Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки

Такий валютний режимдасть можливість зрівноважувати зов­нішньоторговельний баланс та сприятиме зростаймо національної економіки.

Таблиця 2.1.3 Прогноз базових монетарних показників та параметрів до 2011 року [19]

 

Показники	2004-2005	2006-2009	2010-2011
Грошова база приріст до попереднього періоду, %	25,5	15,6	11,4
Грошова маса (М3), приріст до попереднього періоду, %		17,7	15,2
Обмінний курс (середній за період) грн. / дол. США	5,45	5,58	5,7
Ставка рефінансування НБУ, % річних	6,7	6,0	5,5
Відсоткова ставка за кредитами, % річних	16,5		9,5
Відсоткова ставка за депозитами, % річних		6,2
Рівень монетаризації економіки, за період, %	43,6	57,1	63,5
Мультиплікатор, %	2,43	2,65	2,88
Швидкість обігу грошей	2,31	1,75	1,58

2.1.4. Неофіційний сектор національної економіки України та його негативні риси

Тіньова економіка та її основні компоненти. Розширення обсягів тінізації національної економіки є найважливішою пробле­мою сучасного розвитку України. За останні роки процеси тінізації в національному господарстві набули значних масштабів, що став­лять під загрозу легальну економіку та її економічне зростання. За деякими експертними оцінками, у вітчизняному виробництві частка тіньового сектора фактично зрівнялась з часткою офіційного. Це явище супроводжується зростанням масштабів нелегального експорту капіталів та тіньового позабанкового грошового обігу. Якщо у 1994 р. частка неконтрольованої грошової маси в Україні становила 24,7 %, то в 1999 р. цей показник становив 44,4 %, а в

Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку

2005 р. біля 50 %. Отже, легалізація тіньових капіталів та ліквідація механізмів її виникнення є вкрай актуальними для України.

Що ж таке тіньова економіка? Тіньова економіка представляє собою господарську комерційну

діяльність, що уникає державного обліку і контролю. - Тіньова економіка не є однорідною за своїми складовими

частинами, елементами та кінцевими наслідками. Вона склада-ється з таких секторів: - світло-сірий (неформальний) сектор - це сектор нерегла-

ментованої економічної діяльності, що охоплює сферу дрібного

виробництва, посередницькі послуги, торговельну діяльність; - темно-сірий сектор (законспірований сектор деяких видів

економічної діяльності); - чорний сектор (кримінальний).

Отже, сьогодні в економіці України мають місце ряд процесів тінізації національної економіки, руйнівних за своїм характером та наслідками. Це, по-перше, поява й постійне збільшення нефор-мальної, тобто необлікованої зайнятості, що сприяло розширенню неофіційного, тіньового товарообігу, вилученню значних коштів із легальної економіки, заміщенню продукції виробництва експортом аналогічних товарів, скороченню виробництва і, як наслідок, вивільнення робочої сили та збільшення неформальної зайнятості.

По-друге, відбувається реструктуризація якісного складу робочої сили. Знижується рівень професійної підготовки, втрачаються пози-ції вітчизняної науки, відбувається процес декваліфікації робочої сили.

Які ж особливості функціонування тіньової економіки та її трактування в Україні?

Адже в сучасній економічній літературі під "тіньовою еконо-мікою" розуміють і систему незареєстрованої вартості елементів національного багатства, економічних благ та відсутність її відо-браження в національних рахунках держави.

Отже, за своїми ознаками всі види тіньової діяльності чітко поді-ляються на групи: У ті, що не заборонені законом, але здійснюються з порушенням

чинного законодавства; - і заборонені законом.

Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки

Види діяльності, що належать до першої групи, мають дещо відмінну природу від кримінальної економіки. їх виникнення пов'язане з недоречностями економічної політики в окремих сфе-рах, розбалансованістю у зв'язку з цим інтересів певних суб'єктів, або недостатністю механізмів контролю за здійсненням законо-давства.

Формування структур тіньової економіки завжди відбувається у звичайному середовищі за умов свідомого або несвідомого сприяння з боку держави у створенні таких нормативних актів, які зрештою і забезпечують необхідні засади її існування. Адже основними особливостями тіньової економіки є: - зародження у надрах нормативно-правового поля, коли встановлені державою регулюючі засоби не відповідають дії об'єктивних економічних законів або не мають надійних механізмів контролю за здійсненням законодавства; - в умовах, коли держава через свої представницькі структури має найвищі повноваження в законотворчій, правоохоронній та виконавчій діяльності, саме зародження і розвиток тіньової економіки свідчить про те, що в державі не належним чином представлені механізми державного менеджменту, моні--функціонування тіньової економіки грунтується на безоплат-ному використанні громадської та державної власності: основ-них фондів, води, сировини, енергоносіїв, шляхів сполучення, трудових ресурсів (і, перш за все, висококваліфікованих кадрів), які користуються державною освітою, охороною здоров'я, культурою, соціальним та адміністративним захистом поряд з іншими формами державного впливу та підтримки; - тіньова економіка слугує збагаченню лише певного кола людей за рахунок обкрадання всього суспільства і, насамперед, за раху-нок джерел, які забезпечують фінансове наповнення дер-жавного бюджету.

