Класифікація видів гімнастики

Різноманіття форм гімнастичних вправ і накопичений практичний досвід їхнього застосування для рішення педагогічних завдань з урахуванням профілю що займаються послужили основою для виділення щодо самостійних видів гімнастики. «Поділ гімнастики ‑ прогресивне явище. Це дає можливість точніше визначити завдання, систему вправ і особливості кожного виду гімнастики, робить гімнастику одним з найбільш розповсюджених засобів і методів усебічного фізичного виховання».

Всесоюзна гімнастична конференція 1968 р., виходячи з досвіду практичної роботи (після конференції 1948 р.), затвердила наступну класифікацію видів гімнастики:

 

Перша група загально-розвивальні види гімнастики	Друга група спортивні види гімнастики	Третя група прикладні види гімнастики
1. Основна гімнастика. 2. Гігієнічна гімнастика. 3. Атлетична гімнастика.	1.Спортивна гімнастика. 2. Акробатика. 3. Художня гімнастика.	1. Гімнастика на виробництві. 2. Професійно-прикладна гімнастика. 3. Спортивно-прикладна гімнастика. 4. Військово-прикладна гімнастика. 5. Лікувальна гімнастика

На основі новітніх досліджень, постійного розвитку та виникнення нових видів гімнастики було запропоновано таку класифікацію видів гімнастики

 

1 група освітньо-розвивальні види	2 група спортивні види	3 група оздоровчі види
Базова:	Масові:	Гігієнічна:
1. Основна гімнастика.	1. Спортивна гімнастика.	1. Ранкова гімнастика.
2. Жіноча гімнастика.	2. Акробатика.	2. Професійна гімнастика.
3. Атлетична гімнастика.	3. Художня гімнастика.	3. Ритмічна гімнастика.
4. Шейпінг.	4. Спортивна аеробіка.	4. Гімнастика для профілактики
5. Хатха-йога.	Спеціалізовані:	зорового стомлення.
6. Стретчинг.	1. Спортивна гімнастика.	Лікувальна гімнастика:
Прикладна:	2. Художня гімнастика.	1. Коригуюча.
1. Професійно-прикладна.	3. Стрибки на батуті.	2. Реабілітаційна.
2. Спортивно-прикладна.	4. Спортивна аеробіка.	3. Функцірнальна.
3. Військово-прикладна.

 

Зберігаючи загальну спрямованість гімнастики в цілому, вони відрізняються одне від одного особистою спрямованістю, специфічними вправами і методичними прийомами.

Основна гімнастика. Її завдання: загальна фізична підготовка що займаються, гармонійний розвиток їхніх фізичних здібностей і підвищення життєдіяльності. Завдання, зміст і методика проведення занять основною гімнастикою конкретизується відповідно до різних контингентів що займаються: гімнастика для дітей, для жінок, для дорослих, для літніх і т.п.

Основні засоби основної гімнастики: стройові, загально-розвиваючі, прикладні вправи, нескладні комбінації вільних вправ, найпростіші елементи акробатики, спортивної і художньої гімнастики, прості стрибки, ігри й естафети. Для більш цілеспрямованого впливу вправ у заняттях застосовуються різні гімнастичні снаряди (лави, гімнастичні стінки, шести, канати) і предмети (набивні м’ячі, гантелі, ціпки й ін.). Уроки основної гімнастики характеризуються раціональним фізичним навантаженням, їм надається освітній характер. Вони проводяться так, щоб що займаються училися правильно оцінювати свої сили і можливості, пізнавали основні закономірності рухової діяльності і розуміли значення умінь, що здобуваються, і навичок.

Жіноча гімнастика ‑ різновид основної гімнастики, зміст і методика занять якої підпорядковані особливостям жіночого організму.

У зв’язку з цим багато вправ спрямовані на зміцнення м’язів таза, особливо малого таза і тазового дна, черевного преса.

У завдання жіночої гімнастики входить розвиток пластики, виразності рухів, почуття ритму і темпу, розвиток спритності, гнучкості, витривалості, отримання прикладних навичок.

