Підприємство і фірма як визначальні суб’єкти бізнесу

У менеджменті широко використається таке поняття, як "підприємницька структура". Під підприємницькою структурою розуміється склад суб'єктів ринкових відносин, до числа яких відносяться тільки ті організаційно-господарські одиниці, метою діяльності яких є одержання прибутку як кінцевого результату діяльності.

Можна виділити чотири категорії економічних суб'єктів: фірми, банки, страхові й трастові компанії, інвестиційні структури. При цьому фірми ми відносимо до основних суб’єктів підприємницької діяльності, а банки, страхові й трастові компанії, інвестиційні структури - до обслуговуючу сферу підприємницької діяльності.

Підприємство — основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство — самостійний господарський суб'єкт, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, науководослідну і комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку.

Як бачимо, за змістом термін "підприємство" відображає головні характерні риси фірми — самостійного господарського суб'єкта ринкової системи. Саме фірма як юридично та економічно самостійна підприємницька одиниця веде господарську діяльність на підприємствах, володіє та керує ними з метою отримання прибутку. Навпаки, підприємство — це техніко-організаційна ланка фірми, у межах якої безпосередньо здійснюється технологічне сполучення засобів виробництва та робочої сили і діяльність якої спрямовується на досягнення цілей фірми. Фірма може володіти кількома підприємствами, а може й одним підприємством, у цьому разі обидва терміни збігаються.

Отже, як ми бачимо, фірма – більш широке поняття.

Будь-яка фірма здійснює такі основні функції:

• організація та управління господарською діяльністю;

• постачання свого підприємства необхідними ресурсами; • реалізація створених матеріальних благ або послуг;

• внутрішньофірмове управління персоналом.

Як об'єкт права підприємство оцінюється як певним чином відособлене в господарському обороті майно, виділюване з іншого майна підприємця. Хоча підприємство й не зізнається як юридична особа, вона проте наділяється деякими елементами правосуб'єктності. Так, підприємство може мати власне найменування (фірму) й бути зареєстрованим у торговельному реєстрі як самостійне підприємство або філії іншого підприємства того ж підприємця. На підприємств ведеться бухгалтерський облік й складається баланс. Якщо підприємець виступає як індивідуальний, то бухгалтерський облік не зачіпає його особистого майна. На підприємствах, що належать об'єднанню підприємців, такого розходження не робиться. У фірмовій структурі великих промислових фірм підприємства можуть входити у виробничі відділення або у філії, які мають господарську самостійність й являють собою самостійна організаційно-господарська ланка, що здійснює свою діяльність на умовах комерційного й внутріфірмового розрахунку.

Фірма і підприємство – є невід'ємними частинами ринку, елементами його структури.

44. Проблеми бізнесу в роботах лауреатів Нобелівської премії 2012-2014 рр
Нобелівська премія з економіки — премія за видатний внесок у розвиток економічних наук, що є найпрестижнішою нагородою в цій галузі.

Вручення НП має колосальний вплив як на розвиток економічної теорії, так і на формування економічної практики. За час, що минув, нобеліанти зуміли запропонувати світовому співтовариству сучасні передові економічні розробки, концепції, проекти, ідеї.

Нобелевскую премию по экономике получили американские ученые Элвин Рот (Alvin Roth) из Гарвардского университета и Ллойд Шепли (Lloyd Shapley) из Калифорнийского университета. Их имена были названы в рамках прямой трансляции из Стокгольма на сайте премии. Ученые были награждены за «теорию стабильного распределения и практики устройства рынков».

По сути, речь идет о выборе наилучшего способа распределения ограниченного числа ресурсов между пользователями. Исследователи работали независимо друг от друга, однако в Нобелевском комитете отметили, что сочетание базовой теории Шепли и практических опытов Рота «улучшило работу многих областей рынка».«Эта награда — мечта любого профессионального экономиста, и в этом году ее дали одному из ветеранов», - рассказал в беседе с «Полит.ру» постоянный профессор профессор и проректор Российской экономической школы КонстантинСонин, говоря о Ллойде Шепли, основателе теории игр. По его словам, «про Шепли уже начали даже забывать, а некоторые и вовсе думали, что он умер», в то время как Элвин Рот — представитель совсем другого поколения.

Как пояснил Сонин, с одной стороны, Нобелевскую премию по экономике 2012 года дали за чистую теорию, с другой стороны, Элвин Рот применил результаты теоретических исследований Шепли на практике и «благодаря его работам были спасены сотни жизней». Так, Рот успешно использовал математические алгоритмы для таких проблем, как распределение учащихся по школам в Нью-Йорке и сведение доноров почек с реципиентами.