Також характерною ознакою тіньової економіки є висока дохід-ність окремих економічних агентів, яка забезпечується такими способами:

Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку

- ухилення від сплати податків;

- привласнення ресурсів, використання засобів виробництва,

виробничих приміщень для створення неврахованої продукції; -на основі завищення цін легально виробленої продукції за

рахунок заміщення затрат тіньової діяльності; - за допомогою одержання пільг, дотацій без урахування доходів

від тіньової діяльності, або незаконного використання цих пільг

при її здійсненні; - організацією незареєстрованих підприємств; -здійсненням незаконних операцій на фондовому ринку тощо.

Які ж внутрішні передумови тінізації економіки в Україні? їх можна поділити на дві групи:

1) пов'язані зі зміною економічної системи в державі (об'єкгивні);

2) суб'єктивні, пов'язані з макроекономічними помилками, з відсутністю адекватного державного регулювання на початку 90-х років, наприклад, практикою кредитування підприєм­ницьких структур за рахунок міжнародних інституцій, банків тощо під гарантії Кабінету Міністрів України.

Однак крім внутрішніх чинників, що спричинили тінізацію національної економіки, слід відзначити і суттєві зовнішні передумови, що пов'язані з глобалізаційними процесами у сучасному світі. Окрім цього після розпаду СРСР виникли і інші несприятливі зовнішні передумови для розвитку легальної економіки в Україні.

Зупинимось на аналізі деяких з них:

1. Поляризація цін на різні види матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів. Вона обумовила пошук ренти у цій сфері і на початку 1990-х pp. частка тіньових потоків цих ресурсів у загальному обсязі тіньового сектора становила біля 60 % і навіть більше.

2. Глобалізаційні процеси, що відбуваються у світі, викликають нові тенденції у розвитку інноваційної моделі розвинутих країн і на сьогодні 70 % всіх патентів контролюються транснаціональ­ними компаніями, організаціями (ТНК).

3. Зовнішній фінансовий світ, який склався на даний час. Він дещо

Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки

віртуальний і негативно впливає на фінансову систему України. 4. Лібералізація зовнішньої торгівлі без належного нормативно-правового забезпечення призвела до значної тінізації експортних потоків.

Особливості неофіційного сектора в економіці України. Функціонування неофіційного сектора в національній економіці суперечить вимогам національної безпеки України.

Основною небезпекою тінізації національної економіки є її поширення на інші сектори національної економіки. В цілому тінізація економіки України характеризується такими властивостями:

- Включення в процес розподілу власності нових об'єктів, які належать до ресурсів природного довкілля або з ними пов 'язані.

- Недостатністьтанедосконалістьнормативногозабезпечення державного обліку і контролю у всіх сферах господарської діяль­ності, а особливо у сферах природо-експлуатуючих галузей (видобуток, розвиток і природокористування).

- Наявність потужного фіскально-податкового пресу на підпри­ємницькі структури і відсутність диференціації в оподат­куванні в залежності від інноваційної компоненти виробничого процесу.

- Висока динаміка зростання кількості кримінальних структур та інтеграція організованої злочинності із суб 'єктами легітимної економічної діяльності.

- Відсутність адекватного законодавства та державного регулювання.

- Посилення міждержавної інтеграції кримінальних секторів економіки і суб'єктів, що займаються чорною економічною діяльністю.

- Швидкавтратаісторичнихтаморально-культурнихтрадщій, а також: етичних норм поведінки, що були притаманні українцям.

Основні етапи тінізації національної економіки:

1. 1991 р. - 1993 р. початковий, характеризується зрощенням офі­ційних І тіньових суб'єктів господарювання, яке, як правило, будувалося за галузевою ознакою. На цій основі були сформо-

Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку

вані тіньові галузеві, адміністративно-господарські групи.

2. 1993 р. -1997 р. - на цьому етапі здійснилася розбудова і форму-вання регіональних, адміністративно-господарських та фінан-сово-олігархічних груп;

3. 1997 р. - 1999 р. - тіньовий етап тінізації. Оскільки почали створюватись іноземно-олігархічні групи через об'єднання регіональних галузевих та банківських груп. Особливістю тінізації національної економіки в Україні є

значний відплив грошей загального обігу держави та відплив інших

ресурсів економіки (природні, людські, міграційні потоки).

