Тема 2. Сакральне і профанне як категорії релігійної естетики. Трагічне та героїчне як аксіо-естетичні категорії

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ З ЕСТЕТИКИ

ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ

Методичні рекомендації:

Уважно ознайомитись із змістом плану та списком літератури. Заняття будується як ряд індивідуальних міні-доповідей за теоретичними питаннями та міні-презентацій за питаннями прикладного мистецтвознавчого характеру.

Тема1. Діалектичне осмислення естетичних категорій «прекрасне» та «піднесене»

План

1. Прекрасне та потворне як аксіоми естетичного світовідношення:

а) обґрунтування тріади «Істина – добро – краса» в історії естетики, категорії «гармонія», «міра» та «досконалість»;

б) розкрити поняття «реалістична та нереалістична краса» на прикладах з історії візуального мистецтва (наприклад, обрати і обґрунтувати прекрасне з одного боку у Праксителя, Рафаеля, Брюллова, Яблонської, з іншого, у А. Матісса, М. Шагала, О.Архіпенка);

в) співвідношення потворного і злого в естетичній думці,

г) деформація, демонізація та зооморфізація як засоби візуалізації потворного у мистецтві (Проаналізувати відповідно художні джерела Е. Мунк «Крик», П. Пікассо «Герніка», Г. Клімт «Водяні змії», творчість С. Пояркова).

2. Естетичний зміст категорій «піднесене» та «нице»:

а) Сутність «піднесеного» в історії естетичної думки. Роль пафосу у творенні естетичного ідеалу;

б) Застосувати знання про пафос і піднесене для аналізу скульптурного ряду «Кий, Щек, Хорив та сестра Либідь», «Батьківщина-мати», «статуя Свободи», «Робітник і селянка»;

в) застосувати знання про «нице» в аналізі циклів інсталяцій художника Іллі Чичкана «Психодарвінізм» та «Ігри розуму».

Література:

 

Берк Э. Философское исследование о происхождении наших идей возвышенного и прекрасного. - М., 1979.

 

Вінкельман Й. Про художній ідеал прекрасного. – К., 1972.

Выготский Л.С. Психология искусства. - М.,1968 - Гл. 9,10.

 

Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного // Он же. Актуальность прекрасного. - М.,1991.

 

Гегель Г.В.Ф. Эстетика: В 4-х томах. - М.,1971, т.1 -97-290; т.3 - С.570-611.

 

Жан-Поль. Приготовительная школа эстетики. - М.,1981. - С.127-217.

 

Зольгер К.-В.-Ф. Эрвин. Четыре диалога о прекрасном и об искусстве. - М.,1978.

Кант И. Наблюдение за чувством возвышенного и прекрасного // Соч. В 6-ти томах - М.,1966. - Т.2.

Ковальчук О. Огидне як істина: місце і роль огидного у горизонті суспільних очікувань початку ХХ століття (На матеріалі творів В.Винниченка) // Сіверянський літопис. – 2006. – №5. – С.124 – 129.

Лосев А.Ф., Шестаков В.П. История эстетических категорий. - М.,1965.

Хогарт У. Про красу. – К., 1978.

Многозначная оптика искусства 2000-х. Каталог «Современное искусство Украины периода Независимости. 100 имен» — Киев, 2008. Илья Чичкан: «Идиотия» пост-человеческой реальности / Електронний ресурс. Режим доступу http://artcomment.com.ua/mnogoznachnaya-optika-iskusstva-2000-x-katalog-sovremennoe-iskusstvo-ukrainy-perioda-nezavisimosti-100-imen-kiev-2008

Панофски Э. Idea: К истории понятия в теориях искусства от античности до классицизма. - СПб., 1999.

Сантаяна Дж. Природа красоты // Современная книга по эстетике. - М., 1957.

 

 

Тема 2. Сакральне і профанне як категорії релігійної естетики. Трагічне та героїчне як аксіо-естетичні категорії.

План:

1. Ідея «сакруму» та «сакрального мистецтва» в естетичних концепціях ХХ століття (П. Флоренський, М. Еліаде, Е. Панофський про сакральне у мистецтві).

