Залежно від тривалості несення служби пости підрозділяються на постійні (добові) і тимчасові (частина доби). Перші — тризмінні, другі — двозмінні

ПРИЗНАЧЕННЯ І ЗАВДАННЯ ВАРТОВОЇ СЛУЖБИ

У житті військових частин і підрозділів, особливо в мирний час, вартова служба відіграє дуже важливу роль.

Несення вартової служби є виконанням бойового завдання. (Вартою називають озброєний підрозділ, споряджений для несення вартової служби (мал.). Вдень і вночі, за будь-якої погоди на варті несуть службу тисячі військовослужбовців. За час служби в армії і на флоті кожному солдату (матросу) доводиться багато разів стояти на посту. Бути чатовим (вартовим) — відповідальний і почесний обов'язок воїна Збройних Сил України. Вартова служба вимагає від військовослужбовця глибоких знань, виконання статутних обов'язків, постійної і високої пильності, дисциплінованості, ініціативи.

Вартова служба призначається для надійної охорони й оборони важливих військових об'єктів, бойових прапорів, а також утримуваних на гауптвахті або в дисциплінарній частині військовослужбовців.

Забороняється призначати для несення вартової служби військовослужбовців, які не прийняли Військової присяги, не засвоїли програми початкової підготовки, а також тих, хто має дисциплінарне стягнення.

Варти бувають: гарнізонні — для охорони й оборони об'єктів гарнізонного призначення; внутрішні — для охорони й оборони об'єктів військової частини; тимчасові — для охорони й оборони військового майна під час завантаження (розвантаження), перевезень, тимчасового складування.

До складу варти входять: начальник варти і вартові, а в разі потреби — також помічник начальника варти, водії транспортних засобів, ще один помічник начальника варти — по службі вартових собак.

Для безпосередньої охорони й оборони об'єктів із складу варти виставляють чатових,

Чатовим називають озброєного вартового, який виконує бойове завдання з охорони й оборони дорученого йому поста.

Солдат, призначений на варту, повинен твердо вивчити обов'язки чатового, підготувати зброю і спорядження. Призначення солдатів на варту проводиться не пізніше, ніж за добу до заступання в наряд. Як правило, вони призначаються від однієї роти. Список особового складу варти, складений відповідно до табеля постів, оголошується старшиною на вечірній перевірці.

У ніч напередодні заступання в наряд військовослужбовці, призначені на варту, не несуть ніякої іншої служби і не залучаються до роботи. До заступання в наряд особовому складу варти надається не менш ніж дві години для підготовки до нього і відпочинку.

ПОСТ, ЙОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ОСНАЩЕННЯ

Постом називають об'єкт, що його має охороняти й обороняти чатовий, а також місце, на якому цей об'єкт знаходиться. Пости встановлюються біля Бойового прапора частини, біля складів з боєприпасами, зброєю, спорядженням,-біля техніки (мал. 26).

Залежно від тривалості несення служби пости підрозділяються на постійні (добові) і тимчасові (частина доби). Перші — тризмінні, другі — двозмінні.

На території поста з урахуванням місцевих умов потрібно забезпечити достатній огляд і зону обстрілу (не менше 50 м), тому територію навколо територію навколо поста звільняють від чагарнику, дерева проріджують, нижні гілки обрубують, траву скошують, зайві предмети прибирають.Для оборони найважливіших об'єктів і приміщення варти поблизу зовнішніх постів викопують та обладнують окопи. В нічний час підходи до поста й об'єкта, що охороняються, освітлюються, при цьому освітлення має бути таким, щоб чатовий весь час перебував у тіні.Пост обладнується сигналізацією, що забезпечує чатовому можливість неменш ніж з двох пунктів негайно викликати начальника варти, його помічника або розвідного.На кожному посту є постовий одяг, а також спеціально обладнаний для його збереження постовий гриб або постова будка з вішалкою; на внутрішньому посту є шафа або вішалка для куртки. Постовий гриб (постова будка) фарбується під колір об'єкта, що охороняється, або навколишньої місцевості (мал. 27). На зовнішньому (а в деяких випадках і на внутрішньому) посту безпосередньо біля об'єкта, що охороняється, повиннібути засоби пожежогасіння: вогнегасники, ящики з піском, бочки з водою,відра й інвентар (лопати, сокири, ломи, багор).

1. Правила стрільби та їх практичне застосування.

По кожному виду зброї є настанови, де викла­дені правила стрільби з даного виду зброї. У механізованому взводі по організаційному штату є автомати, ручні кулемети, кулемет Калашникова модернізований, снайперська гвинтівка, протитанковий гранатомет – тому необхідно мати певну кількість настанов. Це викликає необхідність мати єдині систематизовані правила стрільби. Ці правила повинні бути викладені так, щоб застосу­вання їх в польових умовах не потребувало вико­ристання таблиць і щоб можна було швидко ви­значити будь-яку поправку на умови стрільби. По можливості ці правила повинні бути коротки­ми, простими і легко запам'ятовуватись. Разом з тим, їх застосування повинно забезпечувати висо­ку надійність і економічність стрільби, тобто сприяти розв'язуванню вогневих задач з наймен­шими затратами часу і боєприпасів.

Такі правила розроблені. Для стрілецької зброї вони називаються польовими або мнемонічними. Ці правила будуть розглядатися при вивченні да­ної теми, але спочатку необхідно познайомитися з деякими питаннями, без знання яких буде важко зрозуміти сутність правил стрільби і практично їх використовувати, зрозуміти вплив зовнішнього середовища на політ кулі.

Правила стрільби не являються постійними раз і назавжди. Науково-технічна революція вимагає теоретичної переробки правил стрільби. Правила стрільби повинні забезпечувати:

- можливість найбільш швидкої поразки противника, при найменших затратах боє­припасів і часу;

- можливість повного охвачення розв'язання типових во­гневих задач;

- можливість легко запам'ятовуватися і бути простими для за­стосування;

- можливість швидкого їх застосу­вання;

- можливість повного використання в бою властивості свого озброєння; мистецтва стріляючого.

На початку заняття вже говорилося, що необхідно мати єдині, систематизовані правила. Сутність цих правил для стрілецької зброї озброєння БМП однакова, тобто і в тих і в інших відображається вплив одних і тих умов на вибір вихідних установок. Однак по змісту ці правила мають відмінності, це пов'язано в першу чергу з різною балістикою гранат і куль.

На теоретичних розрахунках, висновках з практичного використання зброї складаються таблиці стрільб для кожного виду зброї. Всі таблиці стрільб розраховані для нормальних умов стрільби, які включають метереологічні, балістичні та топографічні умови. Що включають в себе ці умови.

Метеорологічні умови включають:

- атмосферний тиск на горизонті зброї 750 мм рт. ст.;

- температура повітря +15*С;

- відносна вологість повітря 50%;

- вітер відсутній (атмосфера нерухома).

Балістичні умови включають:

- маса кулі, початкова швидкість і кут вильоту дорівнюють значенням які вказані в таблицях стрільби;

- температура заряду +15*С;

- форма кулі відповідає встановленому кресленню;

- висота мушки встановлена за даними приведення зброї до нормального бою.