

План повинен відбивати діяльність студента як помічника класного керівника. Робота планується потижнево на весь період практики.

 

Схема індивідуального плану виховної роботи студента

 

Термін та час проведення

Поточна робота, підготовка виховних заходів, проведення виховних заходів та інших форм виховної роботи

Відповідальні та учасники підготовки заходів

Відмітка про виконання

Примітки

 

 

Схема

плану-конспекту виховного заходу

 

1. Назва заходу.

2. Форма роботи (зверніть особливу увагу на правильне визначення форми виховного заходу!!!)

3. Мета заходу (освітня, виховна, розвивальна).

4. Обладнання, оформлення.

5. Методика підготовки. Чітко відзначається: у чому полягала підготовка учителя та підготовка учнів до конкретного виховного заходу.

6. Хід заходу.

7. Література (для класного керівника та учнів) або відмітка про авторську розробку.

 

Схема самоаналізу виховного заходу

1. Назва, форма виховного заходу. Місце проведення.

2. Коротка психолого-педагогічна характеристика вікової групи школярів, з якими проводиться виховна робота.

3. Місце та значення заходу у загальній системі виховної роботи з даним колективом учнів.

4. Обґрунтування обраної теми та форми проведення. Актуальність теми, відповідність виховним задачам, віковим особливостям та інтересам учнів. Участь школярів у виборі теми.

5. Взаємодія вчителя та учнів у процесі підготовки виховного заходу (самоаналіз методичної готовності до використання такої форми виховної роботи; форми та прийоми підготовки та розробки плану (сценарію) заходу; розподіл доручень; організаційні аспекти підготовчого періоду).

6. Виховна цінність заходу:

- на які соціальні настанови орієнтує учнів цей захід, його педагогічна доцільність;

- вплив на вдосконалення міжособистісних взаємин у колективі (зростання симпатій до організаторів, виконавців, згуртованість, встановлення нових контактів тощо);

- інформаційна насиченість та пізнавальна значущість: наскільки підготовка та проведення заходу сприяли поглибленню знань учнів, поширенню кругозору, розвитку пізнавальних здібностей учнів;

- участь школярів у проведенні заходу (форма участі, масовість, ставлення до доручень, самостійність, активність, зацікавленість);

- психологічна атмосфера під час підготовки та проведення виховного заходу;

- поведінка учнів, їх ставлення до даного заходу;

- які причини успіху чи неуспішності проведеного заходу.

7. Пропозиції щодо вдосконалення виховної роботи з даним дитячим колективом.

 

Орієнтовна схема психолого-педагогічної характеристики учня

1. Загальні відомості: П.І.Б., вік, клас, стан здоров'я.

2. Характеристика умов сімейного виховання учня (культурно-побутові умови сім'ї, стиль сімейних стосунків, узаємини з батьками, педагогічна культура батьків).

3. Особливості характеру, темпераменту та емоційно-вольової сфери:

– яскраво виражені позитивні та негативні риси характеру;

– риси характеру, що виявляються в ставленні учня до самого себе, оточуючих, навчання – старанність, активність, дисциплінованість, доброта, повага, скромність тощо;

– вольові якості (цілеспрямованість, самостійність, ініціативність, рішучість, наполегливість та ін.);

– тип та особливості темпераменту, його прояв у різних сферах діяльності учня;

– характер емоційної реакції на педагогічний вплив;

– ступінь емоційної збуджуваності, характер зовнішніх проявів емоційних переживань;

– емоційна стійкість у ситуаціях емоційної нестабільності;

– настрій, що переважає, причини зміни настрою.

4. Спрямованість особистості та спеціальні здібності:

– особистісна, громадська чи ділова спрямованість школяра;

– чи бере участь у роботі дитячих (юнацьких) організацій, як ставиться до громадської роботи в цілому;

– ідеали, ціннісні орієнтації та життєві плани;

– ставлення до релігії;

– характеристика інтересів, їх характер, глибина та активність;

– схильності та наміри учня; чи є в учня здібності до тієї чи іншої сфери діяльності (музичні, технічні, математичні, спортивні тощо).

5. Рівень домагання, самооцінка:

– самооцінка – завищена, занижена, адекватна; співвіднесення самооцінки та рівня домагань;

– вимогливість до себе, до інших;

– уміння аналізувати свою поведінку;

– ставлення до критики, до самовиховання.

