Крива виробничих можливостей при постійних і при зростаючих витратах

При постійних витратах крива виробничих можливостей має форму прямої лінії. При зростаючих витратах крива виробничих можливостей мас форму не прямої лінії, а угнутої по відношенню до початку її координат. Така угнута крива виробничих можливостей показує обсяги внутрішньої пропозиції.

Стандартна модель міжнародної торгівлі ґрунтується на зростаючих витратах заміщення і розглядає сукупний попит та пропозицію.

Під зростаючими витратами заміщення розуміють, що країна для виробництва кожної додаткової одиниці одного товару повинна відмовитися від випуску не постійної, а зростаючої (від усе більшої та більшої*) кількості іншого товару.

При зростаючих витратах крива виробничих можливостей мас форму не прямої лінії, а угнутої по відношенню до початку її координат. Така угнута крива виробничих можливостей показує обсяги внутрішньої пропозиції.

Крива виробничих можливостей – це крива, кожна точка якої вказує максимальну кількість товарів, яку можуть виробити за наявності в країні ресурсів, якщо припустити, що всі ресурси повністю використовуються.

КВМ свідчить, що економіка завжди альтернативна, тобто вона має вибирати між виробництвом різних товарів шляхом перерозподілу ресурсів. Із точок, розташованих на цій кривій, що показують різні можливі поєднання випуску альтернативних товарів, ми маємо вибрати найбажанішу для нас у даний час.

Зміщення КВМ праворуч означає, що в суспільстві досягнуто економічне зростання за рахунок збільшення та підвищення якості ресурсів, створення нових технологій, участі у міжнародній спеціалізації та розвитку зовнішньої торгівлі.

Зміщення КВМ ліворуч означає, що технологічна база в суспільства застаріла; внаслідок політичних та економічних причин використання наявних ресурсів неповне, має місце економічна деградація, скорочення кількості працездатних громадян. Нахил лінії цін дорівнює граничній нормі трансформації: яка показує кількість одиниці продукту, від якого необхідно відмовитись для виробництва додаткової одиниці іншого продукту.

Ступінь нахилу границі виробничих можливостей демонструє наявність переваг, базис для спеціалізації на вир-ві певного товару, базис для взаємовигідної торгівлі. Зростаючі альтернативні витрати передбачають пряму залежність між обсягом вир-ва і альтернативними витратами.

Гранична норма заміщення за умови зростання альтернативних витрат вимірюється абсолютним нахилом графіка у певній точці.