Завдяки заняттям жіночою гімнастикою удосконалюється постава, фігура стає більш стрункою, поліпшується хода. Заняття, проведені, як правило, з музичним супроводом, підвищують не тільки фізичну підготовленість жінки, але і позитивно впливають на психологічну сферу. Позитивні емоції, нервове розвантаження, тонізуючий ефект від усебічного впливу вправ сприяють гарному настрою, придбанню впевненості в собі.

Заняття ‑ уроки жіночої гімнастики ‑ насичені ЗРВ без предметів і з предметами (м’ячі, набивні м’ячі, скакалки, ціпки тощо). Використовуються лави, гімнастична стінка й інше гімнастичне обладнання і тренажери. На гімнастичних снарядах виконуються в основному вправи загальнорозвивального і прикладного характеру, що зміцнюють опорно-руховий апарат і не зв’язані зі складною координацією рухів і значними зусиллями спрямованими на утримання ваги тіла на руках. Характерним є включення в зміст занять танцювальних рухів і елементів художньої гімнастики, у тому числі і з предметами (обруч, стрічка, м’яч, шарф тощо).

Атлетична гімнастика — це система вправ, що розвивають силу у сполученні з усебічною фізичною підготовкою, спрямована на зміцнення здоров’я, підготовку молоді до високопродуктивної праці і захисту Батьківщини. В разі використання раціональних методів тренування, заняття атлетичною гімнастикою сприяють гармонійному злиттю сили, витривалості, спритності, що в остаточному підсумку відбивається на зовнішньому вигляді людини. Заняття атлетичною гімнастикою виховують міцних, сильних, завзятих, упевнених у своїх силах людей.

Прагнення до стрункої і красивої фігури, до розвитого і рельєфно виділяються м’язам ‑ природне бажання людини. Рішення цих приватних завдань здійснюється за допомогою атлетичної гімнастики. Але прагнення зробити фігуру стрункої, а м'яза рельєфними не повинне бути самоціллю. Тим, хто займається атлетичною гімнастикою необхідна різнобічна фізична підготовка. Вони повинні поліпшувати рухливість суглобів, розвивати спритність, підвищувати витривалість організму в цілому, формувати життєво необхідні навички й уміння.

Засоби: загальрозвивальні вправи з предметами-обтяженнями (металеві палиці, гантелі, гумові амортизатори, еспандери, гирі, блокові пристрої тощо) і без предметів. Застосуванням обтяжень значно збільшується інтенсивність впливу вправ на м’язи.

В останні роки ми все частіше зустрічаємося з новим словом «шейпінг». Що це таке? Насамперед ця назва нової системи занять, спрямованої на корекцію і підтримку гарної фігури, виникла не дуже давно. Незважаючи на «іноземне» походження назви (від англ. shaping ‑ додавати форму, формувати), народився шейпінг у Санкт-Петербурзі. Суть його складається в сполученні аеробіки з атлетичною гімнастикою, що особливо залучає дівчат, жінок. Шейпінг узяв усе краще з того й іншого: з аеробіки — музику, динамічні навантаження, що дозволяють зміцнювати серцево-судинну систему, забирати зайві жирові «запаси»; з атлетизму — можливість впливати на локальні групи м’язів. А головне полягає в тому, що шейпінг націлений на суворо індивідуальні навантаження, тому що тільки в цьому випадку вони дають найбільший ефект. До початку занять шейпінгом учасники проходять тестування. Основне завдання тестування — виявлення вихідного стану учнів, що дозволяє з’ясувати недоліки фігури, тип нервової системи, фізичний розвиток, рівень функціональних можливостей організму й інші параметри. Тестування проводиться за допомогою комп’ютерів, що на основі аналізу вихідних даних дають конкретні «поради», програму: щоб «мати» таку-то фігуру, необхідно… Далі йде перелік того, що потрібно зробити даній дівчині.

Заняття починаються з аеробної частини, тобто з ритмічної гімнастики, що вирішує і завдання розминки для другої частини. Після цього учні переходять до тренажерів чи до виконання вправ з гантелями, амортизаторами, вправ ритмічної гімнастики в партері. Для демонстрації вправ і самоконтролю широко використовуються відеомагнітофони, дзеркала. У міру тренованості проводиться поточне тестування на перевірку зрушень, що відбулися в організмі, та необхідність коректування програми впливів.

