Тема 35. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг

Практичне заняття № 1 – 2 год.

План

1. У зв'язку із заявою Іпполітова про порушення громадсь­кого порядку Горіним та Ліпхеном вони були доставлені в при­міщення штабу з охорони громадського порядку. Начальник штабу Мартиненко, з'ясовуючи обставини порушення порядку, двічі вдарив Горіна кулаком в обличчя, спричинивши йому под­війний перелом нижньої щелепи.

Варіант. Від удару Горін упав, ударившись скронею об ріжок стола, що спричинило його смерть.

2. Інженер Сухий працював на одному із заводів міста. Викорис­тавши підроблений диплом про закінчення вузу, він влаштувався на роботу директором заводу в іншому місті, одержавши підйомні та проїзні на дружину і двох дітей, які постійно проживали в тому місті, де Сухий одержав місце директора, і нікуди звідти не виїж­джали. Крім того, Сухий, вже як директор заводу, дав вказівку ви­платити своїй дружині Ромашевській за лікарняним листком за післяпологовий період 505 грн., хоча вона на заводі не працювала.

3. Повертаючись з роботи додому, Ейберс був збитий таксі й від одержаних травм помер. Його дружина Доронгова почала збирати документи для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на чотирьох дітей, старшому з яких було сім років. Контора, в якій працював її чоловік, знаходилася в 200 км від місця її проживання. їй довелося їздити туди чотири рази, че­рез те, що начальник контори Пак та головний інженер Гречкін видали лише довідку про заробіток потерпілого, заявивши, що більше нічого не потрібно. Вони відмовилися видати акт про нещасний випадок та засвідчити його копію печаткою, не відпо­відали на телеграми. Усі необхідні документи вони оформили лише після того, як втрутився прокурор області, викликавши для цього Доронгову, хоча могли це зробити і без неї.

Чи можна Пака й Гречкіна притягти до кримінальної відпо­відальності?

4. Майстер закрійного цеху взуттєвої фабрики Савчук не­рідко сам робив розкрій шкіри. Не маючи права виписувати на­ряди на своє ім'я, він домовився з обліковцем Федаком, який приписував виконану Савчуком роботу до нарядів робітників, а ті потім передавали Савчукові одержані за це гроші.

5. Директор профтехучилища Полоз протягом кількох років неодноразово одержував неправомірну вигоду особисто або через посередників за зарахування в училище та надання місця в гуртожитку осо­бам, які не мали для цього підстав. Посередницею в цьому неодноразово виступала секретарка училища Діхтяр, яка пере­давала неправомірну вигоду Полозу. Сторож профтехучилища Дорошенко підмовив Ступенка та Линчука дати Полозу по 800 грн. Ступенко і Линчук передали для Полоза через Дорошенка по 800 грн., які останній привласнив.

6. Товарознавець Харківського міськторгу Романько і заві­дувач магазину цього торгу Шатилюк за домовленістю із служ­бовими особами Львівської облспоживспілки Остапчуком і Ханасом вивозили з магазину гречку і здавали її в споживчі товари­ства Львівської області, оформляючи акти від імені вигаданих осіб за існуючою там більш високою закупівельною ціною. Різницю в цінах, яка при цьому утворювалась, ділили між собою. Усього протягом року вони обернули на свою користь 4 тис. грн.

7. Працівник міліції Придвора затримав Соловко як підоз­рювану у вчиненні крадіжки хілобопродуктів на хлібозаводі. Соловко зауважила про безпідставність його підозрінь. Тоді Придвора образив Соловко та двічі вдарив її по обличчю. Чи є в діях Придвори склад службового злочину і якого саме? Чи зміниться кримінально-правова оцінка його дій, якщо буде вста­новлено, що Соловко справді вчинила крадіжку на хлібозаводі?

8. Завідувачка рентген-кабінету Кухтіна та рентгенотехнік залізничної лікарні Куропаткін за домовленістю систематично одержували від громадян гроші за проведення рентгеноскопії та рентгенографії. Протягом чотирьох років Кухтіна та Куропаткін таким шляхом одержали 2200 грн. Гроші їм давали не залізничники і не члени їхніх сімей, яких вони повинні були обслуговувати, а сторонні особи. Чи є Кухтіна і Куропаткін службовими особами? Як слід кваліфікувати їхні дії?

