Попит, пропозиція, ринкова ціна

З’ясовуючи, як ринок розв’язує фундаментальні економічні проблеми, ми дізналися, що вирішальну роль у мотивації дій виробників (продавців) і споживачів (покупців) відіграють ціни. Тепер з’ясуємо, яким чином формується ринкова ціна. Розглядатимемо ринок окремого товару і вважатимемо, що має місце нічим не обмежена конкуренція (К8).

Після вивчення цієї теми ви знатимете:

· як формуються попит і пропозиція на ринку товарів;

· що таке рівноважна ціна і яка її роль в організації ринкової економіки;

· що може обмежувати процес установлення рівноважних цін.

 

Як бачимо, центральною проблемою є формування цін. Ціна, цінність, вартість — це ті проблеми, які залишаються актуальними протягом століть. В економічній теорії сформувалися два протилежні підходи до цих проблем. Один із них, що бере початок від Адама Сміта та Давіда Рікардо, називається трудовою теорією вартості. Згідно з цією теорією вартість (цінність) речей визначається працею, що втілена в них. “Вартість товару,— зазначав Д. Рікардо, — залежить від відносної кількості праці, яка необхідна для його виробництва”. Другий погляд — це теорія корисності, яка базується на тому, що цінність речей визначається їх суб’єктивною оцінкою споживачами.

Видатний український економіст Михайло Туган-Барановський, зіставляючи ці дві теорії, наголошував, що кожна з них може щось пояснити і водночас має певні обмеження. З позицій теорії трудової вартості, зокрема, не можна пояснити ринкових коливань товарних цін, а також цін товарів, що не створювалися людською працею, як, наприклад, земля. Водночас, перебуваючи на позиціях теорії корисності, не можна пояснити, чому середні ціни товарів різного виду істотно розрізняються, а багато корисних речей взагалі не мають ціни (“Нариси з новітньої історії політичної економії і соціалізму”).

Коротка історична довідка

Михайло Іванович Туган-Барановський народився у Харківській губернії 1865 р. Закінчив Харківський університет. Захистив магістерську і докторську дисертації у Московському університеті. Працював професором Петербурзького університету та політехнічного інституту.

Після лютневої революції 1917 р. повернувся в Україну. Обіймав посаду міністра фінансів при Центральній Раді. Пізніше зосереджується на науково дослідній та викладацькій роботі у Київському університеті. За його активної участі створювалась Українська академія наук, яка однією з перших у світі сформувала відділення соціально-економічних наук. Був академіком за спеціальністю теоретична економія. Помер у 1919 р.

Головні напрями досліджень: теорія ринків та економічних криз, розвиток капіталізму і теорія розподілу, теоретичні проблеми соціалізму та кооперації.

 

Основи поглядів на ринкову ціну, які тут розглядаються, закладені видатним англійським ученим Альфредом Маршаллом. Він зробив висновок про безперспективність продовження дискусії з приводу того, яка з теорій — трудової вартості чи корисності — є обґрунтованішою. А.Маршалл запропонував зосередити увагу на дослідженні закономірностей формування і взаємодії попиту та пропозиції і на цій основі — на формуванні теорії ціни. При цьому ідею граничного відшкодування факторів виробництва він використав для пояснення того, як формується пропозиція товарів, а ідею граничної корисності — для пояснення формування попиту споживачів.

Головними чинниками у формуванні ціни є попит і пропозиція. Підтвердження цього можемо, наприклад, знайти, спостерігаючи угоди, які здійснюються на звичних для нас ринках. Там, як відомо, зустрічаються здебільшого продавці сільськогосподарської продукції та приватні покупці. Здійснення угоди передбачає узгодженість позицій з приводу ціни. Кожен із них з’являється на ринку з власним уявленням про ціну та обсяг продукції, що може бути куплена (продана), а домовитися вони можуть про зовсім іншу ціну. Саме такий ринок найкраще демонструє процес погодження інтересів, конкуренцію покупців і продавців. Дещо складніше побачити процес узгодження ціни в організованих установах торгівлі: універмагах, гастрономах, кафе, де ціна товару фіксується у цінниках і на ярликах. Але і тут вона з часом змінюється під впливом тих самих чинників, що і на ринку сільськогосподарської продукції.

Отже, ринкова угода, що передбачає домовленість про ціну, відбувається за умови, коли бажання покупців придбати товар збіглося з бажанням продавців його продати.

Рішення (бажання) покупців придбати товар і є попитом. Рішення (бажання) продавців продати товар називається пропозицією.

Попит (англ. — demand). Від чого залежить бажання придбати товар? Серед багатьох чинників, які можуть вплинути на попит, найголовнішими є:

• ціна нашого товару у певний час;

• ціна інших товарів;

• доходи покупців;

• смаки та уподобання покупців;

• очікування покупців.

Якщо зафіксувати всі фактори, крім ціни нашого товару, на незмінному рівні, тобто тимчасово виключити дію інших факторів, то матимемо залежність, яка називається функцією попиту від ціни. Записати це можна так:

Q ^D = f(P),

де Q ^D — обсяг попиту на певний товар, або максимальна кількість

одиниць товару, що його готові придбати покупці за певну ціну,

Р — ціна цього товару.

 

Спираючись на власний досвід, кожен із нас може засвідчити: чим вища ціна на товар, тим менший попит, і навпаки, чим менша ціна, тим більший попит. Цю залежність іноді називають законом попиту.

У теорії обернену залежність між ціною та попитом пояснюють ефектами доходу та заміщення.

Суть ефекту доходу полягає у тому, що нижча ціна на певний товар дозволяє людині придбати його у більшій кількості. Тобто фактично відбувається зростання купівельної спроможності, що має місце і тоді, коли дохід (Д14) зростає.

Ефект заміщення проявляється у тому, що при зменшенні ціни споживач виявляє схильність замінювати відносно дорожчі товари на ті, ціни яких знижуються або залишаються незмінними. Завдяки цьому люди купують більше дешевих товарів.

Поєднуючись, ефект доходу і заміщення зумовлюють бажання споживачів купувати більше товарів за нижчою ціною.

Покажемо залежність обсягу попиту від ціни на прикладі формування індивідуального попиту на цукор, використавши умовні дані (див. табл. 4).

Таблиця 4

Попит індивідуального покупця на цукор (умовні дані)

 

 

Із даних таблиці бачимо, що у разі ціни 1 ц цукру 250 грн. величина попиту споживача на ринку встановиться на рівні 10 ц цукру за місяць. Якщо ціна 1 ц знизиться до 200 грн. — величина попиту зросте до 15 ц за місяць. Ще вищий попит установлюватиметься на цукор, коли ціна на нього знизиться до 150, 100, 50 грн.

На основі даних таблиці побудуємо графік, зобразивши криву індивідуального попиту.

 

Графік 7