Відомі чотири основних напрямки йоги: карма-йога учить безкорисливої діяльності без чекання подяки за свою працю; бхак-ти-йога призиває до відданого служіння і поклоніння божествам; джанні-йога ‑ філософське пізнання буття; раджа-йога ‑ система психічного тренування.

Хатха-йога, що забезпечує гарну фізичну підготовку, відмінне здоров’я і довголіття своїм прихильникам, є складовою частиною раджі-йоги. Слово «хатха» складається з двох частин: «ха» означає Сонце, символізуючи тепло, зігрівання, порушення; «тха» ‑ Місяць, символ охолодження і гальмування. Таким чином, «хатха» ‑ це єдність і боротьба протилежних початків. Слово «йога» означає союз, зв’язок, з’єднання, рівновагу. Відповідно до навчання йоги тіло людини ‑ єдине ціле, що складається з правої («сонячної») і лівої («місячної») половин, відповідальних за життєдіяльність. Хвороба, за йогою, ‑ відхилення від стану рівноваги в нормальному функціонуванні органів фізичного тіла і психіки. За уявленнями йоги, кожна людина повинна нести відповідальність за своє здоров’я. Бути здоровим ‑ це обов’язок! Причиною хвороб, за йогою, у загальному випадку є порушення законів поводження, невірні кроки в житті і неправильному напрямку думок. За кожен неправильний крок часто приходиться розплачуватися власним здоров’ям.

Знайомство з асанами йоги приводить до думки, що її модернізовані вправи багато в чому застосовуються в стретчингу. Тому вважається, що попередниками сучасного стретчинга є пози йоги й інших східних систем. Назва ця походить від англійського stretching, що в перекладі означає «розтягування». У цілому фахівцям і спортсменам ця методика відома як методика розвитку гнучкості в статичних положеннях. Вона полягає в тому, що людина приймає позу, що розтягує визначену групу м’язів, і залишається в такому положенні на якийсь час (5-30 с). Такі статичні вправи сприяють регуляції тонусу м’язів, еластичності сухожиль і зв’язок. У підборі вправ стретчинга варто керуватися тим, що гнучкість не переноситься на всі суглоби. Наприклад, велика гнучкість у тазостегнових суглобах ще не гарантує рухливості в плечових суглобах. Тому для кожного суглоба і груп

Прикладні види гімнастики мають допоміжне значення. За допомогою спеціально підібраних комплексів вправ удається цілеспрямовано вирішувати завдання удосконалювання професії, що займаються в обраному виді діяльності:, виді спорту і т.п.

Гімнастика на виробництві, що включається в режим робочого дня, сприяє підвищенню працездатності і на цій основі продуктивності праці.

Існує два різновиди гімнастики на виробництві:

а) ввідна гімнастика, що прискорює входження в ритм виробничої діяльності, яка створює необхідний функціональний настрій,

б) фізкультурна пауза, що допомагає зняти стомлення, що сприяє більш активному протіканню відбудовних процесів.

Професійно-прикладна гімнастика ‑ складова частина професійно-прикладної фізичної підготовки, спрямована на загальний розвиток, удосконалення рухових здібностей, від яких в значній мірі залежить успіх в оволодінні професією.

Розвиток науки і техніки, виникнення нових галузей знань і високі технічні досягнення пред’являють нові, підвищені вимоги до підготовки кваліфікованих робітників, інженерів і техніків, що працюють у всіх сферах суспільного виробництва.

Зміст професійно-прикладної гімнастики складають такі вправи, за допомогою яких здійснюється підготовка до умов трудової діяльності в тій чи іншій галузі. Вправи, що застосовують в заняттях (як гімнастичні, так і з інших видів спорту), спрямовані на переважний розвиток тих м’язових груп, що несуть основне навантаження в процесі праці. Крім того, в професійно-прикладній гімнастиці рекомендується дотримуватися визначеної схеми, а саме:

— враховувати особливості професійної діяльності;

— визначати конкретні завдання щодо застосування гімнастики в процесі навчання даної професії;

— указувати види спорту, що є найбільш значимими для тієї чи іншої професії як засоби їхньої фізичної підготовки;

— установлювати контрольні нормативи.

