Розвиток ломбардного кредитування

Діяльність ломбардів із надання кредитів є одним із найстаріших видів кредитування населення. Батьківщиною ломбарду вважають Італію, де в ХІІІ ст. виникли банківські контори, що видавали позики під заставу. Перший ломбард в Україні з'явився в кінці ХVІІІ століття і видавав позики під золоті та срібні речі. Ломбард — це небанківська кредитно-фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений термін і під відсоток, зберігання речей та надання супутніх послуг, пов'язаних з діяльністю ломбарду.Наразі ломбардне кредитування - найбільш ефективна міра фінансування різних верств населення в Україні в умовах розвитку ринкових відносин. Спрощена система оформлення документів та видача готівкових коштів за кредитом, веде до подальшого розвитку і підвищує популярність ломбардної системи - найстарішого фінансового інституту.

Інтерес споживача до ломбардного кредиту продиктований максимально швидкою можливістю отримання готівкових коштів, при дуже коротких строках оформлення й невеликого списку необхідної документації. Кредит у банку вимагає більш тривалого терміну - від декількох днів до 1-2 тижнів, в той час, як оформлення позики в ломбарді займає всього 15 хвилин. Причому для отримання готівки в ломбарді, необхідно представити паспорт, як засвідчує особу документ, а також - заставне майно.При оформленні потрібно ознайомитися з позиковим договором, який містить інформацію про заставу, його вартості, сумі виданого кредиту і терміни його погашення. Підписуючи договір, позичальник погоджується з усіма умовами і отримує в кредит очікувану суму готівкою.Проведення процедури оціночної вартості кожного застави класифікується за певної категорії, від якої залежить і нарахування процентної ставки.

71.Світові фінансові біржі.

Біржа – організований торгівельний майданчик, на якому відбувається оптова торгівля товарами або цінними паперами у вигляді стандартизованих біржових угод. На біржі укладаються угоди по біржових товарах, в результаті чого утворюється динаміка ціни тільки під впливом ринкового попиту та пропозиції, що дає змогу орієнтуватися учасникам ринку та прогнозувати хід торгів в майбутньому. В наш час біржа – юридична особа, що забезпечує регулярне функціонування організованого ринку товарів, валют, цінних паперів, похідних фінансових інструментів. Залежно від активів якими торгує біржа, їх поділяють на:1). товарна – здійснює операції із купівлі-продажу масових однорідних товарів з певними параметрами чи за зразками;.2). фондова – спеціалізується на купівлі-продажу цінних паперів, акцій, облігацій, що випускаються урядом, місцевими органами влади та приватними підприємствами. Призначення фондової біржі – мобілізація тимчасово вільних коштів через продаж цінних паперів, встановлення їх ринкової вартості.3). валютна – здійснює угоди з іноземною валютою і визначає поточний курс вітчизняної грошової одиниці щодо іноземної валюти.4). ф’ючерсна – це біржа, на якій укладаються ф’ючерсні угоди з поставки товару та платежами у визначений угодою термін5). універсальна – ведуться торги з широким колом різних товарів.Операції купівлі-продажу на біржах здійснюють:Брокер – це посередник при укладенні угод між покупцями і продавцями товарів. Брокери підготовляють, оформляють і реєструють договори купівлі-продажу, здійснюють нагляд за правильністю біржового торгу. 
Дилери – це, як правило, представники фірм, що хочуть продати чи купити біржовий товар. Маклер - це теж посередник біржових торгів, який фіксує укладення угод між брокерами та дилерами.
Основні функції біржі:
концентрація попиту і пропозиції в одному місці; формування ринкових цін; регулювання оптового товарообігу; прискорення товарообігу з урахуванням світового розподілу праці.

72.Валюта: визначення, значення, умови конвертації валют.

Валютою - називають грошову одиницю, яка обслуговує міжнародні економічні відносини і використовується як міжнародна розрахункова одиниця чи міжнародний засіб обігу і платежу.Поняття «валюта» використовується в трьох значеннях:1) грошова одиниця певної країни;2) грошові знаки іноземних держав, а також кредитні та платіжні засоби, виражені в іноземних грошових одиницях і використовуються в міжнародних розрахунках, іноземна валюта;3) умовна міжнародна грошова розрахункова одиниця або платіжний засіб.Валюта класифікується за кількома критеріями, залежно від емітента валютних коштів: національна валюта, іноземна валюта, колективна валюта. Конвертованість національної грошової одиниці — це можливість для всіх учасників міжгосподарських угод легально та вільно обмінювати її на іноземні валюти. 
 Конвертованість національної грошової одиниці є показником рівня розвитку економіки та ступеня відкритості, забезпечуючи країні такі довготермінові вигоди: -вільний вибір виробниками та споживачами найбільш вигідних ринків збуту та закупок всередині країни та за кордоном у кожний момент; -розширення можливостей залучення іноземних інвестицій та здійснення інвестицій за кордоном; -можливість здійснення міжнародних розрахунків в національній валюті.За ступенем конвертованості розрізняють валюти:-Вільно конвертована валюта – валюта, яка вільно та необмежене обмінюється на інші іноземні валюти.-Частково конвертована валюта — національна валюта країн, у яких застосовуються валютні обмеження для резидентів та за окремими видами обмінних операцій.-Замкнута (неконвертована) валюта – нац. валюта, яка функціонує тільки в межах однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти.-Клірингові валюти – це розрахункові валютні одиниці, що функціон. на основі клірингових угод. Клірингові угоди укладаються для вирівнювання платіжного балансу без витрат вал. резервів.

