Київська Русь за правління Володимира Великого

Теорії походження Київської Русі.

Є багато теорій про походження Київської Русі, ось деякі із них:
Норманська. За «Повістю минулих літ». Заснування приписують норманам (варягам). За запрошенням місцевих племен прибули норманські брати Рюрик, Синеус і Трувер, які заснували міста Новгород, Полоцьк, Ростов та інші. Проте Синеус і Трувер померли, а всю владу перебрав Рюрик, який сів княжити в Новгороді. Під час одного з завдань Рюрика, його бояри Аскольд і Дір у дорозі побачили городок, який поставили троє братів Кий, Щек і Хорив. Аскольд і Дір зостались там, зібрали багато варягів і почали володіти полянською землею.
Антинорманська. На противагу норманській теорії доказувала, що держава існувала ще до приходу варягів, це підтверджують арабські джерела і літопис Нестора-літописця (легенда про створення Києва трьома братами Києм, Щеком, Хоривом, які були представниками союзу племен полян).
Теорія природно-історичного (автохтонного розвитку). Прибічниками цієї теорії були і видатні українські історики В. Антонович, М. Грушевський та інші. Прихильники цієї теорії стверджують, що у східних слов'ян існували політичні та соціально-економічні передумови для створення своєї держави: високий рівень розвитку виробничих відносин, існувала майнова диференціація, відбувалося захоплення старійшинами общинних земель, багаточисельні військові походи, результатом яких була велика кількість здобичі.

2 Київська Русь за перших князів: Олег, Ігор, Ольга, Святослав.

Олег (князювання: 882-912). В 882 захопив Київ. В результаті численних війн і походів підкорив своїй владі племена полян, древлян, сіверян, радимичів.

Значних успіхів досягнув на міжнародній арені. Одним із важливих заходів Олега була

діяльність по захисту держави від нападів сусідів. Було здійснено два переможні походи на Візантію (907, 911).

Ігор (князювання: 912-945). Перш за все він приборкав непокірних древлян, приєднав землі тиверців та уличів між Дністром і Дунаєм, уклав мир з печенігами. Здійснив походи на Візантію (941, 944) і два походи на Кавказ. Був вбитий повсталими древлянами.

Ольга (князювання: 945-964). Вона стала правителькою величезної, ще не впорядкованої держави, де вибухали повстання проти центральної влади. Ольга жорстоко придушила повстання древлян, спаливши їх головне місто Іскоростень. Впорядкувала норми феодальних повинностей, здійснила дипломатичний візит до Візантії і уклала важливі для Києва договори. Виявом її високої політичної і культурної зрілості було її охрещення, а також толерантне ставлення до інших вірувань.

Святослав (князювання: 964-972). Повернув до київських земель в’ятичів, розгромив Хозарський каганат (965-968). Дав відсіч печенігам. Здійснив походи волзьких булгар в Болгарію (968, 971). Боровся з Візантією. Був зрадницьки вбитий печенігами.

Київська Русь за правління Володимира Великого

Боротьба за владу між синами Святослава завершилася перемогою новгородського князя Володимира (980—1015 рр.). У перші роки правління в Києві Володимир продовжував політику свого батька, спрямовану на розширення меж держави. Уже у 979 році, прямуючи з дружиною з Новгорода на Київ, по дорозі князь завоював Полоцьке князівство і приєднав до Київської держави. У 981—993 рр. було здійснено кілька вдалих походів. Він остаточно підкорив племена в'ятичів і радимичів, відвоював у польських королів давньоруські червенські міста (Червен, Белз та ін.), оволодів частиною землі литовського племені ятвягів, де збудував місто Берестя (Брест), захопив Херсонес у Криму, що належав Візантії, зробив вдалий похід у Закарпаття та ін. В кінці X ст. в межах Київської Русі було об'єднано всі східнослов'янські племена. З часом у зовнішній політиці князя Володимира формується новий відтінок: все більша увага зосереджується на захисті власних кордонів, особливо від печенігів: будуються лінії укріплень, а також нові міста та ін. З метою укріплення князівської влади, її централізації в руках своєї династії в усіх великих містах і землях він призначив намісниками своїх численних синів, їх у нього було 12, від різних жінок. Варязьку дружину він замінив укомплектованою русичами і постійно про неї дбав. При ньому зникають місцеві «ясні князі», і племінні назви поляни, сіверяни, радимичі та ін. заміняються на кияни, чернігівці, смолянії і т. д. Найважливішим кроком у його політиці стало прийняття християнства на Русі. Особисто Володимир охрестився у 987 році, тоді ж одружився з сестрою імператорів Візантії Анною, а в 988 році провів охрещення киян та жителів інших міст. Охрещення здійснювалося насильницькими методами, викликало невдоволення, намагання зберегти язичництво, особливо у північних землях. За Володимира Руська держава перетворилась на одну з наймогутніших в Європі, а Київ за красою і розмірами змагався з Константинополем. а князювання Володимира починається нова доба в усіх галузях державного життя: політики, релігії, культури, торгівлі, будівництва та ін.