Спортивно-прикладна гімнастика є складовою частиною загальної і спеціальної фізичної підготовки спортсменів у різних видах спорту. Успішне рішення завдань, зв’язаних з підвищенням рухової підготовленості, здійснюється шляхом застосування різноманітних вправ для розвитку сили, гнучкості, витривалості, прудкості, спритності. За допомогою гімнастичних вправ можна вибірково впливати на розвиток функцій різних систем організму, зокрема на різні групи м’язів, на різні частини тіла, органи, і варіювати обсяг і характер фізичних навантажень з урахуванням індивідуальних особливостей спортсмена. Це і дозволяє застосовувати спортивно-прикладну гімнастику як найважливіший засіб у підвищенні спортивних результатів. За допомогою вправ спортивно-прикладної гімнастики успішно вирішуються завдання зміцнення здоров’я спортсменів, удосконалення необхідних рухових здібностей. Застосовувані вправи сприяють вихованню сміливості, рішучості й інших вольових якостей. Багатий зміст гімнастичних вправ допомагає успішно вирішувати завдання фізичної підготовки спортсменів різної статі, віку і ступеня підготовленості.

Військово-прикладна гімнастика застосовується виходячи зі змісту військових професій і спеціальностей. Сучасна військова техніка жадає від воїна виняткової мобільності, спеціальної фізичної і функціональної готовності, уміння діяти стрімко і самостійно маневрувати в обстановці, що складається. Підготовка молоді, допризовних контингентів до успішної діяльності в цьому плані ‑ основне завдання неї.

Основні вправи ‑ прикладні, що застосовуються в умовах природної місцевості, у спеціально обладнаних гімнастичних містечках, смузі перешкод і ін.

Військово-прикладна гімнастика використовується для підготовки військових.

Спортивна гімнастика, художня гімнастика і спортивна акробатика об’єднуються в одну групу завдяки таким загальним ознакам, як:

1. Багаторічна спортивна діяльність полягає в постійному оволодінні координаційно складними руховими навичками, які оцінюються в умовах змагання за такими критеріями, як якість виконання, трудність і композиція вправ.

2. Правила змагання передбачають норми ідеальної техніки кожної вправи. Відхилення від цих норм є помилкою.

3. Оцінка майстерності спортсменів на змаганнях виставляється в балах.

4. Особлива роль у спортивних видах гімнастики відводиться виразності рухів, артистизму.

Характерними рисами для цих видів є:

— усі спортивні види гімнастики ‑ це багатоборства;

— великий обсяг нових елементів і комбінацій, якими необхідно оволодіти, переходячи від розряду до розряду;

— наявність ризику і ситуацій, які вимагають вольових зусиль, уваги, професійної готовності тренера надати допомогу;

— відсутність прямого контакту з суперником під час змагань;

— творча робота над утворенням нових композицій і елементів, пошук індивідуального стилю виконання.

Основний зміст спортивної гімнастики складають вільні вправи, вправи на снарядах і опорні стрибки; акробатики – акробатичні стрибки, вправи э балансуванні, кидкові вправи; художньої гімнастики ‑ підготовчі вправи й основні.

Як додаткові засоби у всіх цих видах застосовуються вправи основної гімнастики, різних видів спорту і туризму, а також ігри.

Основу навчальної програми в спортивних видах гімнастики складає Єдина класифікаційна програма. Послідовно опановуючи змістом вправ від одного розряду до іншого, гімнасти (акробати) підвищують свою спортивну майстерність. Показником спортивної майстерності служать складність вправ і якість їхнього виконання, що оцінюється в балах за спеціальними правилами.

Гігієнічна гімнастика ‑ засіб оздоровлення і фізичного виховання людей, а також джерело їхньої сили, бадьорості й життєдіяльності. У наш час стало непорушною істиною, що гімнастика прискорює видужання, попереджує захворювання, робить людей бадьорими і наповнює їх енергією, зберігає здоров’я, подовжує життя.

Завдання: зміцнення і збереження здоров’я, загартовування організму, підтримка бадьорого настрою і підвищення працездатності.

Основні засоби: загальрозвивальні вправи (у виді комплексів, що складаються з 10-12 вправ), прогулянки на свіжому повітрі, масаж і самомасаж, водні процедури (обливання, обтирання, душ). Гігієнічна гімнастика проводиться в режимі дня (ранком, вдень і ввечері). За формою занять вона поділяється на індивідуальну і групову.

