Методи та організація економічного аналізу формування та використання коштів спеціального фонду бюджетної установи

Аналіз спеціального фонду бюджетних установ - це дослідження дохідної та видаткової частини спеціального фонду, причин відхилень, яке включає в себе аналіз виконання кошторису та аналіз фінансового стану. Необхідність проведення аналізу у бюджетних установах в першу чергу зумовлена тим, що їх керівникам потрібна аналітична інформація про діяльність суб'єктів господарювання для прийняття відповідних управлінських рішень [112, с.174].

Основні прийоми аналізу, які можуть бути використані:

- Горизонтальний (часовий) аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом. Такий аналіз є основою організації моніторингу поточної фінансової діяльності. У процесі цього аналізу виявляють відхилення звітних показників від планових (нормативних), визначаються причини цих відхилень і вносяться рекомендації щодо корегування окремих напрямків фінансової діяльності бюджетної організації. Аналіз дає можливість визначити роль бюджетного фінансування за загальним і спеціальним фондом.

- Вертикальний (структурний) аналіз–визначення структури фінансових показників з оцінюванням впливу різних факторів на кінцевий результат. Такий аналіз дає можливість визначити найвагоміші складові в балансі бюджетної організації, але найбільш вагоміше його використання в аналізі складових доходів і витрат кошторису.

- Трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів. На основі екстраполяції можливо не тільки визначити перспективне значення основних показників, а також спрогнозувати перспективний аналіз фінансового стану бюджетної організації [93, с.24].

- Порівняльний аналіз - внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самої організації (філій), а також міжгосподарський аналіз показників цієї організації порівняно з показниками конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками. При порівняльному аналізі фінансових показників розглянутої державної організації і середньо галузевих показників виявляється ступінь відхилення основних результатів фінансової діяльності організації від середньогалузевих з метою оцінки своєї конкурентної позиції за фінансовими результатами господарювання і виявлення резервів подальшого підвищення ефективності фінансової діяльності. При порівняльному аналізі фінансових показників організації і організації –конкурента виявляються слабкі сторони фінансової діяльності організації з метою розробки заходів із підвищення його конкурентної позиції на регіональному ринку. При порівняльному аналізі фінансових показників структурних одиниць і підрозділів даної організації проводиться порівняльна оцінка й пошук резервів підвищення ефективності фінансової діяльності внутрішніх підрозділів організації.

- Факторний аналіз – визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. Проводиться за допомогою моделювання (детермінованого та стохастичного) [54, с.8].

- Маржинальний аналіз – метод оцінювання і обґрунтування управлінських рішень на основі причинно-наслідкового зв’язку обсягу продажу, собівартості наданих бюджетною організацією послуг та поділу витрат на постійні і змінні.

- Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників [63, с.45].

Завдання аналізу коштів спеціального фонду:

- оцінка виконання кошторисних призначень у частині спеціального фонду;

- оцінка виконання плану за основними показниками кожного виду надходжень за спеціальним фондом;

- розрахунок впливу факторів на відхилення по основних результативних показниках;

- розробка заходів щодо усунення виявлених у результаті аналізу недоліків і заходів щодо пошуку джерел утворення й ефективного використання коштів за спеціальним фондом;

- контроль правильності утворення дохідної і видаткової частини кошторису [120].

Джерелами інформації для аналізу є: звіт про виконання кошторису доходів і витрат по спеціальному фонду, як індивідуальний (по кожному виду джерел), так і зведений; дані бухгалтерського обліку, ревізій і перевірок.

Основними етапами аналізу виконання кошторису за спеціальним фондом можна визначити наступні (рис.3.1):

 

 

Рис.1.3. Етапи проведення аналізу коштів спеціального фонду бюджетної установи

Джерело: складено автором на основі [80, с.96-97].

1. Оцінка складу, структури та динаміки спеціального фонду за показниками залишків, надходжень і видатків – здійснюється за методиками горизонтального й вертикального аналізу.

2. Аналіз виконання плану надходжень спеціального фонду – передбачає співставлення планових (кошторисних показників з реальним надходженням коштів до бюджетної установи.

3. Аналіз виконання плану видатків спеціального фонду – спрямовано на дослідження виконання кошторису за спеціальним фондом.

