Арсенал засобів економічної науки є досить різноманітним. Це — класифікація явищ, абстрагування від другорядного, узагальнення тощо. Особлива роль тут належить економічному моделюванню.
Класифікація. Класифікувати — розрізняти процеси та явища за певним критерієм (принципом). Зокрема, за рівнем доходів громадяни країни можуть бути поділені на тих, хто належить до низькооплачуваних, до середнього чи вищого прошарку суспільства. За рівнем прибутковості підприємства поділяють на збиткові, малорентабельні, високорентабельні.
Абстракції. Абстрагування передбачає ігнорування певних впливів, акцентування на чомусь одному. Отже, йдеться про певне спрощення дійсності. Але воно є необхідним, оскільки інакше у складному світі економіки було б неможливо виявити певні закономірності, порядок і логіку. Наприклад, якщо ми хочемо пояснити відмінності у продуктивності двох виробників, то нам слід зосередитися на головному: застосованих ними технологіях і способах організації виробництва. Тим самим реальна дійсність спрощується. Адже на рівень продуктивності можуть впливати кліматичні умови, взаємини з постачальниками, навіть настрої працівників певного підприємства. Але без такого абстрагування — спрощення — ми ніколи б не пояснили жодного явища, не виявили б жодної закономірності.
Узагальнення. Тоді, коли досліджена достатня кількість фактів і виявлені повторювані зв’язки, можна узагальнювати або робити висновки, що стосуються певної групи явищ. Якщо, наприклад, велика кількість споживачів змінює структуру споживання під впливом зміни цін, то можна робити узагальнення про те, що ціни змінюють структуру споживання.
Економічне моделювання. Моделі відображають головні взаємозв’язки між економічними величинами (змінними). При цьому розрізняють зовнішні змінні — процеси, що діють на досліджуване нами явище ззовні, та внутрішні змінні — процеси, що складають зміст досліджуваного явища. Модель показує, як зрушення у зовнішніх чинниках спричиняють зміни у внутрішніх. Схематично це виглядає так:
Модель
Схема 4
Спробуємо змоделювати економічний зміст досить простого явища: купівлі цукерок. Досвід багатьох поколінь покупців дає змогу узагальнити: попит на цукерки залежить від рівня їх цін і доходів споживачів. Це узагальнення можна формалізувати так:
Q = F (P, I),
де Q — попит на цукерки;
Р — ціна цукерок;
I — дохід споживачів.
Тут Р та I — зовнішні змінні, а Q — внутрішня змінна, яка складає зміст явища купівлі.
Зазвичай зв’язки економічних явищ ілюструють графіками.
Графічне зображення. Будь-який графік ілюструє залежність між двома величинами (змінними). Значення однієї величини відкладають на горизонтальній осі графіка, іншої — на вертикальній. Власне лінія графіка демонструє характер залежності між двома явищами. Спробуємо графічно зобразити залежність величини попиту на цукерки від ціни на них. Нехай на вертикальній осі будуть відкладатися значення цін, а на горизонтальній — кількість придбаних споживачами цукерок. Залежність між цінами та кількістю є оберненою: чим нижчі ціни, тим більший попит на цукерки. Зобразимо це графічно.
Графік 1
Лінія DD графіка відображає попит на цукерки, який зростає, коли ціна стає меншою (рух від точки А до точки В).
Кожна наука певним чином пов’язана з іншими. Існують так звані прикордонні сфери на межі наук, де дуже часто започатковуються нові напрями досліджень, нові науки, наприклад, біохімія, геофізика, економічна кібернетика тощо. Спробуємо у загальних рисах визначити, як пов’язана економічна наука з деякими іншими науками, скориставшись схемою 5.
Схема 5
