У тривалому періоді змінні витрати зростають швидше, ніж постійні. Чи вірно це ствердження? Поясніть

Економічна теорія припускає, що в умовах даної технологія виробнича функція має певні особливості, які обумовлюють взаємовідношення між вхідними ресурсами і продуктами.

1. Збільшення обсягу використання одного з вхідних ресурсів при незмінності інших не може нескінченно збільшувати обсяг виробництва (так фабрика при інших незмінних факторах не може нескінченно збільшувати обсяг виробництва шляхом найняття більшої кількості робітників).

2. Рівень, до якого виробники здатні вар’їрувати факторами виробництва змінюється в часі.

Короткостроковий період (нетривалий)

- період, протягом якого один чи більше вхідних ресурсів не можуть змінитися.

Довгостроковий період (тривалий)

- настільки тривалий період виробництва, що виробники мають адекватний час щоб змінити всі вхідні ресурси, що використовують.

Виробники мають більше обмежень у нетривалі періоди. Їхня довжина різна для різних видів діяльності.

У довгостроковому періоді всі фактори виробництва є змінними. Тут немає законів, що обумовлюють залежність ресурсів та обсягів виробництва. Можливі три варіанти:

1. Збільшення віддачі від масштабу. Більше факторів - ще більший обсяг. Це результат підвищення продуктивності виробництва. Економія масштабу (economy of scale).

2. Постійна віддача від масштабу наступна фаза після 1.

3. Зменшення віддачі від масштабу. Переважають втрати від ускладнення організації виробництва.

 

Кількість робочих, чол. 0 1 2 3 4 5 6

Обсяг виробництва, шт. 0 40 90 126 150 165 180

Чому дорівнює граничний продукт 6-го робітника.

6 робітник: = 15

Кількість робочих, чол. 0 1 2 3 4 5 6

Обсяг виробництва, шт. 0 40 90 126 150 165 180

Коли середній продукт досягає максимальної величини?

Крива середнього продукту також відображає дію обох законів, проте з деяким запізненням порівняно з кривою . Продуктивність праці зростає до точки , після якої спадає більш повільно, ніж гранична продуктивність.

: 40 45 42 37,5 33 30

Вкажіть, який вираз відповідає поняттю граничних витрат: DTVC/Q; DTVC/DQ; TFC/Q; (P - Q)/DQ; DTFC/DQ. Проілюструйте.

Граничні витрати МС= D ТС/ D Q.

Сукупні витрати підприємства TC(Q) = TFC + TVC(Q)

Граничні витрати – це прирощення сукупних витрат, що викликане нескінченно малим збільшенням виробництва. При цьому постійні витрати не впливають на величину граничних витрат. Тому даному поняттю відповідає вираз: ∆TVC/∆Q. Наочно це можна побачити на графіку:

 

 

У нетривалому періоді фірма виробляє 500 одиниць продукції. Середні змінні витрати - 2 грн., середні постійні - 0,5 грн. Чому дорівниватимуть загальні витрати?

TC = 2*500+0,5*500 = 1250

Q=500 од.прод.

AVC=2 грн.

AFC=0,5 грн.

TC -?

Загальні витрати складаються з суми змінних і постійних витрат, тобто: TC=VC+FC, знаючи, що VC=AVC*Q, FC=AFC*Q, знаходимо:

TC= (AVC+AFC)*Q=(2+0,5)*500=2,5*500=1250 грн.

TC = 1250 грн.