4. Аналіз руху коштів спеціального фонду – здійснюється балансовим методом на основі наступної моделі [94, с.71]:

Зп +Н = В +Зк, (3.1)

де Зп – залишок коштів спеціального фонду на початок року;

Н – надходження коштів за рік;

В – використання коштів спеціального фонду за рік;

Зк – залишок коштів спеціального фонду на кінець року.

Для більш поглибленого аналізу досліджуваної ділянки бюджетної установи доцільним також буде розрахунок показників з інтенсивності руху грошових коштів, який дасть змогу дослідити процеси надходження та використання коштів спеціального фонду. Інтенсивність руху коштів можливо визначити з допомогою коефіцієнтів [83, с.438]:

- з надходження: К обор.н. = Н / З п + Н, (3.2)

- з використання: К обор.в. = В / З п + Н, (3.3)

де, К обор.н. – коефіцієнт обороту з надходження коштів спеціального фонду;

К обор.в. – коефіцієнт обороту з використання коштів спеціального фонду;

З п – залишок коштів спеціального фонду на початок року;

Н – надходження коштів спеціального фонду за рік;

В –використання коштів спеціального фонду за рік;

З к –залишок коштів спеціального фонду на кінець року.

5. Факторний аналіз доходів спеціального фонду – здійснюється окремо за кожним видом надходжень на основі мультиплікативної моделі:

Д = Опп Воп, (3.4)

де Д – доходи спеціального фонду;

Опп – обсяг платних послуг (у натуральних показниках, одиницях);

Воп – вартість одиниці послуг.

6. Факторний аналіз видатків спеціального фонду – здійснюється окремо за кожним видом видатків і дозволяє з’ясувати вплив окремих факторів на розмір видатків [54, с.9].

7. Узагальнення результатів аналізу – заключна стадія економічного аналізу, яка дозволяє зробити висновки про виконання кошторису установи за спеціальним фондом, визначити причини відхилень та розробити заходи щодо збільшення надходжень і прискорення руху коштів спеціального фонду. Аналіз спеціального фонду зазвичай завершується прийняттям управлінських рішень щодо подальшого розвитку бюджетної установи за рахунок спеціальних коштів.

Значення такого аналізу полягає в тому, що з його допомогою можна проконтролювати правильність утворення спецкоштів, витрати, а також знайти резерви для зміцнення матеріально-технічної бази установ. У першу чергу, такий аналіз повинен проводитися з метою встановлення, наскільки ефективно використовуються кошти спецфонду на утримання підприємств водної галузі, чи відповідають якість і обсяг послуг, наданих підприємством, витратам на їх надання.

За основу цих розрахунків мають братися такі показники, як: обсяг надання тих чи інших платних послуг, інші розрахункові показники (наявність суден; кількість штатних одиниць зайнятих для їх обслуговування; загальна вартість витрат понесених на їх утримання, витрати на сплату податків і зборів, площа приміщень і вартість обладнання та іншого майна, що здаються в оренду, тощо), а також розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен установлюватися відповідно до законодавства [70, с.357].

Велике значення має аналіз співвідношення доходів і видатків за кожним позабюджетним джерелом надходжень державних підприємств, установ, організацій, який повинен виявляти найбільш рентабельні види діяльності підприємств водної галузі.

Крім того, особливу увагу слід приділяти розміру видатків на одну гривню доходів за коштами спеціального фонду бюджету. Незважаючи на те, що державні установи не мають повної самостійності при розпорядженні заробленими коштами, такий аналіз – це єдиний дійовий метод контролю за ефективністю витрачання коштів спеціального фонду кошторису [84, с.362-363].

Методика аналізу спеціального фонду бюджетної установи значною мірою відповідає методиці аналізу виконання загального фонду.

Отже, завдяки аналізу коштів спеціального фонду здійснюється кількісна та якісна характеристика тих змін і відхилень від планових показників, які відбуваються в установах, а також з'ясовуються їх причини, виявляються резерви та розробляються заходи по усунення виявлених негативних тенденцій на майбутнє. Аналіз є необхідною складовою для установ та організацій будь-якої форми власності, в тому числі і бюджетної. За його допомогою аналізується забезпеченість фінансовими ресурсами, доцільність і ефективність їхнього розміщення і використання, оскільки оцінка цих показників потрібна для ефективного керування, планування, контролю, поліпшення та удосконалення діяльності бюджетної установи.