Лекція 22-23. Проблематика синтаксису речення та тексту

1. Проблема визначення речення. Сучасні теорії речення.

2. Речення та слово. Речення та словосполучення. Речення та судження.

3. Речення у мові і мовленні. Поняття висловлення.

4. Ознаки речення

5. Комунікативні та структурні типи речень.

6. Актуальне членування висловлення.

7. Найважливіші принципи ґенеративної граматики.

8. Проблеми тексту та дискурсу.

Практичне заняття 22-23. Проблематика синтаксису речення та тексту.

1. Проблема визначення речення. Сучасні теорії речення.

2. Речення та словосполучення. Речення та судження. Речення у мові і мовленні.

3. Ознаки речення.

4. Комунікативні та структурні типи речень.

5. Актуальне членування речення.

6. Найважливіші принципи ґенеративної граматики.

7. Проблематика синтаксису тексту.

Основна література

Головин – С. 135—150.

Дорошенко – С. 229—233.

Дорошенко, Дудик – С. 218—235.

Карпенко – С. 307—315.

Кодухов – С. 242—247.

Кочерган – С. 314—319.

Реформатский – С. 330—345.

Yule – P. 100—110.

Додаткова література

Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. – М., 1976.

Городенська К.Г. Деривація синтаксичних одиниць. – К., 1991.

Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К.,1983.

Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис. – К., 1993.

Вихованець І.Р. Нариси з функційного синтаксису української мови. – К., 1992.

Загнітко А. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. – Донецьк, 1996.

Золотова Г.А. Очерк функционального синтаксиса русского языка. – М.,1973.

Падучева Е.В. Высказывание и его соотнесенность с действительностью. – М.,1985.

Fries Ch. The Structure of English: An Introduction to the Construction of English Sentences. – London, 1959.

Lyons J. Noam Chomsky. – London – N.Y., 1991.

Freidin R. Foundations of Generative Syntax. – Cambridge, Mass., 1992.

Radford A. Transformational Syntax. – Cambridge, 1988.

Лекція 24. Класифікація мов світу

1. Кількість мов у світі. Їхнє географічне поширення.

2. Порівняльно-історичний метод як головна передумова до створення генеалогічної класифікації мов. Проблеми мовної реконструкції, прамови, праформ.

3. Генеалогічна класифікація мов світу. Поняття мовної сім’ї, групи та підгрупи.

4. Типологічна класифікація мов світу. Поділ мов на кореневі (ізоляційні), аглютинативні, інкорпоративні (полісинтетичні), флективні (синтетичні та аналітичні).

5. Типологія та мовні універсалії.

 

Практичне заняття 24. Класифікація мов світу

1. Кількість мов у світі. Їхнє географічне поширення.

2. Порівняльно-історичний метод як головна передумова до створення генеалогічної класифікації мов. Проблеми мовної реконструкції, прамови, праформ.

3. Генеалогічна класифікація мов світу. Поняття мовної сім’ї, групи та підгрупи.

4. Типологічна класифікація мов світу. Поділ мов на кореневі (ізоляційні), аглютинативні, інкорпоративні (полісинтетичні), флективні (синтетичні та аналітичні).

5. Типологія та мовні універсалії.

Практичне завдання: Підготувати конспекти генеалогічної класифікації мов, проаналізувати одну із сімей, груп та мов за соціолінґвістичними характеристиками.

Основна література

Головин – С. 183—188.

Дорошенко – С. 229—233.

Дорошенко, Дудик – С. 211—214, 263—291.

Карпенко – С. 86—108.

Кодухов – С. 250—259, 262—275.

Кочерган – С. 58—100, 321—330.

Маслов – С. 230—237.

Реформатский – С. 386—456.

Yule – P. 213—216.

Додаткова література

Вступ до порівняльно-історичного вивченя слов’янських мов. – К., 1966.

Иванов В.В. Генеалогическая классификация языков и понятий языкового родства. – М.,1954.

Левицький Ю.-М. Мови світу: Енциклопедичний довідник. – Львів, 1998.

Мови Європи – 2001. Текст К.Тищенка. – Львів, 2001.

Мейе А. Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков. – М. – Л., 1938.

Принципы типологического анализа языков различного строя. – М., 1972.

Сравнительно-историческое изучение языков разных семей. – М., 1981.

Теоретические основы классификации языков мира / под ред. В.Н.Ярцевой. – М., 1980.

Greenberg J.H. The Languages of Africa. – Bloomington, 1966.

Voegelin C.,S., Voegelin F.M. Classification and Index of World’s Languages. – Amsterdam, 1977.

 

5. Види самостійної роботи

1. Підготовка до практичних занять – студент повинен опрацювати основну літературу (див. список після кожного практичного заняття), а також деякі із позицій додаткової літератури (див. список після кожного практичного заняття), щоб в усній формі могти розкрити матеріал, винесений на обговорення у плані практичного заняття. Оцінка «задовільно» передбачає опрацювання основної літератури, оцінки «добре» та «відмінно» – основної та додаткової.

Підготовка до практичних занять у І семестрі передбачає обов’язкове прочитання ряду лінґвістичних праць, які винесені на обговорення. Студент повинен опрацювати і законспектувати (дати стислий письмовий виклад змісту) такі праці мовознавців:

· На оцінку “ задовільно ”:

1. ҐадамерГ.- Ґ. Різноманітність мов і розуміння світу // ҐадамерГ. - Ґ. Герменевтика і поетика. – К.: Юніверс, 2001 – С. 164 – 175.

2. Гайдеґґер М. Мова // Гайдеґґер М. Дорогою до мови. – Львів, 2007. – С. 21—40.

3. Масенко Л.Т. Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. – К., 2004.

4. Масенко Л.Т. Нариси з соціолінґвістики. – К., 2010. – С. 106 –126.

5. Потебня О. Думка і мова // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів: Літопис, 1996. – С. 25—39.

6. Потебня А. Язык и народность // Потебня А. Мысль и язык. – К., 1993. – С. 158—185.

7. Соссюр Ф. де. Курс загальної лінґвістики. – К.: Основи, 1998. – С. 18—33, 86—101, 102—127, 142—144.

· На оцінку “ добре ” та “ відмінно ” – додатково три праці із переліку додаткової наукової літератури, який подано до кожного практичного заняття.

2. Підготовка до контрольних робіт / складання модулів – студент повинен повторити засвоєний на практичних заняттях матеріал, який одночасно формує базу для контрольних і модульних завдань (перелік запитань для контрольних робіт, модульного контролю, а також зразки контрольних / модульних робіт див. далі).

3. Упродовж навчального року студент повинен укласти короткий словник лінґвістичних термінів, де за алфавітним принципом дати стисле тлумачення основних мовознавчих понять, що зустрічаються у курсі “Вступ до мовознавства”. Студент може орієнтуватися на термінологічний покажчик, поданий далі.

4. Студент повинен самостійно опрацювати такі теми: