Система загальної освіти в Франції

СИСТЕМА ОСВІТИ В ЯПОНІЇ

Система освіти, що діє сьогодні в Японії, була створена після другої світової війни за безпосередньою участю американських спеціалістів, тому за своєю структурою вона практично повні­стю копіює американську: 6-річна початкова, 3-річна молодша середня, 3-річна старша середня школа, 2-4-річні коледжі та уні­верситети.

Для Японії характерна висока повага до освіти, навіть "культ

освіти". Японці називають своє суспільство "суспільством дип­ломів", де багато важить не тільки рівень навчального закладу, що його видав, але і його престиж, <.

На відміну від європейського та американського, японський навчальний рік починається 1 квітня і закінчується 31 березня. Він є найдовшим серед навчальних років у розвинених краї-нах.Зокрема у 1990 р. японські школярі навчалися протягом 243 днів, діти ФРН, та Росії - 210; Англії - 192; Франції- 185; Аме­рики ж тільки 180. Після перехідних екзаменів вони мають літні,

зимні та весняні канікули.

Дошкільне виховання здійснюється в дитячих садках, які від­відують діти, як правило, з 5 років. 63% дитячих садків належать приватним особам. Вже на цьому етапі починається урахування престижності виховного закладу: він повинен забезпечити най­більш успішний початок шкільного життя.

Початкова школа. Більшість шкіл в Японії державні. Про­грама початкової школи включає 8 обов'язкових предметів (япон­ська мова, соціальні предмети, арифметика, природознавство, музика, мистецтво та праця, домашнє господарство та фізичне виховання), основи морального виховання і спеціальну діяльність (шкільні та класні збори, гурткова робота, різні церемонії, екску­рсії, спортивні змагання, користування бібліотекою, заняття з гігієни, правил безпеки тощо).

Молодша середня школа. У навчальний план входять як обов'язкові предмети, так і предмети за вибором. Відбір обов'язкових предметів здійснюється не самими учнями, а місце­вими керівниками освіти згідно з локальною необхідністю та на­хилами школярів. Серед предметів за вибором - іноземна мова (часто англійська) або комбінація професійного та естетичного циклів.

Характерною рисою японських шкіл є високе наповнення класів: у початковій школі - до 40 учнів, у молодшій середній -від 41 до 45. Багатолюдність у класах, орієнтація на заучування примушує батьків звертатися до репетиторів. Масовим явищем стало навчання школярів на приватних додаткових курсах "дзю-ку" (понад 25% учнів початкових шкіл та близько 60 % - молод­ших середніх). Використання такої системи компенсуючого на­вчання, діяльність якої не переривається навіть влітку, є однією з важливих причин ефективності японської школи.

Старша середня школа. Перехід до старшої середньої школи пов'язаний із вступними екзаменами у вигляді тестів, що визна­чають успішність навчання з окремих предметів та коефіцієнт розумової обдарованості. Навчання диференційоване, з поділом на потоки та профілі. Як правило існують два відділення: загаль­ноосвітнє, з поділом на академічний (гуманітарний та природ­ничо-математичний),що готує до вступу в університет і загаль­ний профілі; та професійне із сільськогосподарським, риболов­ним, промисловим, комерційним, домогосподарським профілями й циклами більш вузької спеціалізації.

Порівняльна характеристика відділень показує, що на загаль­ному відділенні вивчають приблизно ті ж предмети, що і на ака­демічному, але на нижчому рівні. Отже, знання мають більш прикладний характер. Професійне відділення готує учнів до праці з певної спеціальності. Загальноосвітня програма зведена до мінімуму.

Навчання в старшій середній школі Японії є платним як в державних, так і в приватних школах, які відвідує близько 28% школярів.

Професійно-технічна освіта здійснюється у професійних школах двох типів:

а) технічні коледжі для тих, хто закінчив молодшу середню школу (строк навчання 5 років);

б) молодші коледжі для випускників старших класів середніх шкіл (строк навчання 3 роки). В країні нараховується близько 800 професійних шкіл, з яких більшість (96%) приватні.

Вища освіта здобувається в університетах та інститутах. Піс­ля 4 років навчання випускники отримують ступінь бакалавра і можуть продовжити навчання у магістратурах та докторантурах вузів. 75% японських студентів навчаються в приватних вузах, але значення державних у підготовці інтелектуального потенціа­лу нації є значно вагомішим, оскільки саме в них навчається аб­солютна більшість студентів природничого, технічного, медич­ного, педагогічного, сільськогосподарського профілів, майбутніх магістрів та докторів наук, значно кращими є умови навчання та викладацький корпус.

У другій половині XX століття з'явилась значна кількість спе­ціальних жіночих вузів. Але відсоток дівчат серед студентів продовжує залишатись незначним. Навчання у всіх вузах є плат­ним, що ускладнює доступ до вищої освіти.