Сутність міжнародного кредиту. Умови, напрямки і види кредитування

Міжнародний кредит надається державою, банком, іншою юридичною або фізичною особою однієї країни іншій країні, а також банкові, юридичній або фізичній особі іншої країни на певний термін на умовах повернення та сплати процентів. Кредиторами і позичальниками можуть також виступати міжнародні організації, регіональні об’єднання держав, асоціації виробників та експортерів товарів.

Міжнародний кредит – це форма руху позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язана з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості та сплати процентів.

Об’єктивну основу міжнародного кредиту складають: інтернаціоналізація виробництва і капіталу, інтенсифікація міжнародного поділу праці.

Функції міжнародного кредиту:

· забезпечує перерозподіл фінансових і матеріальних ресурсів між країнами, дозволяючи використовувати їх з більшою ефективністю або задовольняти найгостріші потреби в позичальних коштах;

· перечислює тимчасово вільні грошові кошти з одних країн на фінансування капіталовкладень в інші;

· прискорює процес реалізації у світовому масштабі, розсуваючи тим межі розширеного відтворення.

Виділяють і головні принципи міжнародного кредиту:

· поверненість {якщо не спрацьовує даний принцип, тобто кошти передаються на умовах неповернення, то це вже називається не кредитом, а фінансуванням};

· терміновість {в розумінні строковості, тобто повернення і оплата в зазначений термін};

· платність {передбачає сплату процентів за надання кредиту};

· гарантованість {матеріальна або якась інша забезпеченість}.

Класифікація кредитів різноманітна, але загалом її зводять до наступних ознак і форм:

1. За цільовим призначенням:

Прив’язані кредити — це кредити, які мають чітко виражений цільовий характер, закріплений у кредитній угоді. Прив’язані кредити поділяються на комерційні та інвестиційні кредити.

Комерційні кредити – це кредити, що надаються для закупівлі певних товарів або для оплати певних необхідних послуг.

Інвестиційні кредити — це кредити, що призначаються для будівництва чи створення конкретних об’єктів.

Проміжкові кредити –для змішаних форм вивезення капіталів, товарів і послуг, наприклад, у вигляді виконання підрядних робіт (інжиніринг).

Фінансові кредити — це кредити, які можуть використовуватись позичальниками на довільні цілі, тобто такі, що не мають чіткого цільового призначення. До фінансових кредитів відносять облігаційні позики.

2. За загальними джерелами:

Внутрішні кредити – це кредити, що надаються національними суб’єктами для здійснення зовнішньоекономічної діяльності національним же суб’єктам.

Іноземні кредити – це кредити, що надаються іноземними кредиторами національним позичальникам для здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Змішані кредити – це кредити як внутрішнього, так і зовнішнього походження.

3. За кредиторами:

Приватні кредити – це кредити, що надаються приватними фізичними та юридичними особами.

Урядові (або державні) кредити – це міжнародні кредити, що надаються урядовими установами від імені держави.

Кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій.

Фірмові (комерційні) кредити – кредити, що надаються фірмами.

Банківські кредити – кредити, які надаються банками, іноді посередниками (брокерами).

Змішані кредити – у цьому випадку це міжнародні кредити, що надаються під одну програму різними кредиторами, тобто вони є частково приватними, частково урядовими, а частково надаються міжнародними організаціями.

4. За формою кредитування:

Товарні кредити – це міжнародні кредити, що надаються в основному експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі.

Валютні (грошові) кредити – це кредити, що надаються у національній або іноземній валюті (на євроринку у валюті третьої країни), тобто у грошовій формі. Кредити даного виду можуть даватися і в композитних грошах.

5. За формою забезпечення:

Забезпечений кредит – це кредит, що забезпечується нерухомістю, товарами, товаророзпорядчими та іншими комерційними документами, цінними паперами, цінностями як заставою. У міжнародній практиці іноді використовують для забезпечення кредиту офіційні запаси золота, що оцінюються за середньоринковими цінами. Але більшість країн продає золото у випадках термінової потреби в грошах.

Застава товару для одержання кредиту здійснюється в трьох формах:

- тверда застава (певна товарна маса закладається на користь банку);

- застава товару в обігу (враховується залишок товару відповідного асортименту на певну суму);

- застава товару в переробці (із заставою товару можна виробляти вироби, не передаючи їх до застави в банк).

Застава є засобом забезпечення зобов’язань за кредитною угодою, тому кредитор має право у разі невиконання боржником зобов’язань отримати компенсацію, розмір якої дорівнює вартості застави.

Бланковий кредит – це міжнародний кредит, який надається просто під зобов’язання боржника вчасно його погасити. Документом при цьому виступає соло-вексель з одним підписом позичальника.

6. За терміном дії:

Короткострокові кредити – це кредити, які надаються на термін до 1 року і використовуються в основному в міжнародній торгівлі товарами (частіше сировиною) і при наданні послуг.

Середньострокові кредити – це кредити на термін від 1 до 5-7 років, які в основному використовуються при експорті машин і різного обладнання.

Довгострокові кредити – це кредити на термін понад 5-7 років, які надаються головним чином для фінансування інвестицій в інфраструктуру та виробничу сферу.

До умов надання кредитів відноситься умова процентної ставки. За нею кредити можуть бути: фіксованими, прайм-рейт, плаваючими.

Прайм-рейт – це базові процентні ставки, які використовуються банками першої категорії для першокласних (платоспроможних, постійних) позичальників. Ці ставки змінюються в незначних межах та рідко. За ставку прайм-рейт приймаються ставки 30 найбільших банків США, прайм-рейт яких дорівнює 9% річних.

В цьому випадку валюта кредитів представлена в: СДР; Євро; долар США; англійські фунти стерлінги.

Країни одержують кредити від інших країн та міжнародних організацій на основі кредитних угод. Види кредитних угод:

- торговельні – угоди, щодо платежів за експорт-імпорт товарів;

- платіжні – з усіх платежів, крім експортно-імпортних;

- промислово-технічні угоди – обумовлюють питання кредитування постачань машин, технологій: загальна сума кредиту, його призначення, відсоткова ставка;

- угоди на компенсаційній умові – угоди про постачання товарів на компенсаційних умовах, коли за наданий кредит країна-позичальник розраховується продукцією промислового підприємства;

- спеціальні угоди – на окремі проекти.

Кредиторами можуть бути: країни, банки, фірми, інтеграційні об’єднання, міжнародні організації.

Міжнародний кредит дає можливість торгувати в часі. Якщо країна-кредитор надає позику, то вона продає нинішнє споживання за споживання в майбутньому. Країна-позичальник, беручи позику, отримує можливість витратити сьогодні більше, ніж зароблено, в обмін на зобов’язання виплатити компенсацію в майбутньому за сьогоднішнє споживання. Які країни беруть позики, а які їх надають визначається виробничими можливостями. Країни, які мають добрі поточні інвестиційні можливості, беруть позики в інших країн, котрі таких відносних інвестиційних можливостей не мають, але отримують великі поточні доходи.

Ефективність кредиту досягається за умови:

- вільного переміщення капіталу;

- стабільності й передбачуваності розвитку світової економіки;

- виконання позичальниками своїх зобов’язань, повної оплати своїх боргів.