Акти Кабінету Міністрів України

Конституційно закріплено, що Кабінет Міністрів України у межах своєї компетенції приймає постанови і розпорядження, які відрізняються за характером і структурою. Якщо урядові акти мають нормативний характер, вони видаються у формі постанов, акти з оперативних, організаційно-розпорядчих та інших питань, які не мають нормативного характеру, – у формі розпоряджень. Порядок підготовки, подання та розгляду проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів здійснюєтся згідно з Тимчасовим регламентом Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р.

Нормативно закріплено вимоги до тексту і структури урядових актів. Структурно постанову Кабінету Міністрів складають такі елементи, як назва, вступна і постановляюча частина, додатки (у разі потреби), підпис і реквізити: порядковий реєстраційний номер, місце і дата прийняття. Розпорядження має аналогічну структуру, крім вступної та постановчої частини.

Назва акта повинна бути лаконічною і відображати її основний зміст. У вступній частині постанови зазначається мета акта або посилання на акт законодавства України, на виконання якого вона спрямована, тощо.

Постановча частина містить: нормативні положення, правові норми; конкретні правила поведінки суб’єктів суспільних відносин, що становлять предмет правового врегулювання цією постановою; визначення виду і міри негативних правових наслідків недотримання цих правил (зокрема, юридичної відповідальності); умови та порядок дії інших нормативних актів або їх окремих норм, які врегульовують інші правовідносини і спрямовані на вирішення питань, що виникають у зв’язку з набранням чинності даною постановою; у разі потреби – посилання на додатки; норми, пов’язані з набранням чинності постановою або її окремими положеннями, та у разі потреби – перелік суб’єктів контролю за її виконанням, приписи про необхідність прийняття нових актів тощо.

Розпорядження повинне містити індивідуально визначені приписи щодо виконання конкретних завдань чи вирішення питань оперативного характеру (з посиланням у разі потреби на додатки).

У випадках, коли постановою або розпорядженням вносяться зміни відповідно до інших постанов чи розпоряджень, у них викладається суть цих змін. Якщо акти Кабінету Міністрів (їх окремі норми) визнаються такими, що втратили чинність, наводиться їх перелік. Не допускається повторення норм, визначених раніше прийнятими актами Кабінету Міністрів. Завдання та заходи можуть оформлятися як таблиці, що додаються до акта. Для кожного завдання (заходу) визначаються термін виконання та виконавці.

За формою викладу постанова складається з пунктів. Пункт містить завершене нормативне положення і може мати підпункти, а підпункти – абзаци. Пункти, а в разі потреби і абзаци нумеруються. У разі потреби весь текст постанови може бути поділений на розділи і підрозділи, які мають заголовки і нумеруються.

Зміст постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів повинен викладатися офіційно-діловим стилем з дотриманням нормативів державної мови. Вживані у тексті терміни повинні застосовуватися в одному значенні і не допускати різного тлумачення. Речення повинні бути стислими, простими і доступними за змістом.

Суб’єктами права подачі проектів постанов уряду виступають члени Кабінету Міністрів, центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, робочі групи, утворені Кабінетом Міністрів, та Державний секретар. Якщо підприємства, установи та організації мають пропозиції щодо прийняття актів Кабінету Міністрів, вони подають їх центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим та місцевим органам виконавчої влади, до компетенції яких віднесене питання, яке передбачається врегулювати.

Проекти постанов Кабінету Міністрів готуються на підставі: законів України; актів або доручень Президента України; актів Кабінету Міністрів, рішень урядових комітетів, доручень Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів.

У випадках, коли розробку проекту постанови Кабінету Міністрів доручено декільком органам виконавчої влади, підвідомчим уряду, орган, до компетенції якого віднесено предмет правового регулювання і який зазначений першим у дорученні щодо розробки цього проекту, є головним розробником і відповідає за його підготовку та внесення на розгляду до Кабінету Міністрів. Інші органи виконавчої влади, установи та організації, підпорядковані Кабінетові Міністрів, до компетенції яких віднесені питання, що стосуються окремих положень проекту постанови, реалізація яких матиме суспільні та економічні наслідки, тобто причетні органи, зобов’язані брати участь у його розробці та опрацюванні. У разі потреби до підготовки проектів постанов можуть залучатися науковці, фахівці, представники недержавних організацій за їх згодою (у тому числі на договірній основі).

