Вимоги до змісту структурних елементів курсової роботи

 

Курсова робота повинна бути грамотно написана, правильно оформлена і мати обсяг 55-60 сторінок основного тексту. До основного тексту відносяться: вступ, основна частина, висновки та рекомендації, за винятком таблиць і рисунків, які повністю займають площу сторінки.

Структура курсової роботи включає наступні елементи:

ТИТУЛЬНИЙ ЛИСТ

ЗМІСТ

ВСТУП

1

ОСНОВНА ЧАСТИНА

2

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ТИТУЛЬНИЙ ЛИСТ курсової роботи студент заповнює на мові виконання роботи. Зразок титульного листа курсової роботи приведений в додатку А.

ЗМІСТ оформляється у вигляді переліку основних елементів структури курсової роботи з вказівкою сторінок, з яких вони починаються. Основна частина є назвами пунктів та підпунктів курсової роботи. Приклад змісту курсової роботи приведений в додатку Б.

 

ВСТУП. Бажано дотримуватися наступної послідовності. На початку обґрунтовується вибір теми, визначається її актуальність.

Після розкриття актуальності стисло наголошується рівень публічного розкриття теми, що вивчається (вказується перелік основних вітчизняних і зарубіжних учених, які займалися даною науковою проблемою, а також наголошується повнота розкриття питань в їхніх працях).

Визначається мета роботи. Мета наукового дослідження - всебічне, достовірне вивчення об'єкту, процесу або явища; їх структури, зв'язків і відносин на основі розроблених в науці принципів і методів пізнання, а також отримання і впровадження у виробництво (практику) корисних результатів. Мета роботи зазвичай тісно пов'язана з темою дослідження і повинна чітко вказувати, що саме вирішується в курсовій роботі.

Перераховується комплекс завдань, що підлягають вирішенню для розкриття теми. При формулюванні завдань необхідно використовувати текст назви структурних елементів основної частини роботи (відповідно до змісту). Це зазвичай роблять у формі перерахування, наприклад:

– вивчити.. (теоретичні аспекти такої-то проблеми).;

– описати.. ().;

– визначити ().;

– встановити. ().;

– вивести залежність.. ().. і т. п.

Вказується об'єкт і предмет дослідження.

Об'єктом дослідження є матеріальна або ідеальна система. Для курсових робіт як об'єкт зазвичай приймається підприємство, на інформаційній базі якого проводиться дослідження.

Предмет — це структура системи, закономірності взаємодії елементів усередині системи і поза нею, закономірності розвитку, різні властивості, якості і так далі Як предмет в курсовій роботі виступає основне завдання, відбите в темі роботи.

Вказується інформаційна база, яка слугувала джерелом первинних даних, що характеризують об'єкт дослідження, законодавчі акти, які використовувалися при вивченні теми.

Методологічною базою для всіх курсових робіт будуть наукові праці (роботи) відомих вітчизняних і зарубіжних учених.

Наводяться основні наукові методи, використані в роботі.

Після тексту вступу наводиться структура роботи, зокрема, указуються: обсяг основного тексту, кількість рисунків і таблиць, бібліографічних джерел, додатків.

Вступ слід завершувати переліком ключових слів, які є визначальним для розкриття сутності курсової роботи. Перелік ключових слів містить від 5 до 7 слів (словосполучень), надрукованих великими буквами в називному відмінку в рядок через кому.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 2- 3 сторінки.

Приклад вступу представлений в додатку В.

ОСНОВНА ЧАСТИНА. Структура основної частини курсової роботи (кількість пунктів/ підпунктів) визначається за погодженням з керівником курсової роботи відповідно логіки викладення матеріалу щодо розкриття обраної теми.

Пропонується в основній частині курсової роботи виокремлювати чотири – п'ять пунктів, кожний з яких може бути поділений на підпункти.

