Характеристика основоположних теорій ФМ на пі-ві

Суть ФМ.Етапи розвитку та становлення дисципліни.

ФМ – це си-ма управління виробництвом, процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів суб’єкта господарювання та оптимізації обороту його грошових коштів.

Предметом ФМ є процеси та явища, що відбуваються у фінансовій діяльності пі-ва, її результати та наслідки розподілу.

ФМ як наука і навчальна дисципліна вперше заявила про себе наприкінці 90-х р. 19ст. В історії його розвитку можна виділити такі етапи:

1. Кінець 90-х р. 19ст. – 30 р.20ст.: головними проблемами, які намагалися вирішити за допомогою ФМ стали розширення фірм шляхом створення ВАТ із відповідним залученням додаткового капіталу за допомогою емісії цінних паперів.

2. 30-40рр. 20ст.: характерною ознакою стала депресія.

3. 40-60 рр. 20ст.: етап характеризує вихід із депресії та початок швидкого економічного зростання. Головну увагу у ФМ приділяють покращенню управління активами, підвищенню рентабельності пі-ва.

4. 60-70 рр. 20ст.: в цей період на шляху пошуку джерел поповнення капіталу та оптимізації його структури найбільш визначними напрямами у розвитку теорії ФМ стали теорії «теорія портфеля цінних паперів» та оптимізація методів фінансування.

5. 70-90 рр. 20ст.: розширено масштабність фінансового аналізу з урахуванням інфляції та її наслідків у прийнятті ділових рішень. Зростає значущість світових ринків. У прийнятті фінансових рішень широко застосовують економіко-математичні методи, комп’ютерну техніку.

6. Сучасний етап. Роль ФМ як си-ми знань і вмінь щодо вибору управлінських рішень, спрямованих на зростання вартості бізнесу, значно зросла. Знання ФМ тепер потрібні не лише фінансистам, але і керівникам служб маркетингу, виробничих підрозділів.

Передумовою ФМ був досить високий рівень розвитку ек. науки в цілому. Теоретичні основи ФМ були сформовані на основі таких теорій: т. портфелю, т. структури капіталу, т. дивідендів, т. асиметричної інф., т. агентських відносин.

 

Суб єкти та об’єкти ФМ.

На сьогоднішній день обєктом управління у ФМ є формування і використання всіх видів фінансових ресурсів, в тому числі грошових коштів, інвестицій, основних та оборотних активів, організація поточної роботи на пі-ві.

Обєктами ФМ є:

1. Управління активами

2. Управління капіталом

3. Управління інвестиціями

4. Управління грошовими потоками

5. Управління фінансовими ризиками та попередження банкрутства

6. Управління прибутком пі-ва.

Як суб’єкт управління фінансовий менеджмент підприємства включає:

- органи державного управління;

- фінансові й податкові органи;

- власника;

- апарат управління підприємством.

Тобто, фінансовий менеджмент як суб’єкт управління охоплює всі рівні управління.

Безпосередньо на підприємстві управління здійснює апарат управління підприємством (служба фінансового менеджера) та власник (засновники, збори акціонерів).

Характеристика основоположних теорій ФМ на пі-ві.

Передумовою ФМ був досить високий рівень розвитку ек. науки в цілому. Теоретичні основи ФМ були сформовані на основі таких теорій:

т. портфелю,

т. структури капіталу,

т. дивідендів,

т. асиметричної інф.,

т. агентських відносин.

Теорія портфеля(Марковіц) ґрунтується на основних припущеннях: задача побудови ефективного портфеля ґрунтується на 2 основних засадах: ризик і дохідність, інвестор обирає менш ризикові активи, визначення дохідності та ризиковості інвестиційного портфеля відбувається впродовж одного часового періоду.

Теорія структури капіталу. Структура капіталу – це співвідношення власного і залученого капіталу на певний період. Фірми мають використовувати внутрішні джерела фінансування: амортизацію та нерозподілений прибуток.

Теорія дивідендної політики. Основною метою якої є встановлення необхідної пропорційності між поточним споживанням прибутку власника фірми та майбутнім її зростанням.

Теорія асиметричної інф. Процес прийняття рішень концентрується на показниках нерозподіленого прибутку і випуску нових облігацій. Якщо такі рішення приносять добрі новини, то інвестори платитимуть за акції корпорації більше. Тому менеджери, що управляють компанією можуть у деякі мірі викривляти інформацію, або приховувати деяку її частину.

На практиці теорія агентських відносин проявляється у тому, що менеджери діють не в інтересах акціонерів, оскільки їх основним мотивом є їх власні інтереси, які часто не співпадають з інтересами акціонерів.

 

Функції ФМ.

Сутність ФМ виявляється через його функції:

1. Організація

2. Планування

3. Аналіз

4. Контроль

Функція організації полягає у необхідності структурування об’єкта управління з метою розмежування повноважень, визначення прав і обов’язків функціональних підрозділів.

