Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

ВСТУП

Дисципліна «Історія економіки та економічної думки» викладається у вищому навчальному закладі з метою формування у студентів системи знань про сутність, характерні риси, закономірності, різноманітність форм прояву господарства країн світу та розвиток економічної думки в історичному минулому і сприяння становленню сучасного наукового світогляду студентів, розвитку їх як особистостей, професіоналів із глибоким розумінням соціокультурної й економічної ситуації, сучасних напрямів розвитку економічної думки.

Історія економіки та економічної думки належить до тих навчальних дисциплін, які передбачені освітньо-професійною програмою бакалавра галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» та базується на результатах вивчення таких дисциплін циклу професійної та практичної підготовки: «Політична економія», «Макроекономіка», «Мікроекономіка», «Розміщення продуктивних сил», «Історія України», «Культурологія».

Предметом «Історії економіки та економічної думки» є – вивчення економічних систем і економічних учень, що формувались у різних країнах із урахуванням національних, природних, політичних та інших особливостей у процесі їх історичного розвитку від первісної доби до сучасності.

Завдання дисципліни полягає у формуванні у студентів на основі розуміннязагальних тенденцій історичного процесу вміння бачити довгострокову перспективу економічного розвитку, суть соціально-економічних процесів, які відбуваються у світі; розумінні закономірностей розвитку основних факторів виробництва і складання їх у сучасний оптимально-ефективний ринковий господарський механізм; сприянні розумінню сутності та історичних коренів різних цивілізацій; засвоєнні економічних концепцій головних шкіл і напрямів економічної думки, наукових досягнень учених-економістів; у збагаченні культури економічного мислення, оволодінні навичками самостійного критичного мислення; ознайомленні з принципами економічної політики та умінні розробляти пропозиції перспективного розвитку, які ґрунтуються на уроках історичного минулого.

Після вивчення дисципліни студенти повинні

знати:

– предмет, методи, завдання історії економіки та економічної думки;

– категорії, поняття, історичні дати становлення і розвитку господарства країн світу та економічної думки;

– закономірності розвитку господарства країн світу та економічної думки в історичному аспекті.

уміти:

– застосовувати отримані знання для аналізу сутності соціально-економічних процесів у світовій і національній економіках;

– розуміти закономірності розвитку основних факторів виробництва для побудови оптимального ринкового механізму;

– визначати основні економічні концепції та напрями розвитку економічної думки;

– здійснювати самостійне критичне осмислення закономірностей розвитку господарства та економічної думки;

– розробляти пропозиції перспективного розвитку, які ґрунтуються на уроках історичного минулого.

Навчально-методичний посібник з дисципліни «Історія економіки та економічної думки» розроблений на основі навчальної програми відповідно до Галузевого стандарту вищої освіти підготовки бакалаврів 0305 «Економіка та підприємництво» (Київ, 2006 р.).

Підсумковий контроль засвоєння студентами знань із дисципліни «Історія економіки та економічної думки» у формі екзамену.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Господарство та економічна думка суспільств періоду ранніх і становлення сучасних цивілізацій

Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

Історія економіки та економічної думки як наука. Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічної науки. Предмет, методи та завдання дисципліни. Етапи та напрями розвитку історії економіки та економічної думки. Критерії періодизації господарського розвитку суспільства. Цивілізаційний підхід у дослідженні стадій господарського розвитку.

Тема 2. Господарство та економічна думка на етапі ранніх цивілізацій (до VIII ст. до н. е.)

Форми господарства у первісному суспільстві. Економічна думка країн Давнього Сходу, Єгипту, Месопотамії. Цивілізація Шумеру. Особливості її господарського розвитку. Закони Хаммурапі. Трипільська культура в давній історії України.

Тема 3. Господарський розвиток та економічна думка в період формування світових цивілізацій
(VIII ст. до н.е. – XV ст. н. е.)

«Осьовий час» і формування Східної і Західної цивілізацій. Економічна думка античного світу. Стародавня Греція. Платон, Аристотель. Стародавній Рим. Брати Гракхи, Варрон, Колумелла.

Особливості господарського розвитку доби середньовіччя. Пам’ятки суспільно-економічної думки. «Салічна правда». «Капітулярій про вілли». Економічні погляди каноністів. Хома Аквінський.

Економічний розвиток Давньоруської держави. Пам’ятки економічної думки. «Руська правда», «Повість минулих літ», «Повчання дітям» Володимира Мономаха. Галицько-Волинський літопис.

Тема 4. Формування передумов виникнення ринкового господарства та їх відображення
в економічній думці (XVI – перша половина XVII ст.)

Передумови формування ринкового господарства в суспільствах Європейської цивілізації. Роль Великих географічних відкриттів у первісному нагромадженні капіталу. Зародження мануфактурного виробництва, формування ринку праці.

Меркантилізм. Історичні умови виникнення та етапи розвитку. Теорія грошового (С. Стаффорд, Г. Скаруффі) та торгового (Т. Мен, А. Монкретьєн) балансу. Економічна політика меркантилізму і сучасність.

Тема 5. Розвиток ринкового господарства в суспільствах Європейської цивілізації та його відображення в економічній думці
(друга половина XVII – 60-ті рр. XIX ст.)

Основні закономірності розвитку ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації. Буржуазно-демократичні революції, їхня суть і значення для ринкового перетворення суспільства. Промисловий переворот. Формування інститутів ринкової економіки. Форми господарства: мануфактура, фабрика, акціонерні товариства, домогосподарство. Роль і місце держави в ринковій економіці. Виникнення класичної школи політичної економії. Зародження ідей класичної економічної теорії у працях В. Петті та П. Буагільбера. Критика меркантилізму. Школа фізіократів. Ф. Кене, А. Тюрго. Вчення фізіократів про чистий продукт, сутність капіталу, класову структуру суспільства. Проблема відтворення суспільного продукту в «Економічній таблиці» Ф. Кене.

Економічне вчення А. Сміта як перша спроба системного аналізу ринкової економіки. Теорія цінності. Вчення про розподіл праці. Дослідження проблем заробітної плати, прибутку, проблем відтворення.

Д. Рікардо – економіст епохи промислового перевороту. Теорія цінності. Трактування капіталу, заробітної плати, земельної ренти.

Особливості ринкового господарства у Франції. Парцелярна система. Становлення економіки лихварського типу. Теорія трьох факторів виробництва Ж. Б. Сея. Ж. Б. Сей та Ф. Бастіа про ринкову економіку.

Завершення класичної політичної економії у працях Дж. С. Мілля. Формування ринкового господарства в Німеччині. Причини економічного відставання. Особливості промислового перевороту та становлення великої промисловості в Німеччині. Роль держави у формуванні ринкового господарства. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині. Ф. Ліст про «індустріальне виховання нації». Історична школа. Етапи розвитку та особливості дослідження національного господарства. Критика класичної школи. Ідеї інституціоналізму в концепціях представників історичної школи. Теорії державного регулювання економіки. Виникнення соціального напряму в німецькій політичній економії.

Марксистська економічна теорія. Основні проблеми «Капіталу» К. Маркса. Марксизм і сучасність.