Перший пункт плану носить теоретичний характер, в якомуна основі вивчення робіт вітчизняних і зарубіжних авторів розглядаються загальні теоретичні і методичні положення стратегії підприємства (наприклад, сутність методологічних і методичних підходів до стратегічного управління підприємствами в сучасних умовах, сутність і класифікація стратегій, моделі стратегічного управління і т. п.) та висвітлюється сутність досліджуваної теми окремої курсової роботи: розглядаються різні методики, методи і підходи до вирішення поставлених завдань, дається їх оцінка, обґрунтовуються і висловлюються власні позиції студента.

 

Таким чином, перший розділ присвячений теоретичним обґрунтуванням майбутніх стратегічних розробок та надає можливість обрати певну методику проведення аналізу стану і рішення питання в конкретних умовах господарювання.

У другому пункті курсової роботи необхідно скласти стратегічний портрет підприємства - об'єкту дослідження. Його основним завданням є обґрунтування актуальності вибраної теми стратегічного дослідження для даного підприємства.

Треба дати опис фактичного стану підприємства на момент початку дослідження з погляду стратегічного управління. У роботі слід вказати повне і коротке найменування підприємства – об'єкту дослідження; його юридичний статус, дату створення і місце розташування.

Також необхідно:

- вказати кількість і дати стислу характеристику стратегічних бізнес-одиниць (СБО), а також обрати основну СБО для подальшого дослідження;

- визначити стратегічну зону господарювання (СЗГ) та провести аналіз доцільності функціонувати на конкретних зонах;

- дослідити життєвий цикл підприємства і вказати на можливі базові стратегії розвитку фірми і розвитку її СБО, вказати при яких сценаріях вони можливі;

- вказати на наявність або відсутність елементів стратегічного управління на об'єкті дослідження;

- оцінити повну і коротку місії підприємства;

- визначити поточну генеральну стратегічну мету підприємства і побудувати «дерево цілей» методом забезпечуючих умов;

- дати характеристику організаційної структури управління підприємством, його кадрового складу, функціональних обов'язків підрозділів і т. п.

Особливу увагу необхідно приділити основним економічним показникам діяльності підприємства, які включають фінансові результати, показники ділової активності, ефективності використання ресурсів у динаміці (Додаток Д).

 

Таким чином, другий розділ присвячений наданню загального уявлення о стані підприємства, його цілях функціонування та ринкової позиції.

У третьому пункті плану необхідно провести стратегічну оцінку середовища господарювання та стратегічний аналіз підприємства.

Підпункт перший третього пункту плану: Оцінка зовнішнього середовища підприємства.

Необхідно провести дослідження чинників зовнішнього середовища прямого і непрямого впливу. Необхідно мати на увазі, що всі чинники вибираються, формулюються і розглядаються тільки через призму необхідності їх врахування: А) саме для досліджуваного підприємства; Б) з урахуванням мети даної курсової роботи. Тобто можна використовувати усі відомі методичні інструментарії, але зробити акцент на обраній темі роботи. Результатом аналізу зовнішнього середовища повинно стати виділення загроз та можливостей підприємства.

Підпункт другий третього пункту плану: Аналіз і діагностика внутрішнього середовища підприємства або аналіз об’єкту дослідження ( наприклад, оцінка стану трудових ресурсів підприємства; аналіз ресурсного потенціалу тощо).

Аналіз і діагностику внутрішнього середовища підприємства слід проводити в наступній послідовності: 1) характеристика внутрішнього середовища у вигляді таблиці з основними сформованими автором показниками за всіма функціональними сферами у динаміці за два-три роки; 2) економічний і фінансовий аналіз результатів господарської діяльності підприємства; 3) аналіз успішності реалізації сфер за SNW- підходом; 4) аналіз відповідності стратегічного потенціалу підприємства вибраним раніше стратегіям. Результатом оцінки стану внутрішнього середовища повинно бути виділення сильних та слабких сторін підприємства.

Перелік аналітичних показників, період аналізу, його форми та методи, а також склад та особливості застосування матричного інструментарію визначаються за темою дослідження та узгоджуються з керівником курсової роботи. Усі ці моменти мають знайти відображення в стратегічній та економічній постановці завдань.

Всі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми, повинні супроводжуватися поясненням і висновками, які дозволяють визначити сутність економічних процесів, що відбуваються на підприємстві, їх особливості, тенденції.

