Місце превентивної педагогіки у системі наук

Найбільш тісний контакт превентивної педагогіки з юридичними і сихолого-педагогічними науками. Юридична, в свою чергу, - з кримінологією, яка вивчає злочинність, особистість правопорушника, причини і умови злочинності, а також шляхи і способи профілактики і подолання таких асоціальних явищ у поведінці осіб. А також: з криміналістикою, кримінальним правом, виправно - (виховно) - трудовим правом, кримінальним процесом.

Спостерігається зв’язок з: історією педагогіки (етапи становлення і розвитку проблеми попередження відхилень у моральному розвитку неповнолітніх, а також вклад вчених А.Я.Герда, К.Д.Ушинського, П.Ф.Лесгафта, В.П.Кащенко, П.П.Блонського, М.С.Погребинського, А.С.Макаренка); дошкільною педагогікою (виявлення відхилень у ранньому віці індивіда та закономірності цього процесу); зв’язок з виховно-трудовою педагогікою полягає в спільному розробленні педагогічних заходів ресоціалізації і реадаптації, а також у дослідженні закономірностей морального розвитку: дефектологією (з’ясування етимології мотивів, особливостей прояву і заходів попередження відхилень у поведінці серед дітей і підлітків з явно вираженими відхиленнями); педагогікою вищої школи (розроблення проблеми морально-правового виховання студентської молоді, профілактики алкоголізму, наркоманії, проституції); психологією (використання даних загальної, вікової, соціальної психології, а також вивчення етапів і механізмів антисуспільної деформації особистості молодої людини, при визначенні поглядів, цінностей, мотивів поведінки); філософією (дослідження природи і сутності соціальних відхилень, зв’язок з іншими явищами суспільства, з’ясування детермінант, закономірностей, тенденцій розвитку); соціологією (використання інформаційних даних, тенденцій у розвитку суспільства); медициною (знання основ наркоманії, алкоголізму, сексології, сексопатології).

5. Превентивна педагогіка як навчальна дисципліна

З точки зору компонентів навчальної дисципліни, вона відповідає загальним поглядам на становлення дисципліни як науки.

Як ми вже зазначали, про превентивну педагогіку як науку мова йшла на міжнародній науково-практичній конференції, що відбулася в Болгарії (вересень 2003 р.)

Науковці з різних країн, які брали участь у конференції, зазначали, що превентивна педагогіка - це нова філософія, нова модель виховання, що враховує всі етапи і складові процесу соціалізації особистості, розглядає дитину як об'єкт і суб'єкт виховного процесу, забезпечує його фізичний, психічний, духовний, соціальний розвиток, спрямований на вироблення відповідальної поведінки, імунітету до негативних явищ, корекцію негативних проявів у поведінці, соціальну реабілітацію, соціально-правовий захист.

Превентивна педагогіка має такі особливості, що виокремлюють її з поміж інших педагогічних і соціальних дисциплін:

- певне визначене коло питань у предметі;

- наявний понятійний апарат;

- чітко визначене спрямування методів.

Її основна мета як науки полягає у відкритті нових принципів, закономірностей, технологій превентивної освіти та виховання, запровадженні їх у практику.

Важливою умовою превентивної педагогіки є розвиток науково-методичного забезпечення всіх її рівнів.

Науково-методичне забезпечення первинної превенції - педагогіка здорового способу життя - специфіка соціальної превентивної роботи в системі педагогічної діяльності, спрямованої на реалізацію освітньо-виховних моделей впливу на особистість з метою попередження різних проявів небезпечної поведінки на ранніх стадіях відхилень. Вона ґрунтується на аналізі розвитку дітей і молоді, змін у їхній поведінці, стані здоров'я та здійснюється за місцем проживання у взаємодії з сім'єю в середовищі проживання, навчання, оздоровлення та дозвілля неповнолітніх.

Умовами є: підготовка та поширення превентивної інформації через друковану продукцію, засоби масової інформації, спілкування на рівні міжособистісних стосунків, інші форми соціально-педагогічної роботи; створення бази методик превентивної освіти та створення умов для виявлення і підтримки соціальних ініціатив.