73. Види і класифікація валют та валютних курсів.

Існують такі види валют:

1. Залежно від емітента валютних коштів розрізняють види валют:— національна — платіжний засіб (грошова одиниця) певної держави;— іноземна — грошові знаки зарубіжних держав, а також кредитні та платіжні засоби (чеки, векселі) в іноземних грошових одиницях, що використовуються в міжнародних розрахунках;— колективна — міжнародні грошові одиниці, емісію яких здійснюють міжурядові валютно-кредитні організації (євро, СПЗ).

2. Залежно від режиму використання:— конвертована валюта (повно або частково);— неконвертована.

3. Залежно від сфери і мети використання:— валюта оплати — валюта, якою здійснюють фактичну оплату товарів і послуг згідно із зовнішньоекономічною угодою чи погашення міжнародного кредиту;— валюта кредиту — валюта, якою за угодою кредитора та позичальника надається кредит;— валютні угоди (ціни) — валюта, в якій встановлюється ціна товару чи послуг у зовнішньоторговельному контракті або визначається сума надання міжнародного кредиту.Фіксований валютний курс – це обмінний курс двох валют, зафіксований міждержавною угодою на відповід­ному рівні. Фіксований курс, що коригується – фіксація курсів стосовно стійких валют чи міжнародних валют па рівні, що фактично склався на валютному ринку. Фіксація передбачає регулярний перегляд або встановлення межі можливих відхилень. Змінно-фіксований курс – курс що змінюється за певною заздалегідь визначеною схемою. Потребує втручання держави. Плаваючий валютний курс – обмінний курс валют, який змінюється в той чи інший бік залежно від зміни попиту і пропозиції на валютному ринку. Система, за якої у валют немає офіційних паритетів.2.1. Вільно плаваючий курс – курси, які самостійно формуються на ринку під впливом попиту і пропозиції. 2.2. Керований плаваючий курс – курси валют, які прив'язані безпосередньо чи через "валютні кошики" до провідних валют. Вони коригуються валютними інтервенціями центральних банків з метою уникнути надто значних коливань.

74.Основні валютні операції.

Валютні операції – це будь-які платежі, пов’язані з переміщенням валютних цінностей між суб’єктами валютного ринку. Ці операції класифікуються за кількома критеріями:

1) за терміном здійснення платежу з купівлі продажу валюти: -касові операції (полягають у купівлі продажу валюти на умовах її поставки не пізніше 2-го робочого дня з дня укладання угоди за курсом, узгодженим на момент її підписання); - строкові (операції полягають у купівлі продажу валютних цінностей з відстрочкою поставки їх на термін, що перевищує 2 робочі дні).

2) За механізмом здійснення операції: -операції спот (передбачають поставку валюти на другий робочий день); - форвардні (це різновид строкових операцій, що полягає в купівлі-продажу валюти між двома суб'єктами з наступною передачею валюти в обумовлений строк і за курсом, визначеним у момент укладання контракту, не прозорі для інших учасників); - ф’ючерсні (це теж різновид cтрокових оп-й, в яких два контрагенти зобов’язуються купити або продати певну суму валюти в певний час за курсом, установленим у момент укладання угоди. Відмінності їх від форвардних операцій: вони здійснюються тільки на біржах, під їх контролем, а форма і умови контрактів чітко уніфіковані, прозорі дя інших учасників.); -опціонні (це операції за яки між уч-ками укладається особлива угода, що надає одному з них право (а не обов’язок) купити чи продати другому певну суму валюти в установлений строк (чи протягом певного строку) і за узгодженим сторонами курсом).

3) За цільовим призначенням: -операції з метою одержання валюти для здійснення платежів за міжнародними розрахми; -операції з метою страхування від валютн. ризиків; - операції з метою одержання прибутку або спекулятивні операції.

4) За формою здійснення: безготівкові; готівкові.

5) За масштабами операцій: оптові; роздрібні.