Творче спостереження з елементами аналізу

Урок № 11

Тема: Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми, українська мова

Мета: ознайомити шестикласників із лексикою активного й пасивного вжитку (архаїзмами, історизмами, неологізмами); формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати лексику за активністю вживання, розрізняти слова, що є у повсякденному вжитку, і ті, які рідко використовуються в мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до звичаїв і традицій пращурів.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: уживання слів відповідно до їх значення; доречне використання слів активної і пасивної лексики.

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Установчо-мотиваційний етап

1. Психологічна настанова щодо вивчення теми «Активна й пасивна лексика української мови».

2. Уведення учнів у понятійно-термінологічне поле (знайомство з основними поняттями й термінами теми): учитель акцентує увагу шестикласників на визначеннях таких понять, як застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми.

3. Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів з теми.

III. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку

Так уже повелося в отчім краю:

хто дотримувався звичаю — був чесною людиною,

вартою всілякої пошани.
Р. Кобальчинський

IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласників

 

Пошуково-вибіркова робота

► Прочитати текст. Знайти слова, які вживаються досить часто в мовленні сучасників, і ті, почути які вам не вдавалося. Записати їх у дві колонки таблиці.

 

Слова активної лексики	Слова пасивної лексики

 

Віддавна осінньо-зимовий сезон належав рукодільництву. На Семена, тобто 14 вересня, вносили до хати господарські снасті бондарі, шевці, кравці тощо. Для жінок це було на Іоанна Предтечі (6 жовтня). З цього часу в сільських оселях мали з’явитися прядки, гребені, веретена та інше похідне причандалля.

Довгими вечорами дівчата й молодиці пряли нитки за допомогою коноворота або веретен. Потім готову пряжу змотували в клубки, з яких снували снівниці та навивали кросна (В. Скуратівський).

 

 

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Пояснення вчителем нового матеріалу за допомогою узагальнювальної таблиці

 

Лексика української мови за вживанням

Активна лексика — це слова, які повсякденно використовуються в особистому і суспільному житті (загальновживані слова)
Пасивна лексика — це слова, які вже вийшли з ужитку (застарілі), і нові слова (неологізми), які лише нещодавно були створені або запозичені з інших мов
Застарілі слова	Неологізми
Архаїзми — це застарілі слова, що є назвами різних предметів і явищ, які мають певні найменування в сучасній мові: ячати (кричати); всує (марне); червлений (багряний)	Історизми — це слова, що вийшли з ужитку разом із тими предметами, які вони позначали: волость, галера, рало	Це нові слова, які виникають у мові для позначення нових предметів і явищ: аквізитор (транспортний або страховий агент), дизайнер, сайт

 

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

 

Коментоване письмо

► Записати текст під диктовку. Знайти історизми, архаїзми, неологізми. З’ясувати значення незрозумілих слів.

Сучасникові важко уявити складний процес рукодільництва. А у давнину навіть мала дитина знала всі технологічні прийоми виготовлення лляного чи конопляного полотна, адже в їхні обов’язки входило допомагати матері сукати цівки чи снувати снівниці. Навички виробничого процесу передавалися з покоління в покоління, оскільки переважна більшість одягу, а також домашнього начиння — скатертини, рядготки, ряпчуни, ліжники тощо — виготовлялися вручну в домашніх умовах (З журналу).

 

Творче спостереження з елементами аналізу

► Прочитати уривки віршованих творів. Знайти індивідуальні неологізми і визначити їх роль у тексті.

Он лащиться трава, ще й квіт-ласкавчик,
Мене ж ніщо у серце не торка:
Ні ліс, ні сад — зелений мій кудрявчик,
Ані в луску розплавлена ріка…
(П. Тичина)

Рожевий духоцвіт м’якої глини.
Дівочий образ трепетно ліплю.
Я запросив би Вас на іменини,
Якби не знав, що голову згублю.
А так —
один —
на весь безмежний острів
Гуляю сам з журбою нахильці.
Стримлять чуття,
Такі до болю гострі —
Забиті в серце згадки-пакільці…
(П. Тичина)

Настане день, настане час —
І розіллється знов медами
Земля, що освятив Тарас
Своїми муками — ділами,
Земля, що окропив Тарас
Громовозвукими словами.
(М. Рильський)