Функція планування припускає формування мети і задач її досягнення на підставі розмежування обов’язків у рамках організаційної структури управління. До функції планування відносять і розподіл обмеженого обсягу ресурсів у часовому аспекті виходячи з пріоритетів і цілей розвитку. Реалізується дана функція через си-му фінансових звітів і використання нормативів.

Функція аналізу ґрунтується на си-мі фінансових показників, що повно і всебічно характеризують господарську діяльність пі-ва і процес реалізації поставлених задач і мети.

Функція контролю сприяє реалізації поставлених цілей. До них відносять вироблення норм і нормативів, що є еталоном, критерієм оцінки результатів; порівняння досягнень з поставленими цілями і встановленими критеріями; забезпечення внесення необхідних змів в умови і факто ді-ті.

 

Мета і завдання ФМ.

Пі-ва які функціонують в умовах ринку, можуть ставити перед собою в процесі фінансово-господарської ді-ті різну мету і вирішувати різні завдання.

На сьогодні метою ФМ, яка полягає у досягненні цілей п-ва, є:

- Досягнення і підтримання високого рівня конкурентоспроможності п-ва

- Максимізація прибутку акціонерів

- Забезпечення зростання обсягів реалізації продукції

- Максимізація ринкової вартості п-ва

- Забезпечення високого рівня рентабельності воробничо-господарської ді-ті

- Максимізація прибутку п-ва

- Мінімізація витрат

Отже, основною метою ФМ на п-ві є максимізації ринкової вартості п-ва, оскільки досягнення даної мети свідчить про значний ек. потенціал п-ва.

До основних завдань ФМ відносять:

- Планування фінансово-господарської д-ті п-ва

- Формування необхідної ресурсної бази

- Оцінка ефективності капіталовкладень і забезпечення їх фінансування на найбільш вигідній основі

- Управління грошовими фондами п-ва

- Забезпечення ведення кваліфікованого БО

- Формування й реалізація ефективної податкової політики

- Вибір характеру взаємовідносин з інвесторами

Планування фінансово-господарської д-ті п-ва включає розробку і реалізацію коротко- та довгострокових фін. планів, які є невідємною важливою частиною загального плану ек. розвитку п-ва.

Оцінка ефективності капіталовкладень. У разі проведення такої оцінки визначають основні параметри інвестиційного проекту, зокрема майб. обсягів реалізації, операційних витрат фінансування, здійснюють розрахунок відносних показників рентабельності капіталу та виробничого процесу.

Управління грошовими фондами п-ва зосереджуються переважно на управлінні грошовими розрахунками в процесі отримання і погашення позик, емісії та погашення цінних паперів.

Забезпечення ведення кваліфікованого БО є дуже важливою функцією фінансового менеджера, оскільки на даних первинної бух.документації та фін. звітів формуються висновки фін.аналітиків, які, у свою чергу, є основою для прийняття фін. рішень менеджером пі-ва.

Формування й реалізація ефективної податкової політики потребує від фін. менеджерів знання податкового та упр. обліку.

Характер взаємовідносин менеджменту п-ва з потенційними та реальними інвесторами суттєво вливає на процес залучення джерел фінансування, оскільки капітал п-ва може формуватися за рахунок внутр.. так і зовн. джерел.

Принципи ФМ.

До числа основних принципів ФМ відносять:

1. Стратегічну орієнтованість

2. Плановість і системність

3. Цільову спрямованість

4. Диверсифікацію

Перший принцип полягає у досягненні цілей, спрямованих на розвиток пі-ва. Основна мета стратегічного курсу полягає у виявленні та усуненні тих варіантів прийняття рішень, що можуть зашкодити глобальним задачам.

Другий принцип забезпечує збалансованість ді-ті усіх структурних підрозділів ді-ті п-ва. Фінансове планування в даному випадку має внутрішню орієнтацію з застосуванням державного зовнішнього регулювання.

Третій принцип - менеджери завжди орієнтуються на досягнення поставленої мети, що ставлять перед собою, перед пі-вом в цілому. Традиційно у ФМ до числа основних цілей відносять: підвищення рентабельності власного капіталу, зростання ринкової вартості акцій, відповідальність перед су-вом, розширення ринку збуту продукції, оптимізація матеріальних і фінансових ресурсів.

Значний вплив на ФМ має принцип диверсифікації фінансових вкладень. Даний принцип розглядають у 2 аспектах: - інвестування фінансових ресурсів у дохідні фінансові активи, - створення багатогалузевого пі-ва, що здійснює різні види підприємницької ді-ті.

Принципи ФМ(Бланк):

- Інтегрованість із загальною си-мою управління пі-вом

- Комплексний характер формування управлінських рішень

- Високий динамізм управління

- Варіантність підходів до розробки окремих управлінських рішень

- Орієнтованість на стратегічні цілі розвитку п-ва.