Основні види діяльності у тіньовому секторі економіки України:

-нелегальна дрібна торгівля та посередницькі послуги;

-валютні обмінні операції та спекуляції;

- нелегальні операції на фондових ринках (біржах);

- наймана праця без укладання трудових угод;

- ремісництво та надання послуг, що не є офіційно зареєстро-ваним;

- нелегальна трудова міграція;

- різні види шабашнщтва (незареєстрований вид діяльності, тимчасові робочі) тощо.

У цілому можна стверджувати, що тінізація національної еконо-міки спричинена такими чинниками, як:

- нестабільність податкового законодавства, високий податко-вий тиск і нерівномірність податкового навантаження на суб'єкти господарювання, низький рівень податкової дисципліни;

- надмірне регулювання підприємницької діяльності;

- низький рівень заробітної плати в державному секторі еко-номіки;

- корупція в державних органах та органах місцевого само-врядування;

- правова незахищеність суб'єктів господарювання від зло-вживань з боку посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування;

- недостатньо прозора процедура приватизації державного майна.

Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки

Водночас поширення тіньової економічної діяльності призво-дить до таких негативних наслідків у національній еконноміці, як, зокрема: - зменшення податкових надходжень до державного та місцевих

бюджетів; О скорочення обсягів інвестицій в економіку держави та відплив

капіталу за кордон; - дискримінація суб 'єктів підприємницької діяльності, недобро-совісна конкуренція або неправомірне її обмеження; - нераціональне розміщення трудових ресурсів; - нерегламентована зайнятість та доходи населення; - правовий нігілізм та недовіра до органів державної влади; - криміналізація суспільства.

Основні напрями детінізацїї національної економіки. Пер-шим кроком у здійсненні комплексних заходів щодо обмеження сфери тіньової економіки (який, між іншим, відповідає вимогам Європейської Конвенції про відмивання, пошук, арешт і конфіс-кацію доходів, отриманих злочинним шляхом, від 17 грудня 1997 р.) логічно вважати Указ Президента "Про заходи щодо легалізації фізичними особами доходів, з яких не сплачено податки" (від 31 березня 2000 року). Тим часом під цей указ не підпадають юридичні особи, хоча потужні промислово-фінансові структури можуть абсолютно легально здійснювати операції з "тіньовим під-текстом", не привертаючи до себе увагу з боку охоронців закону. Як свідчать соціологічні опитування, підприємці вважають, що повідомляти про себе владі всі фінансові подробиці за умов нестабільного законодавства дуже небезпечно.

Указ президента України "Про Заходи щодо детінізації еконо-міки України на 2002-2004 роки" (від 5 березня 2002 року) містить програму щодо детінізації економіки за такими напрямами: - дерегулювання підприємництва; -удосконалення управління державними корпоративними

правами та ринкових механізмів управління в сфері економіки; - легалізаціянерегламентованоїзайнятостітадоходівнаселення; - удосконалення функціонування окремих товарних ринків;

Тема 2.1. Національні інте|)еси України і стратегічні орієнтири розвитку

- удосконалення грошово-кредитної та банківської систем;

- реформування податкової системи;

-У удосконалення системиконтролюу сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- удосконалення діяльності органів державної влади та органів
місцевого самоврядування.

Указ президента України "Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF/' (від 28 серпня 2002 року) містить, зокрема загальну базу рекомендацій [14]:

1. Усі країни повинні негайно здійснити кроки для ратифікації і повної імплементації Конвенції Об'єднаних Націй 1988 року проти незаконного обігу наркотиків та психотропних речовин (Віденської конвенції).

2. Закони про збереження таємниці фінансовими установами повинні формулюватися таким чином, щоб не перешкоджати запровадженню цих рекомендацій.

3. Програма дієвого запровадження заходів проти відмивання грошей повинна передбачати зростання багатосторонньої діяль-ності і правової взаємодопомоги у ході розслідувань і карного пере-слідування у справах з відмивання грошей, а також у процесах екстрадиції у зв'язку з відмиванням грошей, коли це можливо. Комплексна програма щодо відмивання доходів викладена у Законі

України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (від 6 лютого 2003 року). З метою дальшого вдосконалення роботи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, забезпечення створення комплексної системи державного контролю за сумнів-ними операціями, що здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності, активізації участі України в розвитку міжнародного співробітництва у сфері протидії відмиванню доходів, що здобуті злочинним шляхом, пошуку, арешту та конфіскації таких доходів в Указі Президента України "Про додаткові заходи щодо бороть-би з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом" (від 22

Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки

липня 2003 року) міститься ряд додаткових заходів, що стосуються роботи Кабінету Міністрів та Державної податкової адміністрації України.

