Сутність та призначення бюджету

♦ Фінансові відносини, що складаються в держави з
підприємствами, організаціями, населенням мають назву
бюджетних.
Специфіка цих відносин полягає в тому, що вони:
Ф виникають в розподільчому процесі, учасником якого є держава;
© пов 'язані з формуванням та використанням централізованого
фонду грошових коштів, який призначено для задоволення
загальнодержавних потреб.
Бюджетним відносинам притаманний об'єктивний характер. Це
зумовлено тим, що в руках держави щорічно має концентруватись
певна частка національного доходу, яка є необхідною для потреб
розширеного відтворення в масштабах всього суспільства,
задоволення соціально-культурних потреб громадян, вирішення
інших загальнодержавних завдань.__________________________

Тема 6

♦ Бюджетні відносини - це органічна частина економічної структури суспільства, їх функціонування об'єктивно визначено необхідністю матеріально-фінансової основи для здійснення державою її функцій.

Цікавим є те, що бюджетні відносини у прикладному аспекті почали формуватися ще на зорі цивілізації, коли відбувалося становлення інституту державності. Але минуло багато століть, перш ніж бюджет став невід'ємним атрибутом держави, а необхідність його формування була усвідомлена людством, і тим більше - економічна категорія "бюджет" нараховує лише півстоліття. Цьому передувала тривала еволюція товарно-грошових відносин, формування та становлення системи збирання і витрачання державних доходів, яка б задовольняла більшу частину суспільства, забезпечувала виконання державою таких життєво важливих функцій, як захист від посягань інших держав, фінансування соціально-економічного розвитку країни тощо. Фактично процес становлення ефективних бюджетних відносин у глобальному розумінні закінчився у XIX столітті, але на рівні окремих держав триває і досі.

Слід зазначити, що фінанси як сфера суспільних відносин і економічна категорія сформувалися значно раніше, ніж бюджетні відносини, які стали невід'ємною складовою фінансів, а на сьогодні набувають пріоритетного значення в ієрархії фінансової системи країни

Бюджетні відносини почали виділятись в окрему ланку фінансових, коли ускладнився процес перерозподілу частини суспільного продукту й управління цим процесом стало складнішим. Так, у другій половині XIX ст., коли економіки Англії, Франції, Німеччини почали розвиватися бурхливими темпами, почали істотно зростати надходження до бюджетів цих країн. Окремі локальні війни, які в цей час відбувалися в Європі, також вимагали значного обороту грошових коштів. Для збалансування витрат і доходів вводились нові форми забезпечення надходжень. Так, у Росії кінця XIX ст. до 30% усіх надходжень забезпечувала винна монополія. Ще більше посилились ці процеси на початку XX ст., особливо в країнах, що воювали.

Промислові революції призвели до появи нового прошарку
населення - робітничого класу, який почав відігравати помітну роль
в економічному і соціальному житті суспільства, а отже почав
вимагати й задоволення власних потреб. А отже, у складі витрат
державних бюджетів капіталістичних країн, вже не каж учи про
Бюджет і бюджетна система ₁₉₅

країни соціалістичного табору, починають з'являтися статті витрат, пов'язані з наданням певних соціальних послуг (медичного, освітнього, духовного напрямів) представникам робітничого класу.

Все це призвело до того, що наприкінці XIX - середині XX ст. бюджетні відносини стали вагомою складовою фінансових відносин і фактично виділились в окрему сферу практичної діяльності та науки.

Сьогодні термін "бюджет" поєднує в собі кілька понять. Крім того, нараховується приблизно п'ятдесят його похідних значень. Зважаючи на таку багатозначність цього терміна, звернемося до його витоків.

Слово "бюджет" походить від старонормандського bougette (шкіряний мішок). З нього надалі утворилось англійське слово budget, яке пізніше було запозичене і французами.

Слід зазначити, що у Франції цей термін почали вживати значно пізніше, ніж в Англії. Так, в усіх трьох томах книги "Управління фінансами" Неккера, опублікованої у 1784 p., він жодного разу не згадує бюджет. У книзі міністра фінансів де Раммеля "Фінанси Франції" цей термін також не вживається. У доповіді Трибунату на 11-му році Республіки Ж.-Б. Сей говорив: "Бюджет - варварське слово, навіть в англійській мові його первісне значення перекручено, і тому ми маємо замінити його своїми іменами - рівновага між державними потребами і коштами". Тобто мова йде не стільки про бюджет, скільки про баланс. Маркіз Одіфре один із розділів своєї шеститомної книги "Фінансова система Франції" називає "Бюджет", проте визначення даному терміну не дає. Це стосується і статті Павла Буато у "Фінансовому словнику": незважаючи на загальний заголовок "Бюджет" тлумачення даного поняття у статті немає.