Науково-методичне забезпечення вторинної превенції - превентивна допомога і корекція - специфіка психолого-педагогічної та медико-соціальної діяльності, що полягає у допомозі окремим категоріям - "групам з ризиковою поведінкою" (зменшення шкоди, допомога з метою самодопомоги тощо).

Це передбачає психолого-педагогічний та соціально-терапевтичний вплив на особистість з тим, щоб вона сама навчилася допомагати собі, розв'язуючи численні проблеми, що провокують на деструктивну поведінку.

На цьому рівні доцільні:

• реалізація програм превентивного виховання з "групами ризикованої поведінки" із залученням державних, громадських, конфесійних організацій, волонтерів;

• патронажна робота з неповнолітніми із дисфункціональних сімей з усунення соціально-психологічних передумов розвитку деструктивної поведінки батьків та дітей;

• організація різноманітних форм превентивної освіти батьків та дітей за місцем проживання, проведення дозвілля у зонах відпочинку.

Науково-методичне забезпечення третинної превенції-педагогічна реадаптація, реабілітація та ресоціалізація- полягає в реконструкції соціокультурного оточення для різних категорій дітей та молоді, допомозі в спілкуванні, працевлаштуванні та навчанні з метою відновлення втрачених соціальних зв'язків або адаптації до соціальної життєдіяльності. Необхідними заходами в такій роботі є:

• науково-методичне забезпечення превентивної соціально-терапевтичної роботи у створених притулках та інших спеціалізованих закладах;

• співпраця і науково-методична підтримка роботи центрів соціальної адаптації, анонімних наркологічних кабінетів, діагностично-консультативних центрів, служб "Телефонів довіри", інших закладів, до функцій яких належить вирішення проблем профілактики негативної поведінки дітей і молоді;

• науково-методичне сприяння організації і розвитку терапевтичних співтовариств взаємопідтримки неповнолітніх;

• адаптація і впровадження в систему превентивної роботи вітчизняного і світового досвіду соціальної адаптації та реабілітації.

Принципи побудови системи превентивного виховання в превентивній педагогіці: комплексність, системність, інтегративність, мобільність, наступність; конкретність, реалістичність, етичність.

Передбачувані результати превентивної педагогіки:

Створення оптимальної структурної системи превентивного виховання сприятиме:

• активізації діяльності вчених, фахівців-консультантів,

практичних працівників у дослідженні та вирішенні проблем превентивного виховання;

• залученню освітніх, медичних, соціальних і правоохоронних установ у вирішення проблем попередження правопорушень і злочинності серед неповнолітніх, координації умов суб'єктів превентивної діяльності;

• посиленню тенденції до зниження вживання наркотичних речовин, ВІЛ-інфікованих, формування у молодого покоління навичок здорового способу життя;

• зміні установок і моделей поведінки неповнолітніх "груп ризику";

• соціально-психологічній адаптації неповнолітніх, які мають життєві проблеми;

• підвищенню рівня підготовленості фахівців навчальних закладів усіх типів і рівнів акредитації, а також системи післядипломної підготовки до превентивної діяльності серед дітей і молоді.

Про зв'язок превентивної педагогіки з іншими науками свідчать тотожні або близькі за значеннями поняття, категорії. В теоретичних поглядах, концепціях різних наукових дисциплін містяться питання, що не тільки визначають причини негативних явищ, а й порушують питання їх попередження. Завдяки їй оновлюються поняття правоохоронної, правової, медико-оздоровчої роботи.

Превентивна педагогіка - інноваційний міждисциплінарний предмет і практика, яка впливає на створення гуманних засад загального освітнього і виховного простору. Зрозуміло, що такі узагальнення відображають наміри превентивної педагогіки здійснити прорив у проблеми попередження негативних впливів соціальних явищ. Для її дієвості потрібні умови, що перебувають у царині політичної волі, розуміння значення та переваг відповідальної поведінки, цілісної захисної діяльності дитини, здорового способу життя в контексті особистісних смислів; оптимізації соціального, сімейного та особистісного розвитку, справжнього забезпечення права дитини на здоров'я та соціальний розвиток тощо.