Асортимент свійського напівфабрикату зимових видів, особливості сортування

Кролик буває свійський та пуховий. Свійських поділяють на 4 групи: натуральний, забарвлений, стрижений.

До свійського відносять усі породи з висотою волосяного покриву від з см та вище.

Основні породи шкурок свійського кролика: сірий велетень (ФЛАНДР) – великі шкури до 9 кг з густим, рослим волосяним покривом світлого (кенгурового) та чорного кольорів; білий велетень теж великий, з дуже рослим та щільним волосяним покривом, чисто білого кольору чи з трохи кремовим відтінком; ШИНШИЛА – шкури середнього розміру з шовковистим волосяним покривом, з зональним забарвленням, сріблястого кольору з блакитним відтінком, з чорними кінцями ості, блакитним пухом; сріблястий (ШАМПАНЬ) – шкурки середнього розміру з блискучим шовковистим волосяним покривом світло-сріблястого кольору з пухом світло-блакитного забарвлення; ВЕНСЬКИЙ голубий – шкурки середнього розміру з блискучим шовковистим волосяним покривом білого кольору з чорними плямами; кролик сріблястий, радянська шиншила, радянський МАРДЕР, НОВОЗЕЛАНДСЬКА біла, чорно-бурий, біла пухова, КАЛІФОРНІЙСЬКА.

Шкурки кролика натурального поділяють на три сорти; забарвлені стрижені – на два сорти; довговолосі забарвлені – на три сорти.

Шкурки кролика забарвлюють у різні кольори, стрижуть під норку, соболя, котика, нутрію, крота.

Радянська шиншила – створена у 1963 році НДІ хутряного тваринництва та кролівництва Люберецького району Московської області, тваринорадгоспом “Анісовський” Саратовської області, “Черепановським” Новосибірської області під керівництвом к.б.н. Н.С.Зусмана. Середня маса 5 кг, довжина тулуба – 62-70 см, обхват грудей – 44 см. Відрізняється високою м’ясистістю та швидкостиглистю. При роздмухуванні волосся видна “розетка” з п’яти зон: блакитна, світла, темна, біла, чорна. Чорні кінці остового волосся та біле більш надають особливої краси та жвавості блакитно-сірому тону шкурки.

Сріблястий – порода кроликів створена у 1952 р. звірорадгоспом “Петровський” Полтавської області та “Хутряний” Тульської області під керівництвом зоотехніка А.Н.Каплевського шляхом чистого розведення кроликів породи шампань. Середня маса - 4,5 кг, довжина тулуба – 57 см, обхват грудей – 36 см. Забарвлення шкурки – тем еон-сріблясте та світло-сріблясте. Крольчата народжуються чорними, перші ознаки сріблястості з’являються до місячного віку.

Сріблястість забарвлення повністю встановлюється у 4 місяця.

Венський голубий – порода, виведена у 1985 році в Австрії та завезена у Росію з Німеччини у 1929 році. Кролики добре акліматизувалися. Середня маса тварин – 4,3 кг. Тулуб стрункий, довжина 57 см, обхват грудей 36 см. Самки відрізняються плодовитістю (у середньому – 7-8 крольчат).

Радянський мардер – порода, створена у Вірменії під керівництвом М.Г. Багратяна. Середня маса тварин – 3,8-4,5 кг, довжина тулуба – 50 см, обхват грудей – 35 см. Волосяний покрив буває декількох відтінків – від темно-коричневого, що нагадує хутро баргузинського соболя, до світло-коричневого, подібно до хутра куниці. При народженні крольчата мають мишасте або темно-мишасте забарвлення, у віці 50-60 днів забарвлення стає броватим, у 4 місяці після ліньки молодняк набуває типового для дорослих кроликів забарвлення.

Новозеландська біла – виведена порода у США у 1971 році та у Англії, у 1972 році заведена у СРСР. Середня маса тварин – 4-5 кг. Тулуб компактний, груди глибокі та широкі. Довжина тулубу – 47-49 см. Волосяний покрив білий, густий та щільний. Розводять у звірорадгоспі “Майский” Кабардіно-Балкарії.

Чорно-бурий – порода, створена у звірорадгоспі “Біроменський” у Татарії під керівництвом Ф.Н.Нікітіна у 1948 році. Середня маса – 5 кг, довжина тулубу – 61 см, обхват грудей – 37 см.

Білий велетень – порода, виведена у Бельгії на Німеччині, акліматизована у нас в країні. Середня маса – 5,1 кг, довжина тулубу – 60 см, обхват грудей – 37 см. Волосяний покрив чисто білий, без відмітин та домішу темного волосся, густий. Шкури використовуються у натуральному вигляді чи імітуються під хутро коштовних порід (котика, норки). Розводять у звірорадгоспі “Бірюлінський” у Татарії.

Метелик – порода, виведена у 1887 році у Англії. Середня маса – 4,3 кг, довжина тулуба – 54 см, обхват грудей – 36 см. Волосяний покрив густий, відрізняється оригінальним забарвленням. На білому фоні на боках, носі та щоках розташовані чорні плями. На носі, на щоках вони нагадують крила метелика, що й дало назву породі. Шкурки використовують переважно у натуральному вигляді. Розводять любителі-кролиководи.

Сірий велетень (фландр) – порода великих кроликів, створена у звірогосподарстві “Петровський” Полтавської області під керівництвом А.П.Каплевського шляхом схрещення місцевих кроликів з кроликами породи фландр та наступного відбору бажаного типу. Середня маса тварини – 5 кг, довжина тулубу – 61 см, обхват грудей – 38 см. Забарвлення волосяного покриву – сіро заяче. При роздмухуванні хутра в утвореній “розетці” яскраво виражені п’ять кольорових зон: у основі – блакитнувата, потім – жовтувата, темно рудий, світлий з жовтуватим відтінком та чорний. Черевце та нижня частина хвоста покриті слабко пігментованим підпушком.

Біла пухова – порода пухового напрямку, створена у 1957 році звірорадгоспом “Сонцевий” Курської області та “Бірюлінський” у Татарії під керівництвом М.В.Віливцевої. Виведена шляхом поглинаючого схрещування місцевих пухових кроликів з ангорським та наступного відбору.

Шкурки кішки домашньої – за стандартом підрозділяються за розмірами на 5 груп: особливо великі, великі, середні, дрібні та кошенята; за кольором волосяного покриву: чорні, димчасті, напівдимчасті, сірі, тигрові, жовті, пістряві, білі.

Шкурки натуральної кішки поділяють на 3 сорти, 4 групи дефектності.

Шкури собаки поділяють за розмірами на 4 групи, за кольором - на однокольорові, пістряві. Шкури собаки бувають забарвлені у чорний колір, стрижені та забарвлені під котик. За якістю волосяного покриву собак поділяють на 3 сорти, стрижені – на 2 сорти. В залежності від наявності дефектів шкурки собак поділяють на 4 групи дефектів.