Процес становлення даної економічної категорії можна простежити і за своєрідною історичною процедурою: коли в Англії палата громад у XVI-XVH ст. затверджувала субсидії королю, перед закінченням засідання канцлер казначейства відкривав портфель, в якому були папери з відповідним законопроектом, що мало назву "відкриття бюджету", пізніше назву портфеля (шкіряна сумка) було перенесено на цей законопроект. З кінця XVII ст. в Англії законопроект, який включав план доходів і видатків і мав затверджуватись парламентом, дістав назву "бюджет".

Слід зазначити, що чіткого визначення терміна "бюджет", попри його вживання майже у всіх країнах, не було навіть на початку XX століття.

Так, словник Французької академії супроводжує термін "бюджет" таким тлумаченням: "Бюджет - слово, яке запозичене з англійської

мови, використовується в адміністративному житті для позначення щорічної відомості передбачуваних витрат і сум або доходів, передбачених для покриття цих витрат". Словник Літтре також визначає "бюджет" як "щорічно визначену відомість державних надходжень та витрат". Поль Леруа-Больє в "Трактаті про фінансову науку" відзначає: "Бюджет- це відомість, яка включає передбачення доходів та витрат протягом визначеного часу; це таблиця, яка обчислює та порівнює надходження, що мають надійти, з витратами, які необхідно здійснити". У Кодексі державної звітності поняття "бюджет" визначається так: "Бюджет - це акт, який передбачає і дозволяє щорічні надходження і витрати держави або інші повинності, які підпорядковуються законам, тим же правилам".

Протягом XX ст. тлумачення цього поняття стали більш чіткими та всеохоплюючими. Так, Ф. Нітті підкреслює, що "в бюджеті повинні бути показані всі доходи і всі витрати без усіляких приховувань або таємничих визначень".

Одним із перших планову природу бюджету відзначив німецький фінансист Шанц. Вагомий вклад у фінансову науку, в тому числі і з бюджетних питань, внесли російські й радянські вчені І. X. Озеров, С. Ю. Вітте, М. І. Боголєпов, Д. Боголєпов, Ф. О. Меньков, М. І. Фрідман. Так, у Д. Боголєпова знаходимо: "У сфері державного господарства під бюджетом розуміємо передусім сукупність доходів і витрат протягом певного періоду, по-друге, визначений у цифрах план ведення державного господарства, установлений на прийдешній бюджетний період, і закон, згідно з яким стягуються доходи і здійснюються витрати ".

Помітний внесок у розбудову бюджетних питань зробили також й українські вчені. Серед тих, чиї праці виходили наприкінці XIX - на початку XX ст., слід назвати М. І. Туган-Барановського, 1.1. Янжула, М. Яснопольського, М. X. Бунгше, М. М. Олексієнко, І. Мирнікова, X. Лебедя-Юрчика.

Серед сучасних учених, які плідно досліджують бюджетну проблематику, - Й. Бескид, С Буковинський, С. Булгакова, О. Василик, 3. Васильченко, В. Геєць, М. Деркач, Л. Єрмошенко, М. Єрмошенко,

A. Єпіфанов, В. Кравченко, В. Краснова, І. Лукінов, І. Лунін, У. Огонь,

B. Опарін, М. Пабат, К. Павлюк, Ю.В. Пасічник, Д. Полозенко, І. Сало,
С Слухай, Т. Токарева, В. Федосов, О. Чернявський, М. Чумаченко,
С Юрій та інші.

Проаналізувавши більшість існуючих в економічній практиці підходів до визначення та трактування поняття "бюджет", узагальнимо їх у вигляді схеми (рис. 6.1) [7, с 269].

 

Тема б

Бюджет і бюджетна система

Погляд на бюджет як на самостійну економічну категорію отримав визнання відносно недавно.

Як будь-яка інша економічна категорія, бюджет має певні специфічні ознаки:

> історичний характер утворення;

> плановий характер формування;

> законодавчий характер щодо виконання;

> терміновість дії.

