Весь споживчий надлишок привласнює фірма, яка здійснює досконалу цінову дискримінацію. Чи це так? Поясніть

Розрізняють три види цінової дискримінації: дискримінацію першого, другого і третього ступеня.

Дискриминация I степени (совершенная дискриминация) – проявляется в том, что на каждую единицу произведенного однородного товара устанавливается своя цена, равная цене спроса. Применяется в условиях индивидуального производства, когда изготовление и реализация товара (новой техники) осуществляется по заказу конкретных потребителей.

Графически оптимальный объем производства для монополиста определяется точкой L (пересечение МС и MR). L(Q₁, Р₁). На рынке совершенной конкуренции оптимум был бы достигнут в т.Е (Q₁, Р₂).

При проведении ценовой дискриминации I степени фирма будет производить и продавать изделия 1,2,3, по индивидуальным ценам. При этом фирма может увеличить Q₁ до Q₂. В отличие от рынка совершенной конкуренции, где каждое изделие реализуется по единой цене Р₂, фирма-монополист, продавая продукцию по индивидуальным ценам, присвоит себе весь доход, сократив ренту (доход) покупателя до нуля.

Досконала цінова дискримінація пом’якшує недоліки монопольної влади і виявляється вигідною для обох сторін: монополіст розширює обсяги випуску до ефективного рівня конкурентного ринку, відсутні безповоротні втрати, що сприяє зростанню добробуту суспільства. Проте весь надлишок споживачів перетворюється на монопольний прибуток, і суспільний добробут зростає саме за рахунок додаткових надприбутків монополіста, тоді як споживачі зовсім не одержують чистої вигоди.

Цінова дискримінація другого ступеня передбачає блокове призначення цін залежно від обсягів продажу: чим більша кількість товару купується, тим нижчою є ціна. Така цінова дискримінація сприяє розширенню виробництва, зменшенню витрат при позитивному ефекті масштабу і навіть підвищенню добробуту споживачів. Додатковий прибуток монополіста проте виявляється меншим, ніж у випадку досконалої цінової дискримінації, він не в змозі захопити весь надлишок споживача.

Цінова дискримінація третього ступеня застосовується, коли можна виділити окремі групи покупців з різною еластичністю попиту. Сегментація ринку здійснюється в залежності від тих чи інших ознак, які надають групі характерних рис споживання. На сегментованих ринках перерозподіл продукції між покупцями відбувається шляхом зниження цін для одних і підвищення для інших. Вища ціна встановлюється на тому сегменті ринку, де попит менш еластичний. Наслідки дискримінації в цьому випадку неоднозначні: вона може збільшити сукупний споживчий надлишок, а може зменшити його або залишити незмінним. Але прибуток монополії зростає, в іншому випадку монополія встановила б єдину ціну для всіх.

 

114.Монополіст-виробник електронного обладнання випускає й про­дає такий обсяг продукції, за якого: МR=180 грн; МС=100 грн; АТС=200 грн. Що має зробити фірма, щоб отримати максимум прибутку?

MR=MC

.

Фірма – монополіст одночасно приймає рішення про обсяг випуску і про ціну продукції, в той час як конкурентна фірма визначає лише обсяг. Для оптимізації обсягу виробництва монополіст використовує універсальне правило граничного випуску , справедливе як для моделі , так і для моделі .

 

115.Функція сукупних витрат монополіста: ТС=100+3Q, де (Q — обсяг виробництва на місяць; функція попиту на продукцію монополіста: Р=200-Q, де Р — ціна продукту, грн. Якою буде сукупна виручка, якщо монополіст випускає 20 од. продукту на місяць?

Якщо монополіст випускає 20 одиниць продукту на місяць, то його граничний доход від виробництва 20-ї одиниці продукції

MR=ΔTR/Δq;

TR=P*Q;

P=200-Q;

Q=20;

TR=(200-20)*20=180*20=3600

 

116.Функція сукупних витрат монополіста: ТС=100+3Q, де (Q — обсяг виробництва на місяць; функція попиту на продукцію монополіста: Р=200-Q, де Р — ціна продукту, грн. Чому дорівнюватиме гранична виручка від виробництва 20-ї одиниці продукту?

Якщо монополіст випускає 20 одиниць продукту на місяць, то його граничний доход від виробництва 20-ї одиниці продукції

MR=ΔTR/Δq;

TR=P*Q;

P=200-Q;

Q=20;

TR₂₀=(200-20)*20=180*20=3600

TR₁₉=(200-19)*19=181*19=3439

MR= (3600-3439)/1 = 161

 

117.Функція сукупних витрат монополіста: ТС=100+3Q, де (Q — обсяг виробництва на місяць; функція попиту на продукцію монополіста: Р=200-Q, де Р — ціна продукту, грн. Як змінюватиметься прибуток за умови збільшення обсягу випуску на одну одиницю прибуток, якщо монополіст виробляє 19 одиниць продукту на місяць?

ATC = (100+3*19)/19 =

ATC = (100+3*20)/20 =

EP₂₀ = (200-19 – ATC ₁₉) * 19 =

EP₁₉ = …

ΔEP = EP₂₀-EP₁₉