Тема 1: Наукові основи економічного аналізу

 

План

1. Історія становлення та розвитку економічного аналізу

2. Теорія пізнання, політична економія (економічна теорія) й принципи діалектики

3. Взаємозв'язок економічного аналізу з іншими дисциплінами

4. Проблеми і перспективи розвитку економічного аналізу

 

 

1. Історія становлення та розвитку економічного аналізу

 

Економічний аналіз бере свій початок в надрах політичної економії (Ксенофонт, Платон, Аристотель, В. Петті, Д. Рикардо, С. Сисмонди та ін.).

Становлення економічного аналізу як науки обґрунтовано пов'язано з виникненням бухгалтерського обліку (перші свідчення зустрічаються в праці Луки Пачолі «Трактат про рахунки і записи» (Італія, 1445-1616).

Бухгалтерський облік, що не завжди об'єктивно відображає реальне фінансове становище підприємства, породив необхідність здійснення контролю за правильністю ведення самого бухгалтерського обліку, за правильністю складання фінансових документів, аналізу результатів діяльності підприємства.

У 1853 р. був створений Единбурзький інститут аудиторів, а в 1887 р. Асоціація аудиторів Америки. Аудит переважно розглядається як аналіз виробничо-фінансового стану.

У царській Росії також існувала необхідність проведення аналітичних досліджень. Аналіз господарської діяльності тогочасних підприємств переважно до:

- аналізу ліквідності балансу,

- оцінки статей активу і пасиву.

Істотні труднощі виникали у зв'язку з тим, що багато промислових підприємств мали в статуті іноземним капіталом. Досить високим рівнем відрізнявся аналіз діяльності підприємств в державному, приватному і кооперативному секторах російської економіки початку ХХ століття.

Першою відомчою публікацією, присвяченою питанням економічного аналізу, стало методичне керівництво «Як слід підходити до розбору балансів торгово-промислових підприємств» (1918 р.), видане Московською обласною радою народного господарства.

У 1920 р. П. Н. Худяковим була видана книга «Аналіз балансу», в якій автор називає аналіз «філософією рахівництва».

Уперше поняття «економічний аналіз» зустрічається в книзі А.Я. Усачева «Економічний аналіз балансу». У цей період економічний аналіз отримав досить помітний розвиток. На початку тридцятих років аналіз господарської діяльності в якості самостійної дисципліни увійшов до навчальних планів вищих учбових закладів.

В середині 30-х рр. Управління та методологічне забезпечення бухгалтерським обліком і економічним аналізом здійснювалося Народним комісаріатом фінансів. В цей час розвивається не лише практична сторона, але і глибоко розробляються теоретичні проблеми аналізу. Відбувається активна диференціація аналізу по галузях народного господарства.

У післявоєнні роки відзначається розвиток економічного аналізу в плані

подальшої диференціації по галузях, поглиблення аналізу діяльності внутрішніх підрозділів госпрозрахункових підприємств, розробки методик аналізу зведених звітів, монографічних досліджень загальнометодологічних проблем економічного аналізу і використанні методології і методики економічного аналізу за кордоном. У цей період було видано багато праць по аналізу господарської діяльності промислових підприємств.

Таблиця 1

Етапи розвитку економічного аналізу в Україні

 

Етапи	Характерні особливості етапу
І ЕТАП до 1917р.	формування економічного аналізу, що зумовлено доцільністю і необхідністю здійснювати аналіз балансу підприємства і його прибутків
ІІ ЕТАП 1917 – 1930рр	перехід від політики військового комунізму до НЕПу становлення і розвиток економічного аналізу в умовах одержавлення засобів виробництва (підвищення вимог до економічного аналізу пов’язане із відміною комерційної таємниці та введенням централізованого планування в масштабах народного господарства та контроль за виконанням планів кожним підприємством)
ІІІ ЕТАП 1931 – 1940рр.	перехід до командно-адміністративної економіки – розвиток методики аналізу, яка включає всебічну оцінку господарської діяльності підприємства з точки зору визначення ступеня виконання плану
IV ЕТАП 1941 – 1991рр.	становлення і розвиток галузевого аналізу та інших його напрямів, удосконалення напрацювань попередніх періодів: за воєнних часів – економічний аналіз сприяє зростанню випуску високоякісної продукції з найменшими витратами, в післявоєнний період – на перше місце висувалися питання аналізу виробництва
V ЕТАП з 1991р. до теперішнього часу	спроби пристосування напрацювань попередніх періодів до сучасних умов перехідного періоду (ринкові засади господарювання, роздержавлення, демонополізація виробництва, конкуренція, ризик, поява нових аналітичних об’єктів)

 

Вагомий внесок у розвиток методики комплексного економічного аналізу зробили вчені з Києва − В.І. Самборський, І.І. Каракоз, Г.М. Мельничук, В.К. Савчук; зі Львова − Є.В. Мних, М.В. Римар, М.І. Яцків; з Тернополя − СІ. Шкарабан, І.Д. Фаріон, П.Я. Попович, М.Й. Шеремета; з Рівного − І.Д. Лазарішина.

Значним є доробок у розв'язанні наукових проблем методології та організації економічного аналізу вчених національної школи бухгалтерського обліку A.M. Кузьмінського, В.В. Сопка, З.В. Гуцайлюка, І.П. Житної, С.Ф. Голова, В.І. Єфіменко, М.В. Кужельного, Ф.Ф. Бутинця, Н.М. Малюги та ін.

