На попит впливають цінові і нецінові фактори

Цінові фактори викликають зміни у величині попиту, при цьому крапка рухається уздовж кривої попиту (рис 2.2 а).

 

P P

 

 

D₂

D D

D₁

0 0

Q Q

а) б)

 

Рис.2.2. Вплив факторів на криву попиту.

 

Нецінові фактори викликають зміни в попиті, при цьому при позитивному впливі крива зрушується паралельно вправо, при негативному - паралельно вліво (рис.2.2 б).

Нецінові фактори, що впливають на попит:

1. Зміна в грошових доходах споживача: за інших рівних умов між доходом і попитом існує прямий зв'язок, тобто росте доход - росте попит і навпаки. Якщо попит на товари змінюється однонаправлено зі зміною доходу, то такі товари вважаються нормальними (вищої категорії). Якщо попит на товари і дохід змінюються у протилежних напрямах, такі товари називаються неякісними (нижчої категорії).

2. Зміна цін на сполучені товари.

Якщо товари взаємозамінні (задовольняють ту саму потребу), то між ціною одного і попитом на інший існує прямий зв'язок.

Якщо товари взаємодоповнюючи (товари, попит на який пред'являється одночасно), то між ціною одного і попитом на іншій існує зворотний зв'язок.

3. Зміна споживчих переваг. Може бути викликана рекламою, модою, стимулюванням збуту.

4. Споживчі чекання щодо економічної політики держави (майбутні доходи, майбутні ціни, наявність товару в продажі).

5. Зміна структури населення (чим більше споживачів, тим більше попит).

Пропозиція - це максимальна кількість товару, що виробник бажає і здатний виробити і доставити до місця продажу по кожній конкретній ціні у визначений період часу.

Ціна пропозиції - мінімальна ціна, по якій продавець згодний продати визначену кількість товарів.

Прямий зв'язок між ціною і кількістю запропонованого продукту називається законом пропозиції.

Закон пропозиції виражається:

1. Шкалою пропозиції - табличне відображення взаємозв'язку між ціною й обсягом пропозиції.

Р	Q

 

2. Графічно – у вигляді кривої пропозиції (рис.2.3).

Крива пропозиції - крива, що показує, яку кількість економічного блага готові продати виробники за різними цінами в даний момент часу.

 

 

P S

 

0 Q

Рис 2.3. Крива пропозиції.

Зображена крива S (від англ. supplу- пропозиція) характеризує рівень цін і обсяг продажів блага X у визначений момент часу. Вона має позитивний нахил, що свідчить про бажання виробника продати більшу кількість благ по більш високій ціні.

Формалізований метод

P↓ Q↓ за інших рівних умов

P↑ Q↑

Закон пропозиції не діє в наступних випадках:

1. коли недостатньо часу, щоб виробити додатковий товар;

2. коли товар не може бути вироблений незалежно від часу.

У цих випадках крива пропозиції буде мати вид:

 

P S

 

 

0 Q

 

Рис.2.4. Крива пропозиції для випадків, коли немає часу

виробити більше і немає можливості виробити.

 

На пропозицію впливають цінові і нецінові фактори. Під дією цінових факторів відбувається зміна у величині пропозиції. Крапка рухається уздовж кривій пропозиції.

P S

 

 

 

0 Q

Рис.2.5. Зміна величини пропозиції.

Під дією нецінових факторів відбувається зміна в пропозиції, при позитивному впливі крива переміщується паралельно вправо, при негативному - паралельно вліво.

 

P S1 S

S2

 

 

 

0 Q

Рис. 2.6. Функція пропозиції (рух кривих пропозиції).

 

Нецінові фактори, що впливають на пропозицію: витрати виробництва (чим вище витрати, тим менше пропозиція і навпаки); технологія виробництва (чим досконаліше технологія, тим більше пропозиція і навпаки); кількість товаровиробників; кількість покупців; податки і субсидії; державна політика; чекання зміни цін; особливі фактори: мода сезон, погода, тощо.

Взаємодія попиту та пропозиції - це процес, що породжує формування ринкової ціни, яка задовольняє одночасно і продавця і покупця.

Ціну одиниці продукції, при якій збігаються попит та пропозиція, прийнято називати ціною рівноваги. Відповідно, кількість товару, що врівноважує попит та пропозицію, називають рівноважною кількістю. Рівноважна ціна - це єдина ціна, із усіх можливих, при якій відсутні як надлишкова пропозиція, так і надлишковий попит. Будь-яка інша ціна порушує відповідність і тому хтось з учасників обміну буде прагнути її змінити, поступово направляючи до ціни рівноваги. Досягнення останньої буде означати, що усі, хто хотів би й у стані придбати продукцію за такою ціною, зможуть задовольнити свої потреби. Так само продавці кого задовольняє сформована ціна продадуть товари. Аналогічні висновки ми одержимо і при графічному зображенні (Рис. 2.7).

 

Р D надлишок S

 

 

P_E E

дефіцит

0 Q_E Q

 

Рис. 2.7. Рівновага попиту і пропозиції.

 

Крапка рівноваги позначається Е.

У крапці рівноваги Р_Е = Р_S = Р_D,

де Р_Е - рівноважна ціна; Р_S - ціна пропозиції; Р_D - ціна попиту.

Це означає, що Q_E = Q_S = Q_D,

Де, Q_E - рівноважний обсяг; Q_S - обсяг пропозиції; Q_D - обсяг попиту.

Ринкова рівновага - це ситуація на ринку при який немає тенденцій до зміни рівноважної ціни чи рівноважного обсягу.

Ціна, по якій товар надходить на ринок може не збігатися з рівноважної. У цьому випадку можуть відбуватися кризи дефіциту і надлишку, або під дією нецінових факторів може змінюватися структура попиту чи пропозиції.