Новоутворення - це нагромадження речовин різної форми й хімічного складу, які формуються і відкладаються в горизон­тах ґрунту в процесі ґрунтоутворення

Хімічні новоутворення за формою поділяються на такі групи:

1) вицвіти та нальоти - хімічні речовини виступають на поверхні ґрунту або на стінці розрізу в вигляді тонесенької плівки;

2) кірки, примазки, патьоки - виступають на поверхні ґрунту або по стінках тріщин і утворюють шар невеликої товщини;

3) прожилки та трубочки - речовини займають ходи черв'яків або коренів, пори та тріщини ґрунту;

4) конкреції та стягнення - скупчення різних речовин більш-менш округлої форми;

5) прошарки - речовини накопичуються у великих кількостях, на­сичуючи окремі шари ґрунту.

За складом хімічні новоутворення бувають:

1) легкорозчинні солі (NaCl, СаС1₂, Na₂ S0₄ та інші). Вони трапля­ються в засолених ґрунтах в умовах степу, пустелі. Найбільш ха­рактерні їх форми - нальоти, вицвіти, білі кірки та примазки, кру­пинки та окремі кристалики солей;

2) 2!«c(CaS0₄^-2H₇0). Також зустрічається в засолених грунтах. Білого й жовтуватого кольору, у вигляді окремих прожилок, псевдо-міцелію (густої сітки дуже тоненьких прожилків), конкрецій, іноді – шкоринки або вицвіту на поверхні грунту. Характерний для кашта­нових, бурих напівпустельних, засолених грунтів, сіроземів;

3) вапно (СаС0₃) - білого кольору, зустрічається в дуже різнома­нітних формах у товщі профілю. До найбільш розповсюджених відно­сять плями й вицвіти розпливчастої форми; плісняву зі скупчень дуже тонких кристалів; білоочки - яскраві, компактні, різко окреслені пля­ми; прошарки й псевдоміцелій по тонких порах грунту; трубочки з маси кристалічного або борошнистого вапна по ходах коренів; конк­реції; прошарки лугового мергелю, що можуть досягати декілька де­сятків сантиметрів у товщину. Розрізняються за скипанням з 10%-м розчином HCl. Характерні для чорноземів, каштанових, бурих напівпу­стельних, засолених та низки інших ґрунтів;

4) гідроксиди заліза (Fe³⁺), алюмінію, марганцю у комплексі з органічними речовинами й сполуками фосфору - іржаво-бурого, вохристого, кавового або чорного кольору. Основні форми - натікан­ня (плівки, примазки), плями розпливчастої форми, конкреції, тру­бочки, ортзанди (тонкі ниткоподібні прошарки) у піщаних ґрунтах; ортштейни (більш потужні прошарки, які цементують масу ґрунту). Характерні для підзолистих, дерново-підзолистих, заболочених і бо­лотних ґрунтів;

5) сполуки двовалентного заліза (FeC0₃, Fe₃(P0₄)₂*8H₂0) - бла­китного, сизуватого або зеленкуватого кольору. Форми - розплив­часті плями та вицвіти в болотних і заболочених ґрунтах. На свіжих зразках вирізняються легко, а на висушених зникають, тому що окис-нюються на повітрі до бурого кольору;

6) кремнезем (Si0₂) - білястого кольору, утворює присипку на поверхні структурних відмін. Характерний для сірих лісових ґрунтів, опідзолених чорноземів, солодей. Розпізнається важко, рекомендуєть­ся розламати структурну відміну і порівняти колір її поверхні та внутрішньої маси;

7) гумусові речовини - чорного або темно-бурого кольору, утво­рюють патьоки, надаючи агрегатам глянцюватого вигляду. Зустрі­чаються в середній частині профілю підзолистих і солонцюватих ґрунтів, солонців, солодей та інших ілювійованих ґрунтів.

Серед біологічних новоутворень у ґрунтах зустрічаються:

1) копроліти - екскременти червів і личинок комах, частинки грун­ту, що пройшли через їх органи травлення. Мають вигляд добре склеє­них водостійких однорідних грудочок грунту, зустрічаються в пус­тотах, пророблених тваринами, і на поверхні грунту, характерні для багатих на фауну грунтів;

2) кротовини - ходи землерийок, засипані масою грунту, являють собою великі плями округлої або овальної форми, що за кольором і станом різко відрізняються від іншої маси горизонту, типові для чор­ноземів;

3) кореневими - сліди зігнилих великих коренів дерев, характерні для лісових грунтів;

4) червоточини ~ хвилясті ходи-канальці дощових червів, зустрі­чаються в багатьох грунтах;

5) дендрити - відбитки дрібних коренів на поверхні структурних відмін, часто забарвлені в темний колір за рахунок гумусу, утворе­ного при розкладі коренів, зустрічаються в різних ґрунтах.