Узагальнюючим результатом першого і другого підпунктів повинна стати побудова стратегічного балансу і матриці SWOT- аналізу.

На основі проведеного аналізу необхідно виявити зовнішні і внутрішні проблеми підприємства, які заважають підприємству в досягненні його стратегічних цілей. Потім слід виділити генеральну проблему підприємства, яка заважає в досягненні генеральної стратегічної мети. Далі слід провести декомпозицію генеральної проблеми і побудувати «дерево проблем» (особливо необхідно виділити проблеми підприємства, пов'язані з вирішенням завдань згідно вибраній темі курсової роботи).

Підпункт третій третього пункту плану: Конкурентний аналіз діяльності підприємства та оцінка конкурентної ситуації в галузі.

Необхідно визначити визначити ключові фактори успіху (КФУ) галузі. Вказати основних постачальників, споживачів та конкурентів.

Далі слід дати ранжований перелік основних конкурентів підприємства і визначити інтенсивність конкуренції в галузі за відомими методиками. В кінці пункту треба зробити висновки про силу конкуренції та перспективу її зміни в галузі та СЗГ.

Також у даному пункті слід визначити конкурентні переваги і конкурентоспроможність підприємства та продукції. Рекомендується використання: методу бенчмаркінга, методу ланцюжка цінностей, визначення КФУ підприємства по методиці Р.Гранта, розрахункові методи і т. п. В кінці пункту треба зробити висновок про перспективи підприємства на підставі його конкурентоспроможності, що склалася, та потенційної. При цьому слід врахувати, що даний інструментарій повинен бути застосований як на рівні аналізу конкурентоспроможності підприємства, так і у напрямі розкриття теми курсової роботи. Особливу увагу необхідно звернути при виділені факторів, за якими оцінюється конкурентоспроможність підприємства на тему курсової роботи.

Конкурентний аналіз може бути проведений у межах діагностики як внутрішнього, так і зовнішнього середовища без виділення у окремий підпункт.

 

Таким чином, третій розділ повинен надати основні висновки з умов функціонування підприємства для розробки загальної стратегії підприємства та стан предмету дослідження (за темою роботи) для обґрунтування детальної стратегії (функціональної, конкурентної, забезпечення беззбитковості тощо).

 

Четвертий пункт курсової роботи має бути присвячений розробці стратегічного портфеля підприємства з виокремленням, поглибленням та деталізацією конкретної стратегії відповідно до обраної теми курсової роботи. Іншими словами, в цьому пункті потрібно забезпечити взаємозв’язок між загальною (базовою) стратегією підприємства із стратегією – об’єктом розробки, яка визначена в темі курсової роботи.

Підпункт перший четвертого пункту плану: Формування основного стратегічного набору і стратегічних альтернатив.

Спочатку слід уточнити місію підприємства та її складові елементи, якщо за результатами стратегічного аналізу це є необхідним або доцільним. Відповідно, коригування потребуватиме генеральна мета підприємства, яка також підлягатиме декомпозиції через побудову дерева цілей, проблем та рішень.

В основі формування стратегічних альтернатив та вибору перспективних стратегій підприємства та його СБО має бути застосування матричного інструментарію. Сформований стратегічний портфель підприємства може бути представлений у формі піраміди стратегій (по А.А. Томпсону і Дж. Стрікленду) або у вигляді стратегічного куба. Тобто стратегія обирається у такому порядку: базова з визначенням з альтернативної, ділові (за умови декількох СБО), функціональна. Особлива увага приділяється тому рівню стратегії, яка пов’язана з обраною темою курсової роботи. Проте незважаючи на тему, необхідно дотримуватися ієрархії.

При застосуванні матричних методів важливо обґрунтовувати та підкріпляти розрахунками вибір стратегічної позиції.

Підпункт другий четвертого пункту плану: Розробка і оцінка стратегічного плану за основними (-им) показниками (-ом).

Стратегічне планування повинне бути проведене за обраною темою з використанням методу «стратегічного розриву».