У процесі підготовки проекту постанови Кабінету Міністрів головний розробник готує проект, перевіряє його у разі потреби на відповідність міжнародним зобов’язанням України та основним положенням законодавства Європейського Союзу, надсилає копії проекту причетним органам для узгодження, у разі отримання зауважень до проекту опрацьовує їх та вносить необхідні поправки, організовує та проводить детальне обговорення варіантів рішень із спірних позицій та оцінок за участю міністрів, керівників причетних органів, які мають зауваження.

Проект постанови Кабінету Міністрів повинен бути розглянутий і завізований причетними органами у термін, визначений головним розробником. До обов’язків причетного органу відноситься опрацювання проекту постанови з питань, віднесених до його компетенції, і його погодження, а у разі наявності зауважень та пропозицій повідомлення про них головного розробника з чітким формулюванням відповідних положень. Копія проекту постанови візується на останній сторінці тексту керівником причетного органу. Якщо проект постанови був підготовлений центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів, то він підлягає узгодженню цими міністрами.

Після узгодження з причетними органами головний розробник надсилає проект постанови Міністерству юстиції, яке проводить правову експертизу проекту постанови на відповідність законодавству, а також основним положенням законодавства Європейського Союзу і повідомляє головного розробника про результати експертизи у погоджений з ним термін. Візує проект та підписує висновки про результати експертизи Міністр юстиції або один з його заступників.

Проекти постанов Кабінету Міністрів з питань оподаткування, витрачання фінансових і матеріальних ресурсів підлягають узгодженню відповідно з Міністерством фінансів та Міністерством економіки, якщо предметом проектів є урегулювання підприємницької діяльності – з Держпідприємництвом, а коли предметом виступає питання урегулювання питань оплати праці, грошового утримання, пенсійного забезпечення, соціальних та трудових відносин, – з Мінпраці.

Якщо проекти постанов мають загальнодержавне значення і стосуються життєвих інтересів усіх верств населення, то після узгодження з причетними органами головний розробник надсилає їх на розгляд усім міністерствам, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, які зобов’язані протягом 15 днів з дня отримання повідомити головного розробника про свої висновки. За рішенням Кабінету Міністрів проект його постанови може бути винесено на публічне обговорення шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації або доведено до відома громадян іншими шляхами.

Підготовлений проект постанови Кабінету Міністрів візується керівником органу, що є головним розробником, і вноситься до Кабінету Міністрів разом із супровідним листом. До проекту постанови додаються: 1) пояснювальна записка, (у якій зазначаються підстава та мета розробки проекту, визначається його місце у відповідній сфері правового регулювання, міститься аналіз причин, наводяться факти і цифрові дані, що обґрунтовують необхідність його прийняття, відображаються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо джерел покриття витрат, прогнозуються очікувані соціально-економічні результати реалізації акта), 2) довідка про погодження проекту постанови. У разі внесення проекту постанови з розбіжностями, до нього додається протокол розбіжностей, в якому повинні міститися: редакція спірного пункту (норми, положення) проекту, варіант редакції, запропонований причетним органом, відхилений або врахований головним розробником частково, мотиви відхилення головним розробником зауважень та пропозицій, а також стисле повідомлення про проведену головним розробником роботу з урегулювання цих розбіжностей та про посадових осіб, які брали у ній участь; 3) висновки Мін’юсту щодо відповідності проекту постанови законодавству, а також основним положенням законодавства Європейського Союзу, якщо цей проект за предметом правового регулювання належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу; 4) порівняльна таблиця, якщо проект постанови передбачає внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів, в якій зазначаються положення (норми) постанови, які є чинними, а також пропозиції щодо змін до них (нова редакція положень, норм постанови); 5) затверджена Кабінетом Міністрів концепція проекту постанови Кабінету Міністрів (якщо вона розроблялася).

Проекти постанов Кабінету Міністрів, які готуються на підставі законів України, актів або доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів, рішень урядових комітетів, доручень Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів, подаються до Кабінету Міністрів у терміни, передбачені цими актами та дорученнями. У виняткових випадках, якщо проект постанови з поважних причин неможливо подати до Кабінету Міністрів вчасно, встановлений термін подання може бути перенесено Прем’єр-міністром (якщо термін визначено Кабінетом Міністрів) або особою, яка його встановила, на письмове вмотивоване прохання головного розробника, яке подається не пізніше ніж за 5 днів до закінчення встановленого терміну.