2. Церковне християнське мистецтво як естетичний феномен (зародження, символічно-знакова природа, естетичні особливості храму, співу, ікони). Феномени ісламського та буддистського мистецтва.

3. Сакральні та профанні мотиви в літературі ХХ століття: творчість Льюіса Клайва, Дж. Толкіна та Михайла Булгакова, Сергія Єсєніна: складнощі визначення сакрального та профанного.

4. Сакральне і профанне в кінематографі: реж.В. Хотиненко х/ ф «Поп», анімаційний фільм. Н. Березова «Про Василія Блаженого» 2008 р. та реж. О.Петрова « Моя любов » 2006 р. за романом І. Шмельова «Історія любовна».

5. Визначення категорії «трагічне» в історії естетичної думки.

6. Трагізм страстей Христових в історії мистецтва: іконографія сюжету «Розп’яття», «страсті» як музичний жанр, особливості жанру «страсті» в художньому кіно (х/ф «Страсті Христові» режисера М.Гібсона).

7. Трагедійне відтворення буття в мистецтві ХІХ – ХХІ століть:

невизнаність подвигу (показати на прикладі доробку Г. Бардіна, анімаційний фільм на музику Т. Альбіноні Адажіо, 2000), геноцид та репресії як соціальний прояв трагедії (Б. Кара «А завтра была война», х/ф 1987), деформація особистості як трагедія історична та індивідуальна (показати на прикладі творів Б. Пастернак роман «Доктор Живаго»).

8. Зміст категорії «героїчне». Культурний герой (Геракл, Ілля Муромець, Гамлєт: спільне і відмінне).

9. «Героїчне» в українському естетичному вимірі. Героїчні сторінки історії України у творчості гурту «Хорея козацька», графіці Георгія та Сергія Якутовичів, скульптурі Богдана Мазура.

 

Література до питань «сакральне та профанне»:

Абрамович С.Д. Церковне мистецтво. – Київ, 2005.

Буркхард Т. Сакральное искусство Востока и Запада. Принципы и методы. М., 1999.

Забияко А. П.. Сакральное // Культурология. XX век. Энциклопедия. — СПб.: Университетская книга, 1998

Забияко А. П.. Сакральное как категория феноменологии религии М. Элиаде

Крековецький Р. Богословя та духовність ікони. – Львів, 2000.

Лидов А. М. Иеротопия. Пространственные иконы и образы-парадигмы в византийской культуре. М., 2009

Мень А. Мировая духовная культура. Гл. ІІІ. – М., 1990.

Миролюбов Ю. П. Сакральное Руси. Соч. Т. I. — М., «Золотой Век», 1996. Отто Р. Священное. Об иррациональном в идее божественного и его соотношении с рациональным. СПб., 2008.

Панофский Эрвин, Этюды по иконологии. — СПб,: Азбука-классика, 2009. (Художник и знаток).

Столяр М.Б. Религия советской цивилизации. – К.: Стилос, 2010. – 178 с.

Топоров В. Н. Святость и святые в русской духовной культуре. Т.1. М., 1995, с.7-9, 441—442

Труссон Патрик. Сакральное и миф.

Флоренский П. Иконостас. Храмовое действо как синтез искусств.

Элиаде М. Сакральное и профанное. М., 1994.

Элиаде М. Священное и мирское. – М., 1987.

Этимология и семантика слова 'святость' // Полный Церковно-славянский словарь. М., 1993, с.584;

 

Література до питань «трагічне і героїчне»:

1 Ахутин А.В. Открытие сознания (древнегреческая трагедия) // Человек и культура. - М.,1990.

2 Выготский Л.С. Психология искусства. - М.,1968. (Аналіз образу Гамлєта).

3 Любимова Т.Б. Трагическое как эстетическая категория. - М.,1985.

4 Шиллер Ф. О причинах наслаждения, доставляемого трагическими предметами // Ф. Шиллер. Собр. соч. в 7-ми тт. - М.,1958. - Т. 6.

5 Шелер М. О феномене трагического // Проблема онтологии в современной буржуазной философии. - Рига,1988.

6 Унамуно М. О трагическом чувстве жизни у людей и народов // Иностранная литература. - 1990, №6.