Знаючи деякі загальні і часткові правила, можна самому складати комплекси загальнорозвивальних вправ, з огляду на свої індивідуальні особливості. Під час складання комплексів передусім потрібно керуватися такими правилами:

1. Вправи мають відповідати віку і фізичній підготовленості людини і бути доступними. Важкі вправи виконуються гірше, і їхня ефективність незначна.

2. Підібрані вправи повинні позитивно впливати на організм. Їх варто виконувати різними частинами тіла, у різних напрямках, зі швидкістю, що змінюється, із різним характером м’язових зусиль.

3. Комплекс повинен включати вправи на відчуття правильної постави, а також спеціальні вправи на освоєння різних типів дихання (грудне, діафрагмальне, змішане).

4. Кількість вправ у комплексі може бути 8-15. Ранкова гігієнічна гімнастика містить 8-10 вправ. Гігієнічна гімнастика, що виконується в денний час ‑ 10-15 вправ. Початківці, що займаються гігієнічною гімнастикою, повинні обмежуватися мінімальною кількістю вправ.

Професійна гімнастика спрямована перш за все на використання фізичних вправ у режимі робочого дня з метою підвищення професійної працездатності, зняття втоми, профілактики професійних захворювань.

Головні форми занять професійною гімнастикою:

1. Вступна гімнастика.

2. Фізкультурна пауза.

3. Фізкультхвилинка.

4. Мікропаузи.

У даний час проводяться такі форми занять:

1. Вступна гімнастика. Її мета ‑ прискорити протікання фізіологічних процесів в організмі й підвищити функціональну готовність до роботи. У період впрацювання організм як би перебудовується, пристосовується до нових умов майбутньої діяльності. Цей період при різних видах праці різний. Іноді він продовжується до 1,5-2 годин. Гімнастика перед роботою дозволяє значно скоротити період впрацювання. Тривалість вступної гімнастики ‑ 7-10 хвилин.

2. Фізкультурна пауза. Величезне значення для життєдіяльності організму має відпочинок нервової системи. Під час роботи нервові клітки значно збуджуються, а при їхньому гальмуванні знову заряджаються енергією. На цій науковій основі і будується фізкультурна пауза. За допомогою фізкультурних пауз досягається стійка, висока працездатність і успішно удосконалюються рухові здібності людини.

Можливі і так називані фізкультхвилинки, що складаються з 2-3 вправ. Вони практикуються там, де відсутня можливість проводити фізкультпаузи організовано.

Ритмічна гімнастика ‑ різновид гімнастики оздоровчої спрямованості, головним змістом якої є ЗРВ, біг, стрибки і танцювальні елементи, які виконуються під емоційну ритмічну музику поточним методом.

Доступність РГ заснована на використанні відомих і нескладних ЗРВ, знайомих викладачам і учням з комплексів ранкової зарядки, виробничої гімнастики тощо. Це вправи для всіх частин тіла: махові і кругові рухи руками, ногами; нахили і повороти тулуба, голови; присідання і випади; прості комбінації цих рухів, а також вправи в упорах, сідах, у положенні лежачи. Ці вправи сполучаються зі стрибками на двох і на одній нозі, з бігом на місці і невеликим просуванням у всіх напрямках. Заняття РГ не потребують спеціального обладнання. Один викладач може проводити заняття одночасно з великою за чисельністю групою.

Практикум з відновлення зору починається з навчання розслаблення (релаксації) м’язів ока, що приводить до зняття фізичної і психічної напруги, підвищення самонавіювання. Найкраще це можливо зробити в зручній позі, сидячи в кріслі, ноги злегка розставлені, п’яти ледве попереду колін, відкинутися на спинку чи злегка схилитися уперед, руки на стегнах, кисті не з’єднуються. Ця поза називається «позою ямщика». У ній виконуються вправи очима. Перед вправами і наприкінці виконується біологічний прогрів (долонями рук) зорового тракту. У «позі ямщика» необхідно закрити очі напівсферичними долонями: лівою ‑ ліве око, правою ‑ праве око, пальці схрещені на чолі. Не давіть на очі! Головне, щоб очі максимально відпочивали. Чим більш насичений чорний колір перед закритими очима, тим ефективніше відпочинок. Домагатися повної чорноти потрібно поступово.