9. Луценко звернулася до відділу соціального захисту насе­лення з клопотанням про призначення їй пенсії за сина, який номер внаслідок виробничої травми. їй було відмовлено через відсутність доказів того, що вона перебувала на утриманні сина. Через якийсь час вона одержала відповідну довідку, яка давала їй право на пенсійне забезпечення. Луценко надіслала докумен­ти до відділу, а згодом звернулася до старшого інспектора з дер­жавних пенсій Красникова для з'ясування питання про те, чи буде позитивно розв'язано її клопотання. Красников відповів, що оформить документи лише за умови, якщо Луценко дасть йому 500 грн. Та погодилася. Перед тим як дати гроші, вона роз­повіла про це своєму зятеві, який почав її переконувати в тому, що цього робити не слід. Луценко його не послухалася. Тоді він переписав номери грошових купюр і повідомив у міліцію. Час­тину переданих Луценко грошей було виявлено і вилучено у Красникова.

10. Головний лікар центральної районної лікарні Гнатенко протягом багатьох років створював громадянам, які потребува­ли стаціонарного лікування, штучні перешкоди, посилаючись здебільшого на відсутність вільних місць у лікарні, чим приму­шував хворих та їхніх родичів давати йому гроші та продукти харчування, після чого приймав хворих на лікування. Від Турбай він одержав 200 грн., від Кваші — мішок картоплі та 4 кг вершкового масла, від Худолій — 3 кг сала, від Кирпоти — 4 кг меду. За допуск у палату лікарні для здійснення постійного дог­ляду за тяжкохворим чоловіком у післяопераційний період Гна­тенко за кілька прийомів одержав від Олійник 150 грн.

11. Лісник Ахметшин незаконно дозволив Хадасу зрубати два сироростучих дерева, за що одержав від нього 2 кг меду, а також шести громадянам зрубати 14 дубів, одержавши від них 840 грн. Через тиждень він незаконно дозволив чотирьом громадянам зрубати чотири дуби і чотири липи, але гроші одержати не встиг у зв'язку із затриманням. Діями Ахметшина лісгоспу було зав­дано значних збитків.

12. Бабченко визнаний винним у тому, що, працюючи майст­ром дільниці ремонтно-будівельного управління тресту і прий­маючи іспит у слюсаря четвертого розряду Очіпка на п'ятий розряд, шляхом вимагання одержав від нього хабара в сумі 200 грн. Бабченко дав Очіпку завдання зробити розмітку шаблону для виготовлення штуцера, а коли Очіпко з ним не впорався і не відповів на теоретичні запитання, зажадав від нього грошей. Дайте кримінально-правову оцінку дій Бабченка та Очіпка. Чи можна в цьому випадку вбачати вимагання хабара з боку Бабченка?

13. Вироком суду Сокура засуджено за ч. 2 ст. 368 КК. Його визнано винним у тому, що, працюючи завідувачем хірургічно­го відділення центральної районної лікарні, він протягом року неодноразово одержував неправомірну вигоду від громадян, які перебували на лікуванні, та їх родичів за проведення ним операцій і забезпе­чення персоналом лікарні відповідного догляду за хворими.

14. Райчев, експерт експертно-технічного відділу У ВС міста, за складання експертного висновку в інтересах учасника дорож­ньо-транспортної пригоди Редьки запропонував останньому поставити в його квартирі пластикові рами, оскільки Редька працював у фірмі, що виробляє цю продукцію і надає такі по­слуги. Вартість рам та їх встановлення склала 13 тис. грн. Через місяць до Райчева звернувся Редька з проханням про складан­ня експертного висновку на користь Крюкова. Райчев погодив­ся виконати прохання за грошову суму. Гроші від імені Крюкова були передані Райчеву Редькою.

15. Дільничний лікар Івченко видав своїй дочці фіктивну довідку про наявність у неї хронічного захворювання, що дало їй можливість одержати в інституті звільнення від занять фізич­ною культурою.

Уміння, які мають бути вироблені, та навички, які мають бути напрацьовані під час заняття: уміння тлумачити кримінальний закон щодо кваліфікації злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної із наданням публічних послуг.

Рекомендована література до Теми 35: 1.1, 1.3.1, 1.5.1. – 1.5.35, 2.1 – 2.11, 3.1 -3.16, 4.318 – 4.351.