Практичне заняття № 2 - Кількісне оцінювання ризику небезпеки

Тема: Ризик як кількісна оцінка небезпеки. Застосування «ризик-орієнтованого» підходу для побудови імовірно - логічних моделей виникнення та розвитку НС.

Мета: Визначте відносну частку кожного джерела небезпеки (у процентному співвідношенні), що формує для цієї людини загальний індивідуальний ризик.

Короткі теоретичні відомості

Важливою характеристикою небезпеки є шкода - якісна або кількісна оцінка збитків, заподіяних небезпекою. Кожний окремий елемент шкоди має своє кількісне вираження: чисельність загиблих, кількість поранених чи хворих, площа ураженої території, вартість пошкоджених транспортних засобів, тощо. Універсальною одиницею вираження шкоди є збитки у грошовому еквіваленті. Небезпека само по собі вказує лише на потенційну можливість спричинення шкоди. Для оцінки її імовірності та тяжкості прояву застосовують поняття «ризику». Ризик смертельної небезпеки (найтяжча шкода- смерть людини) розраховується як частота з формулою ________, де n-кількість подій із смертельними наслідками, N- максимально можлива кількість цих подій (кількість подій n i N обов’язково визначаються за однаковий інтервал часу, найчастіше за один рік)

При розрахунку загального ризику величина N- у формулі _______ є максимальною кількістю всіх без винятку подій. При розрахунку ґрунтового ризику величина N- це максимальна кількість подій у певній групі населення (виокремлена із загальної кількості людей за певною ознакою, наприклад за віком, професією, місцем проживання тощо).

Хід роботи

Необхідно виконати розрахунок ризику певної особи, особисті данні якої зазначені за варіантом. Методу розрахунку наведено на прикладі розв’язання аналогічної задачі.

Приклад розрахунку кількісного оцінювання ризику небезпеки.

Про людину відомо, що їй 50 повних років, чоловічої статі, мешкає у місті, є професійним будівельником (спеціальність „муляр-штукатур"). Спосіб життя людини відрізняється наявністю шкідливої звички куріння. Відомо також, що людина має власний легковий автомобіль, використовуючи його для приватних цілей 100 годин на рік, і це є для неї основною причиною додаткового ризику.

Розрахуйте для цієї людини сумарний ризик наразитися протягом року на смертельну небезпеку.

Визначте відносну частку кожного джерела небезпеки (у процентному співвідношенні), що формує для цієї людини загальний індивідуальний ризик, і побудуйте кругову діаграму джерел ризиків. Необхідні для розрахунку дані візьміть із додаткових таблиць 2 - 9, наведених нижче.

Розв'язання.

1.0цінимо для досліджуваної людини ризик смертельної небезпеки внаслідок соматичних та генетичних захворювань, а також через природне старіння організму:

вік 50 років означає належність до вікової групи №12 (табл. 3)„ відповідно шуканий ризик для людини цієї групи (табл. 3) становить R1=0,0084=8,4 10^-3. Застосуємо поправку, що враховує місце проживання особи (місто) та стать (чоловіча), звернувшись до табл. 4: коефіцієнт К пр=1,45, тому скореговане значення ризику смертельної небезпеки внаслідок соматичних та генетичних захворювань, а також через природне старіння організму становить:

 

R1 =Кпр ·R1=1,45 ·8,4 ·10^-3=1,22 ·10^-2 (3)

 

2.0цінимо для досліджуваної людини ризик загибелі протягом року
внаслідок можливого нещасного виладку на виробниитві:

будівельні спеціальності за табл. 5 мають код5і ризик наразитися на
смертельну небезпеку протягом 1-ї години К,=6 10. Кількість робочих
годин протягом календарного року складає для цієї професійної групи
робітників 2024 години, тому скориговане значення ризику наразитися на
смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного
випадку на виробництві становить:

 

R2=6 ·10^-7·2024=1,21· 10^-3

Зв.ув! Якби ми досліджували ризик наразитися на смертельну
небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку на
виробництві для особи протилежної статі (жінки), відповідно до даних табл. 4 слід було застосувати поправку, яка враховує статистику у
співвідношенні нещасних випадків між чоловіками і жінками: для даної вікової групи (50 років), воно складає 74%/26%= 2,8, тобто скориговане значення ризику наразитися на смертельну небезпеку протяг ом року внаслідок можливого нещасного випадку на виробництві для особи жіночої статі становило б:

 

R2 = 1/1,28 ·1,21·10^-3= 4,3·10^-4

 

З.Оцінюємо для досліджуваної людини ризик наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку в побуті:

вік 50 років означає належність до вікової групи №12 (табл. 3) в1дповідно шуканий ризик для людини цієї групи (табл. 3) становить RЗ=0,00120=1,2 10^-3. Застосуємо поправку, що враховує місце проживання особи (місто) та її стать (чоловіча), звернувшись до табл. 4: коефіцієнт Кпр=1,6, тому скореговане значення ризику смертельної небезпеки внаслідок можливого нещасного випадку в побуті становить:

 

R3=Кпр·R3=1,6 ·1,2 ·10^-3=1,92 ·10^-2 (6)

 

4.0цінюємо для досліджуваної людини ризики наразитися на смертельну небезпеку протягом року, зумовлені її індивідуальним способол життя: за даними табл. 7 знаходимо ризик смерті курця, спричинений його шкідливою звичкою — курінням, R4=8000 *10^-6,а за даними табл. 4 застосовуємо поправковий коефіцієнт, що враховує стать (чоловiча) і місце проживання людини (місто) – Кпр=1,45. Тепер скореговане значення ризику смертельної небезпеки внаслідок куріння обчислюється як:

 

R4=Kпр · R4=1,45·8000·10^-6=1,16*10^-2

Iз табл. 5 дістаємо, що для непрофесійної діяльності „Водіння автомобіля" погодинний ризик наразитися на смертельну небезпеку становить R4=1 * 10^-4 Оскільки за умовою задачі кількість годин водіння автомобіля протягом року становить 100 годин, скореговане значення ризику смертельної небезпеки внаслідок ДТП обчислюється, зважаючи на поправковий коефіцієнт Кпр=1,6 (табл. 4), що враховує стать (чолові ча) і місце проживання людини (місто), як:

 

R4=Кпр·100 ·R4=1,6· 100 ·1 ·10^-4=1,6 ·10^-2

 

Якби ми досліджували ризик наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку при непрофесійному водінні автомобіля для особи протилежної статі (для жінки), відповідно до даних табл. 4 слід було застосувати поправку, яка враховує статистику ризику нещасного випадку залежно від статі й місцевості, де мешкає людина: для жінок, що мешкають у місті, поправковий коефіцієнт К пр=0,28, тому скореговане значення ризику наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку, пов'язаного з водінням власного автомобіля, для особи жіночої статі становило б:

 

R2=0,28 ·100·1 ·10^-4=2,8 ·10^-3

 

5.0цінимо для досліджуваної людини сумарний ризик (загальний) наразитися на смертельну небезпеку протягом року, спричинений як її професійною діяльністю, так і індивідуальним способом життя:

 

R=R1+R2+R3+(R4/+R4//)=1,22·10^-2+1,21·10³+1,92·10³+1,16·10²+1,6·10² =4,29*10^-2

 

6.0цінимо для досліджуваної людини відносні частки кожного з ризиків наразитися на смертельну небезпеку протягом року і подамо їх у вигляді діаграми.