Лікувальна гімнастика, як частина лікувальної фізичної культури, покликана відновлювати працездатність і здоров'я. Зміст її в кожнім окремому випадку залежить від конкретного захворювання і пропонується лікуючим лікарем. Лікувальна гімнастика успішно застосовується для відновлення функцій рухового апарата і виправлення недоліків статури, що з'явилися результатом поранень, травм, хвороби і т.п. Вона проводиться в лікувальних установах нашої країни.

Засоби лікувальної гімнастики ‑ стройові вправи, різновиди пересувань і танцювальних кроків; ЗРВ без предметів і з різними предметами (палки, гантелі, скакалки, м’ячі і інші), вправи на гімнастичній стінці, лаві, з лавою, на кільцях і прикладні вправи (біг, стрибки, лазіння, перелазіння).

Засоби гімнастики.

Гімнастика містить у собі систему спеціально розроблених фізичних вправ. Однак застосовує будь-які фізичні вправи, якщо вони використовуються відповідно до вимог гімнастичного методу і спрямовані на рішення завдань усебічного фізичного розвитку.

Гімнастичні вправи виникли в зв’язку з необхідністю задоволення життєвих потреб людини. Тому багато хто з них засновані на рухах, запозичених із трудової, бойової і побутової діяльності людини (ходьба, біг, лазіння, стрибки, переповзання, рівноваги, метання, подолання перешкод, перенесення вантажу і т.д.). В міру розвитку суспільства і наукових знань про практику фізичного виховання стали виникати абстрактні вправи, що представляють собою елементарні рухи, виділені з цілісних рухових дій. Вони становлять більшість гімнастичних вправ і застосовуються головним чином для навчання основам рухів, для розвитку фізичних якостей і рішення різних педагогічних завдань. Сюди входять вправи для окремих частин тіла, вправи на різних гімнастичних снарядах і ін. Арсенал гімнастичних вправ дуже різноманітний.

Їх прийнято класифікувати відповідно до педагогічних завдань, що вирішуються за допомогою вправ: 1) стройові вправи, 2) загальнорозвивальні, 3) вільні, 4) прикладні, 5) стрибки, 6) вправи на снарядах, 7) акробатичні, 8) вправи ритмічної і художньої гімнастики.

Система гімнастичних вправ постійно удосконалюється. Вправи виконуються відповідно до вимог гімнастичного стилю, що передбачає визначену манеру виконання, дотримання встановлених технічних вимог (за зовнішньою формою) і визначеного характеру виконання. Вправи в гімнастиці, як правило, виконуються з визначених вихідних положень, завдяки чому уточнюється вплив вправи на організм людини, а також формуються відповідні рухові навички. Вправи виконуються як без предметів, так і з ними.

Застосування гімнастичних снарядів (лави, буми, сходи, шести, канати) і предметів (палиці, гантелі, булави, набивні м'ячі, амортизатори і т.п.) сприяє удосконалюванню рухових можливостей учнів.

З урахуванням переважного впливу на фізичний розвиток людини гімнастичні вправи можна розділити на:

1) вправи, переважно спрямовані на загальний розвиток фізичних якостей і рухових можливостей (стройові вправи, загально розвиваючі вправи, різні сполучення цих вправ у формі ігор і естафет); вправи, переважно спрямовані на формування життєво необхідних навичок і умінь (прикладні вправи, прості стрибки);

2) вправи, переважно спрямовані на розвиток і удосконалювання рухових здібностей і вольових якостей (вільні вправи, опорні стрибки, вправи на снарядах, акробатичні вправи, вправи художньої гімнастики).

Такий розподіл вправ полегшує підбор визначеної системи вправ для того або іншого виду гімнастики і рішення різних педагогічних завдань.

Гімнастичні вправи піддаються різному методичному оформленню: включаються в зміст ігрових дій, застосовуються в змаганнях. Зміною способів проведення можна за допомогою тих самих вправ вирішувати різні педагогічні завдання. Так, при повільному виконанні вправи переважно розвивається сила, а при швидкому ‑ швидкісні якості. Лазіння по канату в одних випадках застосовується для формування й удосконалювання навички лазіння, в інших — як вправа для розвитку швидкісно-силових якостей і т.п.