М.Чернишевський. Нові періодичні видання

Початок ХІХ ст.

ХІХ ст. входить в історію як «епоха національностей».

На зміну феодально-династичному принципу в європі приходить ідея національної держави, національного самовизначення, що змінила обличчя Старого і Нового світу.

Розвиток буржуазних відносин (Англія, франція).

Народ стає рушієм історичних процесів, а не привілейовані стани чи аристократія.

У повітрі витає «дух нації» (вираз Монтеск´є), якому одні давали містичну інтерпретацію, інші – раціоналістичну (Ф.Шиллер: «Національним духом народу я називаю схожість і згоду в його поглядах і нахилах щодо предметів, які викликають в іншому народі інші думки й почуття»).

І.Дзюба. Тарас Шевченко… - С.12

1814 рік: неспокійно в усьому світі:

Ø Норвегія бореться за незалежність від Швеції;

Ø Серби повстали проти Туреччини під проводом Обреновича;

Ø переможці Наполеона ліквідували створену ним «Іллірійську провінцію» (1808-1813), повертаючи її Австрійській імперії;

Ø на Близькому Сході закінчилася чергова російсько-перська війна;

Ø мексиканці під проводом Хосе Марії Морелоса повстали проти французької адміністрації і проголосили незалежність Мексики;

Ø Нідерланди проголосили суверенітет;

Ø у Венесуелі – повстання під проводом Симона Болівара;

Ø уругвайські повстанці під проводом Хосе Гервасіо Артигаса взяли штурмом Монтевідео, завершивши визвольну війну проти іспанців;

Ø в Ірландії О´Коннел очолив новий етап боротьби за незалежність від Англії;

Ø в Китаї розпочалися повстання проти маньчжурської династії Цинь;

Ø у Північній Америці – так звана друга війна за визволення: Англія намагалася відновити панування над американськими штатами, англійці захопили Вашингтон і спалили Білий Дім та Капітолій;

Ø в Англії страчено 15 луддитів – робітників. Які ламали машини, що призвело до появи руху луддитів;

Ø 29.01.1814 помер великий німецький філософ Фіхте, який разом із Гердером підніс принцип національності в духовному житті, що став одним із принципів романтизму;

Ø в Англії – Колдрідж, Вордсворт, Сауті, Вільям Блейк;

Ø здобувають славу Байрон і Шеллі;

Ø у липні 1814 р. – друком виходить перший вірш О. Пушкіна «Другу-стихотворцу».

Літературна спадщина

 

Творча спадщина:

v велика кількість укр. поезій,

v декілька поетичних творів російською мовою (поеми “Слепая”, “Тризна”),

v російськомовна проза (за його власним свідченням – близько 20-ти повістей, з яких збереглося 9),

v щоденник “Журнал” – інтимний твір, написаний по-російськи, де відбито найкритичніший рік його життя,

v декілька україномовних прозових фрагментів,

v 4 драми російською мовою (з них збереглося 2, одна в україномовному прозовому перекладі, друга – незакінчена віршована “Никита Гайдай”),

v епістолярна спадщина українською та російською мовами,

v значна кількість творів образотворчого мистецтва – картини, малюнки, етюди, акварелі, офорти, гравюри тощо.

 

Кобзар” 1840-го року

1840 р. вийшов “Кобзар”.

Поява Шевченкового “Кобзаря” 1840 року в Петербурзі мусить уважатися епохальною датою в розвою українського письменства, другою після “Енеїди” Котляревського.

І.Франко

 

Коли в поляків з’явився Міцкевич, їм уже непотрібні стали поблажливі відгуки якихось французьких чи німецьких критиків: не визнавати польську літературу означало б тоді тільки виявити власну дикість. Маючи тепер такого поета, як Шевченко, малоросійська література також не потребує нічиєї ласки.

М.Чернишевський. Нові періодичні видання.

У реєстрі рукописів, розглянутих 1840 р. про „Кобзар” записано: подано до цензури – 7 березня; назва – „Кобзарь, малороссийские песни и стихотворения”, кількість сторінок – 20, від кого надійшов рукопис – „от г. Гребенки”, цензор – Корсаков, дата схвалення – 7 березня, дата повернення з комітету – так само 7 березня, видано рукопис Іванові Левченку... Незважаючи на те, що Гребінка вдавався до знайомого цензора, „Кобзар” вийшов у світ із багатьма купюрами в поемі „Катерина”, посланні „До Основ”яненка” та поемі „Тарасова ніч ”.

В.Бородін. Т.Г.Шевченко і царська цензура.

 

Видавець – Петро Іванович Мартос, дрібний полтавський поміщик, випускник ніжинської гімназії вищих наук (1822-1827), знайомий Є.Гребінки, Н.Кукольника, М.Маркевича.

Цензор – П.Корсаков (купюри у «Катерині», «До Основяненка», «Тарасова ніч»). Частина накладу вийшла без купюр: або текст було відновлено, або ці примірники були надруковані ще до цензурного дозволу (В.Бородін).

 

На рівні фактографічному Шевченко не сказав своїм петербурзьким друзям у першому «Кобзарі» нічого такого про Україну, чого б вони не знали. Навпаки, він сам від них пізнавав історію України. У Петербурзі він чув «голод» за знаннями про Україну, її історію, - і ці знання падали на грунт, здобрений ностальгією. Він відкривав для себе Україну, щоб відкрити її іншим. І сказав про нібито відоме з такою силою, що відкрив у ньому невідоме, неусвідомлене. І саме ця незнана глибина «відомого» всіх вразила: знання було пережите й побачене по-новому, набуло глибини й історичної перспективи – стало живим і вимагало життя.