Відвідування Харківського художнього музею

Музей працює щодня, крім вівторка з 10.00 до 15.00

За адресою: вул. Совнаркомівська, 11 (метро «Архітектора Бекетова»)

Ви має замовити екскурсію у відділ радянського мистецтва і уважно слухати екскурсовода, а також розглядати картини за правилом: підходячи здаля до твору потрібно уважно придивитися, вибрати точку розгляду картини, оцінити композицію, кольорове рішення, сюжет, винести (подумки) вердикт: «подобається/не подобається», відійти. Підійти до наступного полотна і повторити весь процес. Можна приділити увагу мазкам, намагатися піймати скриті змісти і співставити картину з епохою, в якій творив художник.

Після екскурсії поверніться до картини, яка вам найнайбільше сподобалась і уважно огляньте її за правилом «Одна добра картина – це цілий світ». Перша і неодмінна умова повноцінного сприйняття твору – це тривалий і цілеспрямований розгляд його. Глибокі твори відкриваються під час довготривалого спілкування з ними…

Перше, емоційне враження про твір звичайно буває досить точним у людей, чутливих до мистецтва. Йому потрібно довіряти, але його треба і розуміти, полегшити собі усвідомлення колірних плям, у розташуванні фігур, у масштабності зображення, у характері малюнка ви обов'язково відчуєте логіку композиційного мислення художника. Якщо ж зосередити увагу на головному, що хвилює нашу думку і почуття, решта відійде на другий план, і нам буде байдуже, чи написано картину широко, чи чітко й детально. Старанне опрацювання найменших подробиць інколи недоречне. Необхідно, таким чином, привчити своє око до різних засобів художнього вираження, до різних художніх систем. Треба навчитись бачити очима художників, що належать до різних творчих напрямків, що мають свій індивідуальний почерк. Це одна з потрібних умов розуміння мистецтва взагалі.

Після екскурсії ви повинні написати від руки науковий звіт на аркуші А 4 з одного боку прикріпити до нього стиплером квиток про відвідування музею.

При написанні звіту дотримуйтесь плану:

1. Картини яких видатних митців початку й середини ХХ ст. ви бачили в музеї?

2. Чим видатна харківська школа графіки?

3. Творчість якого художника вам найбільше сподобалася?

4. Опишіть картину, яка вас найбільше вразила,

5. До якого напряму живопису вона належить?

6. Які особисті враження у вас залишилися після перегляду цієї картини?

Рецензування спектаклю/фільму з історії української культури»

Перегляньте фільм (користуючись фільмотекою Центру українознавства ім. Д. Багалія чи мережею Інтернет) або спектакль за одним із класичних творів українських авторів. Після перегляду напишіть рецензію за поданим планом, відповідно оформивши за зразком

 

ЗРАЗОК

Рецензія

на фільм/спектакль повна назва, вказати автора/ів,

студента/cтудентки групи

повністю прізвище, ім’я, по батькові

 

1. За чиїм сценарієм створено цей фільм/спектакль, в чому полягає творчий доробок режисера.

2. Чому актуальний цей фільм/спектакль у розрізі вивчення історії української культури?

3. Чи є в ньому нові цікаві підходи на знайомі речі?

4. Чи погоджуєтесь ви з позицією авторів фільму/спектаклю?

5. Які ваші особисті враження від перегляду фільму/спектаклю?

 

Дата Підпис

 

 

Оцінювання з курсу «Історія української культури»

Формами організації навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу є: лекційні, практичні, семінарські, та індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.

Контроль успішності студента у ході підготовки студентів навчання здійснюється за 200-бальною шкалою та переводиться в оцінку за шкалою ЕCТS, як показано у таблиці 1.

 

 

 

 

 

 

Оцінка ЕCТS та визначення	Кількість балів від 1 до 100	Оцінка за традиційною п'ятибальною системою
А- відмінно	100-200	Відмінно
В – дуже добре	80-89	Добре
С – добре	70-79
Д ^задовільно	60-69	Задовільно
Е – достатньо (задовольняє мінімальні критерії)	51-59
FХ – незадовільно	25-50	Незадовільно
F – незадовільно (потрібна додаткова робота)	0-24

РХ означає: "незадовільно" – необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;

Р означає: "незадовільно" – необхідна значна подальша робота; з такою оцінкою студент відраховується після незадовільної відповіді на комісії.

