Поняття та види майна у сфері господарювання, порядок його використання

Якихось актуальних правових проблем я в цьому питанні не знайшла

Майно, яке закріплюється за юридичною особою, має бути відокремлене не лише фізично, а й юридично. Юридична відокремленість передбачає закріплення за організацією майна на тому чи іншому правовому титулі: праві власності, праві господарського відання, оперативного управління, користування.

Відповідно до ч.1 ст. 139 ГК України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Ознаками майна суб’єктів господарювання відповідно до ч. 1 ст. 139 ГК України визначають:

а)вартісне визначення (оцінка);

б)виробництво чи використання у діяльності суб’єкта господарювання;

в)відображення у балансі суб’єкта господарювання або врахування в інших встановлених формах обліку майна суб’єкта господарювання.

Відповідно до ч.2 ст. 139 ГК України залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

Визначення поняття основних фондів наведено також в ПК. (я його не копіювала бо воно дуууже велике і тяжке)

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну України від 27 квітня 2000 р., основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Основними фондами є лише засоби праці, залучені у виробничий процес, які виконують певні функції.

Оборотними засобами (активами) є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесене законодавством до оборотних засобів (ч. 4 ст. 139 ГК України).

Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 р. оборотними засобами є грошові засоби та їх еквіваленти, не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати балансу.

Коштами у складі майна суб’єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб’єктів з іншими суб’єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства (ч. 5 ст. 139 ГК України).

Податковий кодекс України визначає кошти як гривню або іноземну валюту (п. 14.1.93).

Товарами у складі майна суб’єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги (ч. 6 ст. 139 ГК України).

Поняття товару використовується у багатьох нормативно-правових актах. Податковий кодекс України визначає товари як матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь- яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (п. 14.1.244).

Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери. Відповідно до ГК цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Джерелами формування майна суб'єктів господарювання є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); доходи від цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб'єктів; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян; інші джерела, не заборонені законом.