Нумерація сторінок починається з другої, враховуючи, що титульний лист це перша сторінка. Сторінки позначаються зверху у правому куті

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка

Інститут історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського

Кафедра педагогіки і методики викладання

Історії та суспільних наук

НАВЧАЛЬНА ГРА НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Курсова робота

Студента 41 групи

Іванова І.І.

 

______________________________________

 

______________________________________

 

Чернігів – 2012

Мета і вимоги до виконання студентської наукової роботи

 

Весь комплекс навчальних дисциплін, які вивчаються у педагогічному університеті, готують студентів не лише до навчальної діяльності, але й вчать вести науково-дослідницьку роботу. Учитель історії має володіти методами й прийомами наукового дослідження, вміти аналізувати науково-педагогічні досягнення учителів, а також власний досвід роботи. Написання курсових, бакалаврських і магістерських робіт є першим кроком на шляху формування наукових інтересів, що мають своє продовження у науково-методичній роботі в школі.

Однією з форм студентської наукової роботи в педагогічному вузі є підготовка курсових, робіт. В процесі пошуку матеріалів до них студенти вивчають монографії, періодичну пресу, архівні документи, інші види науково-методичних публікацій. З вивчених матеріалів доводиться відбирати і систематизувати необхідні факти, статистичні дані, повідомлення, аналізувати їх, оформляти рукопис роботи. Все це є елементами дослідницької роботи.

Курсові роботи по кафедрі педагогіки і методики викладання історії та суспільних дисциплін студенти виконують на ІV курсі. У практиці роботи мають місце випадки, коли під час вибору теми студент не орієнтується в науковій проблемі і ставить за мету "обрати легшу тему". Між тим кожна тема вимагає тривалої кропіткої роботи і успіх її вивчення залежить від того, як вчасно обрана тема, наскільки сумлінно і повно проведене дослідження, як студент міг мобілізувати свої знання, уміння і можливості. Особливо варто наголосити, наскільки необхідно своєчасно обрати собі тему, щоб мати достатньо часу для її виконання.

У ході вибору і підготовки наукової роботи студент має виходити з власних наукових інтересів і нахилів. Йому надається право самостійно обрати тему дослідження (перелік їх є на кафедрі педагогіки та методики викладання історії й суспільних дисциплін), а також запропонувати на розгляд науковому керівнику власну тему. Крім того, необхідно враховувати такі фактори:

- актуальність теми, її важливість, науково-теоретична і практична значимість.;

- вивчення і характеристика історії проблеми;

- чітка характеристика об'єкту, предмету, мети, завдань дослідження;

- виклад наукової проблеми у всіх її аспектах;

- аналіз проведених автором експериментів та узагальнення передового чи власного педагогічного досвіду;

- узагальнення результатів, обґрунтування висновків і практичних рекомендацій.

Вступ. Важливе призначення цієї частини наукової роботи полягає в тому, щоб показати загальну орієнтацію дослідника у теоретичних й практичних основах проблеми та на цій основі обґрунтувати мету і завдання роботи й логіку дослідження в цілому. Вступ роботи може бути викладений за такою схемою: спочатку з'ясовується необхідність вирішення даної наукової проблеми, її суспільне значення, вказуються основні напрямки дослідження і доводиться її актуальність для науки, а також для практичної роботи учителя чи педагогічного колективу. У вступі подається характеристика стану вивчення проблеми на основі критичного аналізу літератури. Також має бути визначений об'єкт і предмет, мета та завдання дослідження, передбачена гіпотеза й описання використаних в ході виконання роботи методів.

Теоретична частина. На основі аналізу наукових публікацій студент має виявити рівень орієнтації у науковій проблемі та з'ясувати основні теоретичні позиції для розробки її найважливіших питань. Дана частина наукової роботи може складатися із декількох підрозділів. їх кількість визначається необхідністю всебічного висвітлення обраної проблеми. Кожен підрозділ повинен закінчуватись узагальнюючим висновком, у якому відображаються основні положення, які мали місце у тексті.

Практична частина. Практична частина спрямована на вивчення і узагальнення досвіду роботи з даної проблеми окремого учителя чи власного педагогічного досвіду, виходячи з теоретичних позицій, виділених у першій частині роботи. Не варто використовувати судження і узагальнення, які не викликані попереднім аналізом, навіть тоді, коли вони самі по собі цікаві.

Для реалізації поставленої мети можуть бути використані такі методи педагогічного дослідження як спостереження, бесіди з учителями, учнями, батьками, анкетування, аналіз публікацій періодичної преси, вивчення шкільної документації тощо.