6. Навчальна діяльність:

– успішність з різних предметів, загальний розумовий розвиток;

– особливості сприйняття та темп осмислення навчального матеріалу;

– особливості уваги (стійкість, переключення та розподіл);

– особливості та тип пам'яті;

– розвиток образного та логічного мислення, уміння розмірковувати та ін.;

– наявність інтересу до навчання; чи використовує додаткову літературу в навчальній діяльності;

– чи бере участь у роботі предметних гуртків, факультативів;

– старанність та наполегливість у навчанні;

– уміння вчитися (режим, організованість);

– культура мовлення;

– мотиви учіння.

7. Ставлення до різних видів діяльності:

– ставлення до праці (наявність постійних домашніх доручень, участь у суспільно корисній праці в школі, працелюбство, повага до людини праці та результатів чужої праці, трудові вміння та навички, дисциплінованість у праці);

– ставлення до суспільно корисної діяльності (чи бере участь у заходах, що проводяться в школі; наскільки цікавиться громадським життям країни; які періодичні видання читає, які телепрограми громадського спрямування дивиться);

– ставлення до ігрової, спортивної діяльності;

– ставлення до майбутньої професії (наявність професійних інтересів та схильностей, усвідомленість вибору майбутньої професії);

– ставлення до художньо-естетичної діяльності (розвиненість естетичних смаків, відвідування театру, виставок, наявність домашньої бібліотеки, фонотеки, наявність улюблених творів мистецтва, участь у шкільній художній самодіяльності, самостійні заняття мистецтвом (гра на музичних інструментах, літературна творчість, малювання тощо);

– ставлення до свого здоров’я, фізичного розвитку (чи дотримується режиму дня; чи знає, яким нормам повинні відповідати його фізичні показники; чи має шкідливі для здоров’я звички; яким видом спорту займається; як ставиться до свого зовнішнього вигляду).

8. Взаємини з однокласниками та вчителями:

– соціально-психологічний статус у колективі, усвідомлення свого статусу;

– характер взаємин з однокласниками; з ким підтримує товариські взаємини, з ким конфліктує, чому;

– потреба бути членом колективу, рахуватися з його думкою, боротися за його честь, авторитет;

– ставлення до негативних явищ у колективі;

– ставлення до вчителів;

– як складаються взаємини з однокласниками протилежної статі.

9. Загальні психолого-педагогічні висновки:

– що зроблено студентом-практикантом у процесі індивідуальної педагогічної взаємодії, у процесі виховання учня через колектив, ефективність виховних дій;

– визначення найважливіших психолого-педагогічних завдань у виховній роботі з конкретним учнем;

– рекомендації щодо конкретних педагогічних шляхів, методів та форм педагогічної взаємодії з учнем.

 

У процесі вивчення особистості учня та складання характеристики використовуються різноманітні психолого-педагогічні методи у відповідності до специфіки того чи іншого розділу характеристики:

№ п/п	Розділ характеристики	Методи вивчення
1.	Загальні відомості	Вивчення шкільної документації (класний журнал, особові справи учнів), бесіда з класним керівником, медперсоналом школи
2.	Характеристика умов сімейного виховання учня	Вивчення відомостей про батьків за класним журналом, бесіда з класним керівником, анкетування учнів та батьків ("Ти і твої батьки", "Ми і наші діти")
3.	Особливості характеру та темпераменту	Спостереження на уроці та у позаурочний час, індивідуальні бесіди, тестування (темпераменту, вольових якостей та ін.)
4.	Спрямованість особистості та спеціальні здібності	Індивідуальна бесіда, вивчення читацького формуляру, творчі роботи та твори, анкетування (інтересів, ціннісних орієнтацій)
5.	Рівень домагання, самооцінка	Спостереження, тестування (методика "Моя самооцінка"), експертна оцінка
6.	Навчальна діяльність	Вивчення особової справи, класного журналу, бесіди з вчителями-предметниками, спостереження за навчальною діяльністю на уроці, вивчення учнівських робіт, тестування (уваги, пам'яті, мислення)
7.	Ставлення до різних видів діяльності	Спостереження в процесі урочної та позаурочної діяльності, бесіда, інтерв’ю, метод виховуючих ситуацій, педагогічний експеримент, анкетування (нахилів, професійної спрямованості)
8.	Взаємини з однокласниками та вчителями	Індивідуальна бесіда, бесіда з класним керівником, спостереження, метод узагальнення незалежних характеристик, референтометрія, соціометрія

 

Орієнтовна схема психолого-педагогічної

характеристики класного колективу

 

1. Загальні відомості про клас: кількість учнів, кількість хлопчиків та дівчат, віковий склад, коли й як клас було сформовано.