Проміжний контроль – оцінювання якості системного засвоєння студентами матеріалу шляхом проведення контрольних робіт, модулів, колоквіумів (з кількох взаємопов'язаних тем або усього курсу).

Форма проміжного контролю за рішенням кафедри може бути у вигляді:

- тестів;

- письмових завдань;

- письмових завдань із усним захистом.

Проведення проміжного контролю є обов'язковим для кожної навчальної дисципліни. Форми підсумкового семестрового контролю – залік.

На заліковому завдані студент може максимально набрати 40 балів. Для допуску до екзамену студент повинен набрати за результатами поточного та модульного контролю не менше 100 балів.

За активну участь у науковій роботі студентам до загальної суми балів додатково додаються:

- 5 балів за наукову роботу, захищену на гуртку, із рецензією викладача, який веде відповідну навчальну дисципліну та відгуком наукового керівника;

- 5 балів за умови участі у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт;

- 5 балів за призове місце у І етапі Всеукраїнської студентської
олімпіади з профільної дисципліни (факультетська олімпіада);

- 10 балів за призове місце у II етапі Всеукраїнської студентської олімпіади з профільної дисципліни;

- 10 балів за опубліковану наукову статтю із рецензією викладача, який веде відповідну навчальну дисципліну та відгуком наукового керівника.

Критерії оцінювання знань студентів та ефективності засвоєння ними конкретних тем курсу (побіжний контроль успішності) застосовуються до таких форм участі студентів у навчальному процесі:

1. Виступ / усна презентація конкретного питання з програми курсу за темою семінарського заняття на основі використання основної і додаткової літератури, посібника, курсу лекцій, читанки до курсу, а також ресурсів Інтернету. Виступ / презентація повинна розпочинатися з чіткого формулювання тез та їх доведення чи спростування. У виступі / презентації повинні бути наведені різні погляди (погляди різних вчених), запропоновано їх порівняння, а також висловлена й обгрунтована власна позиція. Виступ студента оцінюється викладачем на основі врахування: текстуальної і наукової коректності запропонованих тверджень, логічної послідовності і несу переч ності викладу думки, запропонованого (чи відсутнього) висновку до власних тез.

2. Опонування / рецензія на виступ / презентацію. Критерієм оцінки такої форми участі на семінарському (практичному) занятті є вміння критично оцінювати виступ і коректно висловлювати власні погляди, обов'язково

Підсумкова оцінка з курсу формується на підставі двох складових: 1) результатів поточної діяльності та 2) результатів підсумкового контролю знань (модулі /іспит). Обидві складові загальної підсумкової оцінка: мають самостійне значення, для чого програмний матеріал розмежовують за змістом у часі й виділяють відповідні форми: контролю: поточний і підсумковий.

Модульний контроль проводиться у вигляді письмової самостійної роботи, яка містить наступні завдання,

• одне теоретичне питання:

• тести різного рівня складності;

• визначення понять,

Робота на семінарських заняттях:

Ваговий бал – 5. Максимальна кількість балів на всіх практичних заняттях дорівнює 5 бали х 13 = 65 балів.

5 балів – повна розгорнута відповідь;

4 бали – відповідь не повна;

3 бали – часткова відповідь на поставлене питання;

2 бали – доповнення;

1 бал – висловлювання з приводу теми семінару;

0 – пасивна присутність.

Модульний контроль.

Максимальний бал – 30.

Максимальна кількість балів за всі контрольні дорівнює 30 балів х 2 = 60 балів.

25-30 балів – повна відповідь, самостійне творче мислення з теми;

15-24 бали – в цілому правильна, лаконічна відповідь;

7-14 бали – часткова відповідь на питання;

2-6 балів – обмежено фрагментарна відповідь, формальна.

1 бал – підписана робота

Звіт за самостійною роботою:

Максимальна кількість балів за усі види самостійної роботи становить 4х9 = 36 балів.

9 балів – красномовний звіт з висловленням власних думок щодо предмету дослідження;

7 балів – логічний, продуманий звіт

5 балів – звіт з використанням допоміжних джерел, а не самостійного опрацювання предмету дослідження;

3 бали – формальний звіт;

1 – присутність біля обєкту дослідження.

Критерії оцінювання відповіді на залікові питання:

- повна розгорнута відповідь – 40 балів;

- розгорнута відповідь з незначними помилками – 30 балів;

- неповна відповідь на питання – 20 балів;

- відповідь з суттєвими помилками – 10 балів;

- неправильна відповідь чи відсутність відповіді – 0 балів.