Метод «стратегічного розриву» інакше називається «Полем стратегічних рішень», які можуть прийняти керівники організації або підприємства для того, щоб втілити наявні тенденції (це нижня межа поляни) в необхідному напрямі з метою досягнення необхідних параметрів розвитку підприємства (верхня межа стратегічної поляни).

Оцінку характеру стратегічного портфеля підприємства слід провести з використанням методу SPACE.

За бажанням і вибором студента при стратегічному плануванні можуть бути використані й інші методи (з обов'язковим обґрунтуванням особливостей і доцільності їх застосування).

 

Таким чином, четвертий розділ присвячений саме обґрунтуванню стратегічного набору підприємства, тобто конкретних стратегічних заходів та планових показників у відповідності до теми курсової роботи.

П'ятий пункт плану курсової роботи: Забезпечення і контроль реалізації стратегічних планів.

Робота над основним розділом курсової роботи повинна завершуватися розробкою пропозицій щодо контролю за виконанням стратегічних планів та впровадження й вдосконалення стратегічних методів управління конкретним підприємством.

Для реалізації стратегічних планів необхідно забезпечити: встановлення відповідності між вибраною стратегією і структурою організації; системою мотивації і стимулювання; нормами і правилами поведінки; кваліфікацією співробітників і менеджерів і т. п. Реалізація стратегічних планів також вимагає визначення “вузьких” і виявлення “слабких” місць у фірмі і його філософії (місії).

Контроль за реалізацією стратегічних планів полягає в розробці стандартів основних елементів місії і КФУ.

Можливо пропонування методів контролю та заходів реалізації у другому підпункті четвертого розділу роботи.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ. У завершальній частині курсової роботи логічно та послідовно висловлюються теоретичні і практичні висновки тапропозиції, до яких прийшов студент в результаті проведеного дослідження. Вони повинні бути короткими і чіткими, такими, що дають повне уявлення про зміст, значущість, обґрунтованість і ефективність розробок. Пишуться вони у тезовій формі (можна за пунктами) і повинні відображати основні висновки з теорії питання, за проведеним аналізом та щодо запропонованого варіанту стратегічних рішень по конкретному об'єкту дослідження.

Обсяг висновку не повинен перевищувати 3 - 4 -х сторінок.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ є невід'ємною частиною курсової роботи. Бібліографічний апарат - це ключ до використаних автором літературних джерел. Його значення полягає в тому, що він певною мірою відображає наукову етику і культуру наукової роботи. Крім того, його склад дозволяє зробити висновок про рівень ознайомлення студента з наявною літературою з досліджуваної проблеми.

Список літератури повинен містити перелік всіх першоджерел наукової, методичної, статистичної інформації, які були використані під час виконання дослідження і на які є посилання в тексті роботи або які використовувалися під час здійснення дослідження.

Список використаних джерел повинен містити не менше 20 найменувань.

ДОДАТКИ. Додатки до дипломної роботи повинні містити інформаційні матеріали, які складають базу аналітичних досліджень за обраною темою. Крім того, в додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття курсової роботи:

• реальні документи підприємства;

• рекламні матеріали;

• проміжні математичні докази, формули, розрахунки;

• таблиці допоміжних цифрових даних та ілюстрації допоміжного характеру.

Якщо додатків більше десяти, їх слід об'єднати по видах: а) первинні інформаційні джерела; б) проміжні математичні розрахунки, в) додатковий табличний матеріал і т. д.

ГРАФІЧНИЙ МАТЕРІАЛ є обов'язковою частиною курсової роботи. Він повинен бути органічно пов'язаний із змістом роботи і в наочній формі ілюструвати основні положення аналізу і планування. Типовими графічними матеріалами є схеми динаміки основних техніко-економічних показників підприємства та його СБО, діаграми й таблиці, що характеризують результати аналізу виробничо-господарської діяльності, схеми алгоритмів, економіко-математичні моделі, таблиці ефективності запропонованих заходів.

Необхідна кількість, склад і зміст графічного матеріалу у кожному конкретному випадку визначається керівником курсової роботи.