2. Загальна характеристика навчальної діяльності класу:

- успішність в цілому та за окремими предметами;

- рівень розвитку загальних навчальних вмінь;

- наявність взаємодопомоги у навчальній діяльності, форми такої допомоги.

3. Структура та організаційна єдність класу:

- чи є клас єдиним цілим або складається з окремих угрупувань;

- якщо є угрупування – їх кількісна та якісна характеристика; специфіка взаємин між ними;

- ступінь згуртованості та узгодженості дій у класі;

- аналіз соціальної структури класу (лідери, "зірки", ті, хто знаходиться в ізоляції тощо);

- хто є формальним та неформальним лідером в класі, за рахунок чого відбувається його вплив;

- чи є в класі учні, які знаходяться в ізоляції, чому;

- аналіз престижу та соціальних ролей у класі (учень-відмінник, учень-громадський діяч, спортсмен, учасник самодіяльності тощо);

- ставлення в класі до новачків;

- чи є в класі традиції;

- стан дисципліни в класі;

- наявність органів самоврядування в класному колективі, їх специфіка та організація.

4. Ціннісні та світоглядні характеристики класу:

- рівень громадянської зрілості учнів класу, які суспільно-значущі інтереси мають місце;

- духовні запити та пріоритетні цінності; які морально-етичні якості найбільш цінуються в класному колективі, які якості засуджуються.

5. Емоційна єдність класу:

- який настрій переважає в класі, загальний емоційний клімат (атмосфера товариськості та чуйності; конфліктів та суперечок; недоброзичливості або "нікому ні до чого немає діла");

- чи хвилюють невдачі класу усіх учнів, чи радіють учні успіхам своїх товаришів;

- чи вміють учні класу контролювати та регулювати свої емоції.

6. Вольова єдність класу:

- чи здатен клас в цілому мобілізувати фізичні та духовні сили для подолання труднощів або перешкод;

- чи може клас швидко та самостійно прийняти рішення;

7. Вплив соціального оточення, батьків, загальношкільного колективу, громадськості на клас:

- громадська думка, під впливом чого або кого вона змінюється;

- критика та самокритика в класі, як сприймає клас критичні зауваження;

- участь класу у загальношкільній діяльності;

- ступінь впливу класного керівника на учнівський колектив.

8. Загальні психолого-педагогічні висновки:

- позитивні аспекти та недоліки організації життя та діяльності класу;

- що зроблено студентом-практикантом в класі в цілому;

- рекомендації за змістом та організацією виховної роботи з даним колективом.

№ п/п	Розділ характеристики	Методи вивчення
1.	Загальні відомості про клас	Вивчення шкільної документації (класний журнал, особові справи учнів), бесіда з класним керівником, медперсоналом школи
2.	Загальна характеристика навчальної діяльності класу	Вивчення шкільної документації, бесіди з класним керівником та вчителями-пред-метниками, спостереження, вивчення учнівських робіт (реєстрація, ранжування результатів), бесіда, тестування, анкетування
3.	Структура та організаційна єдність класу	Спостереження, бесіда, експертна оцінка (інтерв'ю, анкетування вчителів), самооцінка, соціометрія, референтометрія
4.	Ціннісні та світоглядні характеристики класу	Бесіда, вивчення читацьких формулярів, творчі роботи, анкетування (інтересів, ціннісних орієн-тацій), метод виховуючих ситуацій, проективні методи ("Незакінчене речення" та ін.).
5.	Емоційна єдність класу	Спостереження, бесіда, експертна оцінка (бесіда, анкетування вчителів), вправи
6.	Вольова єдність класу	Бесіди з вчителями-предметниками, спостереження, метод виховуючих ситуацій, педагогічний експеримент, анкетування
7.	Вплив соціального оточення, батьків, загальношкільного колективу, громадськості на клас	Спостереження в процесі урочної та поза-урочної діяльності, бесіди з вчителями, метод виховуючих ситуацій, педагогічний експери-мент, анкетування

Додаток А

 

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ШКОЛІ

А гітбригада

А кція (милосердя, допомоги)

А укціон (інтелектуальний, розваг, гри та ін.)

