Економічна природа попиту. Закон попиту. Фактори попиту. Еластичність попиту

Попит – взаємозв’язок між кількістю продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити за кожну ціну із низки можливих цін за деякий проміжок часу.

Рух попиту об’єктивно регулюється законом попиту – при незмінності всіх інших параметрів зниження ціни веде до відповідного зростання величини попиту, і навпаки, при інших рівних умовах підвищення ціни веде до відповідного зменшення величини попиту. Отже, існує від’ємний або обернений зв’язок між ціною і величиною попиту. Рух по кривій попиту з однієї точки до будь-якої іншої показує, як зміна однієї змінної, тобто ціни, зумовлює зворотний рух, тобто обсягу продаж.

 

Важливо усвідомити, що у будь-який період часу кожний покупець продукту отримує менше задоволення, вигоди або користі від кожної наступної одиниці продукту. Тобто діє принцип, згідно з яким наступні одиниці цього продукту приносять все менше і менше задоволення – спадна гранична корисність. Споживачі будуть купувати додаткові одиниці продукту лише за умови, що його ціна знижується.

У законі попиту виявляється суперечність між ціною товарів і платоспроможністю населення. Із зниженням ціни у людини з’являється стимул придбати дешевші товари замість аналогічних, які тепер відносно дорожчі. Споживачі схильні замінювати дорогі продукти дешевшими. Це є одна із форм вияву закону попиту – ефект заміщення. Із зниженням ціни купівля яловичини стає привабливішою, її купують замість свинини, баранини.

Якщо ціна знизилась, то споживач має можливість придбати ті товари, купівля яких раніше стримувалася через недостатню купівельну спроможність. У цьому випадку попит зростає на більш дорогі товари. Ця форма вияву закону попиту є ефектом доходу. Так, зниження ціни на яловичину підвищує купівельну спроможність доходу споживача і дозволяє йому купувати більше яловичини.

Ефекти доходу і заміщення сполучаються і призводять до того, що у споживачів з’являється можливість і бажання купувати більшу кількість продукту за нижчу ціну, ніж за високу.

При побудові кривої попиту виходять із того, що ціна служить найважливішою детермінантою кількості любої купленої продукції і що нецінові фактори величини попиту незмінні. Коли ж вони змінюються, то положення кривої теж змінюється: якщо покупець купляє більшу кількість даного товару по кожній із можливих цін – то вправо, а якщо меншу – то вліво.

Тож неціновими факторами попиту є:

смаки та уподобання споживачів – вониможуть змінюватисяпід впливом реклами або зміни у моді чи внаслідок появи нових продуктів. Сприятливі зміни в уподобаннях споживачів спричиняють зростання попиту, що переміщує криву попиту праворуч. Навпаки, несприятливі зміни в уподобаннях споживачів змістять криву попиту ліворуч;

кількість споживачів на ринку – збільшення їх збільшує попит (зсув праворуч), і навпаки;

грошові доходи споживачів та їхня купівельна спроможність – коли зростають, то праворуч. Однак на деякі товари, які можна замінити дорожчими та якіснішими, попит зі зростанням доходу може зменшитися – зсув ліворуч;

зміна цін на споріднені товари – зсув кривої попиту вправо, якщо збільшиться ціна товару-замінника (попит на чай зросте, якщо збільшиться ціна на каву) і якщо зменшиться ціна доповнюю чого товару (знизиться ціна на бензин, то зросте попит на автомобілі).

Зміна попиту означає зміщення кривої попиту вправо або вліво. Зміна ж величини попиту – переміщення з однієї точки на іншу на постійній кривій попиту. Причиною зміни величини попиту є зміна ціни конкретного продукту.

Еластичність – міра реагування однієї змінної величини на зміну іншої; точніше – це число, яке показує відсоткову зміну однієї змінної внаслідок одновідсоткової зміни іншої змінної.

Еластичність попиту відображає зміну величини попиту на певний товар зі зміною його ціни. Ступінь цінової еластичності або нееластичності попиту вимірюється за допомогою коефіцієнта Е_п, обчис­леного за такою формулою:

 

Оскільки відсоткова зміна змінної є абсолютною зміною змінної, поділеної на початковий рівень змінної, то еластичність попиту за ціною можна також визначити за формулою:

Відомо, що спадна крива попиту ілюструє обернену за­лежність, яка існує між ціною і кількістю потрібної продукції. Це означає, що ціновий коефіцієнт еластичності попиту зав­жди буде мати від'ємне значення. Наприклад, якщо ціна зни­жується, то кількість потрібної продукції зростає. Це означає, що чисельник у формулі буде додатний, а знаменник — від'єм­ний, а в результаті матимемо від'ємний коефіцієнт. Навпаки, у випадку збільшення ціни чисельник буде від'ємний, але зна­менник — додатний, що знову дасть від'ємний коефіцієнт.