Знання та розуміння слабких сторін тіньової економіки в національній економіці полегшує задачу її легалізації [15; 19]. Щодо детінізації більш "світлої"" частини, необхідно реалізувати комплекс конкретних заходів:

1. Провести економічно-правову інвентаризацію із подальшою відповідною декриміналізацією проявів таких правопорушень.

2. Необхідно пом'якшити і диференціювати штрафні санкції та покарання за суттєво нешкідливі правопорушення з метою їх легшого і безболісного зупинення.

3. Необхідно розробити і впровадити етично-правові правила поведінки державних службовців, які безперечно сприятимуть подоланню правового нігілізму серед вітчизняних чиновників, що на цей час порушують права, честь і гідність підприємців.

4. Значно спростити та суттєво скоротити кількість державних інстанцій, а також кількість обов'язкових візитів підприємців до державних установ і організацій для реєстрації та виконання багаторазової звітності; податкових платежів та інших надмір­них бюрократичних вимог.

5. Налагодити правову та організаційно-кадрову роботу з метою підвищення рівня професіоналізму, цивілізованості державного апарату та посилення його відповідальності за прояви неуваж­ного і некоректного відношення до підприємців усіх форм власності.

6. Необхідно усунути дискримінаційні елементи, що мають місце в чинному законодавстві та підвищення ефективності озахисту прав власності і інтересів підприємців з боку виконавчої, законодавчої та судової влади.

7. Необхідно організувати більш ефективний державний захист приватного підприємства від зазіхань могутніх владних коруп-ціонерів, а також від тиску на них "криваво-чорних" право­порушників.

Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку

Для ефективної протидії останньої та її локолізації необхідно розробити спеціальну комплексну державну програму, в основу якої можуть бути покладені наступні елементи:

1) здійснення комплексної податкової реформи, що передбачає розширення та диференціацію бази оподаткування, з одно-часним скороченням номінальних величин податкових ставок і загального фіскального тиску на товаровиробника та прий-няття податкового кодексу;

2) реформування національної системи бухгалтерської звітності з метою її спрощення, уніфікації і відповідної правової регла-ментації;

3) прийняття пакету законодавчих актів, що має забезпечити цивілізоване функціонування банківської системи країни, обмежити можливості її використання з метою ухилення від сплати податків, "відмивання" грошей та різних проявів фінансового шахрайства;

4) створення сприятливих і надійних умов для інвестування й залучення фінансових ресурсів;

5) прийняття пакету законодавчих актів, які б посилювали захист приватної та публічної форм власності, забезпечували надійну правову захищеність підприємця;

6) прийняття та реалізація (за умови підтримки широкою громад-ськістю) програми легалізації "тіньових" капіталів, передусім тих, які не мають кримінального та національно небезпечного походження (включаючи гарантії амністії для капіталів, що мають повернути з-за кордону);

7) зосередження роботи правоохоронного апарату на локалізації організованої злочинності та кримінальних промислів, а також на захисті власності, економічних прав і життя громадян від криміналісту;

8) створення і державне фінансування мобільних науково-прак-тичних груп для дослідження багатоаспектних проявів тіньової економіки, її небезпеки для національної економіки та механізмів обмеження.

Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки

Реалізація цих заходів дозволить значною мірою локалізувати тіньову економічну діяльність і використати тіньові капітили для розвитку національної економіки України.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке неофіційний сектор в національній економіці?

2. Розкрийте суть головних ознак неофіційного сектора в націо­нальній економіці.

3. Коли виникає неофіційний сектор? Розкрийте сутність чинників неофіційного сектора національної економіки.

4. Тіньова економіка та її компоненти.

5. Чинники розвитку тіньової економіки.

6. Характеристика компонентів тіньової економіки.

7. Особливості тіньової економіки в Україні.

8. Головні механізми детінізації національної економіки в Україні.

9. Стратегічні орієнтири детінізації національної економіки.

10. Охарактеризуйте основні сектори тіньової економіки в
Україні.

11. Розкрийте зміст поняття "національні економічні інтереси
держави".

12. Перелічіть основні суперечності між розвитком економіки УРСР та її національними економічними інтересами.

13. Розкрийте сутність Європейського соціально-економічного реформізму.

14. Систематизація національної безпеки та її сутність. Які загрози економічній безпеці України є в сучасному світі?

15. Конституція України про національні інтереси держави.

16. Конституційні засади реалізації національних економічних інтересів України.

17. Структуризація національної економічної безпеки та її зміст.

18. Суть національної екологічної безпеки та її забезпечення.

19. Суть національної соціальної безпеки та механізми її реалізації.

20. Стратегічні орієнтири розвитку національної економіки в системі реалізації її економічних інтересів.

Тема 2.2