Київський університет імені Бориса Грінченка
Інститут психології та соціальної педагогіки
Кафедра загальної, вікової та педагогічної психології
ДОКУМЕНТАЦІЯ
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
(психологічний компонент)
СТУДЕНТА IIІ КУРСУ
Групи ФУЗРб-1-09-4.0д
ГУМАНІТАРНОГО ІНСТИТУТУ
спеціальності 6.020303 «Філологія (українська)»
Юрченко Ірини Миколаївни
Спеціалізована школа №194 «Перспектива» з поглибленим вивченням природничих дисциплін
Викладач: Коханова Олена Петрівна
Київ – 2011
Малюнок cім’ї
Мета: дослідження специфіки сприймання дитиною сімейних взаємин та її ставлення до кожного члена родини.
Суб’єкт дослідження: Учениця 5-го класу Аня
Форма проведення: індивідуальна.
Обладнання для досліджуваного: альбомний аркуш паперу форматом А-4, простий та кольорові олівці, гумка.
На малюнку Аня зобразила своїх батьків – маму і тата. Але, коли я запитала про склад родини то, виявилося, що дівчинка проживає зі своєю бабусею та її нареченим. Аня сказала, що намалювала так, тому що часто згадує про літні прогулянки з батьками у лісі. Отже, вона сприймає маму й тата як свою родину, хоча й живе на відстані. Бабуся їй замінює маму – дівчинка доглянута, гарно навчається, дуже активна і талановита. Чоловіка, який живе разом з ними, Аня дуже добре знає і сприймає його позитивно. Тобто вона приймає таку сім’ю, але першочерговими для неї лишаються тато й мама, адже дівчинка намалювала саме їх, а про бабусю та чоловіка на малюнку нічого не сказано!
Разом з батьками Аня намалювала і себе. Це значить, що вона сприймає себе частиною родини, а це дуже важливо. Батьки тримають її за плечі. На мою думку, це означає, що вони її до себе якось «прив’язують», тобто намагаються її затримати біля себе, підкупити її любов. Але дівчинка ніби не хоче цього, не приймає опіку, адже вона не тримає їх за руки – вона не відчуває батьківської теплоти.
Першою Аня намалювала маму, потім себе і тата. Це може означати, що роль мами для дівчинки важливіша в житті, мама для неї є більш значимою. Також мама зображена більша за розмірами від тата, а батько ніби на задньому плані. Це також підкреслює більший авторитет мами для Ані. З малюнку видно, що мама міцніше тримає дочку за плече, ніж батько.
Ближче до центру Аня намалювала себе і батька, але центр ніби не зближає їх, не акцентує на них увагу, а відокремлює, проходить між ними.
Дівчинка спочатку намалювала фігури простим олівцем – чітко вимальовувала лінії, наводила кожну деталь, дуже відповідально і серйозно поставилася до цього завдання. Отже, вона серйозно сприймає свою родину, батьки в її житті займають важливе місце. Потім вона почала старанно розмальовувати кожного члена родини у тому ж порядку. Для мами Аня обрала кольори «симпатії» - синій, блакитний, але також присутній і фіолетовий колір – символ незахищеності. Це може означати, що їй недостатньо маминої уваги. Малюючи батька, дівчинка використала багато сірого – кольору «антипатії» і також синій колір. Не все так добре у відносинах з батьком, він ніби відштовхує її від себе. Себе Аня розмалювала яскравими кольорами – позитивними кольорами, але оранжевий вказує на високу енергійність, можливо, не завжди потрібну, перебільшену.
Кожного члена родини малювала детально, однаково уважно. Тобто її увагу не привертає лише мама чи тато, увага зосереджена на обох, а ось, яка саме увага, тут треба подумати. Аня малювала кожного члена родини з любов’ю, кожного хотіла зобразити якнайкраще. Сім’я зображена на природі, це свідчить про часті прогулянки родини на вулиці, в лісі тощо. Це має позитивний вплив на дитину, їй подобаються ці прогулянки, вони дають можливість їй перебувати частіше з батьками. Аня дуже зраділа, що можна було розмістити сім’ю де завгодно, і одразу почала малювати кущі, дерева. Також дівчинка намалювала землю, на якій вони стоять, отже сім’я сформована, має свої цілі, міцно стоїть на ногах. Це дуже позитивна ознака.
Можна зробити такий висновок, що родина Ані не ідеальна, але цілком нормальна для гарного виховання дитини, та для повноцінного психологічного розвитку дитини досить несформована. Можливо, сім’я не може, в силу своїх матеріальних можливостей (чи якихось ще причин), надати потрібну дитині любов, тому намагається «підкупити» любов дівчинки. Тому батьки мають більше приділяти часу і уваги доньці, мати більший вплив на неї і просто бути з нею.
Дослідження рівня шкільної тривожності учня
Мета: виявити рівень та тип шкільної тривожності дитини.
Суб’єкти дослідження: Учениця 5-го класу Аня
Форма: індивідуальна.
Я провела дослідження рівня шкільної тривожності учня, і виявила, що у досліджуваної адекватно припустимий рівень тривожності. Це свідчить про те, що причин для переживань немає. Відповідаючи на питання тесту, Аня адекватно реагувала на них, іноді я бачила на обличчі здивування, над деякими питаннями дуже довго роздумувала. Проаналізувавши тест, виявилося, що у Ані загальна тривожність щодо школи. Але вона не сильно виражена, адже з ключем співпало менше половини відповідей. Це означає, що як такої проблеми немає, але дівчині потрібна підтримка батьків, однокласників, і особливо вчителів. Адже тест показав, що Аня має страх самовираження у школі.
Аню потрібно заохочувати до індивідуальних завдань, де вона зможе показати свої здібності. Також залучати дівчинку до колективних завдань і давати змогу висловитися, подати свої ідеї в колективі. А взагалі, то ця дівчинка дуже активна, доброзичлива, привітна і любить ходити до школи. Тому реалізувати себе і подолати страх їй буде неважко, головне підтримка інших.
