Атмосферний тиск в кожній точці земної поверхні чи в будь-якій точці вільної атмосфери весь час змінюється, тобто чи зростає, чи спадає. Ці зміни тиску переважно неперіодичного характеру.
Зміни тиску частково мають періодичний характер добового ходу. При цьому добове коливання тиску подвійне: максимальні значення спостерігаються двічі за добу – перед полуднем і перед північчю (близько 9-10 і 21-22 години за місцевим часом), а мінімальний рано вранці і після полудня (близько 3-4 і 15-16 годин).
Добовий хід тиску добре виражений в тропіках. Від тропіків до полюсів амплітуда добових коливань зменшується. Причинами добового ходу є: добовий хід температури повітря; власні пружні коливання атмосфери, спричинені добовими коливаннями температури; припливні хвилі в атмосфері, що підсилюються резонансом з її власними коливаннями.
В зв’язку з сезонними змінами в циклонічній діяльності атмосферний тиск виявляє річний хід, в різних областях Землі різний. В окремі роки річний хід тиску може більш-менш сильно відрізнятися. Але все ж таки в ньому є певні особливості, властиві даному місцю, які добре відображені в багаторічних середніх величинах.
Типи річного ходу різноманітні. Найбільш простим він є над материками, де максимуми припадають на зиму і мінімуми на літо, а річна амплітуда зростає з віддаленням від океанів.
Добре виражений річний хід того ж типу і на околицях материків в мусонних областях.
У високих широтах океанів максимуми спостерігаються раннім літом і мінімуми взимку. В середніх широтах океанів нерідкий подвійний хід тиску – з максимумами літом і взимку і з мінімумами весною і осінню, причому амплітуда дуже незначна. В тропічних океанах річний хід тиску виражений слабко.
Задача по визначенню пококу прямої сонячної радіації
Приклад: Визначити потік прямої сонячної радіації на одиницю горизонтальної земної поверхні за коефіцієта прозорості атмосфери 0,7 і висоти Сонця над обрієм 30°. Розв'язання.
= 1,98 0,72 0,5 = 0,485 кал/см2хв=- 338,53 Вт/м2 - 0,34 кВт/м
Задача на визначення поясового часу по відомому істинному сонячному часові.
Приклад:
17 серпня о 17 год 15 хв за іст.часом на метеором. Станції, довгота якої 27 °46 ' почалась гроза. Встановити дикретний час початку грози не метеостанції.
To= 17 h 15 m
λ= 27 °46 '
T λ =?
Δ λ 30 °- 27 °46 ' = 2 °1 4 ' = 8 хв 56 сек
ΔT = 12 – 12,04 = 04 хв
Tm =17 h 12 m +0.4 хв = 17 год 19 хв
Tn = tm + Δ λ
Tn = 17 год 19 хв + 8 хв 56 сек = 17 год 27 хв 56 сек
T λ = Tn+ 1 год = 18 год 27 хв 56 сек
Задача на визначення середнього сонячного та поясового часу в різних пунктах за відомим Грінвіцьким часом.
τмісц. = τпоясне +- Δλ
Δλ – різниця довгот між середнім меридіаном даного часового поясу і меридіаном даного місця.
Рівняння часу:
Δτ = τмісц. – τістинне
(Δτ – Колесник, приложение 1)
τл = τпоясне + 1 год
360° - 24 год
15° - 1 год
1° - 4 хв
1’ – 4 сек