Змістом практичної частини роботи може також стати сформовані положення методичних розробок уроків історії, формування системи знань, навичок і умінь в ході вивчення навчального матеріалу, при проведенні конкретних класних, загальношкільних і позашкільних виховних заходів.

Висновки містять підсумки роботи, найважливіші висновки, до яких прийшов автор, вказується практична і теоретична їх значимість, можливість запровадження результатів роботи в шкільній практиці, визначені подальші перспективи роботи над темою.

Список використаної літератури свідчить про обсяг використаних студентом джерел та наукової літератури. Він складається одним із таких способів: у алфавітному порядку прізвища авторів або назв публікацій і оформляється з дотриманням вимог Держстандарту (зразок додається).

Наукова робота може мати додаток. Він розташовується після списку літератури і може містити допоміжний матеріал, що розкриває зміст теми. До додатків можуть включатись зміст анкетних опитувань, конспекти уроків чи виховних заходів, допоміжні ілюстрації, фотографії та інше.

Складання бібліографії та визначення плану

 

Починати опрацювання обраної Вами наукової теми дослідження слід з бібліографічного пошуку, знайомства з каталогами у бібліотеці, довідниками, енциклопедичними виданнями, а вже потім – з ґрунтовними працями та науковими публікаціями науковців, методистів і учителів.

Наступним етапом стане ознайомлення з відібраними науковими публікаціями та визначення структурного плану наукової роботи. Від вірно визначеної структури значною мірою залежить успіх підготовки роботи. Структура наукової роботи визначається характером її змісту і формулюється у плані роботи. Обов'язковими її складовими мають бути: вступ, два - три розділи, висновки.

Оптимальний обсяг курсової роботи ЗО - 35 сторінок, із них: вступ 5-7 сторінок, два розділи по 10-15 сторінок, висновки 2-3 сторінки. Список використаної літератури повинен мати не менше 20-25 найменувань.

 

Робота з науковою літературою та джерелами

 

Після складання студентом бібліографії на окремих листках (картках) слід приступити до вивчення спеціалізованої літератури з визначеної Вами теми. Попередній аналіз, та систематизація матеріалу починається вже під час їх відбору. В ході вивчення літератури виписки слід робити на окремих картках, позначивши автора, назву праці, де і коли видана, сторінки, які використані з даної роботи. Тобто відразу потрібно робити повний опис використаної літератури.

Підбір літератури слід робити не обмежуючись тематичними рамками. Це потрібно для більш глибокого розуміння проблеми вивчення. Конспектується, як правило, найбільш важлива література та джерела. Конспект - це короткий виклад матеріалу та цитат. При цитуванні літератури пам'ятайте про дотримання правил орфографії. Особливу увагу слід приділяти новій літературі, особливо публікаціям журналів "Історія в школі", "Історія в школах України", "'Рідна -школа" та інших. В літературі слід шукати не остаточну істину чи найбільш чіткий відбиток проблеми, а знаходити тенденції розвитку проблеми.

 

Основні правіша списку оформлення списку літератури і джерел

1. Ініціали пишуться після прізвища автора.

2. Запис назви книги та статті, а також інші дані публікацій, робиться мовою оригіналу.

3. В бібліографічному списку вказівки на том, частину, випуск, номер та рік видання подаються арабськими цифрами.

4. Запис назви книги варто робити на основі титульного аркуша.

5. Після назви публікації необхідно вказати збірник статей, матеріали конференцій, довідник, словник тощо.

6. Опис архівних документів і матеріалів додається таким чином: вказується автор та назва документу, назва архіву, номер архівного фонду, номер опису, номер справи (одиниці зберігання), номер аркуша.

7. Запис газетних публікацій потрібно робити таким чином: вказується автор статті, її назва, назва газети та її видавець, рік, число та місяць виходу в світ газети.

 

Приклад запису назви книги в списку літератури

 

Баханов К.О. Традиції та інновації в навчанні історії в школі. Дидактичний словник-довідник. - Запоріжжя: Просвіта, 2002, 108 с.

Педагогічні технології у неперервній професійній освіті / Під ред. С.О.Сисоєвої. - К., 2001. - 270 с.

 

Приклад запису назви підручника

 

Бірюльов І. Всесвітня історія. Нові часи. Частина 1. - К., 2001. - 218 с. Левківський М.В. Історія педагогіки. - К, 2003. - 360 с.