Б ал (осінній, випускний, різдвяний, квітів та ін.)

Бесіда

В ечори (відпочинку, тематичний та ін.)

В иставка (наукових досягнень, успішності, поробок, творчих робіт)

В иховна година

В ідвідування художніх виставок, музеїв, театрів

В ікторина (краєзнавча, літературна, музична, інтелектуальна та ін.)

В італьня (музична, літературна)

Г ра (ділова, рольова, розважальна та ін.)

Г одина мистецтв (спілкування)

Г одина відпочинку

Г урток шкільний

Д есант шкільний (трудовий, милосердя та ін.)

Д испут

Е кскурсія

Е стафета (спортивна, трудових досягнень, навчальної успішності, військово-патріотична та ін.)

З аочна мандрівка

“ З елений патруль”

З магання ("Нумо, дівчата!" і т. ін.)

З устрічі з цікавими людьми

К арнавал

К ВВ

К луб (за інтересами, зустрічей та ін.)

К олективні творчі справи

К онкурс (спортивний, художньої самодіяльності та ін.)

К онференція (читацька, шкільного самоврядування та ін.)

К онцерт

" К руглий стіл"

Л екторій шкільний

Л екція

Л ісництво шкільне

М узей шкільний

Огляд (художньої самодіяльності, навчальної успішності, спортивних досягнень)

Олімпіада (спортивна, навчальна)

П охід (краєзнавчий, туристичний)

П рес-центр

Р ейд

С вято шкільне

Спартакіада

Т еатр шкільний

Т иждень добрих справ

Т ренінг спілкування

Т урнір

Ф естиваль

" Щ о? Де? Коли?"

Я рмарок

 

Основні форми виховної діяльності втілюються в конкретні виховні заходи за різними напрямками позакласної та позашкільної роботи.

Трудова діяльність. Свято праці. Клуб старшокласників “Поговоримо про професії”. Екскурсії по ознайомленню з професіями. Гурток “Молода господиня”. Виставка поробок учнів. Робота з благоустрою школи. Турнір членів гуртка "Вмілі руки". Тиждень добрих справ. Місто веселих майстрів. Зона турботи. Трудовий десант у мікрорайоні. Шкільна бригада ремонту. Рейди “шкільного ліхтарика” по перевірці стану шкільного майна, економії електроенергії тощо. Участь у акціях милосердя.

Пізнавальна діяльність. Мала академія наук. Інтелектуальний аукціон. Брейн-ринг. "Що? Де? Коли?". Літературна вікторина. Заочна мандрівка. Огляд знань. Конкурс ерудитів. Проекти майбутнього (школи, життя та ін.). Бесіда "Моя улюблена книга". Навчально-теоретична конференція. Вечір "Світ наших захоплень". Виставки творчих робіт. Музична вікторина. Конкурс знавців природи. Екологічна стежка. Огляд періодичної преси. Краєзнавчий похід. Рейд "Друзі книги". Година "повільного читання". Клуб "Моє місто". Клуб любителів книги. Зустрічі з вченими. Тиждень шкільної науки. Шкільний лекторій. Турнір знавців. Мандрівка у країну знань. КВК. Науковий вечір. Клуб “Шахова тура”. Робота шкільної ігротеки. Свято гри.