Рис. 6.1. Види та модифікації бюджету

Крім цього можна визначити особливості фінансових відносин у сфері бюджетного розподілу. До основних особливостей можна віднести:

*" особливості, пов 'язані з відокремленням у розпорядження держави частини національного доходу та її використаням для задоволення потреб усього суспільства й окремих його державно-територіальних формувань;

*" особливості, пов'язані з перерозподілом національного доходу між: галузями народного господарства, територіями країни, сферами суспільної діяльності;

~~- особливості, пов'язані з конкретним історичним етапом формування суспільних відносин (рівень централізації фінансових ресурсів);

*" особливості, пов'язані пріоритетністю бюджетних відносин

в системі фінансових відносин суспільства. Особливості бюджету як економічної категорії накладають відбиток і на функції, що він виконує (розподільчу та контрольну).

vg- Сфера дії розподільчої функції є досить широкою, оскільки у відносини з бюджетом вступають практично всі учасники суспільного виробництва.

т- Основним об'єктом бюджетного перерозподілу є чистий дохід, але це не виключає можливості перерозподілу частини вартості необхідного продукту, а іноді і національного багатства.

US' Контрольна функція полягає в тому, що бюджет об'єктивно через формування та використання грошового доходу держави відображає всі процеси, що відбуваються в структурних ланках економіки.

Основу контрольної функції складає рух бюджетних ресурсів, що відображається у відповідних показниках бюджетних надходжень.

Прояв властивостей, що притаманні бюджету, використання його як інструменту розподілу та контролю є можливим лише за умов людської життєдіяльності, що і знаходить своє відображення в бюджетному механізмі, який є конкретним втіленням бюджетної політики.

♦ Бюджетна політика - сукупність заходів держави з організації та виконання бюджетних ресурсів для забезпечення її економічного та соціального розвитку.

Саме Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період є підґрунтям для формування проекту закону про Державний бюджет України. Цей документ розробляє Міністерство фінансів України, виходячи з прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку країни на наступний бюджетний період. Проект Основних напрямів бюджетної політики має містити пропозиції Кабміну щодо:

Q> граничного розміру дефіциту (профіциту) Державного бюджету України у відсотках до прогнозного річного обсягу ВВП; % частки прогнозного річного обсягу ВВП, що перерозподіляється

через зведений бюджет України; Ч$> граничного обсягу державного боргу та його структури; Ч> питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету України і коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів;

 

Тема 6

Бюджет і бюджетна система

Ч> питомої ваги капітальних вкладень у видатках Державного

бюджету України та пріоритетних напрямів їх використання;

% взаємовідносин Державного бюджету України з місцевими

бюджетами в наступному бюджетному періоді; \ змін до законодавства, прийняття яких є необхідним для

реалізації бюджетної політики держави; % переліку головних розпорядників коштів Державного бюджету

України; *Ь захищених статей видатків бюджету; *Ь обгрунтування необхідності поділу бюджету на загальний та

спеціальний фонди. Проект Основних напрямів бюджетної політики обговорюється на пленарному засіданні Верховної Ради не пізніше 1 червня поточного року. Його затвердження дає старт розробці проекту закону про Державний бюджет України, а отже формуванню бюджетного механізму на наступний бюджетний період.

Для практичної реалізації бюджетної політики в державі формується бюджетний механізм, який відображає конкретну спрямованість бюджетних відносин у складній соціально-економічній системі держави. Потрібно зазначити, що бюджетна політика - це органічна складова фінансової політики держави і відповідно бюджетний механізм є складовою фінансового механізму.

♦ Бюджетний механізм - сукупність засобів, які застосовує держава з метою організації бюджетних відносин та забезпечення належних умов для економічного і соціального розвитку.

За допомогою бюджетного механізму можна практично використовувати бюджет в якості інструмента державного регулювання економіки, стимулювання виробничих та соціальних процесів.

Завдяки бюджетному перерозподілу національного доходу, маємо можливість вдосконалювати структуру суспільного виробництва.

При цьому держава застосовує різні форми прямого та непрямого впливу на економіку - субсидування підприємств, державне інвестування, бюджетне фінансування, конверсія оборонних галузей тощо, для зміни пропорцій, які склалися в народному господарстві.

Бюджетний механізм, спрямований на підвищення ділової активності підприємців, на прискорене оновлення виробничих фондів, впровадження досягнень НТП і на основі зростання виробництва на здійснення соціальних перетворень, перехід на

Тема 6

більш високий рівень соціального обслуговування населення, реалізується в бюджетній системі держави.