 

Приклад запису назви публікацій в журналах та збірниках наукових праць

Момот Л., Ломако Л. Технологія формування емоційно оцінювальної діяльності учнів у процесі навчання // Історія в школі. - 2002. - № 8. - С. 1-5.

Пометун О.І. Використання нових інформаційних технологій на уроках суспільствознавчих дисциплін: деякі методичні прийоми // Проблеми сучасного підручника: 36. наук, праць. - К., 2004. - Вип. 5. - Ч. 2. - С. 148 - 153.

 

Приклад запису архівних матеріалів

Протокол комісії по реформі учительських інститутів та семінарій від 30 квітня 1918 р. //- Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі ІДДАВО України). - Ф. 2201. - Оп.1. - Спр. 641. -Арк. 3.

Директор учительського інституту. В Чернігівську губернську земську управу // Державний архів Чернігівської області (далі ДАЧО). - Ф. Р-680. -Оп.1. -Спр.47.- Арк. 77.

 

Приклад запису газетних публікацій

 

Салів М. Останні дні гадяцьких українських учительських курсів // Газета Гадяцького земства. - 1917.-27 липня.

в

 

 

Вільний К. Збори Полтавської повітової шкільної ради // Вільний голос, щоденна соціалістична газета (Полтава). - 1918. - 18 квітня.

 

Приклад використання таблиць у науковій роботі

 

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятись у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею симетрично до тексту. Таблиці нумерують послідовно у межах одного розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують назву "Таблиця". Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці. Наприклад¹: "Таблиця 1.2." (друга таблиця першого розділу).

 

 

Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

 

При написанні наукової роботи потрібно робити посилання на відповідні публікації чи документи. Коли використовуються матеріали монографій, наукових статей та інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, інструкцій, таблиць з джерел, на які робимо посилання в роботі.

Посилання на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділених двома квадратними дужками, наприклад "... у працях [1 -7]".

Якщо в тексті, роботи потрібно зробити посилання на конкретні сторінки відповідного джерела, то номер цього посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Наприклад:

Цитата в тексті: "синхроністичні таблиці відбивають "горизонтальні" часові зв'язки між подіями і явищами, тобто фіксують події, що відбувались у різних місцях в один і той самий час" [7, с. 183].

Відповідний запис у переліку посилань:

7. Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. - К.: Генеза, 2005.-328 с.

Для підтвердження власних аргументів посилання на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати.

Загальні вимоги до цитування

1) текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання;

2) цитування повинне бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора; пропуск слів, речень при цитуванні допускається без перекручень авторського тексту і позначається трьома крапками;

3) кожна цитата супроводжується посиланням на джерело;

4) при непрямому цитуванні (перекладі викладу думок інших авторів своїми словами), слід бути гранично точним у викладенні думок автора і давати відповідні посилання на джерело.

 

Вимоги до оформлення студентської наукової роботи.

 

Закінчивши підбір матеріалів можна приступати до літературного оформлення тексту роботи. Логічність, обґрунтований зв'язок окремих положень досягається завдяки чіткому дотриманню плану. Автор приступає до оформлення роботи лише тоді, коли буде зібрано практично весь матеріал і достатньо повно з'ясовано загальні її результати. Оскільки наукова робота, як правило, об'ємна її не слід викладати суцільним текстом, а варто поділити на змістові частини, які виділяються заголовками.

Курсову роботу рекомендується виконувати спочатку у чорновому варіанті. Варто пам'ятати, що записи слід робити на окремих аркушах паперу (на одній стороні) чітко і розбірливо. Це дозволить вносити в текст необхідні зміни і доповнення.

Літературно відредагована роботa обов'язково має бути віддрукована на одному боці аркушу білого паперу А-4 з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст наукової роботи друкують, залишаючи такі поля: ліве - не менше 20 мм, праве - не менше - 10 мм, верхнє та нижнє - не менше 20 мм.

Нумерація сторінок починається з другої, враховуючи, що титульний лист це перша сторінка. Сторінки позначаються зверху у правому куті.

 

СТРУКТУРА РОБОТИ

 

Вступ:

- актуальність;

- огляд літератури та джерел;

- визначення об'єкту і предмету дослідження;

- мета та завдання;

- характеристика структури роботи.

- Розділ І. Назва розділу

При наявності, підрозділів вони позначаються

1.1. Назва

1.2. і т. д.

Розділ II. Назва розділу та підрозділів (2.1., 2.2., 2.3. і т. д.)

Висновки.

Список літератури.

Додаток.