Ціннісно-орієнтована діяльність. Вечір творчого портрету. Захист професій. Свято "День народження школи". Уроки культури поведінки. Тематична стіннівка. Ювілейний вечір, присвячений видатним людям. Літературно-музична композиція. Обговорення творів мистецтва та літератури. Круглий стіл. Анкета "Портрет мого класу" та її аналіз. Бесіди про самовиховання. Диспут. Конференція за проблемами, що турбують молодь. Класна година за темою "Розкажіть про мене". Твори-роздуми. Зустрічі з представниками різних професій. Клуб "Дзеркало" ("Що Ви скажете про мене?"). Клуб цікавих зустрічей. Вечір легенд: історичних, літературно-художніх, наукових. Диспут за темою "Красиво жити – що це значить". Зустрічі з працівниками правоохоронних органів. Тиждень правових знань. Виступ шкільної агітбригади на правову тематику. Турнір ввічливих. "Випускний ринг". "Філософський стіл". Робота шкільного музею. Клуб інтернаціональної дружби. Ярмарок солідарності. Вікторина “Люби і знай свій рідний край”. Урок миру. Бібліотечний урок. Бесіди на моральні теми за матеріалами “Хрестоматії з етики” В.О.Сухомлинського. Шефська робота з ветеранами війни, праці. Участь у акціях милосердя (опікування над ветеранами, самотніми та людьми похилого віку). Робота пришкільних ділянок. Організація “живого куточку”. “Зелений патруль”. Екологічні гуртки (юних натуралістів, акваріумістів, географів-краєзнавців). Шкільне товариство декоративного озеленення. Збір лікарських трав. Шкільне лісництво. День птахів. Виставка “Природа і фантазія”.

Художньо-естетична діяльність. Казка для малечі. Дидактичний театр. "Німе кіно". Конкурс юних музикантів. Музична вікторина. КВВ між учнями та вчителями. Вечір на тему "Навіщо людині мистецтво?" Конкурс малюнків “Світ очима дітей”. Конкурс фотографії “Рідні пейзажі”, “Наші друзі”. Конкурс поробок. Конкурс поетів та читців. Конкурс інсценізованих творів. Концерт "Вчителі – учням". Відвідування художніх виставок. Відвідування театру, кінотеатру. Огляд художніх талантів. Виставка квітів. Вечір пісні. Експозиція репродукцій до книг. "Мала картинна галерея". Шкільна вистава. Година мистецтва. "П'ять хвилин з мистецтвом". Шкільний хор. Шкільний вокально-інструментальний ансамбль. Шкільна фонотека. Шкільні гуртки (ляльковий театр, танцювальний, ритміки, студії драматичного і образотворчого мистецтва, музичні студії та ін.). Фестиваль “У світі прекрасного”. Фольклорне свято. Шефський концерт-привітання. Творчий звіт шкільного гуртка.

Вільне спілкування. Вечір знайомств. Семінар для учнів “Учись самоврядуванню”. Бал трьох поколінь. Клуб "Сучасник". Свято весни (осені). Бал квітів. Карнавал. День народження. Українські вечорниці. Танцювальний вечір. Операція "Дозвілля". Свято гри та іграшки. Диспут “Що ти зробив для школи?”. Школа ввічливих.

Спортивна діяльність. Шкільна олімпіада. Туристський похід. Естафета. Дружні спортивні зустрічі. Турнір "лицарів". Сімейне спортивне свято. День здоров'я. Весела естафета. Спортивний калейдоскоп.

 

Рекомендована література

1. Вы блестящий учитель, у вас – прекрасные ученики / Г.Н.Козлова. – Волгоград, 2006.

2. Імідж класного керівника. – Х., 2007.

3. Калошин В.Ф. Як ефективно діяти вчителю в критичній ситуації. – Х., 2011.

4. Кацинська Л.Л. Години спілкування: педагогічні технології та досвід (на допомогу класним керівникам 5-6 класів в проведенні годин класного керівника) Рівне 2004 - 128 с.

5. Классному руководителю: Учеб-методич пособие / Пд ред.. М.И.Рожкова. – М., 2001.

6. Кравцова С.В. Буллинг в школе. – М., 2011.

7. Кравцова С.В. Учитель и проблемы дисциплины. – М., 2004.

8. Кульневич С. В., Лакоценина Т. П. Воспитательная работа в современной школе. Воспитание: от формирования к развитию: Учебно-методическое пособие для учи­телей, студентов средних и высших педагогических учебных заведе­ний, слушателей ИПК. - Москва - Ростов-н/Д: Творческий центр «Учитель», 2000. - 192 с.

9. Материалы в помощь классному руководителю

10. Никитенко В.Н. Классное руководство в школе. Учеб. пособ. для студентов учреждений профессионального педагогического образования. – Биробиджан: Изд-во БГПИ, 2002. - 120 с.

11. Омельченко Л.П.Настільна книга класного керівника. – Х., 2009.

12. Підласий І.П. Навчання „під протоколом”. – Х., 2011.