В економічній науці ігнорується від'ємний знак, ураховуєть­ся лише абсолютна величина коефіцієнта еластичності. Робить­ся це, щоб уникнути можливих непорозумінь.

Попитбуде еластичний, якщо відсоткова зміна ціни веде до більшої відсоткової зміни необхідної продукції. Наприклад, якщо зниження ціни на 4 % викликає зростання попиту на 8 %, то попит є еластичний. Очевидно, що у всіх подібних ситуаці­ях, коли попит еластичний, коефіцієнт еластичності буде біль­ший одиниці; у такому випадку він дорівнює 2.

Якщо відсоткова зміна ціни супроводжується порівняно меншою зміною кількості необхідної продукції, попит нееластичний. Так, якщо зниження ціни на 4 % дає в результаті зростання кількості потрібної продукції на 2 %, то попит нееластичний. У цьому випадку коефіцієнт еластичності складає ¹/₂. зрозуміло, що за умов нееластичного попиту коефіцієнт еластичності завжди буде менший одиниці.

Коли відсоткова зміна ціни і наступна відсоткова зміна кількості необхідної продукції дорівнюють одна одній – одинична еластичність.

Визначники еластичності попиту за ціною:

1. Предмети розкоші і предмети щоденного вжитку — якщо попит на предмети щоденного вжитку здебільшого нееластичний, то попит на предмети розкоші здебільшого еластичний. Так, підвищення більше ніж у б разів ціни на буханець хліба з 25 на 26 грудня 1992 року в Україні, по суті, не призвело до скорочення його споживання;

2. Частка продукту доходу споживача — чим більшу ча­стку займає товар у бюджеті споживача, за інших по­стійних умов, тим вищою буде еластичність попиту на нього;

3. Чинник часу — чим триваліший період для прийняття рішення, тим еластичніший буде попит на товар.

Одна із причин такого правила полягає в тому, що багато споживачів — це люди звички. Якщо ціна на товар зростає, людям потрібен час, щоб знайти і випробувати інші товари, доки вони не переконаються в їхній прийнятності.

Інші концепції визначення еластичності попиту. Зі зро­станням сукупного доходу попит на більшість товарів (нор­мальні товари або товари вищого ґатунку) зростає, а на товари нижчої споживчої цінності зменшується. Еластичність попиту за доходом показує відсоткову зміну запитуваної кількості товару Об внаслідок одновідсоткового зростання доходу Д:

Еластичність попиту за доходом для нормальних товарів має додатне значення, а для товарів нижчої споживної цінності — від'ємне.

Попит на товари часто змінюється внаслідок зміни цін ін­ших товарів. Перехресна еластичність попиту від цін означає відсоткову зміну запитуваної кількості товару при одновідсотковому збільшенні цін на інші товари. Тому еластичність по­питу на яблука по відношенню до ціни груш складає:

У прикладі з яблуками і грушами перехресна еластичність цін має додатне значення, тому що це товари-замінники; вони конкурують на ринку, і зростання ціни груш, яке здешевлює яблука відповідно нової ціни груш, веде до збільшення попиту на яблука (крива попиту на яблука зміститься вправо, їхня ціна зросте). Коли два товари є взаємо доповнюваними (бензин і автомобілі, фотокамери і фотоплівки) і використовуються ра­зом, то зниження цін на один із них збільшує споживання іншо­го. Так, наприклад, якщо ціна на автомобілі підвищується, то попит на них знижується. Водночас знижується також і попит на бензин (крива попиту на бензин зміститься вліво). Еластич­ність бензину відносно автомобілів від'ємна, оскільки ці това­ри є взаємо доповнюваними.

Чим більшим є абсолютне значення перехресної еластич­ності попиту від цін, тим вищим є ступінь замінюваності або доповнюваності товарів. Якщо перехресна еластичність дорів­нює нулю, то товари не мають жодного впливу один на одного.