Особливості фінансової системи США, особливості її функціонування на сучасному етапі

Сучасна система державних фінансів США включає в себе: фінансову систему федерації; фінансову систему штатів; фінансову систему місцевих підрозділів; спеціальні фонди.

Бюджетний рік федерального уряду починається 1 жовтня й завершується 30 вересня наступного року, а у більшості штатів - з 1 липня і завершується 30 червня наступного року. При цьому понад половини штатів практикує складання бюджетів на два роки. У більшій частині місцевих адміністративних одиниць бюджетний рік співпадає з календарним.

Центральне місце у системі державних фінансів США займає федеральний бюджет.

У доходах федерального бюджету домінують прямі податки, у доходах штатів - непрямі, у доходах місцевих органів - помайнові податки. Федеральний бюджет США крім видатків за кошторисами міністерства оборони включає витрати, що здійснюються за іншими поточними й довгостроковими військовими програмами уряду (витрати за кошторисами федерального управління енергетичних досліджень й розробок по створенню нових видів термоядерної зброї, за кошторисом закладів, що займаються питаннями забезпечення запасів стратегічної сировини й матеріалів та ін.)

Витрати по втручанню в економіку включають фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок (НДДКР), сільського господарства, енергетики, промисловості, транспорту, зв'язку, освоєння й охорони природних ресурсів і навколишнього середовища, розвитку дорожнього, міського, комунального і житлового господарства. Особливим різновидом витрат по втручанню в економіку є витрати уряду, пов'язані зі сприянням приватному сектору економіки. Важливу роль у даній групі витрат грає фінансування НДДКР, значна частина яких здійснюється в рамках військових програм.

Втручання держави в сферу сільськогосподарського виробництва сприяє зміцненню позицій приватних агропромислових об'єднань і значних капіталістичних фермерських господарств.

Значною статтею бюджетних витрат є витрати, пов'язані з дорожнім господарством. Федеральний уряд фінансує дорожнє будівництво в основному за рахунок надання цільових дотацій владі штатів і місцевої влади.

Значні бюджетні витрати на соціальні потреби. Федеральні асигнування на потреби освіти в основному використовуються для надання цільових дотацій штатам і місцевим органам на фінансування державних початкових, середніх і вищих навчальних закладів; деяка сума коштів розподіляється між приватними навчальними закладами, витрачається на професійно-технічне навчання і науково-дослідні роботи у галузі освіти.

У США медичне обслуговування ставиться до сфери приватного підприємництва.

Витрати на керування (витрати на утримання центральних законодавчих, виконавчих і судових органів) у США систематично зростають. До цих витрат варто віднести і витрати на утримання управлінського апарату функціональних федеральних міністерств і відомств.

Дохідна частина бюджету формується в основному за рахунок податкових і інших обов'язкових платежів - біля 90 %. При цьому в складі податкових прибутків частка платежів, вироблених приватнокапіталістичними компаніями у вигляді прямих податків знижується. Біля 70 % податкових прибутків бюджету дають прямі податки і збори і біля 30 % - непрямі.

Прибутковий податок з населення - основний вид податків у федеральній податковій системі. За рахунок нього формується біля 45 % податкових прибутків бюджету. Він стягується майже з усієї сукупності особистих прибутків не залежно від джерел прибутків. Система ставок податку єдина для всіх платників (категорії платників податків різняться лише по сімейній ознаці).

Податок на прибуток корпорацій по обсягу надходжень значно поступається прибутковому податку з населення, і його фіскальна роль постійно змінюється. У США діє прогресивна шкала податкових ставок. Законодавство передбачає для корпорацій спеціальну систему пільг.

Внески на соціальне страхування складають особливу, дуже значну і динамічну групу прибутків федерального бюджету. Платниками є особи, що працюють по найманню (робітники та службовці), особи вільних професій, підприємці. Неоподаткований мінімум при стягуванні зазначених податків не застосовується.

Важливе місце в системі державних фінансів належить довірчим, кредитним і іншим спеціальним фондам. Найбільш значними є фонди соціального страхування, керування якими покладено на федеральні.

До основних загальнонаціональних систем Фондів соціального страхування і забезпечення можна віднести страхування по старості, із нагоди втратити годувальника і страхування здоров'я. Крім того, існує страхування по безробіттю, по тимчасовій непрацездатності і, нарешті, система державної помочі старезним, інвалідам і нужденним. На додаток до цього є дуже урізані системи сімейної допомоги, що частково фінансуються федерацією, але перебувають у віданні влади штатів і місцевих органів.

Право на одержання пенсії по старості в повній сумі виникає лише в осіб, що досягли 65 років і мають необхідний стаж страхування. Допомоги по страхуванню здоров'я виплачуються особам по досягненні 65 років.

Найбільше значними в складі витрат бюджетів штатів є витрати на освіту, дорожнє будівництво й утримання доріг, соціальне забезпечення, охорону здоров'я, освоєння природних ресурсів і охорону навколишнього середовища, утримання поліції й інших каральних служб, законодавчих, виконавчих і судових органів, адміністративно-управлінського апарату.

У складі витрат місцевих бюджетів більш половини їх загальної суми припадає на частку витрат, пов'язаних із фінансуванням державної початкової і середньої школи. Крім того, значна частка коштів щорічно виділяється на фінансування утримання доріг, комунального і міського господарства, протипожежної охорони, лікувальних і інших медичних установ, на утримання поліції і місцевих органів керування. Значною статтею місцевих бюджетів є витрати на виплату відсотків по заборгованості місцевої влади.

Зростання внутрішньої заборгованості призвело до появи у видатковій частині місцевих бюджетів нової статті - виплата відсотків і погашення капітальної суми по боргу, що швидко зростає. Виникла також нова функція у фінансових органів місцевої влади - керування внутрішнім боргом.