13. Рибальченко І.М. Вас призначено класним керівником. – Х., 2007.

14. Рожков М.И., Байбородова Л.В. Организация воспитательного процесса в школе: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. — 256 с.

15. Шилина З.М. Классный руководитель: искусство воспи­тания. - М., 1997, 104с.

16. Щуркова Н.Е. Собранье пестрых дел: Методический материал для работы с детьми. – 2-е изд., перераб. – М., 1994.

 

Додаткова література

1. Афанасьев С., Коморин В. Сто творческих конкурсов // Воспитание школьников. - 1994. - № 6. - С. 59-61.
2. Вульфов Б.З., Иванов В.Д. Время взрослых поступков. Диалоги о школьной юности и ее проблемах. – М., 1993.
3. Гильбух Ю.З. Методика отслеживания успеваемости и психического развития учащихся общеобразовательной школы: начальное и среднее звено. – К., 1996.
4. Гільбух Ю.З., Киричук О.В. Шкільний клас: як пізнавати й виховувати його душу. – К., 1996.
5. Демакова И.Д. С верою в ученика: Особенности воспитательной работы классного руководителя. – М., 1989.
6. Джола Д.М., Щербо А.Б. Теорія і методика естетичного виховання школярів: Навчально-методичний посібник. – К., 1998.

7. Дружинин И.А. Заботы и радости классного руководителя. Из опыта работы. - 2-е изд. - М., 1982.

1. Єфремцева С.А. Тренінг спілкування для старшокласників. – К., 1994.
2. Збірник програм та методичних рекомендацій з естетичного виховання / Відпов. ред. О.А.Завальський. – К., 1994.
3. Иванов И.П. Педагогика коллективных творческих дел. – К., 1992.
4. Иванов И.П. Энциклопедия коллективных творческих дел: Кн. для учителя. – М.,1989.
5. Игры – обучение, тренинг, досуг…: В 4-х книгах / Под ред. В.В.Петрусинского. – М., 1994.
6. Изучение личности школьника учителем. – М., 1991.
7. Карпенчук С.Г. Самовиховання особистості: Науково-методичний посібник. – К., 1998.
8. Класний керівник у сучасній школі: Метод. посібник / В.М.Оржеховська, О.І.Пилипенко та ін. – К., 1996.
9. Коротаева Е.В. Хочу, могу, умею! Обучение, погруженное в общение. – М.,1996.
10. Крикунов А.С., Чернышев А.С., Луньков А.И. Социально-психологические основы работы классного руководителя: Учебн. пособие. – М., 1989.
11. Кузіна Т. Класна година: досвід та проблеми. – К., 1992.
12. Культура современного урока/ Под ред. Н.Е.Щурковой. – М., 1997.
13. Лидерс А.Г. Социально-психологическая характеристика классного коллектива. – М., 1980.
14. Липкина А.И. Самооценка школьника. – М., 1976.
15. Маленкова Л.И. Дети, родители, педагоги: Методическое пособие для воспитателей, классных руководителей. - М.,1994.
16. Мудрик А.В. Время поисков и решений, или Старшеклассникам о них самих. – М., 1990.
17. Солнцева Л.С., Галкина Т.В. Методы исследования личности учащегося. – М., 1993.
18. Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя. – Второе издание, доп. и перераб. – М., 1998.
19. Фридман Л.М. Изучение процесса личностного развития ученика. – М., 1995.
20. Фридман Л.М., Пушкина Т.А., Каплунович И.Я. Изучение личности учащегося и ученических коллективов. – М., 1988.
21. Шемшурина А.И. Основы этической культуры: Кн. для учит. – М., 1998.
22. Шилова М.И. Учителю о воспитанности школьников. - М., 1990.
23. Щуркова Н.Е. Воспитание детей в школе. – М., 1998.
24. Щуркова Н.Е. Воспитание: новый взгляд с позиции культуры. – М., 1997.
25. Щуркова Н.Е. Вы стали классным руководителем. – М., 1988.
26. Статті у часописах "Классный руководитель", "Школа", "Директор школы", “Учитель”, "Лицейское образование", "Управление школой", "Школа духовности", "Воспитание школьников", "Рідна школа", "Шлях освіти", газетах "Освіта", "Учительская газета", "Все для вчителя", "Завуч", "Позакласний час", "Чужая азбука" та ін.