Ринкова економіка характеризується високою динамічністю зовнішнього і внутрішнього економічного середовища підприємства. У зв'язку з цим зростає значимість оперативного управління і, як наслідок, оперативного або ситуаційного аналізу.

Одним із завдань аналізу в умовах, що характеризуються достатньою мірою невизначеності, є оцінка комерційного ризику. Вивчення стану внутрішнього і зовнішнього середовища, складу покупців та конкурентів, цін і цінової політики, руху товару і збуту, експортно-імпортних операцій, процентних ставок і котирування валюти обумовлює необхідність обробки великих інформаційних масивів та важливість автоматизації обліку і аналізу.

Крім того, однією з умов організації ефективної аналітичної роботи на підприємстві є надійна уніфікована інформаційна база.

Аналіз сьогодні є важливою функцією управління і базується на:

- системному підході;

- комплексному врахуванні різноманітних чинників;

- якісному підборі достовірної інформації.

 

 

2. Теорія пізнання, політична економія (економічна теорія) й принципи діалектики

 

Науковими основами економічного аналізу є теорія пізнання, політична економія (економічна теорія) й найважливіші принципи діалектики.

Теорія пізнання, що є методологічною основою всіх галузей науки, визначає сутність, необхідність і послідовність економічного аналізу. В процесі пізнання широко використовуються різноманітні методи: спостереження, порівняння, системний підхід, аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, формалізація, експеримент, моделювання, вимірювання та ін.

Аналіз як метод пізнання завдяки всезагальності знайшов широке застосування в сучасній науці. Поняття «аналіз» як метод пізнання об’єктивної дійсності не ідентичне поняттю «аналіз» як синоніму поняття «дослідження». Останній термін значно ширший і являє собою всебічне наукове вивчення предмета за допомогою різних способів та прийомів.

Політична економія (економічна теорія) дозволяє визначити предмет економічного аналізу, адже вона розкриває сутність і якісні особливості процесів, явищ та категорій, створює необхідні умови для проведення економічного аналізу діяльності окремих суб’єктів підприємництва.

В основу аналізу покладено діалектичний метод пізнання, який створює необхідний простір для абстрактно-логічних суджень.

Основні принципи діалектики − рух, розвиток, саморозвиток, взаємообумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність, випадковість, перехід кількості в якість, покладені в основу визначення методології (методу і методики) економічного аналізу.

 

3. Взаємозв'язок економічного аналізу з іншими дисциплінами

 

Теоретичною основою економічного аналізу є політична економія, а загальним методом пізнання, як і для всіх інших наук, − діалектика.

Економічний аналіз тісно пов’язаний з галузевими економіками, організацією та менеджментом, маркетингом, фінансовими дисциплінами, банківською справою і кредитуванням.

Особливу роль в економічному аналізі відіграють бухгалтерський облік та статистика. Вони не тільки постачають йому необхідну інформацію, а й надають деякі свої методи для її вивчення. Особливо плідно у цій справі склалися стосунки між аналізом і статистикою, внаслідок чого методика аналізу збагатилася багатьма статистичними методами й прийомами дослідження.

В економічному аналізі широко застосовуються сучасні засоби обробки інформації, економіко-математичні та соціологічні методи, знання в галузі техніки й технології виробництва.

Таким чином, економічний аналіз використовує теоретико-методологічні, методичні надбання основних економічних, технологічних, природничих наук. Одночасно він забезпечує ефективні наукові інструменти, інформаційну базу для розвитку і функціонування інших наук. Завдяки цьому економічний аналіз у поєднанні з іншими науками сприяє подальшому зростанню економіки, підвищенню ефективності суспільного виробництва.

 

4. Проблеми і перспективи розвитку економічного аналізу

 

Перед економічним аналізом, як наукою, за сучасних умов розвитку постали такі проблеми:

- створення єдиної системи економічного аналізу, що дозволяла б здійснювати аналіз діяльності на всіх рівнях управління;

- створення аналітичної системи прогнозування розвитку суб'єктів господарювання;

- створення єдиної системи показників для оцінки ефективності господарювання;

- підвищення оперативності економічного аналізу;

- удосконалення форм аналітичної роботи і перебудова інформаційних потоків.

Перспективи та напрями розвитку економічного аналізу:

1. потребують перегляду традиційні прийоми дослідження і засвоєння, оцінки та аналізу багатьох нових економічних категорій щодо відповідності їх ринковим умовам;

2. ситуаційний комерційний аналіз, заснований на комп'ютерній технології обробки оперативних інформаційних масивів за умов заглиблення комерційного ризику;

3. створення та розвиток комплексних автоматизованих систем комерційної інформації (завдання досить складне, але, як показала міжнародна практика, цілком здійсненне);

4. необхідність розробки єдиної системи економічного аналізу, яка б інтегрувала аналіз діяльності на всіх рівнях та базувалась на єдиній обґрунтованій системі оцінних показників ефективності господарювання підприємств і їхніх підрозділів;

5. підвищення оперативності економічного аналізу, удосконаленні організаційних форм аналітичної роботи і перебудові інформаційних потоків;

6. широке використання досвіду розвинутих капіталістичних держав капіталістичних країн доцільно звернутись до тих його методичних і організаційних засад, які протягом десятків років формувалися у країнах дальнього зарубіжжя;

7. широке застосування економіко-математичних методів, електронно-обчислювальної техніки й персональних комп'ютерів, що дасть змогу скоротити протяжність інформаційних потоків, знизити ймовірність помилок під час обробки та користування даними;

8. важливим є розробка багатоваріантних розв'язань аналітичних задач та методика вибору з них того варіанта, який буде оптимальним для заданих параметрів.