Характеристика пожежної небезпеки споруд метрополітену

Пожежна небезпека підземних споруд метрополітену характеризується:

· Наявністю значної кількості горючих матеріалів в устаткуванні ескалаторних і шляхових тонелей, службових приміщень, а також рухомого складу;

· Високою насиченістю приміщень і споруд кабельними мережами й електроустаткуванням, що знаходиться під напругою;

· Високою пожежною небезпекою електрорухомого складу, що переміщається в період експлуатації по трасі й у тупиках, що залишається частково для нічного відстою, і на станційних коліях.

Особливостями підземних споруд метрополітену, що впливає на процес гасіння пожежі, є:

· Складне планування і далекість від поверхні, труднощі доступу в ряд підземних об'єктів;

· Сильне задимлення підземного об'єкта з вогнищем пожежі, а також прилягаючих підземних споруд на значній ділянці траси;

· Наявність вентиляційних потоків, що сприяють швидкому поширенню горіння на значну площу;

· Масове перебування людей у підземних спорудах протягом майже всієї тривалості доби, обмежене число виходів на поверхню;

· Можливість відключення в результаті пожежі електричної тяги з зупинкою потягів у тонелях, робочого й аварійного освітлення, ескалаторів, частини тонельної вентиляції.

Розгляд пожеж на об'єктах метрополітену показав, що можна виділити найбільш часті місця їхнього виникнення, оцінити кількість загиблих та постраждалих, проаналізувати причини їх виникнення.

 

Рисунок 1.1 – Розподіл пожеж на об'єктах метрополітену по місцях їхнього виникнення.

Аналіз показує, що 63% пожеж приходиться на електрорухомий склад, з них 33% - рухомий склад на станції, а 30% - рухомий склад у тунелі. У 20% відбувається горіння службових і технічних приміщень станції метрополітену. У 7% горять ескалатори. 10% складають пожежі в інших місцях об'єктів метрополітену (вестибулі, пасажирські приміщення станції, електричні підстанції, тунелів та ін.).

 

Рисунок 1.2 – Кількість загиблих та постраждалих в розглянутих випадках пожеж та надзвичайних подій.

Аналіз показує, що найбільша наявність постраждалих та загиблих пасажирів виникає при виникненні пожежі та надзвичайних подій в тунелі. Так при пожежах в Бостоні постраждало 400 пасажирів, в Баку 289 загинуло та більше 500 постраждало. При терористичних актах в Тегу 134 загинуло та 140 пасажирів отримали пошкодження, в Москві - 39 загинуло та 134 постраждало.

Рисунок 1.3 – Розподіл пожеж по причинам їхнього виникнення.

Аналіз причин виникнення пожеж в метро показав, що 33.3% - це короткі замкнення та неполадки з електрикою, 13.4% приходиться на порушення при проведенні вогневих та ремонтних робіт, 13.3% на теракти в метрополітені, 20% займають порушення вимог пожежної безпеки та 20% інші причини.

Об'єкти метрополітену, розташовані нижче поверхні землі, умовно можуть бути розділені на дві основні групи:

· Станції і пристанційні споруди

· Тоннелі і притонельні споруди.

Комплекс споруд станцій містить у собі пасажирські і службові приміщення, ескалаторний комплекс, електропідстанції, станційні вентиляційні шахти.

Комплекс споруд тонелей складається з перегінних тонелей, тонелей сполучення між лініями метрополітену, тупиків, перегінних вентиляційних шахт, дренажних перекачувань, тонельних знижувальних станцій.

Станції і тонелі підрозділяються по глибині закладення. У залежності від способу будівництва вони можуть бути неглибокого (від 8 до 12 м.) і глибокого (до 100 м) закладення.