Секретаріат Кабінету Міністрів систематично інформує Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів, Державного секретаря про стан дотримання порядку підготовки та встановлених термінів внесення проектів постанов Кабінету Міністрів.

Підготовка внесених проектів постанов для розгляду Кабінетом Міністрів здійснюється Секретаріатом Кабінету Міністрів. Проект постанови, внесений до Кабінету Міністрів, передається в день його реєстрації до відповідного структурного підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів, який перевіряє проект акта та матеріали до нього на відповідність встановленим вимогам щодо їх складу та оформлення, проводить аналіз та фахову експертизу проекту і обґрунтувань до нього, вивчає у разі потреби відповідні положення проекту з іншими підрозділами Секретаріату, готує проект експертного висновку та передає копію проекту постанови разом з проектом висновку до Юридичного департаменту для проведення юридичної експертизи та редагування.

Якщо поданий до Кабінету Міністрів проект постанови внесено з порушенням встановлених вимог, він за підписом Державного секретаря або його першого заступника повертається не пізніше двох днів після надходження головному розробникові. У цьому разі головний розробник зобов’язаний повторно подати Кабінетові Міністрів проект постанови не пізніше ніж у 5-денний термін.

Остаточні результати фахової та юридичної експертизи відображаються в експертному висновку за підписами керівників та спеціалістів структурних підрозділів, які проводили аналіз та експертизу проекту постанови і обґрунтувань до нього, і візуються заступником Державного секретаря – директором департаменту (відповідно до розподілу функціональних повноважень) та заступником Державного секретаря – директором Юридичного департаменту.

Робота з підготовки поданого проекту постанови для розгляду Кабінетом Міністрів здійснюється структурними підрозділами Секретаріату Кабінету Міністрів протягом не більш як 10 днів, виходячи з того, що цей проект повинен бути розглянутий Кабінетом Міністрів протягом місяця з дня його надходження. У разі потреби термін підготовки проекту в Секретаріаті може бути продовжено Державним секретарем або його заступником за обґрунтованим поданням керівника структурного підрозділу.

Проект постанови та матеріали до нього разом з експертним висновком та списком посадових осіб, яких пропонується запросити на засідання Урядового комітету, передається структурному підрозділові, відповідальному за організаційне забезпечення підготовки та проведення засідань урядових комітетів, для формування порядку денного засідання і внесення на розгляд відповідного урядового комітету. Якщо урядовий комітет прийме рішення про схвалення проекту постанови, то відповідний структурний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів готує проект постанови згідно з протоколом засідання протягом не більш як 3 днів для розгляду Кабінетом Міністрів. Якщо приймається рішення про повернення проекту постанови головному розробникові для доопрацювання – зазначений проект у дводенний термін разом з поданими матеріалами, витягом з протоколу засідання урядового комітету повертається головному розробникові відповідно до прийнятого рішення. У випадку, коли проект постанови суперечить законодавству, приймається рішення про його відхилення і голова урядового комітету (крім випадків, коли цей проект подано до Кабінету Міністрів головним розробником з власної ініціативи) доповідає про це Прем’єр-міністрові разом з пропозиціями щодо подальших дій.

Схвалений урядовим комітетом проект постанови Кабінету Міністрів візується головою комітету і подається Державному секретареві для включення до порядку денного засідання Кабінету Міністрів. У виняткових випадках, коли проект постанови потребує невідкладного розгляду Кабінетом Міністрів, за рішенням Прем’єр-міністра він може бути включений до порядку денного засідання Кабінету Міністрів без попереднього схвалення урядовим комітетом.

Якщо постанова була прийнята на засіданні уряду, вона підписується Прем’єр-міністром і надсилається Міністерству юстиції для внесення до Єдиного державного реєстру нормативних актів та публікується в газеті «Урядовий кур’єр» і Офіційному віснику України.

Підготовка та подання проектів розпоряджень уряду здійснюється у вищеозначеному порядку, але в дещо спрощеному вигляді, оскільки їх не стосуються вимоги щодо розгляду проекту міністерствами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, розробки концепції проекту, перевірки проекту на відповідність основним положенням законодавства Європейського Союзу, зазначення у пояснювальній записці місця проекту у відповідній сфері правового регулювання та прогнозу очікуваних соціально-економічних наслідків впровадження проекту.

Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо не встановлено пізніший термін. Акти уряду, які визначають права і обов’язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.